З 3 до 9 березня 2025 року в Данії раділи тому, що криза з медперсоналом майже повністю зникла, що з’явилась можливість зкоротити викиди CO2 через переробку коробок від піци, а також переживали кардинальні зміни в поштовому сервісу країни.
— Данські солдати погрожують звільненням через низькі зарплати
— Гренландія ставить ставки на туризм, але поки працювати нема кому
— З 2026 року PostNord не доставлятиме листи. Що станеться з поштовим сервісом в Данії?
— Данія посилює безпеку в поїздах
— Копенгаген дозволив сортувати коробки для піци як картон
— Журналісти порушили питання використання блогерами дитячих фото в соцмережах
— Уряд звітує, що криза з персоналом (майже) зникла
— В школах розгорівся скандал навколо SkoleGPT
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Данські солдати погрожують звільненням через низькі зарплати
Данські військовослужбовці висловлюють своє незадоволення низькими зарплатами. Це ставить під загрозу урядові плани щодо зміцнення обороноздатності країни. Попри оголошене додаткове фінансування оборонної сфери на 50 мільярдів крон, ці кошти, як заявляє данське медіа DR, схоже, не дійдуть до заробітних плат солдатів.
Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен (дан. Troels Lund Poulsen) заявив, що військові потребують не лише вищих зарплат, а й покращення умов служби. Він наголосив на необхідності оновлення будівель та військової техніки. Однак самі солдати та профспілки застерігають: без підвищення зарплат навіть найсучасніша техніка залишиться без фахових операторів.
Констебль танкового полку Ютландії Том Мюйс (дан. Thom Muijs) оприлюднив свою зарплатну відомість, яка показує, що після всіх утримань він отримує 17 866 крон. На його думку, рівень оплати не відповідає ризикам, які військові беруть на себе. Багато його колег розглядають можливість переходу до цивільного сектору, де можна отримувати значно більше.
Голова офіцерської профспілки Нільс Тьоннінг (дан. Niels Tønning) зазначає, що головна проблема сьогодні – не набір нових кадрів, а їх утримання. Зарплата стала основною причиною звільнень із лав армії.
Журналіст і редактор військового видання Olfi Петер Ернствед Расмуссен (дан. Peter Ernstved Rasmussen) вважає, що без підвищення зарплат урядові доведеться забути про свої амбітні плани з модернізації армії. Він наголошує: «Ніхто не просить зробити армію лідером за рівнем зарплат, але військові мають отримувати гідну винагороду за ризик, який вони несуть».
Гренландія ставить ставки на туризм, але поки працювати нема кому
Гренландія прагне зробити туризм однією з ключових галузей своєї економіки. Уряд країни поставив амбітну мету – збільшити частку туризму в експортних доходах з 5% до 40% до 2035 року. Однак швидке зростання туристичного потоку супроводжується серйозними викликами, головний з яких – нестача робочої сили.
Після пандемії COVID-19 кількість круїзних туристів різко зросла, тим паче, що в Нууку та Ілуліссаті з’явились міжнародні аеропорти. З Європи та США летіти до Гренландії всього чотири години, тож розвиток туризму не має перешкод в плані логістики. Перешкода в іншому: туристична інфраструктура Гренландії не встигає за попитом, адже на острові на сьогодні не вистачає готелів, ресторанів та людей, готових в них працювати.
Мортен Нільсен, директор готелю Hotel Arctic в Ілуліссаті, змушений наймати працівників з-за кордону через брак місцевих кадрів. Сьогодні у його закладі працюють представники восьми різних національностей, включаючи громадян Данії, Туреччини, Афганістану, Таїланду та Філіппін. Без іноземних працівників готельний бізнес у Гренландії не зміг би функціонувати, зазначає Нільсен.
«Ми продовжимо навчати місцеві кадри, але без залучення робочої сили з-за кордону галузь просто зупиниться», – наголошує директор готелю.
За останні роки кількість іноземних працівників у Гренландії зросла більш ніж удвічі – з 430 осіб у 2016 році до 1141 у 2023 році. Особливо гостро нестача персоналу відчувається у сфері обслуговування, яка вже зараз потребує додаткових ресурсів, щоб задовольнити туристичний попит.
З 2026 року PostNord не доставлятиме листи. Що станеться з поштовим сервісом в Данії?
