У Данії роль жінки у сімейному житті за останні десятиліття зазнала кардинальних змін. Від традиційного образу «господині дому» до сучасної моделі рівноправного партнерства. Історичні передумови, активна діяльність жіночих організацій і реформи ХХ століття поступово призвели до того, що сьогодні в Данії жінки не тільки мають доступ до освіти і тих типів зайнятості, які колись прийнято було називати ,,чоловічими професіями,, а й будують блискучі карʼєри, реалізують свої ідеї в різних сферах та діляться своїми підходами з іншими країнами.
Данські лідерки вважають, що у них попереду ще багато роботи – тема гендерної рівності піднімаються на багатьох конференціях, а компанії розвивають DEi. Водночас, очевидно, що в приватному житті, стосунки в данських родинах вже давно ґрунтується на рівному розподілі обов’язків, а ролі та взаємодія в родині передбачають простір для професійної самореалізації обох партнерів. Про економічне партнерство, виховання дітей та особистий простір в подружжі розбиралася для Slovo Дарина Левченко.
Трансформація ролі жінки у сім’ї
На початку ХХ століття під «традиційною роллю жінки» в Данії мали на увазі образ husmoder — господині дому, яка відповідала за побут, виховання дітей і підтримання сімейного порядку, тоді як на чоловіка покладалась відповідальність за фінансове забезпечення. Та вже з другої половини ХХ століття родинна модель почала змінюватися. Соціальні реформи, поява відпусток для обох батьків і доступні дитячі садки дали можливість жінкам будувати кар’єру на рівні з чоловіками. Сьогодні більшість сімей у Данії живуть за принципом партнерства: і чоловік, і жінка можуть працювати, розвиватися та при цьому разом дбати про дітей і дім.
Історичний екскурс: Цивільний кодекс та Асоціація домогосподарок
Щоб зрозуміти, як змінювалася роль жінки в данському суспільстві, варто згадати до історичні документи та організації, які формували уявлення про її місце в родині та побуті. Від положень стародавнього законодавства до об’єднань жінок ХХ століття — шлях був довгим. Для данських жінок довгий час ключовим орієнтиром залишався закон. Саме він визначав, наскільки самостійною могла бути жінка у суспільстві.
Ще у Цивільному кодексі 1683 року (Danske Lov) було закріплено, що незаміжні жінки вважаються не самостійними, та мають бути під опікою родичів чоловічої статі, а заміжні під владою чоловіка. Лише вдови мали повну правоздатність. Зміни відбулися значно пізніше: у 1857 році юридичну самостійність отримали незаміжні жінки, а в 1899 році — і заміжні.
У ХХ столітті ці суспільні трансформації відобразилися й в об’єднаннях жінок. Так, у 1920 році з’явилася Асоціація домогосподарок Данії (De Danske Husmoderforeninger), яка мала на меті підтримувати та підносити роль дому, визнаючи важливість хатньої роботи, що традиційно виконувалася жінками. У 1934 році в межах діяльності асоціації було створено «Федерацію Марта» (Marthaforbundet), яка пропонувала трирічні теоретичні та практичні курси з ведення господарства для молодих жінок. А в 1945 році організація сприяла створенню курсу з домашнього господарства в Університеті Орхуса (Aarhus Universitet).
З 1960-х років жінки дедалі активніше почали виходити на ринок праці. Це було зумовлено не лише боротьбою за емансипацію, а й економічною необхідністю. В умовах обмежених природних ресурсів головним капіталом Данії були люди. Для розбудови держави загального добробуту економіка потребувала робочих рук, тож залучення жінок стало прагматичним кроком. Це також перегукується з протестантською етикою праці, яка історично вплинула на данський менталітет: працювати і бути корисним суспільству — обов’язок кожного, незалежно від статі.
З часом змінилися й акценти діяльності Асоціації домогосподарок Данії. Вона отримала нові назви — у 1997 році «Асоціація активних жінок» (DDH Forening af Aktive Kvinder), а у 2001 році — «Активні жінки Данії» (Aktive Kvinder i Danmark). Організація зосередилася на питаннях здоров’я, харчування, виховання дітей і споживчої відповідальності. Проте через різке скорочення кількості членів організація була розпущена у 2009 році, що відобразило остаточний відхід данського суспільства від традиційної моделі, де жінка асоціювалася насамперед із домом та побутом.
Сучасна роль жінки та ринок праці
У сучасній Данії роль жінки давно не обмежується хатніми справами чи вихованням дітей. Тут нормою є поєднувати кар’єру із сімейним життям, і від жінки не чекають, що вона відмовиться від карʼєри, щоб займатись домашніми справами. Якщо жінка все ж вирішує залишитися вдома з дітьми, це сприймають як її особистий вибір, але радше як виняток із загальної норми. У суспільстві це може здатися незвичним, бо більшість данців поєднують роботу й сім’ю. До того ж соціальна система побудована так, щоб заохочувати активність на ринку праці.
Щоб краще зрозуміти масштаб змін за останнє століття, достатньо подивитися на актуальні дані про зайнятість:
- Згідно з Данським офіційним бюро статистики (Labour Force Survey), рівень зайнятості осіб (чоловіки та жінки) віком 15–64 років становить 77,3 % у другому кварталі 2025 року.
- Різниця у рівні зайнятості між чоловіками та жінками (gender employment gap) у Данії залишалася низькою — 6,5 % станом на грудень 2024 року.
- Жінки формують близько 47,5 % данського ринку праці у 2024 році.
- Для групи жінок віком 25–54 років показник зайнятості сягає 80,25 % у 2024 році.
