З 30 березня по 5 квітня 2026 року в Данії продовжували переговори щодо складу уряду, Борнхольм відзначив 80-річчя завершення радянської окупації острова, а королівський дім анонсував військову службу принцеси Ізабелли.
– В Данії тривають переговори про склад уряду
– Принцеса Ізабелла пройде 11 місяців військової служби
– Данці масово їздять у сусідні країни за покупками
– Після погроз Трампа Данія значно зблизилась зі Швецією і планує закупити шведські гармати
– Попри підтримку кращих умов для тварин на фермаї, в магазинах данці обирать найдешевше м’ясо
– На Борнхольмі відзначили 80-річчя завершення радянської окупації острова
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
В Данії тривають переговори про склад уряду
У Данії тривають переговори щодо формування нового уряду за участі партій від лівого до центристського спектра. Про це повідомляє DR із посиланням на учасників перемовин на урядовій резиденції Марієнборг.
Прем’єрка Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) намагається сформувати коаліцію після доручення від короля Фредеріка X (дан. Frederik X). Ключовим викликом залишається узгодження позицій між лідером Moderaterne Ларсом Льокке Расмуссеном (дан. Lars Løkke Rasmussen) і політичним лідером Enhedslisten Пелле Драгстедом (дан. Pelle Dragsted).
Пелле Драгстед заявив, що бачить можливість створення більшості для уряду лівоцентристського спрямування:
«Ми вважаємо, що можливо знайти більшість для лівоцентристського уряду, від Enhedslisten до Moderaterne».
Водночас Ларс Льокке Расмуссен раніше висловлював скепсис щодо співпраці з крайніми політичними силами. Зокрема, він критикував вплив керівного органу Enhedslisten:
«Якщо говорити прямо, я не думаю, що Данії потрібна політика, узгоджена з виконавчою радою Enhedslisten».
Контекстом нинішніх переговорів є досвід 2019 року, коли Enhedslisten разом із іншими партіями підтримала уряд соціал-демократів через так званий «документ про розуміння» (дан. et forståelsespapir). Тоді партія не входила до складу уряду, але брала участь у формуванні політики.
Принцеса Ізабелла пройде 11 місяців військової служби
Принцеса Ізабелла (дан. Isabella) розпочне 11-місячну військову службу в серпні 2026 року в Гвардійсько-гусарському полку (дан. Gardehusarregimentet) в місті Слагельсе. Про це повідомив данський королівський дім у пресрелізі.
18-річна принцеса є другою в черзі на престол Данії. Вона стане однією з перших, хто проходитиме службу за новими правилами, які передбачають 11 місяців обов’язкової підготовки.
До початку служби Ізабелла завершить навчання в гімназії Øregård у Хеллерупі та отримає атестат про середню освіту.
Згідно з новою оборонною угодою на 2024–2033 роки, строк військової служби в Данії збільшили до 11 місяців. Програма включає п’ять місяців базової підготовки та шість місяців оперативної служби. Раніше стандартний термін служби становив близько чотирьох місяців.
У Данії всі громадяни, незалежно від статі, отримують виклик на медичну та відбіркову комісію після досягнення 18 років.
Старший брат принцеси, кронпринц Крістіан (дан. Christian), також проходив службу в цьому ж полку. Після цього він розпочав військову освіту та продовжив службу в Королівській гвардії.
Традиційно члени данської королівської родини проходять певний період служби в армії. Батько Ізабелли, король Фредерік, також служив у Гвардійсько-гусарському полку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Данські військові вважають анонсоване підвищення зарплат у Збройних силах недостатнім”
Данці масово їздять у сусідні країни за покупками
У Швеції знизили ПДВ на продукти харчування з 12% до 6%, що може зробити покупки дешевшими для данців. Водночас витрати на дорогу можуть зменшити або повністю нівелювати економію, повідомляє DR.
