З 28 квітня по 3 травня 2025 року в Данії слідкували за медичною сферою, обговорювали візит короля до Гренландії та можливе розширення можливостей національної розвідки.
— В Ютландії діти мусять чекають роками на психіатричну діагностику
— Dansk Industri вдруге відмовляється від участі в Copenhagen Pride
— Національна розвідка просуває можливість використовувати ШІ, щоб слідкувати за громадянами
— В Оденсе почалася масштабна боротьба з “личинками з пекла”
— Дедалі більше муніципалітетів скасовують ранній перехід дітей до школи
— Аеропорт Біллунд втратив третину пасажирів
— Король Фредерік відвідав Гренландію
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
В Ютландії діти мусять чекати роками на психіатричну діагностику
Журналісти DR вже вкотре звертають увагу на неймовірно довгий час очікування медичної допомоги в Данії. Так, на минулому тижні журналісти розповіли дві історії з Північної Ютландії.
Жителька данського містечка Нібе, Метте Ейдруп, розповідає про безвихідь, у яку потрапила її родина після отримання офіційного листа з системи охорони здоров’я. У січні їй повідомили, що її шестирічний син зможе потрапити на першу зустріч щодо діагностики психічного здоров’я лише у травні 2027 року, тобто понад два роки очікування.
Син Метте — активний, добрий хлопчик, але він постійно в русі, має труднощі у соціальній взаємодії, і часто проявляє агресивну поведінку, що, за її словами, могло б бути ймовірними ознаками СДУГ або аутизму. Родина прагне отримати діагноз до початку шкільного навчання, щоб забезпечити хлопцю належну підтримку. Але офіційна черга у регіоні робить це неможливим.
Подібну історію має й Камілла Гавсгой Ларсен із Тістеда. Її семирічний син також чекає на діагностику до осені 2027 року. Жінка була змушена залишити роботу, аби доглядати за дитиною, оскільки без формального діагнозу доступ до підтримки майже неможливий.
Хоча данське законодавство передбачає «вільний вибір лікарні», який дозволяє звертатися в інші регіони з коротшими чергами, це теж не панацея. У разі відмови після первинної консультації, дитина повертається у свою рідну чергу — на самий кінець списку.
Попри ризики, родина Ейдруп скористалася цією можливістю і зараз проходить обстеження у Холбеку, який знаходиться за понад 300 км від дому. Син Камілли чекав на першу консультацію всього п’ять тижнів, але тепер родині доводиться регулярно долати цю відстань за власний кошт і втрачаючи робочі години.
Очільниця регіонального комітету з питань психіатрії, Вібеке Гамст (дан. Vibeke Gamst), визнає: ситуація критична. Найдовший термін очікування в регіоні Північна Ютландія — майже чотири роки. «Це ніби сказати родинам: ми вам нічого не можемо запропонувати — вирішуйте самі», — каже вона.
Батьки ж продовжують боротися не лише за своїх дітей, а й за справедливість у системі. Адже у столиці та на острові Зеландія діти потрапляють на діагностику в межах кількох місяців, тоді як у Північній Ютландії вони мусять чекати роками.
Dansk Industri вдруге відмовляється від участі в Copenhagen Pride
Одна з найбільших ділових організацій Данії — Dansk Industri — знову вирішила не брати участі у щорічному прайді в Копенгагені. Причина тому стала обережність після торішнього конфлікту навколо політичної позиції організаторів.
Copenhagen Pride, що традиційно збирає тисячі учасників і відвідувачів, цього року відбудеться 17 серпня. Але серед спонсорів і партнерів знову не буде Dansk Industri. В організації пояснюють: вирішили «дочекатися, коли добрі наміри втіляться у зрозумілу форму».
«Ми провели багато внутрішніх обговорень і вирішили зачекати з активною участю в прайді під прапором DI», — повідомили у Dansk Industri в коментарі для інформаційного агентства Ritzau.
Це вже другий рік поспіль, коли впливова бізнес-асоціація не приймає спонсорської участі. У 2023-му вибухнув скандал, коли організатори прайду закликали своїх партнерів публічно висловитися щодо війни між Ізраїлем і ХАМАС. Згодом позиція була змінена, але багато спонсорів, зокрема і Dansk Industri, вже встигли відійти від співпраці.
Наразі в DI не виключають можливості повернення до участі в майбутньому, але підкреслюють, що спершу прагнуть переконатися у «послідовності та ясності» цінностей події.
