З 21 по 27 квітня 2025 року в Данії оновлювали своє бачення королівства, флоту та свої підходи до кліматичних викликів. Також оновили правила щодо абортів та медстрахування.
— Данія оновлює свій флот
— З 1 червня 2025 року в Данії змінюються правила щодо абортів
— Кліматичний скандал: транспортний гігант у Данії засипав поле будівельним сміттям
— В Данії пропонують відлякувати вовків paintball рушницями
— Компанія в Оденсе запровадила необмежену оплачувану відпустку для догляду за хворими дітьми
— Годинник данського пасажира «Титаніка» продали за понад 1,5 мільйона гривень
— Відео данської інфлюенсерки ініціювало дебати про відповідальність блогерів
— Із 27 травня можна буде відмовитися від фізичної картки медстрахування
— Данія і Гренландія готуються оновити умови автономії: що зміниться
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Данія оновлює свій флот
Уряд країни разом із провідними політичними партіями погодив масштабний план оновлення військово-морського флоту на суму близько 4 мільярдів крон. Головна мета – захист критичної підводної інфраструктури та посилення обороноздатності в умовах зростання загроз, насамперед з боку росії.
Серцем нового плану стане спеціалізоване судно, яке буде оснащене найсучаснішою технікою: підводними дронами, роботами та сонарними системами. Його місією буде цілодобове стеження за морським дном, де проходять важливі кабелі та комунікації, вразливі до саботажу.
Паралельно держава планує закупити ще 21 корабель для Морської добровольчої служби, чотири нові екологічні й мінозакладальні судна, а також протестувати, чи зможуть морські дрони замінити старенькі патрульні судна класу Diana.
Одне з найцікавіших рішень – це повернення наземних ракетних установок. Це ті самі, що стояли на вантажівках до 2003 року й були озброєні ракетами Harpoon. Сьогодні, зважаючи на успіх цих ракет в Україні, Данія вирішила озброїтись сучаснішим варіантом – Naval Strike Missile. Такі ракетні установки можна встановити як на кораблі, так і на ті ж вантажівки.
Данія прагне зробити свої морські комунікації “розумними” й використовувати сенсорні кабелі, які самостійно фіксуватимуть підозрілу активність. Такі системи вже розробляються данськими стартапами, тож інновації підуть не тільки на благо безпеці, а й економіці.
Уряду критично важливо, щоб нові кораблі будувалися в самій Данії. Це означатиме сотні робочих місць, а також стратегічну автономію. Адже якщо трапиться нова глобальна криза (з будь-якої причини), країна не хоче бути залежною від чужих заводів.
Тому й пропозицію від Mærsk збудувати кораблі в Південній Кореї чемно, але твердо відклали — принаймні наразі.
Поки що в плані немає нових фрегатів — найпотужніших кораблів флоту. Але це лише перший етап. Влітку очікується друга частина плану з куди більшими інвестиціями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Данія представила новий план по модернізації власного флоту”
З 1 червня 2025 року в Данії змінюються правила щодо абортів
У Данії ухвалено історичне рішення — уряд та низка парламентських партій досягли згоди про зміну правил щодо абортів. Вперше за останні 50 років країна переглядає законодавство в цій сфері, суттєво розширюючи права жінок.
Згідно з новими правилами, жінки в Данії зможуть робити аборт до завершення 18-го тижня вагітності, тоді як раніше ця межа становила 12 тижнів. Окрім того, підлітки віком від 15 до 17 років тепер матимуть право на аборт без згоди батьків, що також є серйозним кроком у напрямку зміцнення автономії молодих жінок.
Ще однією ключовою зміною стане створення національного абортного комітету, який замінить п’ять регіональних рад. Це має забезпечити єдність і прозорість у прийнятті рішень про пізні аборти, уникнувши регіональних відмінностей, які викликали критику у минулому.
“Через 50 років зараз настав час, щоб законодавство про аборти відповідало сучасності. Ми зміцнюємо право жінок на самовизначення,” — наголосила міністерка охорони здоров’я Софі Льоде (дан. Sophie Løhde).