За словами консультанта Данської промисловості Якоба Гаве (дан. Jacob Have), витрати на міст, пальне та відстань часто зменшують вигоду від нижчих цін. Поїздка через міст Øresund для легкового авто коштує від 182 до 470 крон у дві сторони, а загальні витрати з пальним можуть становити 400–700 крон.
Цінова різниця між країнами є відчутною. Наприклад, лосось у Данії коштує близько 130 крон за кілограм, тоді як у Швеції – приблизно 95 крон. Щоб компенсувати транспортні витрати на рівні 500 крон, потрібно купити близько 14 кілограмів продукту.
Директор De Samvirkende Købmænd Яннік Нютофт (дан. Jannick Nytoft) зазначає, що вигода з’являється переважно при великих закупівлях. Такої ж думки дотримується представник Forbrugerrådet Tænk Якоб Стенсен Нільсен (дан. Jakob Steensen Nielsen).
«Варто їхати через міст до Швеції за покупками, якщо ви купуєте щонайменше на 2000 крон. Це за умови, що ви заправляєтесь у Швеції, де ціна на бензин приблизно на три крони нижча за літр», – каже він.
За даними галузі, приблизно третина данців торік робила покупки у Швеції, а дві третини – у Німеччині. Причиною залишаються нижчі ціни за кордоном.
У торговельній галузі Данії побоюються, що зниження ПДВ у сусідніх країнах може ще більше стимулювати покупки за межами країни. Яннік Нютофт вказує, що різниця в цінах може вплинути на поведінку споживачів і створити додатковий тиск на місцеві супермаркети.
У Данії ПДВ на продукти становить 25%, тоді як у Німеччині – 7%, а у Швеції після змін – 6%. Це формує різницю в цінах, яка впливає на вибір місця для покупок залежно від географії та витрат на дорогу.
Після погроз Трампа Данія значно зблизилась зі Швецією і планує закупити шведські гармати
Данія планує замінити італійські корабельні гармати на шведські аналоги, щоб посилити військову співпрацю зі Швецією. Про це повідомляє данський мовник DR із посиланням на власні джерела.
Йдеться про гармати виробництва шведської компанії Bofors, які вже використовує військово-морський флот Швеції. За даними DR, Данія розглядає їх встановлення, зокрема, на нові арктичні патрульні кораблі, які будують у Фредеріксгавні.
Рішення пов’язане з поглибленням оборонної співпраці між країнами Північної Європи. Данські та шведські військово-морські сили дедалі частіше проводять спільні патрулювання та обмінюються інформацією в Балтійському морі та протоках. Командир шведського корвета Йонас Льофгрен (швед. Jonas Löfgreen) зазначає: «Ми щодня зустрічаємо данські патрульні судна та фрегати, коли патрулюємо та контролюємо води за межами архіпелагу».
За словами джерел, використання однакового озброєння має спростити логістику, зокрема постачання боєприпасів, обслуговування та ремонт у разі кризи або війни. Також це зменшує витрати на навчання та технічну підтримку.
Професор політології Міккель Ведбю Расмуссен (дан. Mikkel Vedby Rasmussen) вважає таку співпрацю логічною. «НАТО вже не те, що було раніше. І наш союз зі США, ймовірно, вже ніколи не буде таким, як раніше», – каже він. За його словами, країни регіону Балтійського моря не впевнені у швидкій підтримці США у разі конфлікту.
Активізація регіональної співпраці відбувається на тлі заяв президента США Дональд Трамп, які ставили під сумнів роль НАТО та безпекові гарантії для союзників. У цих умовах Данія дедалі більше орієнтується на партнерство з сусідніми країнами, зокрема Швецією.
