З 31 березня до 6 квітня 2025 року в Данії ходили дивитись на мертвого кита, слідкували за заявами Дональда Трампа, домовлялись з Францією про зброю та святкували рік без крімінальних банд в Крістіанії.
— Біля Орхуса знайшли мертвого горбатого кита
— Ремонтні роботи в Орхусі вплинуть на залізничне сполучення до кінця року
— Королівське подружжя відвідало Францію: Результати зустрічі
— Данський астронавт готується полетіти на Місяць
— Майбутні пенсіонери в Данії панікують після заявлень Трампа
— Кристіанія відсвяткувала рік без наркотиків та банд
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Біля Орхуса знайшли мертвого горбатого кита
Незвичайне видовище чекало на відвідувачів пляжу біля Фьолле (дан. Følle), відносно недалеко від Орхуса. На узбережжі Льогтен-Бугт (дан. Løgten Bugt) прибило мертвого горбатого кита довжиною 8-10 метрів. Новина миттєво поширилася, і вже зранку натовпи людей зібралися, щоб на власні очі побачити велетенську істоту.
Одним із перших, хто дістався до місця події 1 квітня, був Клаус Фаарванг, який напередодні допомагав доставити команду з Управління природи Данії до місця, де лежав кит. Він спочатку подумав, що це першоквітневий жарт, але реальність виявилася інакшою.
“Я був упевнений, що це розіграш, але все виявилося правдою. Це перший раз, коли я бачу такого великого кита в цих краях”, — поділився Клаус.
Ранок приніс ще більше глядачів. Серед них — шестеро малюків із місцевого лісового дитячого садка разом із вихователькою. Ханна Сімонсен, яка супроводжувала дітей, розповіла, що вони були у захваті.
“Один з батьків зателефонував нам і повідомив про знахідку. Таке рідко трапляється, тож ми вирішили скористатися можливістю і подивитися на кита. Дітям дуже сподобалося!” — каже вона.
І навіть неприємний запах, який уже почав поширюватися від мертвої тварини, їх не відлякав. “Вони звикли до запахів мертвих тварин, як-от лисиць у лісі, тому це не стало проблемою”, — додала вихователька.
Професор біології з Орхуського університету Петер Тегльберг Мадсен припускає, що це, ймовірно, молодий кит віком близько 1,5 року. За його словами, тварина, ймовірно, мігрувала на північ у пошуках їжі, прямуючи до Норвегії, Ісландії чи Шпіцбергена.
“Горбатий кит більше не перебуває під загрозою зникнення, і той факт, що їх стає більше, — це позитивна новина”, — пояснив професор.
Що буде з китом далі, поки невідомо. Але поки місцеві жителі та туристи мають рідкісну можливість побачити цю величну тварину зблизька.
Ремонтні роботи в Орхусі вплинуть на залізничне сполучення до кінця року
З 31 березня і до кінця 2026 року на головному залізничному вокзалі Орхуса триватимуть масштабні реконструкційні роботи. Це спричинить зміни у розкладі руху потягів, зокрема для регіональних сполучень.
Інформаційний директор DSB Тоні Біспесков пояснює, що хоча швидкісні потяги InterCityLyn курсуватимуть без змін, пасажирам звичайних InterCity-маршрутів між Копенгагеном і Орхусом доведеться здійснювати пересадку у Фредерисії. Водночас час у дорозі залишиться незмінним.
Найбільший вплив роботи матимуть на регіональні перевезення.
Подорож між Вайле та Орхусом стане довшою, а кількість поїздів між Скандерборгом і Орхусом зменшиться. Особливо зміни відчуватимуться поза годинами пік.
“У ранковий (06:00-09:00) та вечірній (15:00-18:00) час регіональні потяги курсуватимуть за звичним розкладом між Фредерисією та Скандерборгом. Однак поза межами годин пік їх не буде“, — зазначає Тоні Біспесков.