Попри те, що жінки активно проявляють себе у професійній сфері, відлуння традиційних уявлень про ролі все ще відчутне в щоденному житті. На сучасну модель стосунків вплинув і закон Янте (Janteloven) — негласний соціальний кодекс, що застерігає не ставити себе вище за інших і визнавати рівність усіх. У сучасному контексті Janteloven використовується як культурне підґрунтя ідеї соціальної рівності, яка впливає й на гендерні відносини. Хоч він і не говорить прямо про чоловіків і жінок, саме цей підхід — «усі рівні, ніхто не кращий» — закріпився у свідомості данців і відображається у тому, як будуються сімейні стосунки, кар’єра, розподіл домашніх обов’язків тощо.
Домашні обов’язки та сімейне життя
Побут
У данських сім’ях домашні справи розподіляють рівномірно. Готування, прибирання чи прання роблять по черзі або разом, зазвичай домовляючись на початку тижня, хто за що відповідає. Наприклад, у будні один готує вечерю, а інший прибирає на кухні. Данія належить до країн із найменшою різницею у часі, який чоловіки та жінки витрачають на домашні справи. Дослідження Університету Копенгагена показують: жінки в середньому витрачають 3½ години на день на хатню роботу, тоді як чоловіки – 2½ години на день.
Особливу роль у сімейному побуті відіграє данська культура hygge, спільне створення затишку й теплих моментів разом. Вечори за спільною вечерею, довгі розмови, настільні ігри чи просто чашка какао у світлі свічок.
Діти
Рівність у хатніх справах природно поширюється і на виховання дітей. Виховання дітей у Данії це спільна відповідальність обох батьків. Чоловіки мають право на батьківську відпустку (fædreorlov), щоб проводити час із новонародженими, і активно користуються цією можливістю. Діти обох статей з раннього віку долучаються до хатніх справ. Допомагають накривати на стіл, поливати квіти, сортувати одяг чи прибирати іграшки. Залучення дітей вважається важливою частиною виховання відповідальності, командної роботи й взаєморозуміння в родині.
Стосунки
Подружжя будує стосунки на основі рівності та партнерства. Важливі питання вирішують разом, наприклад: яку школу обрати для дитини, куди поїхати у відпустку чи як розподілити сімейний бюджет. У стосунках цінуються співпраця, взаємна повага та відсутність ієрархії між чоловіком і жінкою.
Цю культуру рівності підтримують не лише суспільні цінності, а й сама економічна система Данії. Подружжя розглядається як команда — навіть у фінансах. Якщо один із партнерів тимчасово не працює або має невеликий дохід, його невикористана особиста податкова пільга (personfradrag) автоматично може бути передана іншому. Такий механізм зменшує податкове навантаження на сім’ю й допомагає зберігати фінансову стабільність. Це не зобов’язує одного партнера працювати більше, але підкреслює принцип спільної відповідальності, що глибоко вкорінений у данській моделі сім’ї. З детальною інформацією про personfradrag можна ознайомитись на сайті Tax Helper.
Водночас у парі важливим залишається особистий простір. Особистий простір у Данії означає свободу для обох партнерів. Один може піти у спортзал чи на зустріч із друзями, інший присвятити час собі, зайнятися хобі чи провести вечір за цікавою книгою. Це не сприймається як віддалення, а навпаки допомагає підтримувати баланс і гармонію у стосунках.
У випадку розлучення принцип рівності зберігається й далі. З 2007 року в Данії діє Закон про батьківську відповідальність (Forældreansvarsloven), який закріпив практику спільної опіки. А після реформи 2019 року стало можливим офіційно зареєструвати для дитини «подвійну адресу проживання». Це означає, що діти розлучених батьків зазвичай живуть по черзі: тиждень у мами, тиждень у тата. Такий підхід дозволяє зберегти тісний контакт з обома батьками й робить їх однаково залученими до повсякденного життя дітей. Дослідження показують, що діти почуваються більш стабільно, коли обидва батьки залишаються повноцінними учасниками життя.
Чергувальне проживання змінює звичні уявлення про «традиційні» ролі. Тато так само готує, відводить у садок чи школу, допомагає з уроками і вкладає спати. Мама зберігає повну участь у фінансах, дозвіллі та побуті. Обидва виконують увесь спектр щоденних батьківських обов’язків по черзі. Для Данії ця практика є продовженням загального принципу рівності: і мама, і тато однаково відповідальні й активні.
Історія традиційної ролі жінки в Данії — це приклад того, як суспільство може змінюватися разом із цінностями та потребами людей. Від суворих обмежень Цивільного кодексу й образу husmoder на початку ХХ століття до сучасної моделі рівності й партнерства пройшло лише кілька поколінь. Данський досвід показує: рівність у сім’ї — це не відмова від традицій, а їхня еволюція, що допомагає створювати гармонійне та стабільне суспільство.
Стаття є частиною спільної ініціативи «Women for Ukraine» та редакції Slovo.dk.
Текст підготувала Дарина Левченко / Daryna Levchenko
Інші статті, які можуть вас зацікавити:
Виклики інтеграції українців в Данії: 9 тез без висновків – матеріал Алли Шоріни
Відмови у продовженні прихистку в Данії – розбір від Ольги Ковальової
Як влаштована аптека в Данії – матеріал Тетяни Сидорець
Різдвяна допомога в Данії: куди та коли звертатись – матеріал Катерини Пеклін
Від тимчасового притулку до стабільного життя: як українцям у Данії перейти від статусу біженця до експата – матеріал Юлії Жадан
Домашнє насильство в Данії: закони, захист і куди звертатися – матеріал Дарини Левченко
Щотижневі огляди данських новин від Анни Іваненко можна знайти тут
