Освітня системи Данії суттево відрізняється від української. Це призводить до того, що прибулим до Данії українським підліткам та їх батькам нелегко розібратися в новій системі, синхронізувати український освітній досвід з новими реаліями і скласти план або стратегію освіти на майбутнє. Експерт з освіти та автор Slovo.DK Ольга Ковальова зібрала факти про данські гімназії для того, щоб наші читачі могли сформувати загальне уявлення про можливості та виклики для української молоді.
1. Що таке гімназія в Данії?
В Данії слово «гімназія» означає зовсім не те, що й в Україні. Тут гімназіями називають окремий заклад, який є аналогом українських старших класів. Нумерація років навчання починається спочатку, на відміну від України, де 10-й та 11-й класи є продовженням шкільної освіти. Перший рік гімназії називають 1.G, другий – 2.G і так далі.
2. Скільки років триває навчання в данських гімназіях?
За тривалістю всі гімназичні освіти в Данії поділяються на 2- та 3-річні. Причому єдиним типом дворічної гімназії (або гімназичної програми) є так званий HF. Після двох років навчання він вважається завершеним. Але при бажанні учень може взяти додатковий, третій рік, щоб розширити свої можливості отримання подальшої освіти. Дворічна програма з додатковим роком називається HF med overbyg – тобто, з «надбудовою». Характерною ознакою програми HF є значна гнучкість навчальної програми – тут учень нерідко може повністю «зіткати» навчання під свої потреби, обравши ті предмети та рівні, які будуть йому потрібні для вищої освіти.
3. Які бувають типи трирічних гімназій?
Інші три типи гімназичних освіт називаються HHX (торгівельно-економічний напрямок), HTX (фізико-математичний або технічний напрямок) та STX (загально-освітній напрямок). Ці освітні програми характеризуються більш сталими структурами, де більшість предметів та рівнів є обов’язковими для конкретної програми. Але й тут є певні предмети на вибір та можливість вивчати якийсь обов’язковий предмет на більш високому рівні, ніж стандартний.
4. Що таке GIF?
GIF – це спеціальна гімназична програма для іноземців, які вже отримали «гімназичну» освіту в своїй країні та бажали б поступити на вищу освіту в Данії. Нерідко перепоною для зарахуваня є невиконання однієї чи кілько вступних вимог. Типовими проблемами для українців стають вимоги щодо завершення трирічної гімназії, замість наших двох старших класів, мовна вимога (данська рівня А), яка стосується всіх іноземних абітуєнтів, що хочуть отримати вищу освіту данською, а також недобір годин по окремих шкільних предметах, через що учень не проходить по специфічних вимогах на певні освіти. Метою програми GIF є надання можливості іноземцю «дотігнути» свою гімназичну освіту до данського рівня – таким чином, щоб всі зазначені вимоги були виконані. Триває така програма лише один рік. Але зверніть увагу, що для того, щоб туди поступити, потрібно мати певний рівень данської, а також завершені 11 класів з України. Свідоцтво про освіту за програмою GIF дає такі ж самі права для вступу на вищі освіти, як і звичайні данські гімназії.
5. Чи можна навчатися в гімназії англійською мовою?
Також в Данії існує недержавна система навчальних закладів під загальною назвою ІВ. Нерідко програми ІВ пропонуються й данськими закладами гімназичної освіти. Але тут варто зауважити, що навіть в такому випадку вони вважаються в Данії «іноземними», тому українець з таким свідоцтвом буде поступати на тих самих правах, що й іноземці, а не як данські гімназисти. На практиці це означає, що абітурієнту доведеться виконувати мовну вимогу з данськї або англійської – залежно від мови викладання, а також його заявка на вступ буде розглядатися виключно по квоті 2. Тобто, окрім оцінок в більшості випадків випускнику ІВ-школи доведеться відповідати додатковим критеріям, які відрізняються від вишу до вишу.
6. Що таке рівні А, В та С?
Усі предмети на гімназичних програмах поділені на рівні. Спрощене пояснення системи рівнів виглядає так: якщо предмет вивчається лише один рік, то це відповідатиме рівню С, якщо два – то В, а найвищим рівнем є рівень А, який досягається за три роки. Але на практиці існують програми пришвидченного вивчення. Наприклад, в HF можна нерідко зустріти пропозицію взяти курс з якогось предмету, де за рік опановуються всі три рівні. Насправді, рівні А, В та С визначаються за нормою годин. Причому для кожного предмету кількість годин є різною. Наприклад, для рівня А з данської потрібно мати лише 260 годин (по 60 хв.), в той час як для англійської рівня А знадобиться цілих 335 годин.
7. Які права дають гімназії?
Найбільш широкі права зі вступу на вищу освіту надають трирічні гімназії HHX, HTX, STX, а також пройдені програми GIF та HF з додатковим третім роком. З цими свідоцтвами можна поступити на будь-яку вищу освіту (бакалаврську або коротку вищу), незалежно від мови викладання.
Дворічний HF підійде тим, хто бажає поступити на короткі вищі освіти або на деякі бакалаврські, які в Данії називаються professionbachelor. Відмінністю останньої від університетського бакалавра є практичне спрямування на конкретну професію. Але мовних обмежень для випускників HF немає.