В кінці 2025 року завершиться 400-річна історія державного поштового сервісу в Данії. Свій останній лист або листівку PostNord доставить 30 грудня цього року.
«Зі зростанням цифровізації кількість листів у Данії стрімко зменшується, і тому PostNord у Данії припинить доставку листів у 2026 році й зосередиться на доставці пакунків, яким данці віддають перевагу», — йдеться в пресрелізі.
Поштова служба існує в Данії з 1624 року. Держава Данії володіє 40 відсотками акцій групи PostNord, тоді як Швеція володіє 60 відсотками.
Але за останні десятиріччя ситуація драматично змінилась. За даними компанії, з 2000 року доставка листів скоротилася більш ніж на 90 відсотків. У 2024 році кількість листів зменшилася на понад 30 відсотків порівняно з попереднім роком.
Рішення торкнеться загалом 2200 співробітників, з яких 700 будуть запропоновані інші посади, а 1500 посад будуть звільнені впродовж 2025 року. Зараз у PostNord Denmark працює близько 4600 співробітників.
«Щоб створити сталий бізнес, нам потрібно адаптуватися, і, на жаль, це означає важке рішення попрощатися з деякими нашими колегами», — каже генеральний директор PostNord Denmark Кім Педерсен (дан. Kim Pedersen).
Сенсаційне рішення PostNord також означає, що данцям доведеться попрощатися з червоними поштовими скриньками, які роками були частиною міського пейзажу по всій країні. Мова йде про 1500 поштових скриньок, які також зникнуть до кінця року.
Що відбуватиметься з листами у 2026 році?
Данці, які придбали поштові марки, можуть отримати їх відшкодування впродовж «обмеженого періоду» у 2026 році.
Відправлення листів відбуватиметься за декількома сценаріями.
По-перше, можна буде відправити лист через PostNord як посилку і за розцінками відправлення пакунків.
По-друге, уряд Данії вирішив залишити поштову доставку по всій країні приватним компаніям. Мова йде в першу чергу про DAO, яка вже зараз займається пересилкою листів в Данії. Не виключено, що згодом з’являться й інші компанії.
Щодо доставки міжнародної пошти, а також доставки пошти в сільську місцевість та на малі острови, то її оператор має бути визначений за результатами тендерів. Але поки що не визначено, що робити, якщо не буде подано жодної заявки.
При цьому давня данська традиція різдвяних марок зберігається. Наступні різдвяні марки будуть випущені в жовтні 2025 року. Цим займається організація Julemærkehjemmet, і вони обіцяють випускати різдвяні марки доти, поки данці будуть їх купувати.
Данія посилює безпеку в поїздах
З 1 січня 2026 року у поїздах Данії з’явиться більше охоронців. Це частина нової безпекової ініціативи уряду, яка має на меті зробити пересування громадським транспортом комфортнішим та безпечнішим. Зокрема, нові патрулі з’являться на ключових маршрутах, включаючи Кystbanen між Копенгагеном і Nivå, потяги між Svanemøllen і Stengården та Holte, а також на станціях Роскілле, Міддельфарт і Nørre Aaby.
Міністр юстиції Пітер Хуммельгор (дан. Peter Hummelgaard) заявив, що безпека в країні нерівномірно розподілена, і уряд не має наміру миритися з «осередками небезпеки». «Не повинно бути так, що батьки переживають, коли їхні діти користуються громадським транспортом у вечірній час. Кожен має право чекати на пероні без страху», — наголосив міністр.
Досвід використання охоронців уже продемонстрував позитивні результати. З 2022 року подібна ініціатива діяла на залізничних станціях, і, за даними DSB, 81% пасажирів оцінили цю ініціативу позитивно.
На нову програму безпеки щорічно витрачатимуть 5 мільйонів крон. Крім того, уряд планує запровадити й інші заходи, серед яких заборона для засуджених за зґвалтування відвідувати нічні клуби та послаблення вимог до відеоспостереження у громадських місцях.
Безпека громадян стає пріоритетом для данського уряду, і вжиті заходи мають забезпечити більш спокійне та комфортне життя для всіх мешканців країни.
Копенгаген дозволив сортувати коробки для піци як картон
З 11 березня мешканці Копенгагена можуть сортувати використані коробки від піци як картон, а не як змішане сміття. Раніше такі відходи спалювалися, але тепер їх можна переробити, навіть якщо на них залишилися незначні сліди масла або томатного соусу.
