З 13 по 19 квітня 2026 року в Данії обговорювали можливість появи нової військової бази в Гренландії та примусове всиновлення в різних комунах.
– США хочуть створити ще одну військову базу в Гренландії
– Нацбанк Данії запроваджує можливість розплачуватись картками без інтернету
– Попри заклик Метте віддавати дітей на всиновлення, 42 комуни Данії не застосовують цей інструмент
– Оборонній компанії Weibel відмовили у будівництві військового тестового центру
– Гренландія підвисила пріоритет викладання англійської в школах
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
США хочуть створити ще одну військову базу в Гренландії
Як повідомляє данське медіа DR, США розглядають можливість створення нової військової бази у Гренландії, зокрема в поселенні Нерсарсуак. Переговори щодо цього тривають між США, Данією та Гренландією.
Нерсарсуак є одним із трьох потенційних місць для бази. Раніше тут уже діяла американська військова база Bluie West 1 у 1941–1958 роках. Нині поселення переживає занепад через закриття місцевого аеропорту, який був основним роботодавцем. Новий аеропорт відкрили приблизно за 60 кілометрів у Какортоку.
Місцева жителька Ная Лунд (грен. Naja Lund) каже, що скептично ставиться до участі США, але допускає їхню присутність за умови збереження громади: «Зараз у мене не дуже гарні почуття щодо американців. Але якщо вони можуть щось зробити для поселення, щоб люди могли жити тут, як і зараз, і якщо вони не виключать місцевих жителів, тоді вони можуть розширюватися та щось робити з поселенням. Якщо вони не збираються захоплювати землю».
Разом із аеропортом закривається і готель, який належить Greenland Airports. Його останній день роботи відбудеться найближчим часом. Керівник готелю Таус Боргквіст (грен. Taus Borgqvist) вважає, що поява нового інвестора, зокрема військових, могла б підтримати місцеву економіку: «Особисто я вважаю, що було б корисно розпочати якусь активність у поселенні. Незалежно від того, хто це буде. Якщо залучати місцеве населення до життя села, то я бачу в цьому лише позитив».
Після закриття інфраструктури населення Нерсарсуаку може скоротитися до приблизно 25 людей. Уже зараз у селищі закриваються школа і дитячий садок, що ускладнює життя сімей із дітьми.
Під час Другої світової війни база Bluie West 1 використовувалася для обслуговування військової авіації США. У період найбільшої активності в Нерсарсуаку проживали до 5 тисяч людей, із яких близько 2 тисяч військові. Станом на сьогодні в поселенні проживають 139 осіб за даними статистики Гренландії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Боротьба за Гренландію: в США відбулась зустріч представників Данії та США”
Нацбанк Данії запроваджує можливість розплачуватись картками без інтернету
У Данії запровадили нову систему резервних карткових платежів, яка дозволяє розраховуватися без інтернету до семи днів. Про це повідомив Національний банк Данії у пресрелізі.
Система працює у більшості продуктових магазинів і охоплює картки, видані в Данії, зокрема Dankort, Mastercard і Visa. Оплата можлива як фізичними картками, так і через мобільні гаманці, зокрема Apple Pay і Google Pay.
Директор Національного банку Данії Ульрік Ньодгор (дан. Ulrik Nødgaard) зазначив, що рішення враховує звичні способи оплати: «Ми знайшли технічне рішення, яке також дозволяє здійснювати оплату за допомогою мобільного телефону, тобто гаманця, офлайн. Це робить рішення придатним для бажаних способів оплати данців.».
Резервну систему розробили у співпраці учасників платіжного ринку в межах Платіжної ради. За словами Ульріка Ньодгора, впровадження вимагало нових технічних рішень і координації між різними організаціями.
Систему вже впровадили у найбільших торговельних мережах, зокрема Coop, Dagrofa, Reitan і Salling Group, а також у мережах ABC Lavpris і Løvbjerg. У вересні її планують поширити на всі аптеки країни.
За даними статистики Данії за 2023 рік, дев’ять із десяти жителів країни найчастіше користуються безготівковими способами оплати, що стало підставою для розробки такого рішення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Нацбанк Данії радить мати вдома щонайменше 250 крон на людину готівкою”
Попри заклик Метте віддавати дітей на всиновлення, 42 комуни Данії не застосовують цей інструмент
У Данії 42 із 98 комун не направляли жодної дитини на примусове усиновлення (tvangsbortadoption) впродовж останніх п’яти років. Про це свідчать дані Агентства апеляцій (дан. Ankestyrelsen).
У 2020 році прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) закликала збільшити кількість усиновлень, назвавши їх можливістю для дітей «вирости в безпеці, любові та стабільності та почати все по-справжньому з самого початку». Водночас значна частина комун не використовує цей інструмент.
Соціальна працівниця Сандра Абільд (дан. Sandra Abild), яку цитує DR, вважає, що різниця між комунами може впливати на правову визначеність для сімей: «Законодавство не мало б працювати настільки нерівномірно. Через таке дискримінаційне ставлення в комунах ми можемо пропустити деяких дітей, яких слід було б усиновити».
Примусове всиновлення є одним із найбільш радикальних заходів у сфері захисту дітей. Якщо дитину усиновлюють, вона, як правило, більше не побачить свою біологічну сім’ю. В інших випадках існує можливість продовження контакту між дитиною та біологічною сім’єю. При цьому дітей можуть не всиновлювати, але прилаштовувати на деякий час до прийомних сімей, які, в свою чергу, можуть змінювати одна одну через деякий час.