Найбільш обмеженими можливостями можуть скористатися випускники ІВ-шкіл. Якщо мова йде про іноземця, який не вивчав данської мови у звичайній школі та не складав іспиту за 9-й клас, то ІВ надасть право поступати виключно на англомовні спеціальності. До того ж варто звернути увагу на те, що класична структура ІВ-шкіл передбачає лише два роки навчання, яке відповідало б данській гімназичній освіті. Тому нерідко заклади, які мають таку програму пропонують додатковий рік навчання, який носить назву Pre-IB та передує вступу на ІВ. Це зроблено для того, щоб мати змогу прирівняти ІВ-школу до вимог данської системи освіти щодо трьох років повної гімназичної освіти.
Саме тому при виборі ІВ важливо не «перестрибувати» через перший рік, якщо ви плануєте потім поступати до університету.
8. Як вступити до гімназії?
Для вступу до звичайної данської гімназії, включаючи дворічну, потрібно скласти випускний іспит з данської середньої школи (folkeskole), набравши певні бали. Зверніть увагу, що в данній статті розглядаються виключно варіанти освіти для наших школярів та випускників. Для дорослих від 25 років є окрема система навчальних закладів, де можна отримати гімназійну освіту. Але правила там зовсім інші.
Для вступу на GIF зазвичай потрібно мати закінченні 11 класів та данську мовну школу рівня DU3 або складений іспит з данської за 10й клас. Причому значення має й оцінка, отримана на іспиті.
Тобто, без попереднього вивчення данської мови на ці навчальні програми не поступити.
До Pre-ІВ проводиться індивідуальний відбір у вигляді тестів та співбесіди. Але варто звернути увагу, що для подальшого переходу до ІВ існують окремі вимоги. Тому іноді учня, який закінчив попередніц рік, можуть не перевести на наступний навчальний рік, зокрема через недостатній мовний рівень.
9. Хто може мені допомогти обрати гімназію в моєму місті?
Знайти навчальний заклад гімназичної освіти самостійно може бути нелегко. Окрім купи скорочень, про які ми вже говорили, з пантелику вас можуть збити й самі назви шкіл – пошук в гуглі видасть вам цілий список, де будуть й gymnasium, й skole, й якісь незрозумілі абривіатури. Тому в цій справі крахе покластися на допомогу професіоналів.
Розпочати пошуки навчального закладу з гімназичними програмами варто з візиту до комуни, в якій ви проживаєте, скільки там обов’язково є консультант з питань освіти для молоді. Називається цей спеціалист UU-vejleder. Зверніть увагу, що в прямі обов’язки такого консультанта входить виключно висвітлення можливостей отримати так званні «молодіжні освіти», до яких відносяься гімназичні та середні спеціальні, які є у вашій комуні проживання. Тому не варто розраховувати на те, що ви зможете дізнатися про вступ на вищу освіту або про заклади, розташовані в сусідніх комунах. Хоча іноді окремі UU-vejleder надають й таку інформацію. Також варто зазначити, що цих фахівців готують для надання консультацій данським учням, тому про якісь специфічні нюанси, що стосуються іноземців, він може й не знати.
Після того, як ви поговорили з комунальним консультантом, ви можете також записатися на прийом до studievejleder з того закладу, який вам порадили обрати, щоб переконатися, що це саме те, що ви шукали, а також з’ясувати всі деталі вступу.
10. Чи обов’язково українському учню закінчувати гімназію в Данії, щоб поступити на вищу освіту?
Коротка відповідь: ні.
Для українського випускника 11-го класу існує безліч альтернатив. Конкретний вибір залежить від кінцевої мети – вступних вимог факультету, на який ви будете подавати документи. Саме тому одного універсального «рецепту» для наших випускників не існує, а для визначення найбільш ефективного шляху до омріяної освіти часто потрібна професійна консультація або довготривалий час збору інформації самостійно.
Для того, щоб наш атестат прирівняли до трьох років данської гімназії, українському абітурієнту потрібно закінчити мінімум один рік вищої освіти в Україні. Це дасть право претендувати на вступ до університету за умови виконання інших вимог. Але й з одним атестатом можна поступити на програми короткої вищої або ж професійної бакалаврської освіт, для яких достатньо мати лише 2 роки гімназичної освіти.
Варто зазначити, що варіантів англомовної освіти в Данії не так вже й багато, крім того, їхня кількість щорічно скорочується. Тому важливо дізнатися, якою мовою викладається та освіта, яку ви плануєте отримати. Для вступу на англомовні освіти потрібно буде скласти міжнародні іспити, перелік яких ви можете знайти на сайтах вищіх навчальних закладів, до яких ви плануєте поступати. Шлях до данськомовної вищої освіти лежить через данську рівня А або studieprøve – спеціальний іспит для іноземців, який пропонується в окремих мовних школах. Крім цього існує безліч інших варіантів отримати сертифікат з данської рівня А.
Для деяких освіт передбачені спеціальні вступні курси, а на деякі можна поступити в тому числі й на підставі данської середньої спеціальної освіти, поступити на яку, в свою чергу, можна й одразу після мовної школи.
В багатьох випадках альтернативні шляхи до вступу на вищу освіту будуть коротшими, ніж отримання гімназичної освіти з нуля. Крім того в певних ситуаціях, особливо коли мова йде про ІВ, інший варіант може надати ширші можливості для вступу або додаткові знання, які потім полегшать навчання у вищі. Тому українському випускнику 11-го класу завжди варто замислитися над майбутнім фахом та відштовхуватися від конкретних вступних вимог, перш ніж бігти до першого-ліпшого гімназійного закладу, куди найлегше поступити.
Читайте про нову реформу в цій сфері в статті Ольги Ковальової.
Olga Kovalova / Ольга Ковальова