Що зміниться з 1 червня 2025 року:
- Аборт дозволений до 18 тижнів вагітності (раніше — до 12 тижнів).
- 15-17-річні дівчата можуть самостійно приймати рішення про аборт, без дозволу батьків або спеціальних комітетів.
- Замість п’яти регіональних абортних рад створюється один національний орган, який забезпечить єдину практику по всій країні.
Ці зміни підтримали урядові партії (Соціал-демократи, Венстре та Модерати) та лівоцентристські сили: SF, Enhedslisten, Радикали та Альтернатива. Консервативні партії приєднались до ідеї створення національного комітету, хоч і не підтримали інші частини реформи.
Ідея перегляду термінів аборту обговорювалась у Данії вже кілька років. У вересні 2023 року Етична рада країни (дан. Etisk Råd) рекомендувала підняти межу, вказуючи на те, що після 12 тижня жінки отримують більше інформації про стан плоду, зокрема через обстеження шийного згину.
У Міністерстві охорони здоров’я підкреслюють, що з медичного погляду немає підстав обмежувати аборт 12-м тижнем. Також зазначається, що більшість жінок все одно роблять аборт рано і переважно медикаментозно — тобто без оперативного втручання.
Особливої уваги заслуговує рішення надати дівчатам 15–17 років можливість самостійно приймати рішення. Міністерка цифровізації та гендерної рівності Маріє Б’єрре (дан. Marie Bjerre) наголосила:
“Право на аборт є фундаментальним для рівноправ’я жінок. В той час як у світі це право урізають, ми у Данії його зміцнюємо.”
Законодавчі зміни планують офіційно ввести в дію з 1 червня 2025 року шляхом внесення поправок до закону про охорону здоров’я.
Кліматичний скандал: транспортний гігант у Данії засипав поле будівельним сміттям
В передмісті данського містечка Кагеруп (дан. Kagerup, Gribskov Kommune) замість паростків пшениці з-під ґрунту визирають уламки бетону, шматки пластику та залишки цегли. Це привернуло увагу як місцевої влади, так і данських журналістів.
За останні роки данська компанія SCT (один із гігантів транспортної галузі у сфері будівництва) завезла на це поле понад 450 тисяч тонн ґрунту. За документами це чиста земля, а за фактом — стихійне сміттєзвалище під тоннами “земельного покриву”, що підняв рівень поля аж на п’ять метрів.
Як з’ясувалось, власники ферми Falkendal у співпраці з SCT отримали дозвіл на так зване “теренне регулювання” — підвищення рівня ґрунту для покращення умов вирощування культур. І замість того, щоб підвищувати ґрунт землею, вони засипали місцевість уламками цегли, асфальтом, пластиковими трубами, мотузками та навіть ізоляційними матеріалами. Усе це виявили місцеві жителі, журналісти та представники муніципалітету Грібсков, які роками отримували скарги від стурбованих мешканців.
“Такі елементи не мають бути частиною землі для сільського господарства. Це виглядає як тимчасове сховище відходів, а не аграрне покращення,” — коментує ситуацію експерт з економіки відходів Томас Будде Крістенсен (дан. Thomas Budde Christensen) з Університету Роскіле.
Ба більше, згідно з документами, SCT привозила землю не лише з інших полів, як це заявляє її екологічний директор. Частина вантажів надходила з будмайданчиків у Копенгагені, зокрема навіть з території Королівського Госпіталю (дан. Rigshospitalet).
Попри численні знахідки сміття, компанія наполягає: “Ми перевозили лише контрольований ґрунт, можливі домішки — наслідок попереднього використання землі.”
Але документи відкривають численні порушення. Наприклад, у 2024 році регіональна влада зафіксувала порушення: частину землі було завезено на старий кар’єр без дозволу, і саме там знайшли будівельне сміття на поверхні.