Поточні зміни діятимуть до кінця 2025 року, проте у 2026-му заплановані нові етапи реконструкції. Водночас, за словами представників DSB, після завершення робіт пасажири зможуть розраховувати на покращене сполучення з більшою кількістю поїздів та зменшеним часом у дорозі.
Пасажирам радять регулярно перевіряти актуальний розклад у сервісі Rejseplanen, щоб уникнути незручностей.
Королівське подружжя відвідало Францію: Результати зустрічі
На початку квітня Франція зустріла данського короля Фредеріка X та королеву Марі. Це був перший офіційний візит данського монарха до Франції за майже 50 років, і він відбувся на тлі глобальних геополітичних змін.
Темою візиту стала «більш стійка Європа». Обидві Франція та Данія виступають за зміцнення європейської суверенності, особливо у сфері оборони та економіки. Королівське подружжя супроводжували міністри закордонних справ та оборони Данії, а також делегація з понад 50 представників бізнесу.
Символічним моментом став візит короля Фредеріка на французький оборонний завод KNDS, що виробляє артилерійські установки Caesar – такі ж, як Данія передала Україні.
Також під час державного візиту короля Фредеріка X та королеви Марі до Франції Данія підписала угоду про закупівлю кількох сотень французьких ракет Mistral. Ці ракети можуть ефективно знищувати літаки, гелікоптери та безпілотники, які діють на низьких висотах.
Точна вартість контракту та кількість закуплених ракет не розголошуються, проте відомо, що загалом планується закупити 1 500 таких ракет.
Данський астронавт готується полетіти на Місяць
У німецькому місті Кельн відкрили незвичайну споруду – LUNA Analog Facility, точну імітацію поверхні Місяця. Саме тут, серед кратерів, каміння та “місячного пилу”, розпочав тренування данський астронавт Андреас Могенсен (дан. Andreas Mogensen). Разом із шістьма колегами з Європейського космічного агентства (ESA) він готується до потенційної участі в майбутніх місіях NASA в рамках програми Artemis.
Хоча Могенсен раніше не розглядав реальну участь у польоті на Місяць, його ім’я зараз серед претендентів. «Я все ще астронавт ESA, тож шанси є. Але нас багато, і побачимо, як усе складеться», – коментує він.
Тренування у LUNA максимально наближене до реальних умов: астронавти живуть у місячній базі FLEXHab, розробленій данською студією SAGA, працюють з обладнанням і навіть готуються до життя в умовах мікрогравітації. ESA вже має угоду на три польоти своїх астронавтів на орбіту Місяця в рамках створення майбутньої місячної станції Lunar Gateway.
Фахівці підкреслюють: ця підготовка – ключ до майбутніх польотів. «Андреас має найбільший досвід серед європейських астронавтів, і його участь у LUNA – це справжній крок ближче до Місяця», – наголошує керівник проєкту Jürgen Schlutz.
Майбутні пенсіонери в Данії панікують після заявлень Трампа
Минулий тиждень став справжнім випробуванням для інвесторів та пенсіонерів у Данії. Різке падіння фондових ринків після оголошення Дональдом Трампом нових мит на глобальні товари викликало хвилю занепокоєння — і не лише в США.
Данці стали масово телефонувати до своїх пенсійних компаній із запитанням: “Що буде з нашими грошима?”
Пенсійна компанія Velliv повідомляє про зростання кількості звернень від клієнтів, зокрема тих, хто вже ось-ось вийде на пенсію.
Також у компанії Sampension підтверджують підвищену активність. Але, як каже головна радниця Гелле Далсгаард, панікувати не варто:
“Історія показує: ринки завжди відновлюються. Якщо ви зараз заберете свої гроші, то можете пропустити майбутнє зростання. Найкраще — перечекати бурю.”
Проте не всі налаштовані так оптимістично. Деякі пенсіонери, як зазначає данське медіа DR, спостерігають на власну очі, як їхні заощадження “тануть на очах”.
Поки що данські експерти радять не поспішати з рішеннями забирати свої вклади, але події на американському ринку однозначно позначаються і на данському ринку також.
