З 14 по 20 квітня 2025 року в Данії обговорювали останні дослідження щодо здоров’я данців та екології, а також святкували Великодень та 100 років аеропорту Копенгагена.
— Мери Копенгагена та Орхуса протестують проти будівельних корпорацій
— Дослідники повідомляють, що за 10–15 років в Данії може не бути випадків раку шийки матки
— Дослідження: Багаті данці у 4 рази більше шкодять довкіллю, ніж бідні
— Дослідження: Кожна друга жінка в Данії після народження дитини працює неповний день
— Копенгагенський аеропорт відсвяткував 100 років
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Мери Копенгагена та Орхуса протестують проти будівельних корпорацій
Нові квартали з високими житловими будинками, сучасними квартирами і гарною інфраструктурою з’являються у Копенгагені, Орхусі, Ольборзі та інших містах. Але за цими скляними фасадами криється одна велика зміна: усе більше данців орендують житло не у людей, а у корпорацій.
Сьогодні понад 680 тисяч людей у Данії живуть у квартирах, якими володіють приватні компанії. Для порівняння: у 2010 році таких було всього 246 тисяч. Ріст колосальний. І це не просто кілька бізнесменів із десятком квартир у власності. На арену вийшли гравці глобального масштабу: компанії з тисячами (а подекуди й сотнями тисяч!) квартир у портфелі, включно з гігантами зі США та Німеччини.
Мери Копенгагена та Орхуса забили на сполох. Переважна більшість нових житлових проєктів — це дорогі квартири в оренду. І хоча будівельний бум дозволив уникнути дефіциту житла, ціни на оренду зросли настільки, що звичайні працівники — вчителі, медсестри, водії — часто не можуть дозволити собі житло у великих містах.
У Копенгагені така оренда коштує на 50-70% дорожче, ніж у випадку соціального житла. Усе це веде до сумного сценарію: міста стають елітними клубами для багатіїв.
“Копенгаген стає закритим VIP-клубом для тих, хто має гроші. Це робить місто гіршим”, — каже мер столиці Ларс Вайс (дан.Lars Weiss).
Мери хочуть змінити законодавство, щоб мати більше контролю над тим, яке житло будується — орендне, соціальне чи приватне у власність. Але представники ринку скептично оцінюють ці ініціативи. Побудувати орендне житло вигідніше: щомісячна оренда — це стабільний дохід. Натомість з продажу квартир прибуток одноразовий і менш передбачуваний.
“Не буде прибутку — не буде й новобудов”, — попереджають представники галузі. І дійсно, останні два роки темпи забудови в Данії суттєво впали
Property Denmark вважає, що політики повинні бути обережними, щоб не висувати занадто високих вимог до будівництва власного та державного житла.
“Наше найбільше занепокоєння полягає в тому, що забагато вимог заважає будувати достатньо будинків. Існує великий ризик того, що буде побудовано недостатньо,” — каже генеральний директор Property Denmark Пітер Стенхольм (дан. Peter Stenholm). – “Для цього, безумовно, знадобиться бажання деяких людей вкладати кошти. За останні два роки нове будівництво сповільнилося. Ми вважаємо, що існує ризик того, що це уповільнення продовжиться, і ми втратимо кілька тисяч будинків у найближчі роки”.
Дослідники повідомляють, що за 10–15 років в Данії може не бути випадків раку шийки матки
Якщо нинішні тенденції збережуться, рак шийки матки може зникнути в Данії вже через 10–15 років, повідомляють у новій статті Ugeskrift for Læger.
Це стало б першим випадком в історії Данії, коли онкологічне захворювання повністю викорінюють. І все завдяки чіткому плану, системній вакцинації та регулярним обстеженням.
У 1960-х рак шийки матки був третім найпоширенішим онкозахворюванням серед жінок. Щороку понад 900 жінок отримували цей діагноз. Сьогодні це вже 13-та за поширеністю форма раку, а показники впали до менш ніж 10 випадків на 100 000 жінок. У молодих жінок віком 20–29 років — і зовсім 3 випадки на 100 000. А це вже нижче порогу ВООЗ, який визначає повну елімінацію хвороби.