Минулого року Планова апеляційна рада (дан. Planklagenævnet) постановила: весь завезений ґрунт має бути прибраний. Господарі ферми подали позов, але справа очікує розгляду в суді аж восени 2026 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Дослідження: Багаті данці у 4 рази більше шкодять довкіллю, ніж бідні”
В Данії пропонують відлякувати вовків paintball рушницями
Замість того, що відстрілювати вовків, організація Захист Тварин (дан. Dyrenes Beskyttelse) виступила з альтернативними пропозиціями. Пейнтбол-кулі, пастуші собаки та нові огорожі — так виглядає план, який має допомогти данцям мирно жити поряд із вовками.
З моменту повернення вовків до Данії у 2012 році, тема їх присутності викликає гарячі суперечки — як серед політиків, так і серед звичайних жителів. З того часу почастішали випадки загибелі свійських тварин та поява вовків у житлових районах. Зокрема, нещодавно у Вембі (дан. Vemb), за огорожею, яка вважалась захищеною, вовки вбили 17 овець.
Проте в Dyrenes Beskyttelse переконані: відстріл — це не вихід. Біолог організації Міхаель Карлсен (дан. Michael Carlsen) наголошує, що в Європі вже існують гуманні способи врегулювання співіснування з хижаками, і Данія має йти тим самим шляхом.
“Ми не повинні просто стріляти у тварин. Це означало б визнання поразки. Краще шукати розумні рішення,” — каже він.
Організація пропонує три ключові заходи:
- Більше та краще захищених огорож
Хоча уряд вже виділяє кошти на встановлення вовконепроникних огорож, лише частина бюджету використовується. В Dyrenes Beskyttelse пропонують активніше інформувати фермерів про таку можливість та розширювати програму. Адже за вісім років лише один вовк зміг подолати таку огорожу. - Пастуші собаки коштом державної підтримки
В інших країнах, зокрема в Німеччині, пастуші собаки добре справляються із захистом худоби. Пропонується запровадити систему дотацій для фермерів, які готові залучати спеціально навчених тварин. Ці собаки мають бути великими, здатними відлякувати вовків без шкоди для них. - Paintball-патрулі у містах
Найбільш несподіване рішення — створення тимчасових міських патрулів, озброєних paintball-рушницями. Якщо вовк наблизиться до житлової зони, його можна буде обстріляти пластиковими кулями, що викликають біль і страх, але не шкодять тварині. Ідея полягає в тому, щоб знову сформувати в хижака інстинктивний острах людини.
“Страх перед вовками часто перебільшений. Імовірність постраждати від вовка приблизно така ж, як від удару блискавки,” — заспокоює Карлсен.
Хоча міністр з питань зеленої угоди Єппе Брус не прокоментував конкретні пропозиції організації, він визнав, що ситуація потребує рішень:
“Безпека людей — у пріоритеті. Але ми вітаємо внесок Dyrenes Beskyttelse, адже нинішній стан справ не влаштовує ні фермерів, ні жителів міст.”
Наразі в Данії мешкає приблизно 42 вовки. З огляду на європейське законодавство, що захищає цих тварин, пошук мирних рішень виглядає як найкраща стратегія.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В Oksbøl загострилась проблема з вовками”
Компанія в Оденсе запровадила необмежену оплачувану відпустку для догляду за хворими дітьми
Страхова компанія GF Forsikring з міста Оденсе запровадила для своїх працівників право на необмежену кількість оплачуваних днів відпустки для догляду за дітьми в разі їхньої хвороби.
Нововведення стартувало у березні й охоплює понад 500 співробітників. Як пояснила директорка з питань людей та культури Пернілле Есхой (дан.Pernille Eshøj), компанія вірить, що така гнучкість піде на користь самій компанії через підвищення рівня залученості, задоволення працівників працею та стійкіший “life-work balance” працівників.
Це рішення ухвалене на тлі результатів нової соціологічної анкети, проведеної для інженерної асоціації IDA. За даними опитування, кожен п’ятий із понад 1500 опитаних батьків упродовж минулого року змушений був оформити лікарняний за власний рахунок, щоб доглядати за хворою дитиною. Серед батьків дітей віком до трьох років цей показник сягає 32%.