Кристіанія відсвяткувала рік без наркотиків та банд
Ще рік тому прогулянка вулицею Pusher Street у Кристіанії, альтернативному районі в центрі Копенгагена, була небезпечною не лише для туристів, а й для поліції. Тут відкрито продавали гашиш, працювали десятки нелегальних точок збуту, а сам район фактично контролювали організовані злочинні угруповання. Але 6 квітня 2024 року все змінилося — мешканці Кристіанії спільно з владою та поліцією провели безпрецедентну операцію з демонтажу інфраструктури наркоторовців.
Сьогодні, через рік після цих подій, Pusher Street більше не виглядає як кримінальний анклав. Торгівля гашишем у відкритому вигляді зникла, з вулиці прибрали нелегальні кіоски, а самі мешканці Кристіанії зазначають, що в районі стало набагато спокійніше та безпечніше. Так, наприклад, в лютому минулого року було зафіксовано 313 звинувачень у зберіганні та торгівлі ейфоричними наркотиками, при тому, що поліція фактично не могла попасти на територію Крістіанії. В лютому цього року поліція зафіксувала всього 30 таких випадків.
Однією з найпомітніших змін стала атмосфера. Ще нещодавно поліція не могла з’явитися на Pusher Street без серйозного супроводу — на них кидали пляшки, вигукували образи, погрожували. Сьогодні ж інспектор копенгагенської поліції Томмі Лаурсен спокійно дає інтерв’ю просто на тій же вулиці.
«Ми не бачимо більше насильства, угруповань чи відвертої торгівлі наркотиками. Кількість злочинів тут різко впала», — каже Лаурсен.
Більше того, на вулиці тепер можна знімати фото й відео — раніше це було категорично заборонено через страх перед наркодилерами.
Зараз Кристіанія перебуває в активній фазі трансформації. Демонтовану вулицю поступово відновлюють — повертають бруківку, впорядковують простір. Район поступово інтегрується в міське середовище, зберігаючи при цьому свою культурну унікальність.
Крім фізичних змін, спільнота працює над новим баченням своєї ідентичності: менше тіньової економіки, більше прозорих ініціатив, мистецьких проєктів та соціальних програм. Очікується, що в найближчі роки уряд інвестує близько 85 мільйонів крон у перебудову району.
Разом із цим триває тісна співпраця мешканців з владою, поліцією та муніципалітетом. Це, як визнають усі сторони, стало ключем до успіху.
Попри локальний успіх, питання наркотиків залишається актуальним. Продаж гашишу перемістився в інтернет — через зашифровані месенджери та темну мережу. Міністр юстиції Данії Петер Хуммельгаард визнає, що боротьба з наркобізнесом триває:
«Ми не обіцяли знищити торгівлю наркотиками в усій країні. Але ми зробили Кристіанію значно безпечнішою і серйозно вдарили по кримінальним структурам».
Хоча сьогодні Кристіанія є спокійнішою, процес змін ще далекий до завершення. У деяких місцях, за словами поліції, ще трапляються спроби несанкціонованої торгівлі. Проте тепер влада має ресурси та підтримку громади, щоб оперативно реагувати.
«Ми наближаємося до того, щоб зробити цей район таким самим безпечним, як і решта Копенгагена», — каже інспектор Лаурсен.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, Tvsyd та інших видань.
***
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Перевірка податкових декларацій – Årsopgørelse в Данії: покрокова інструкція від спеціалістів www.costenco.dk” – матеріал Marina Bondar, Olena Kvartskhava
“Копенгаген: афіша подій на квітень” – матеріал Анни Куделі
“New Page – подкаст про життя українців у Данії” – подкаст від Lesya Logvinenko
“Фестиваль документального кіно CPH:DOX – 2025: стрічки про Україну” – матеріал Анни Волощенко
“Центр для біженців Сандхольм: досвід Марини Хоменко” – матеріал Алли Шоріної
“Орхус: анонс подій на квітень” – матеріал Марини Хоменко
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
