Данія приваблює стабільністю, високими стандартами життя та культурою хюґе людей з усього світу. Але шлях українців на данський ринок праці часто виявляється значно складнішим: біженство не є трудовою еміграцією, тож необхідність знайти роботу повʼязана для українців в Данії з терміновою необхідністю забезпечити себе і цьому не передували аналітичні викладки та роки підготовки. У цьому матеріалі — досвід тих, хто пройшов цей шлях і готовий ділитися рішеннями, які були ефективні.
Мова: перший і найжорсткіший бар’єр
Попри високий рівень англійської серед данців, переважна більшість вакансій вимагає володіння данською мовою. Це пов’язано з внутрішніми системами, документацією та комфортом колективу.
Марина Хоменко з Києва, яка наразі працює в Орхусі, пояснює:
“Поза межами Копенгагена людям складно переключатися на англійську. На складі всі програми данською — ти просто нічого не зрозумієш.”
Анастасія додає:
“Я розуміла англійську, але не могла відповідати. Мені допомогли студенти в колегіаті — ми практикували розмовну англійську щодня.”
Висновок: без данської — шлях довший, пошук роботи може тривати роками. З данською — дверей більше.
Нетворк: данське “кумівство”, яке працює
У Данії 50–70% вакансій закривають через рекомендації. Менеджери спершу питають команду: “Кого ви знаєте?”
Марина зазначає:
“Якщо ти не данець, у тебе немає нетворку. Вони обирають тих, кого знають або кому довіряють.”
Анастасія розповідає:
“Я ходила на всі ярмарки вакансій, джоб-мессе, адаптувала резюме під кожну позицію. Наполегливість дала результат.”
Поширеною практикою є kaffemøde — написати людині в LinkedIn і запросити на каву, щоб дізнатися про компанію. Це спосіб потрапити “в поле зору” для майбутніх рекомендацій.
Водночас, тут потрібно мати дуже сильне відчуття такту і кордонів співрозмовників. Данські співрозмовники відзначають, що хотіли б допомогти українцям знайти роботу, але це непростий шлях, а звернення шукачів в особисті повідомлення в соцмережах або вручення CV на публічних подіях викликають конфуз і незручність через неможливість позитивно відповісти. ,,Я розумію важливість звернення, але обʼєктивно не маю можливості допомогти, тому це створює непорозуміння,, – відзначив 35 – річний менеджер данської компанії, коментуючи кількість звернень до нього після участі в події для українців.
Практики: стажування замість штатних посад
Українці часто потрапляють у ситуацію, коли практики та стажування використовуються не як навчальні програми, а як замінник штатних посад, які передбачають оплату і закладені в бюджет компаній.
Валерія з Миколаєва працює за програмою IGU:
“Ми виконуємо однакові завдання з данськими колегами, але згідно рамок програми отримуємо значно менше. Гіпер зусилля складно назвати інвестицією – після двох років контракт можуть не продовжити.”
Проблема має системний характер. У Копенгагені навіть відбувся мітинг проти неоплачуваних стажувань після розслідування The Copenhagen Post — “Ukrainian refugees stuck in cycle of unpaid internships” (2023). У матеріалі описано випадки, коли українців багаторазово направляли на стажування, що фактично замінювали оплачувані посади, а завдання для них містило не навчальні елементи, що посилило позиції в пошуку роботи, а використання досвіду який вже був. Після завершення практики їхнє місце займали нові стажери, внесок яких компаніями не оплачувався безпосередньо.
Необхідність валідації українського досвіду з нуля
Українці з вищою освітою та досвідом роботи часто потрапляють на низькокваліфіковані позиції — прибирання, склади, миття посуду. Це створює відчуття знецінення компетенцій.
Марина розповідає:
“Компаніям байдуже на твій український досвід. Якщо це не данський досвід — вони його не враховують.”
Вона також описує ситуації, коли навантаження між працівниками розподіляється нерівномірно:
“Українці часто беруть більше завдань і працюють інтенсивніше – хочуть довести цінність більше, ніж інші групи працівників у колективі. Це створює відчуття нерівності і водночас часто не дуже подобається вихідцям з інших пострадянських країн.”
Данські працівники також можуть відкрито говорити про стрес або перевантаження — і це приймається. Українці часто не можуть дозволити собі таку відвертість через страх втратити роботу.
Міжкультурна комунікація: різні коди, різні очікування
Данська культура — про рівність, автономність, командність. Українська — про ієрархію, чіткі інструкції, контроль. Це створює непорозуміння:
- мовчання на мітингу сприймається як байдужість
- очікування інструкцій — як несамостійність
- прямолінійність — як різкість
- гумор — як надто гострий
Марина каже:
“Данський гумор інколи буває занадто… просто занадто.” Різняться й теми під час small talk та спільних ланчей на робочому місці.
Що допомагає українцям знаходити роботу?
Живий контакт
Анастасія знайшла роботу через ярмарки вакансій (хоча тут переважно представлені робітничі професії та необхідність знання данської мови). Анна — через практику від комуни. Марина — через Facebook-групи, де вакансії шукають “на зараз”.
Навчання
Багато українців вступають у коледжі — це дає доступ до данських партнерств і реальних вакансій. Цей шлях має свої виклики – мова, підготовка документів, наявність українських освітніх документів, вступні правила, готовність почати освіту суттєво пізніше, ніж однолітки в Україні, готовність розвивати своє професійне життя здебільшого в площині прикладних професій, ремесел.
Чітка мета
Марина каже:
“Ти бачиш, як живуть данці — і розумієш, що все реально. Якщо працюватимеш на нормальній роботі, матимеш достойну зарплату.”
Реалістичність
Данія — країна довгих дистанцій. Потрібно час, мова, адаптація, нетворк.
Данія — країна можливостей, але не швидких. Українці стикаються з мовним бар’єром, відсутністю нетворку, стажуваннями, що замінюють штатні посади, нерівномірним навантаженням та культурними відмінностями. Та досвід тих, хто вже пройшов цей шлях, показує: роботу знайти можна, якщо діяти системно, наполегливо і стратегічно.
Текст підготувала Юлія Давиденко / Yuliia Davydenko
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
Текст L14 – законопроекту про обмеження прихистку для українських чоловіків
Центр для біженців Сандхольм: досвід Марини Хоменко
Виклики інтеграції українців в Данії: 9 тез без висновків” – матеріал Алли Шоріної
“Що таке Uge Seks та деякі факти про секс-освіту в Данії” – матеріал Анни Іваненко
День народження по-данськи: від тортів до обсипання перцем – текст Марини Хоменко
“В гості до мудрих: зустрічі та історії данських Silvers” – матеріал Анни Куделі
“Літо по-данськи: кемпи, походи, майстер-класи або чим зайняті діти на канікулах” – матеріал Олени Новицької
Нові анонси подій в Копенгагені, Орхусі та Фюн на наступний місяць редакція розміщює в останні дні місяця напередодні в розділі – АНОНСИ
Новини за попередній тиждень можна прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