GF Forsikring — не єдина компанія, що робить кроки у цьому напрямку. Раніше подібні правила запровадили також енергетична компанія Norlys та Конгрес- і культурний центр Ольборга.
Окрім підтримки батьків, політика GF Forsikring також передбачає допомогу працівникам, які доглядають за літніми чи хворими родичами або переживають особисті життєві кризи, наприклад розлучення.
Очільниця IDA Лаура Клітгаар (дан. Laura Klitgaard) закликає більше роботодавців наслідувати приклад:
«Багато батьків щодня борються за те, щоб втримати баланс між роботою і сім’єю, особливо коли діти хворіють. Гнучкіші умови допоможуть зберегти лояльність і задоволення працею серед співробітників», — зазначила вона.
Годинник данського пасажира «Титаніка» продали за понад 1,5 мільйона гривень
Карманний годинник данця Ганса Крістенсена Гіварда (дан. Hans Christensen Givard), який загинув під час катастрофи «Титаніка» у 1912 році, продали на аукціоні за 30 тисяч фунтів стерлінгів (трохи більше за 262 тисяч крон або приблизно 1 670 000 гривень).
Гівард, 27-річний мешканець містечка Кельсен на північ від Віборга, прямував до США разом із двома товаришами. Всі троє подорожували другим класом і не вижили після зіткнення судна з айсбергом. Тіло Гіварда було знайдено в Північній Атлантиці, у його кишенях виявили паспорт, виданий консульством у Буенос-Айресі, ключі, гроші та компас.
Проданий на аукціоні кишеньковий годинник діаметром 32 міліметри та виготовлений із позолоченого срібла і латуні. Годинник також прикрашений гравіюванням із зображенням голубів. Однак через тривалий контакт із солоною водою годинник значно пошкоджений: він втратив стрілки, а покриття місцями стерлося.
Усі речі Гіварда після трагедії передали його брату в Данії. Саме нащадки родини вирішили виставити годинник на продаж. Раніше, у 2012 році, експонат вже демонстрували в замку Ганса Крістіана Андерсена в Тіволі у Копенгагені.
На борту «Титаніка» перебували понад десять громадян Данії, з яких вижили лише двоє. Загалом у катастрофі загинуло понад 1500 осіб.
Відео данської інфлюенсерки ініціювало дебати про відповідальність блогерів
У Данії з новою силою спалахнула дискусія про етичні стандарти для інфлюенсерів після того, як популярна блогерка Крістіна Сандер (дан. Christina Sander) опублікувала критичне відео про компанію Molslinjen.
У ролику, який переглянули 143 тисячі її підписників в Instagram, Сандер у жартівливій формі розповіла про труднощі подорожі поромами Molslinjen для сімей із маленькими дітьми: зокрема про тісні місця для паркування та незручні туалети. Підпис до відео був промовистим: «5 речей, які Molslinjen могла б змінити, аби зробити поїздку менш нестерпною для родин».
Однак безневинний, на думку самої інфлюенсерки, пост швидко став сенсацією у ЗМІ. Molslinjen заявила, що хотіла б бути заздалегідь попередженою про критику, адже, як зазначив прессекретар компанії Єспер Маак (дан.Jesper Maack), «вплив платформи з понад 140 тисячами підписників неможливо ігнорувати».
Попри обурення компанії, Сандер формально не порушила жодних правил.
Нові етичні норми для інфлюенсерів, ухвалені Данською спілкою журналістів, не зобов’язують блогерів попередньо звертатися до об’єкта критики. Водночас блогерка принесла вибачення, наголосивши, що мала на меті створити легкий і гумористичний контент, а не завдати шкоди репутації Molslinjen.
Цей випадок знову підняв важливе питання: чи мають інфлюенсери нести таку саму відповідальність, як традиційні медіа? Представники Данської спілки журналістів наголошують, що блогери — це окремі особи з особистими думками, а не редакції, які працюють за стандартами журналістики.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “ТОП-3 данські блогери: хто вони?”