Раніше Данія використовувала італійські гармати протягом кількох десятиліть на різних типах військових кораблів. Перехід на шведські системи може стати частиною ширшої стратегії посилення оборони в Північній Європі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Розвідка Данії вважає Балтійське море найбільш ймовірним місцем для подальшої агресії росії”
Попри підтримку кращих умов для тварин на фермах, в магазинах данці обирать найдешевше м’ясо
Данські споживачі й надалі віддають перевагу звичайній свинині замість продукції з підвищеними стандартами добробуту тварин. Головною причиною залишається ціна, повідомляє DR.
Як зазначають покупці, вибір часто зумовлений економією. Це означає, що навіть за наявності альтернатив люди обирають дешевші варіанти.
За даними матеріалу, попит на м’ясо з вищими стандартами утримання тварин або органічну продукцію залишається обмеженим. Різниця в ціні між такими продуктами та звичайною свининою є відчутною для багатьох домогосподарств, що впливає на рішення під час покупок.
Водночас опитування та дослідження показують, що значна частина данців підтримує ідею кращих умов для тварин. Проте ця позиція не завжди трансформується в реальну поведінку в супермаркетах.
Експерти вказують, що ситуація відображає ширшу проблему: відповідальність за зміни часто покладають на споживача, хоча остаточний вибір залежить від ціни, доступності та маркування продукції.
Данія є одним із найбільших виробників свинини в Європі, і значна частина продукції орієнтована на експорт. Це впливає як на структуру ринку, так і на асортимент і ціни для внутрішніх споживачів.
На Борнхольмі відзначили 80-річчя завершення радянської окупації острова
На данському острові Борнхольм 5 квітня відзначають 80 років від дня, коли радянські війська залишили острів у 1946 році.
Свідки подій Елла Мунк Яллов (дан. Ella Munck Jallov) і Б’ярне Ільстед Бех (дан. Bjarne Ilsted Bech) згадують день відплиття радянських військ із порту Рьонне. За їхніми словами, тисячі мешканців зібралися, щоб провести солдатів.
«Ми стояли, як оселедець у бочці. Там було повно людей», — каже Елла Мунк Яллов.
«Настрій був піднесений, бо всі були раді позбутися росіян. Але вголос про таке не говорили, просто стояли та насолоджувалися цим», — каже Б’ярне Ільстед Бех.
Радянські війська перебували на Борнхольмі з травня 1945 року після капітуляції нацистської Німеччини. Формально вони діяли як визволителі, однак частина місцевих жителів сприймала їх як нову окупаційну силу. Історик Якоб Сеєруп (дан. Jakob Seerup) зазначає, що досвід мешканців був різним: від позитивних контактів до випадків насильства та грабежів.
Як зазначає DR, у пізніші часи історики пролили світло на факти зґвалтування, насильство та пограбування, скоєні російськими солдатами. Однак про це не дуже говорили на Борнхольмі в 1945-1946 роках.
Перед цим, 7–8 травня 1945 року, радянська авіація бомбардувала міста Рьонне і Нексе. Унаслідок ударів загинули цивільні, а значна частина забудови була зруйнована. Після цього на острів висадилися радянські війська чисельністю до кількох тисяч осіб.
Сьогодні пам’ятні заходи проходять, зокрема, у церкві Skt. Nicolai в Рьонне за участю представників влади та місцевої громади.
Борнхольм став єдиною частиною Данії, де бойові дії тривали після 5 травня 1945 року, коли решта країни відзначала звільнення від німецької окупації. Радянська присутність на острові тривала 11 місяців і завершилася 5 квітня 1946 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Цікаві факти про Борнхольм — маленький, сонячний та самобутній данський острів”
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Данська податкова система: страшно тільки на перший погляд” – матеріал Марини Бондар
“Конфірмація у Данії: свято, де підлітки стають “дорослими”… і трохи багатшими” – матеріал Анни Нездолій
“Орхус: Афіша подій на квітень 2026” – матеріал Марини Хоменко
“Копенгаген: афіша подій на квітень” – матеріал Анни Куделі
“Що данці їдять у день виборів: рецепт Vælgflæsk” – матеріал Каріни Прокопюк
