З 6 по 12 квітня 2026 року в Данії передивлялись статистику за минулі роки.
– Компанія Flügger постачала фарбу для штаб-квартири «Газпрому» під час війни
– Кур’єри Wolt у Копенгагені оголосили страйк через зниження оплати доставок
– Кількість підлітків, які хрестяться перед конфірмацією, зросла на 70%
– У 2025 зросла кількість чоловіків, які звертаються до кризових центрів через домашнє насильство
– Звіт: Хто з авторів заробляє найбільше на бібліотечних книгах
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Компанія Flügger постачала фарбу для штаб-квартири «Газпрому» під час війни
Данська телерадіокомпанія DR повідомила, що пов’язана з Flügger російська компанія постачала фарбу для будівництва Лахта-центру у Санкт-Петербурзі, в якому знаходиться штаб-квартира «Газпрому». Про це йдеться в розслідуванні DR із посиланням на митні дані та внутрішні матеріали компанії.
За даними журналістів, у 2022–2023 роках російська «дочка» Flügger, компанія Eskaro Chemical, поставила понад 28 тонн фарби для внутрішніх робіт у комплексі Лахта-центр. Це приблизно 21 тисяча літрів продукції.
Також митні дані свідчать, що в той самий період компанія імпортувала щонайменше 917 тонн сполучної речовини з Туреччини. Ця сировина потрапила під санкції ЄС у липні 2022 року через ризик використання для посилення промислового потенціалу росії.
У Flügger заявили, що не контролювали діяльність російського підрозділу. У письмовій відповіді компанія зазначила, що Eskaro Chemical діяла як «острів» і самостійно ухвалювала рішення щодо закупівель. Також у Flügger стверджують, що не отримували прибутку з російського бізнесу після запровадження санкцій.
Професор кримінального права Ніколай Сіван Хольст (дан. Nicolaj Sivan Holst) зазначає, що відповідальність може наставати, якщо материнська компанія мала вирішальний вплив на дочірню структуру. Остаточну оцінку має дати суд у разі розгляду справи.
Лахта-центр – це 462-метровий хмарочос і головний офіс державної компанії «Газпром». Будівлю вважають одним із ключових інфраструктурних і символічних проєктів сучасної росії.
Flügger придбала 70% Eskaro Group у 2021 році, але після повномасштабного вторгнення росії в Україну оголосила про вихід із ринку. Продати бізнес вдалося лише наприкінці 2023 року за 1 євро.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Журналісти виявили 1,9 тис. тонн поставок данської фарби Flügger до росії”
Кур’єри Wolt у Копенгагені оголосили страйк через зниження оплати доставок
Кур’єри сервісу доставки Wolt у Копенгагені провели страйк у п’ятницю ввечері через зниження оплати за короткі доставки.
Кур’єри стверджують, що останнім часом оплата за найкоротші замовлення знизилася приблизно з 30 до 20 данських крон.
“20 крон – це до сплати податків, і за ці гроші потрібно піти в ресторан, щоб взяти їжу, перевезти її та, можливо, доставити на 3-й поверх, а за бензин ми платимо самі. Це так погано, що я думаю про те, щоб звільнитися,” – каже Каспер Мадсен, якого цитує 3F.
В п’ятницю кур’єри зібрались біля Ньоррепорта з 16:00 до 20:00 та відмовиись від замовлень у застосунку як протест проти чинної моделі оплати.
У Wolt зазначають, що оплата доставки залежить від кількох факторів: кількості кур’єрів, обсягу замовлень, погодних умов і часу доби. Директор Wolt у Данії Сьорен Майєр Свендсен (дан. Søren Meier Svendsen) каже:
“Ми постійно покращуємо модель роботи. Можливо, зараз деякі коротші або простіші завдання оплачуються трохи менше, але в той же час інші оплачуються більше.”
Він додає, що загальний заробіток за однаковий робочий час, за оцінкою компанії, залишається незмінним. Однак, за даними 3F, перевірити його слова на разі не є можливим.