Революція почалась у 2008–2009 роках, коли в Данії впровадили вакцинацію проти ВПЛ (вірусу папіломи людини) для дівчат. У 2019 році до програми долучили і хлопців. Вакцинація дає 80% зниження ризику розвитку раку шийки матки — ефективність, підтверджена не лише в лабораторіях, а й у реальному житті.
Данія та Швеція стали першими країнами, які змогли зафіксувати цю ефективність на загальнонаціональному рівні. Сьогодні 89% 12-річних хлопців і дівчат у Данії вакциновані, що майже досягає цілі ВООЗ (90%).
Щоб повністю викорінити хворобу, потрібно не лише вакцинуватись. Скринінг (тестування на ранні ознаки хвороби) також відіграє ключову роль. І тут Данія поки трохи недотягує: лише 60% жінок користуються цим безкоштовним державним сервісом, хоча мета — 70%.
“Ми знаємо, що існують соціальні та етнічні розриви у тому, хто користується вакцинацією та скринінгом. Якщо ми хочемо справді викорінити хворобу — це потрібно змінити”, — каже Янне Бігор, лікарка та проєктна менеджерка у Kræftens Bekæmpelse.
Як зазначають журналісти та дослідники, майбутнє без раку можливе лише за умови, що держава залишатиметься пильною, а громадяни — активними. Вакцинація працює. Скринінг працює. Якщо тенденція залишиться, то рак шийки матки може стати першою перемогою людства над онкологією в окремо взятій країні.
Дослідження: Багаті данці у 4 рази більше шкодять довкіллю, ніж бідні
За останніми даними, попри “зелений імідж”, в Данії все ж існує кліматична нерівність. За новим дослідженням Arbejderbevægelsens Erhvervsråd, найбагатші 10% данців залишають після себе майже в чотири рази більше викидів CO₂, ніж ті, хто має найнижчі доходи.
Причини очевидні: авіаперельоти, приватні авто, стейки з яловичини, готелі, ресторани, великий будинок, нові меблі, бензин і дизель. Люди з високими доходами просто споживають більше — і це б’є по клімату.
Наприклад, кожен із найбагатших 10% щороку спричиняє 0,5 тонни CO₂-еквівалентів лише через споживання яловичини. У той час як у найменш забезпечених — лише 0,1 тонни.
На дозвіллі теж помітна різниця: найбагатші викидають 1,2 тонни CO₂ лише через подорожі та хобі. Найбідніші — 0,2 тонни. Та сама історія з витратами на алкоголь і тютюн: топ-1% багатіїв викидає більше через ці позиції, ніж найнижчі 10% — через усе харчування разом узяте.
“Чи справедливо вимагати скорочень від найбідніших, якщо найбагатші створюють основне навантаження на клімат?” — запитує дослідник Крістіан Стінсен Нільсен (дан. Kristian Steensen Nielsen) із Copenhagen Business School.
Він закликає до цільових політичних заходів саме проти надмірного споживання багатих. Як приклад наводить заборону на куріння в ресторанах: так само можна регулювати шкідливу кліматичну поведінку.
Проте в ліберальному аналітичному центрі CEPOS з цим не погоджуються.
“Це нормально, що ті, хто має більше грошей, більше споживають. Важливо, щоб усі платили однакову ціну за викиди, а не те, скільки саме вони викидають”, — каже економіст Отто Брьонс-Петерсен (дан. Otto Brøns-Petersen).
Хоча викиди від особистого споживання поки не входять до офіційного кліматичного балансу Данії, уряд уже планує вивчити це питання. А міжнародні дослідження, зокрема звіт ООН, показують: зміна споживчої поведінки може скоротити глобальні викиди до 70% до 2050 року.
Боротьба зі змінами клімату — це не лише технології, але й етика споживання. Якщо найбагатші викидають у рази більше, ніж решта — саме в їхньому стилі життя прихований головний потенціал для змін.