Це рішення ухвалене після тестування, яке показало, що копенгагенці добре справляються з роздільним збором відходів. Також підприємства, які займаються переробкою, підтвердили можливість повторного використання цього типу картону. У 2023 році місто зібрало 8 837 тонн макулатури, що дозволило скоротити викиди CO2 на 5 517 тонн. Тепер, коли до цієї категорії додадуться ще й коробки від піци, цей показник може зрости.
Минулого року 650 тонн коробок від піци було утилізовано як звичайне (змішане) сміття. Якщо їх переробити, можна отримати близько мільйона нових картонних коробок.
«Ми раді, що тепер можемо утилізувати коробки від піци разом з іншими картонними відходами, замість того щоб просто спалювати їх. Наша стратегія – максимально зменшити відходи та збільшити переробку», – зазначила Ліне Барфод (дан. Line Barfod), мер з питань техніки та довкілля Копенгагенської комунальної ради.
Нова система сортування потребує адаптації, тому міська влада планує активно інформувати мешканців про зміни. Це ще один важливий крок у напрямку екологічної відповідальності та збереження природних ресурсів.
Журналісти порушили питання використання блогерами дитячих фото в соцмережах
Дослідження, проведене вченими з Ольборзького університету, показує, що таке явище, відоме як sharenting (поєднання слів sharing – “ділитися” та parenting – “батьківство”), може суперечити законам про захист даних і порушувати права дітей на приватність.
Мова йде, в першу чергу, про блогерів, які заробляють спонсорством на основі контенту свого приватного життя.
Згідно з європейським законодавством, персональні дані, зокрема фотографії, не можуть використовуватися без згоди особи. Однак діти не можуть надати юридично дійсну згоду своїм батькам, оскільки між ними існує нерівність у владі. Це означає, що у більшості випадків публікація фото дітей в комерційних цілях (наприклад, у профілях блогерів, які заробляють на соціальних мережах) може вважатися незаконною.
Як зазначає данське медіа DR, крім порушення приватності, sharenting може мати й інші серйозні наслідки:
Ідентифікаційні злочини. За даними експертів, у майбутньому значна частина крадіжок особистості може бути спричинена поширенням дитячих фото в мережі.
Небезпека потрапляння фото до небажаних осіб. Дослідження американського Національного центру зниклих і експлуатованих дітей показують, що значна частина зображень, які використовуються в нелегальних інтернет-спільнотах, були взяті із загальнодоступних соцмереж.
Втрата контролю над даними. Опубліковані в інтернеті фото можуть зберігатися роками і використовуватися без згоди батьків або самих дітей.
Експерти з права Ольборзького університету наголошують, що уряд Данії має створити експертну групу чи комісію, яка зможе дослідити сферу та правила щодо використання контенту інфлюенсерів, особливо коли це стосується неповнолітніх.
Данські податкові органи випадково позбавили власників житла їхніх грошей
Данські власники нерухомості опинилися в несподіваній фінансовій пастці через помилку, допущену автоматизованою системою податкового управління. Робот, який мав допомагати з поверненням надлишково сплачених податків, зробив серйозну помилку, що позбавила сотні громадян законних компенсацій.
За останнє десятиліття понад пів мільйона данців переплатили податки на нерухомість. Для вирішення цієї проблеми була створена спеціальна автоматизована система, яка мала визначити, хто і скільки має отримати у вигляді компенсації. Проте сталося несподіване: в майже 700 випадках система неправильно видалила певні роки з розрахунків, що призвело до несправедливого зменшення сум повернення.
Через збій багато власників житла ризикують не отримати свої гроші назад, навіть якщо вони мають на це повне право. Що ще гірше – вони не можуть навіть подати офіційну скаргу, оскільки відповідно до податкового законодавства їм просто не передбачена така можливість.
Фахівці б’ють на сполох, адже це може свідчити про серйозні системні проблеми. Деякі експерти навіть називають ситуацію «незаконною» та критикують податкові органи за те, що вони зробили громадян «піддослідними кроликами» у тестуванні нових цифрових систем.
“Помилки трапляються, але коли їх масштаби стають настільки великими, слід серйозно задуматися про те, чи варто залишати систему в її нинішньому вигляді”, – коментує професор права Стен Шаумбург-Мюллер (дан. Sten Schaumburg-Müller).
