З 29 грудня 2025 року по 4 січня 2026 року в Данії зустрічали Новий Рік з феєрверками, слухали промови Короля та Прем’єр–міністерки, а також знову повернулись до питання щодо Гренландії та США.
– Служба PostNord доставила останній лист у Данії
– 227 людей постраждали від феєрверків під час святкування Нового Року
– Пропозиція уряду щодо «продуктового чека» визвала різку критику
– Ситуація навколо претензій Трампа щодо Гренландії знову накаляється
– Глава уряду запропонувала висилати з країни іноземців, які скоїли тяжкі злочини
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Служба PostNord доставила останній лист у Данії
У Данії державна компанія PostNord сьогодні востаннє здійснила доставку листів. Надалі основним оператором листової кореспонденції для приватних осіб стане приватна компанія Dao, яка вже кілька років працює на цьому ринку, але очікує зростання обсягів після виходу PostNord.
Генеральний директор Dao Ганс Петер Ніссен (дан. Hans Peter Nissen) заявив, що компанія готова до нових обов’язків: «Нам не вистачало близько 300 співробітників для виконання цього завдання, але восени ми найняли тимчасових працівників, оскільки це пік сезону посилок перед Різдвом. Тепер вони можуть стати постійними працівниками та доставляти листи».
Зміни торкнуться і способів відправлення листів: замість традиційних поштових марок Dao пропонує так звані «brevmærker» або спеціальні коди, а здати лист можна у Daoshop або через замовлення забору кореспонденції з дому. Компанія також працює над цифровим сповіщенням про доставку: «Ми сподіваємося, що ця функція в нашому додатку буде готова на початку січня», – зазначив Ніссен.
227 людей постраждали від феєрверків під час святкування Нового Року
В Данії під час святкування Нового року 2025/2026 за медичною допомогою через травми від феєрверків звернулися 227 осіб. Про це повідомляє Ritzau з посиланням на дані Ulykkes Analyse Gruppen з ортопедичного відділення Університетської лікарні Оденсе (дан. OUH).
Згідно з оприлюдненою 2 січня інформацією, «227 осіб отримали травми, отримані внаслідок феєрверків у новорічну ніч». Це дещо більше, ніж минулого року, коли допомогу отримали 210 постраждалих. Водночас кількість серйозних травм зменшилася: цього року їх зафіксували 27, тоді як роком раніше «42 травми класифіковано як важкі».
Оприлюднені дані охоплюють період 31 грудня 2025 року та 1 січня 2026 року. Найбільше травм спричинило легальне піротехнічне обладнання, зокрема ракети. Також серед причин травм є «бомбочки» та незаконні феєрверки.
Повідомляється, що «надзвичайно мало хто носив захисні окуляри»: лише приблизно кожен третій постраждалий користувався захисними окулярами, незалежно від того, запускав феєрверки сам чи був глядачем. Серед 27 осіб із тяжкими травмами 12 були саме спостерігачами.
Типи ушкоджень включають опіки, травми рук та ушкодження в ділянці очей. У Ritzau зазначають, що дані можуть бути уточнені, оскільки звіт оприлюднили 2 січня.
Пропозиція уряду щодо «продуктового чека» визвала різку критику
Уряд Данії планує найближчим часом розпочати переговори щодо так званого «продуктового чека», який викликав критику з боку опозиції. Про це заявила міністерка податків Ане Гальсбое-Йоргенсен (дан. Ane Halsboe-Jørgensen) після хвилі зауважень до ініціативи.
Ідею продуктового чека озвучила прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) у новорічній промові 1 січня. За задумом уряду, допомогу мають отримати безробітні, пенсіонери без значних заощаджень та сім’ї з дітьми з низькими доходами. «Це буде просто грошовий переказ», – сказала прем’єрка.
Опозиційні партії різко розкритикували пропозицію. Голова Liberal Alliance Алекс Ванопслаг (дан. Alex Vanopslagh) назвав її спробою вплинути на виборців перед можливими виборами. «Це трохи схоже на щось, що межує з підкупом виборців», – заявив він. Також політик нагадав про попередній досвід із «тепловим чеком», який, за його словами, був складним в адмініструванні та надійшов не тим людям і не вчасно.
Консерватори також говорять про «підкуп виборців». Їхня політична речниця Метте Абільдгор (дан. Mette Abildgaard) назвала ініціативу «екстремально популістичною» через її час появи. Критично висловилися і в інших партіях, зокрема Данських демократів та Данській народній партії.
Водночас у Соціалістичній народній партії ідею підтримали. Політична речниця Сінне Мунк (дан. Signe Munk) заявила, що уряд звернув увагу на людей, яким найважче впоратися з високими цінами в магазинах.
Міністерка податків зазначила, що розмір чека та точні критерії ще не визначені. За її словами, переговори з партіями парламенту відбудуться «дуже скоро», а виплати мають відбутися «якнайшвидше» після ухвалення рішення. Вона наголосила, що допомога призначена «тим данцям, які найбільше цього потребують».