Дослідження: Кожна друга жінка в Данії після народження дитини працює неповний день
Порівняно з багатьма іншими країнами, після народження дитини Данія надає батькам багато варіантів підтримки. Але сценарій зазвичай стандартний: чоловік повертається до звичного 8-годинного робочого дня, а жінка лишається вдома. І з одного боку такий сценарій логічний, а з іншого – він б’є по гаманцю, кар’єрі та пенсії жінок.
Свіжа аналітика від Dansk Industri показала тривожну тенденцію: лише кожна друга жінка повертається до повноцінної роботи 37 годин на тиждень лише після двох років з моменту народження першої дитини. Ця ситуація зберігається майже незмінною вже десятки років поспіль.
Серед данців, які стали батьками вперше у 2021 році, 49% жінок через два роки працювали не менше 35 годин на тиждень. Для чоловіків цей показник склав 83%. Це велика різниця. І, що ще гірше, ситуація майже не змінилася з 2011 року. Тоді на повний робочий день через два роки після народження першої дитини повернулися 47% жінок і 81% чоловіків.
“Гендерні відмінності у зміні графіку після народження дитини залишають глибокий слід на нерівності на ринку праці”, – зазначають автори аналізу. І додають: неповний робочий день означає не лише нижчий дохід зараз, а й меншу пенсію в майбутньому.
Цікаво, що нова норма про обов’язкову декретну відпустку для обох батьків у Данії набула чинності лише у серпні 2022 року — тож поки рано говорити, як вона змінить ситуацію. Але данські журналісти сподіваються, що наступна аналітика покаже бодай якийсь зсув.
Копенгагенський аеропорт відсвяткував 100 років
Рівно сто років тому, 20 квітня 1925 року, в Данії на галявині з вівцями відкрився перший аеропорт. Люди приходили сюди у недільному вбранні, щоб побачити літаки, які здіймалися просто з поля. Сьогодні Копенгагенський аеропорт — один із найбільших роботодавців країни, символ мобільності, прогресу та водночас також кліматичного головного болю.
На сьогодні Kastrup Lufthavn повністю оправився після коронакризи, і цього року очікується рекордні 32 мільйони подорожуючих. Але разом з цим зростає й інше — викиди CO₂, які літаки залишають після кожного польоту.
“Це безумовно успішний бізнес, але надзвичайно шкідливий для клімату”, — наголошує Хелена Дюрхауге, дослідниця транспортної політики з Роскілле.
Згідно з новим аналізом, кожен данець у середньому спричиняє пів тонни викидів CO₂ щороку тільки через авіаподорожі. І хоча екологічна свідомість у побуті зростає, під час відпусток люди не готові жертвувати зручністю та свободою.
Уряд Данії планує викупити контрольний пакет акцій аеропорту за 32 мільярди крон. Це дасть більше впливу на політику летовища — але й поставить перед дилемою: як зберегти робочі місця, не порушуючи кліматичні зобов’язання?
“Якщо обмежити кількість рейсів — постраждає економіка. Якщо ні — програє довкілля”, — підсумовує Дюрхауге.
У будь-якому разі не кожна організація доживає до свого 100-річного ювілею та має такий гарний розвиток, тож Kastrup Lufthavn і надалі намагатиметься розв’язувати поточні проблеми та розвиватись.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Великдень у Данії: традиції, що дарують хюґе” — матеріал Анни Нездолій.
“Завжди разом. Зйомки серіалу через Zoom, перші вистави на сцені, дитяча театральна студія: українські актори Зіновенки розповіли про своє життя в Данії” — матеріал Kate Peklin.
“5 Міфів про роботу в Данії, які тримають українців у пастці” — матеріал Юлії Жадан
“«Зелений код» Данії: Як маленька країна стала світовим лідером у сфері зеленої трансформації” — матеріал Тетяни Кобченко
“Перевірка податкових декларацій – Årsopgørelse в Данії: покрокова інструкція від спеціалістів www.costenco.dk” — матеріал Marina Bondar, Olena Kvartskhava
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