На щастя, після викриття проблеми Відділ оцінки нерухомості визнав помилку й пообіцяв розв’язати ситуацію, але конкретних термінів поки що не названо. Наразі ведуться переговори про внесення змін у законодавство, які дозволять постраждалим громадянам отримати свої гроші назад.
Уряд звітує, що криза з персоналом (майже) зникла
Ще зовсім недавно данські лікарні буквально «боролися» за кожну медсестру. Брак персоналу призводив до закриття операційних, скорочення ліжкомісць і зростання черг на лікування. Але нові дані свідчать про кардинальні зміни: кількість медсестер у системі зросла, а гострий кадровий дефіцит майже зник.
У 2021–2022 роках ситуація виглядала критично. Після пандемії та страйків понад 2 400 медсестер залишили лікарні, а майже половину вакансій просто не вдавалося закрити. Через цю ситуацію уряд оголосив, що він буде навчати та наймати іноземних медсестер в Індії та на Філіппінах.
На сьогодні дані свідчать, що наразі в лікарнях працює на 500 медсестер більше, ніж було до пандемії. Лише за останні два роки кількість штатних одиниць медсестер зросла на 1 170, що позитивно вплинуло на роботу медичних закладів та скорочення часу очікування лікування.
Фахівці називають кілька ключових факторів:
- Збільшення зарплат: Нові колективні договори передбачають вищу оплату, особливо за нічні та святкові зміни.
- Менше роботи для тимчасових працівників: Лікарні зменшили залежність від дорогих зовнішніх медичних агентств.
- Кращий графік: Робочі зміни стали гнучкішими, а складні зміни розподіляються рівномірніше.
- Перехід на повний робочий день: Раніше багато медсестер працювали неповний день. Тепер лише 22% нових фахівців обирають такий формат (проти 34% у 2019 році).
Голова Данської ради медсестер Дорте Бо Данбйорг (дан. Dorthe Boe Danbjørg) наголошує, що повернення спеціалістів – чудова новина. Лікарні стали більш стабільними, пацієнти отримують лікування швидше, а атмосфера на робочих місцях стала спокійнішою.
Однак експерти застерігають: проблема може повернутися. Кількість абітурієнтів у медичні навчальні заклади знижується, а кількість літніх пацієнтів, які потребують догляду, зростає. Тому уряд вже зараз розглядає варіанти залучення медичних кадрів із-за кордону.
В школах розгорівся скандал навколо SkoleGPT
Чат-бот SkoleGPT, розроблений спеціально для данських шкіл, потрапив у центр уваги після того, як журналісти DR виявили, що він міг надавати детальні інструкції щодо самопошкоджень та суїциду, включаючи детальні описи певних дій та навіть способи отримання небезпечних медикаментів. Після цього розробники оперативно змінили алгоритми відповідей, проте експерти ставлять під питання сам факт існування такого ризику.
«Це створює загрозу для дітей та підлітків, адже інформація про самопошкодження стає надто доступною. Скорочується відстань від думки до дії», – наголошує Лотте Рубек (дан. Lotte Rubæk), керівниця ініціативи щодо запобігання самопошкодженням у психіатричній системі столичного регіону.
Після розголосу розробники SkoleGPT внесли зміни: тепер бот не відповідає на запити щодо самопошкоджень і суїциду. Вони пояснили, що дотримувалися етичних стандартів і не передбачали можливості таких проблем.
«Ми говоримо зі школами щодня і не стикалися з подібними випадками раніше. Однак після критики ми негайно відреагували», – зазначив Мартін Сьондерлев Крістенсен (дан. Martin Sønderlev Christensen), керівник Центру навчальних матеріалів при Копенгагенському професійному коледжі.
Професор з етики штучного інтелекту Томас Плоу (дан. Thomas Ploug) вважає, що проблему можна було виявити раніше. Він наголошує, що перед запуском чат-ботів у шкільній системі необхідно ретельно тестувати їх на ризиковані теми.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, KK.dk, Avisen Danmark та інших видань.
Photos: pexels.com та редакція Slovo.dk
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Топ-5 цікавих фактів про Орхус”
“Скарби в сміттєвому баку: що таке dumpster diving в Данії”
“Що подивитись: афіша подій на березень”
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