Це вже другий страйк кур’єрів за короткий час. Більш того, подібні 4-годинні страйки триватимуть з перервами до 1 травня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В Ютландії завершився страйк фізіотерапевтів, який тривав пів року”
Кількість підлітків, які хрестяться перед конфірмацією, зросла на 70%
У Данії за останні п’ять років на 70% зросла кількість підлітків, які вирішують охреститися перед конфірмацією. Про це повідомляє DR із посиланням на дані Folkekirkens Uddannelses- og Videnscenter.
Йдеться про молодь, яку не хрестили в дитинстві, але яка обирає приєднатися до народної церкви перед конфірмацією. Аналітики центру зазначають, що така тенденція суперечить поширеним уявленням про зниження ролі релігії.
Аналітикиня Карен Марі Лет-Ніссен (дан. Karen Marie Leth-Nissen) каже:
“Те, що вони обирають хрещення, несподівано. Усі теорії стверджують, що релігія зникає, і її стає все менше й менше у світі. Але ми спостерігаємо, що все насправді навпаки.”
За словами дослідників, однією з причин є бажання підлітків бути частиною соціального середовища. Лектор із соціології релігії Бріан Арлі Якобсен (дан. Brian Arly Jakobsen) пояснює, що конфірмація включає не лише релігійний обряд, а й спільні заняття та соціальні активності.
“Я вважаю, що багато з цих молодих людей вирішують охреститися, щоб бути частиною цієї спільноти,” – каже він.
Цю мотивацію підтверджує підліток Ліам Росенвінд Райк, який планує хрещення перед конфірмацією:
“Багато моїх друзів зі школи та з футболу також обрали конфірмацію. Тож я просто подумав, що оберу те саме, щоб разом то обговорювати.”
Дослідники також пов’язують тренд із наслідками пандемії COVID-19 та загальною нестабільністю у світі. За словами Карен Марі Лет-Ніссен, досвід ізоляції та війни в Україні й на Близькому Сході підсилює прагнення молоді до стабільності та спільності.
Попри зростання кількості хрещень серед підлітків, загальна кількість членів народної церкви продовжує зменшуватися. Бріан Арлі Якобсен зазначає, що для оцінки змін потрібен триваліший період спостереження.
Як зазначає DR, народна церква Данії тривалий час втрачає членів, зокрема через зменшення кількості хрещень у дитячому віці та загальну секуляризацію суспільства.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Конфірмація у Данії: свято, де підлітки стають “дорослими”… і трохи багатшими”
У 2025 зросла кількість чоловіків, які звертаються до кризових центрів через домашнє насильство
У Данії у 2025 році приблизно на 30% більше чоловіків звернулися до кризових центрів через насильство з боку партнерів. Про це повідомляє Mandecentret, яка є організацією, що керує єдиною в країні мережею притулків для чоловіків.
Загалом центр отримав близько 2000 звернень, із них майже 500 стосувалися фізичного або психологічного насильства. Директор організації Ларс Ліндгольм (дан. Lars Lindholm) каже:
“[в суспільстві] Ми лише починаємо говорити про це. Коли ми почнемо більш відкрито обговорювати насильство щодо чоловіків у суспільстві, ми побачимо, що і більше чоловіків звертатимуться до нас.”
Однією з причин зростання звернень називають зміни в законодавстві, які набули чинності влітку 2024 року. Відтоді чоловіки, які зазнали насильства, отримали право перебувати в кризових центрах разом із дітьми. Раніше така можливість була лише у жінок.
У організації Lev Uden Vold також відзначають зростання звернень і пов’язують це зі зменшенням табу навколо теми. Директорка Ельсебет Кірк Муфф (дан. Elsebeth Kirk Muff) каже:
“Звичайно, це [зміни в законодавстві] привернуло багато уваги і, можливо, допомогло зруйнувати табу.”