Із 27 травня можна буде відмовитися від фізичної картки медстрахування
Вже за місяць, із 27 травня жителі Данії зможуть офіційно відмовитися від фізичної картки медичного страхування та користуватися виключно її цифровою версією на смартфоні. Про це повідомляє Міністерство внутрішніх справ і охорони здоров’я Данії.
За словами міністерки Софі Льоде (дан. Sophie Løhde), друк і розсилка пластикових карток більше не має сенсу, адже більшість данців надає перевагу цифровому варіанту. Перехід на цифрові картки дозволить скоротити витрати ресурсів і зробити доступ до медичних послуг зручнішим.
Водночас можливість отримати фізичну картку зберігатиметься для всіх охочих.
Міністерство також підкреслює переваги цифрової версії: інформація на картці оновлюється автоматично при зміні адреси, лікаря або прізвища. Через застосунок можна швидко подзвонити своєму лікарю, а також отримати доступ до карток дітей віком до 15 років.
Вирішити, чи отримувати пластикову картку в майбутньому, можна буде в застосунку “Sundhedskortet” або на порталі borger.dk. Застосунок був запущений у 2021 році й наразі його завантажили понад 3,8 мільйона разів.
Скористатися цифровою карткою можуть мешканці Данії, які мають MitID (національну систему електронної ідентифікації) та належать до однієї з двох основних груп страхування.
У разі втрати телефону користувачі зможуть заблокувати доступ до цифрової картки через borger.dk.
Данія і Гренландія готуються оновити умови автономії: що зміниться
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) заявила про намір оновити формат співпраці в межах Данської Співдружності (дан. Rigsfællesskabet) — спільноти Данії, Гренландії та Фарерських островів. Про це вона оголосила в неділю 27 квітня під час спільної пресконференції з главою уряду Гренландії Єнсом-Фредеріком Нільсеном (дан. Jens-Frederik Nielsen).
Фредеріксен підкреслила, що її головна мета — створити «сильну і сучасну спільноту», у якій усі сторони бачитимуть своє місце. Вона зазначила, що для цього потрібно «йти в ногу з часом» і «не боятися змін».
Одним із можливих кроків модернізації може стати новий підхід до передачі повноважень Гренландії: острів отримає більше контролю над окремими сферами, при цьому Данія продовжить частково або повністю фінансувати ці напрямки. Таку ідею раніше у березні запропонував міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен (дан. Lars Løkke Rasmussen).
Щоб реалізувати пропозицію, потрібно змінити чинний закон про самоврядування Гренландії, який діє з 2009 року. Наразі закон вимагає, щоб Гренландія самостійно фінансувала всі сфери, які вона перебирає на себе.
«Природно, що ми повинні переосмислити, яким має бути наше співробітництво в майбутньому — і щодо природних ресурсів, і щодо економіки», — наголосила Метте Фредеріксен.
Ідею підтримує і гренландська сторона. Єнс-Фредерік Нільсен підкреслив, що настав час змінити сприйняття Гренландії виключно як «фінансового тягаря» для Данії. Він наголосив: «Ми хочемо розвиватися самостійно. Ми будуємо фундамент разом, і я радий, що цей процес розпочинається».
У найближчі дні очільники Данії та Гренландії продовжать обговорення під час офіційного візиту до Гренландії.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, B.T. та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Куди сходити в Орхусі у травні” — матеріал Маріни Хоменко.
“Завжди разом. Зйомки серіалу через Zoom, перші вистави на сцені, дитяча театральна студія: українські актори Зіновенки розповіли про своє життя в Данії” — матеріал Катерини Пеклін.
“5 Міфів про роботу в Данії, які тримають українців у пастці” — матеріал Юлії Жадан
“«Зелений код» Данії: Як маленька країна стала світовим лідером у сфері зеленої трансформації” — матеріал Тетяни Кобченко“Перевірка податкових декларацій – Årsopgørelse в Данії: покрокова інструкція від спеціалістів www.costenco.dk” — матеріал Marina Bondar, Olena Kvartskhava
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