Тьоннер (дан. Tønder) є однією з комун, які не застосовували всиновлення. Попри це, ця громада має один із найвищих показників вилучення дітей із сімей: близько 2% дітей були вилучені з родин, тоді як в середньому по комунах ця цифра становить близько 1%.
Керівниця напряму у справах дітей Трілле Ніколайсен (дан. Trille Nikolajsen) пояснює, що рішення ухвалюють індивідуально: «Ми добре усвідомлюємо, що насильне всиновлення – це один з арсеналу інструментів, який ми можемо використовувати. Але ми також усвідомлюємо, що важливо враховувати кожну окрему дитину та її інтереси. Ми щомісяця проводимо спеціальні зустрічі, на яких оцінюємо, чи є якісь випадки для усиновлення. І в нас ще жодного разу не було такої справи, щоб треба було всиновлювати».
За її словами, більшість дітей у громаді влаштовують у прийомні сім’ї, що становить близько 80% випадків. В таким випадках зв’язок між дитиною та біологічними батьками зберігається.
Адвокатка Жанетте Гьоррет (дан. Jeanette Gjørret), яка працює з такими справами, зазначає, що підходи різних муніципалітетів можуть суттєво відрізнятися: «Ми часто бачимо, що комуни мають зовсім різні погляди на те, чи можуть батьки піклуватися про своїх дітей, і це може призвести до дуже різних результатів».
У Асоціації муніципалітетів Данії (KL) заявляють, що остаточні рішення ухвалюють центральні органи, зокрема спеціальні комітети та Ankestyrelsen, що має забезпечувати однаковий підхід.
Примусове усиновлення в Данії застосовують у випадках, коли батьків визнають нездатними піклуватися про дитину на постійній основі. Рішення базується, зокрема, на оцінці батьківських компетенцій і проходить кілька рівнів перевірки.
Оборонній компанії Weibel відмовили у будівництві військового тестового центру
Комітет з планування, транспорту та клімату муніципалітету Фреденсборг відхилив заявку оборонної компанії Weibel на будівництво тестового центру.
Компанія Weibel, одна з найбільших у Данії у сфері оборонних технологій, планувала звести центр на ділянці, яку раніше придбала на вулиці Gunderødvej. Муніципальна адміністрація схвалила ідею і також рекомендувала зведення центру, однак Комітет з планування відхилив цю пропозицію.
Голова комітету Міє Статтау (дан. Mie Stattau) заявила, що загальна територія, до складу якої входить придбана Weibel ділянка, має сільськогосподарське призначення і використовується для тваринництва. За її словами, це «не сумісно з такими тестами, встановленням радарів тощо». Вона також зазначила, що для таких потреб можна використати військову зону поблизу казарми Sjælsmark.
Місцеві жителі також підтримали рішення відмовити компанії у зведенні центру. Сусідка ділянки Анне-Софі Лассен (дан. Anne-Sofie Lassen) сказала: «Я справді дуже рада, що політики ухвалили таке рішення». Вона додала, що територія використовується для органічного сільського господарства майже 25 років.
Щодо самої компанії Weibel, то вони повідомили письмово, що беруть відмову до відома. У компанії зазначили, що цей випадок демонструє наскільки складно створювати тестові майданчики для оборонних технологій у межах чинного законодавства.
Наразі Weibel проводить випробування в сусідньому муніципалітеті Хьорсхольм, але торік місцева влада визнала цю діяльність незаконною. Компанія також звернулася до Міністерства оборони Данії з проханням легалізувати тестовий центр через спеціальний закон. Рішення з цього питання ще не ухвалене.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Оборонний сектор Данії шукає сотні нових робітників”
Гренландія підвисила пріоритет викладання англійської в школах
Парламент Гренландії Inatsisartut одноголосно ухвалив рішення підвищити пріоритет викладання англійської та гренландської мов у школах.
Згідно з рішенням, уряд має підготувати план дій для змін у системі освіти. Документ планують представити до наступної весни. Ініціатива передбачає поступове посилення ролі англійської мови поряд із гренландською.
Партія Naleraq пропонувала зробити англійську першою іноземною мовою замість данської вже зараз, однак ця пропозиція не отримала більшості. Міністерка освіти, культури, спорту і церкви Ніві Олсен (гренл. Nivi Olsen) висловила занепокоєння, що швидкі зміни можуть мати негативні наслідки для системи освіти.
Наразі данська мова є обов’язковою на всіх рівнях шкільної освіти в Гренландії. Значна частина вчителів є данцями, а навчальні матеріали часто написані данською. Водночас багато учнів після школи продовжують освіту в Данії.
Англійську зараз обов’язково вивчають із четвертого класу, але багато дітей опановують її раніше. За даними випускних іспитів 2024 року, понад половина учнів отримує найвищі оцінки з усної англійської, тоді як приблизно 30% демонструють такий самий рівень із данської мови.
Згідно з DR, ця реформа відображає ширшу дискусію про мовну політику в Гренландії, де історично домінувала данська мова, але зростає роль гренландської та англійської.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Данська податкова система: страшно тільки на перший погляд” – матеріал Марини Бондар
“Конфірмація у Данії: свято, де підлітки стають “дорослими”… і трохи багатшими” – матеріал Анни Нездолій
“Орхус: Афіша подій на квітень 2026” – матеріал Марини Хоменко
“Копенгаген: афіша подій на квітень” – матеріал Анни Куделі
“Що данці їдять у день виборів: рецепт Vælgflæsk” – матеріал Каріни Прокопюк