Ситуація навколо претензій Трампа щодо Гренландії знову накаляється
Допис у соцмережі X від Кеті Міллер (англ. Katie Miller), дружини впливового радника Дональда Трампа Стівена Міллера, викликав хвилю обговорень у Данії та Гренландії. Вона опублікувала зображення Гренландії, загорнутої в американський прапор, і написала лише одне слово: «Soon» («скоро»). За короткий час допис набрав понад два мільйони переглядів.
За словами кореспондента DR у США Кіма Більдсе Лассена (дан. Kim Bildsøe Lassen), авторка допису має тісні зв’язки з оточенням Трампа. «Це свідчить про мислення оточення Трампа: “Гренландія важлива для безпеки США, і тому США повинні мати Гренландію”». Водночас журналіст наголошує, що мова не йде про неминучу військову загрозу для Гренландії.
На допис відреагував і посол Данії у США Єспер Меллер Сьоренсен (дан. Jesper Møller Sørensen). Він нагадав, що Данія і США є близькими союзниками, а Гренландія вже входить до НАТО. За його словами, Королівство Данія очікує «повну повагу до територіальної цілісності Королівства Данія».
У самій Гренландії допис викликав занепокоєння. Редакторка Sermitsiaq Кассалук Крістенсен (грен. Kassaaluk Kristensen) розповіла, що в соцмережах активно обговорюють ситуацію, особливо на тлі недавніх дій США у Венесуелі. Дехто пише: «Сьогодні Венесуела, завтра Гренландія». Вона водночас підкреслює, що порівнювати ці дві країни неправильно, адже «У нас в Гренландії добре функціонуюча демократична система, тоді як у Венесуелі панує диктатура».
Голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен (грен. Jens-Frederik Nielsen) закликав до спокою. У Facebook він написав, що немає підстав для паніки, але є «вагома причина висловитися проти неповаги». Він наголосив: «Наша країна не продається, і наше майбутнє не визначається публікаціями в соціальних мережах».
На тлі цього Дональд Трамп знову заявив в інтерв’ю The Atlantic, що США «конче потрібна Гренландія» з міркувань безпеки. За словами данських журналістів, місцеві експерти зазначають, що найважливіше зараз це збереження єдності між Данією та Гренландією, щоб протистояти політичному тиску.
Глава уряду запропонувала висилати з країни іноземців, які скоїли тяжкі злочини
Власні експерти уряду Данії попереджають: нова ініціатива прем’єр-міністерки щодо вислання іноземців може порушувати права людини.
У новорічній промові глава уряду Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) заявила, що Данія хоче автоматично видворяти іноземців, які скоїли тяжкі злочини і отримали щонайменше один рік ув’язнення, незалежно від того, як довго вони живуть у країні та які мають родинні зв’язки. «Вам не слід бути тут», – сказала Метте Фредеріксен, звертаючись до злочинців-іноземців.
Втім, у довідкових матеріалах Міністерства юстиції зазначається, що така пропозиція не відповідає чинній практиці данських судів і Європейського суду з прав людини. Фахівці прямо вказують на «значний ризик» того, що Данію можуть визнати винною у порушенні Європейської конвенції з прав людини, зокрема статті 8, яка захищає право на приватне і сімейне життя.
Професор конституційного права Південно-Данського університету Фредерік Вааге (дан. Frederik Waage) назвав ситуацію безпрецедентною. За його словами, раніше жоден данський прем’єр відкрито не заявляв про готовність іти на порушення Конвенції. Він наголошує, що закон формально можна ухвалити, але це поставить суддів у дуже складне становище і може призвести до програних справ у Страсбурзі та виплати компенсацій.
Опозиція також звертає увагу на час появи ініціативи: у 2026 році в Данії мають відбутися парламентські вибори. У Dansk Folkeparti та Данських демократах (дан. Danmarksdemokraterne) говорять про передвиборчий характер пропозиції, хоча DF все ж готова її підтримати. Inger Støjberg назвала ідею «feberredning op til et valg».
Соціалістична народна партія (SF) визнає проблему злочинності серед іноземців, але підкреслює, що Данія не повинна відступати від міжнародних конвенцій. Натомість партія Alternativet різко критикує ініціативу, називаючи її «вкрай поганою пропозицією».
Скільки саме людей може бути вислано у разі ухвалення закону, уряд поки що не повідомляє.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Зимовий ритуал — сауна: як це виглядає в Данії” – матеріал Вікторії Максимова та Марини Бондаренко
“Орхус: афіша подій на січень” – матеріал Марини Хоменко
“Копенгаген: анонс подій на січень” – матеріал Анни Куделі
“Флескестай: обовʼязково до данського Різдва або мистецтво хрусткої скоринки” – матеріал Каріни Прокопюк.
“Українці в Данії – 2025: аналіз дослідження Danmarks Statistik” – матеріал Ірини Бернштейн