Водночас чоловіки все ще рідше звертаються по допомогу, ніж жінки. За даними дослідження 2024 року, чоловіки становлять 43% постраждалих від партнерського насильства в Данії.
Дослідники зазначають, що бар’єром залишаються соціальні уявлення про маскулінність. Лектор Роскільдського університету Кеннет Райнеке (дан. Kenneth Reinicke) каже:
“Це вимагає мужності та подолання труднощів, якщо я, як чоловік, зможу заявити правду, що моя дружина проявляє насильство щодо мене.”
Експерти також підкреслюють, що характер насильства може відрізнятися: жінки частіше зазнають тяжчих форм фізичного насильства, тоді як чоловіки рідше повідомляють про серйозні травми.
Mandecentret закликає до подальшого розширення прав для чоловіків, зокрема до державного фінансування психологічної допомоги без необхідності перебування в притулку. Наразі такі послуги для чоловіків переважно забезпечуються волонтерами.
Mandecentret – національна організація, яка надає тимчасове житло та консультації чоловікам у кризових ситуаціях, зокрема після розлучень або випадків насильства. Її центри працюють у кількох містах Данії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Домашнє насильство в Данії: закони, захист і куди звертатися”
Звіт: Хто з авторів заробляє найбільше на бібліотечних книгах
Дитячий письменник Кім Фупц Аакесон (дан. Kim Fupz Aakeson) вдруге поспіль отримав найбільшу суму бібліотечних виплат у Данії. Про це повідомляє Агентство культури та палаців Данії (дан. Slots- og Kulturstyrelsen).
Загалом у 2025 році бібліотечні виплати отримали 10 082 автори, перекладачі, ілюстратори та інші учасники книжкової сфери. Сума розподілу склала 212 мільйонів данських крон.
Максимальна виплата одному отримувачу становила 778 693 крони. Середній розмір виплат становив 21 035 крон. Фінансування передбачене державним бюджетом.
До першої десятки за обсягом виплат увійшли:
- Кім Фупц Аакесон (дан. Kim Fupz Aakeson)
- Кім Лангер (дан. Kim Langer),
- Кеннет Бьо Андерсен (дан. Kenneth Bøgh Andersen),
- Б’ярне Ройтер (дан. Bjarne Reuter),
- Денніс Юргенсен (дан. Dennis Jürgensen),
- Жозефіна Оттесен (дан. Josefine Ottesen),
- Бент Галлер (дан. Bent Haller),
- Ніколь Бойле Родтнес (дан. Nicole Boyle Rødtnes),
- Марія Хеллеберг (дан. Maria Helleberg) і
- Лене Каабербьоль (дан. Lene Kaaberbøl).
Окремо підраховували виплати за цифрові видання. У цій категорії перше місце посіла Марія Хеллеберг (дан. Maria Helleberg), далі Інґер Гаммельґор Мадсен (дан. Inger Gammelgaard Madsen) та Міхаель Катц Крефельд (дан. Michael Katz Krefeld).
За даними агентства, 6 585 осіб отримали виплати за електронні книжки та аудіокнижки, що становить 65% від усіх отримувачів.
Кім Фупц Аакесон дебютував як дитячий письменник у 1984 році та є автором, зокрема, серії про хлопчика Вітелло. Бібліотечні виплати в Данії нараховують авторам за наявність їхніх творів у публічних бібліотеках у фізичному та цифровому форматах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Сучасна бібліотека в Данії: чому варто зайти?”
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Данська податкова система: страшно тільки на перший погляд” – матеріал Марини Бондар
“Конфірмація у Данії: свято, де підлітки стають “дорослими”… і трохи багатшими” – матеріал Анни Нездолій
“Орхус: Афіша подій на квітень 2026” – матеріал Марини Хоменко
“Копенгаген: афіша подій на квітень” – матеріал Анни Куделі
“Що данці їдять у день виборів: рецепт Vælgflæsk” – матеріал Каріни Прокопюк