Національна розвідка просуває можливість використовувати ШІ, щоб слідкувати за громадянами
Уряд Данії пропонує розширити повноваження національної розвідки PET (дан.Politiets Efterretningstjeneste) у зборі та аналізі даних. Запевнення міністра юстиції, що це «не є підвищенням стеження», викликало хвилю суспільного обурення.
Новий законопроєкт уряду Данії передбачає, що розвідслужба PET отримає змогу аналізувати величезні обсяги цифрових слідів громадян: від бібліотечних записів і даних лікарень до активності в соцмережах. Це має відбуватись за допомогою штучного інтелекту для виявлення потенційно небезпечних осіб або поведінкових патернів.
Міністр юстиції Петер Хуммельгор (дан. Peter Hummelgaard) вважає, що нововведення не змінює рівня стеження в країні. «Я не згоден, що закон призведе до більшої стежки за данцями», — сказав він у парламенті.
Проте правозахисники, політики і юристи з цим не погоджуються. У правозахисному Інституті прав людини заявили, що йдеться про «одне з найрадикальніших» втручань у приватне життя громадян. На думку експертів, PET зможе створювати детальні профілі людей, навіть коли немає підозри в злочині.
Представники партій «Альтернатива» (дан. Alternativet) та «Єдність» (дан. Enhedslisten) звинувачують уряд у підриві основ демократичного суспільства, де недоторканість приватного життя має бути фундаментом.
Юридична організація Justitia також попереджає: тепер PET зможе збирати інформацію не лише про підозрюваних, а про всіх громадян — і без їхнього відома.
Попри масову критику, законопроєкт просувається далі. Його мають ухвалити до жовтня.
В Оденсе почалася масштабна боротьба з “личинками з пекла”
У місті Оденсе розпочався новий етап боротьби з так званою «личинкою з пекла» — небезпечною гусінню, що щойно почала вилуплюватися з яєць на місцевих дубах. Офіційна назва цієї істоти — егеова процесіонна міль. Її токсичні волоски викликають висипи, утруднене дихання та інші серйозні реакції.
Фахівці з компаній Rentokil і Sparvath, найняті муніципалітетом, вже обробляють близько 1300 дерев у південно-східному Оденсе бактеріальним препаратом. Його наносять на листя: коли гусінь починає його споживати, вона гине.
Боротьба з цією інвазивною комахою це новий досвід для Данії. Гусінь з’явилася лише минулої осені, імовірно, була завезена разом із дубами з Німеччини, де її вже давно знають і бояться.
Основна мета нинішніх робіт це не допустити, щоб личинка досягла четвертої фази розвитку, коли з’являються ті самі небезпечні волоски. У червні планується наступний етап — запобігання розмноженню вилуплених метеликів.
Хоч повністю позбутися шкідника не вдасться, фахівці сподіваються зменшити його кількість на 60–70%. До того часу мешканці Оденсе ще не раз побачать бригади в білих костюмах, які борються з навалою «личинок з пекла».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Оденсе бореться з “Личинками з пекла: Тиждень 8”
Дедалі більше муніципалітетів скасовують ранній перехід дітей до школи
Рішення муніципалітету Хіллерода скасувати передшкільну програму покликане зменшити кількість змін у житті дитини. Як пояснює Ларс Ельбрандт (дан. Lars Elbrandt), голова комісії у справах дітей та молоді, “ми хочемо, щоб діти переживали лише один перехід — у серпні — замість двох, як раніше”.
До 2024 року близько половини муніципалітетів Данії мали передшкільні програми, але все більше — серед них також Faxe, Nordfyn та Herlev — вирішують відмовитися від цієї практики.
За словами мера Герлева, Марко Дамгора (дан. Marco Damgaard), передшкільний перехід викликає плутанину у дітей, а школи не мають достатніх ресурсів, щоб забезпечити якісну підтримку таких дітей. Через це педагогів доводиться забирати з інших шкільних програм, і тоді страждають і діти, які тільки готуються до школи, і діти які вже навчаються в школі.
Дослідження, проведене інститутом VIVE у 2022 році, підтверджує ці побоювання: діти, які проходять передшкільну адаптацію, частіше страждають від тривожності та дезорієнтації при входженні до 0 класу.
Для муніципалітету Хіллерода скасування передшкільної програми означає додаткові витрати в розмірі 1,6 мільйона крон на рік. Але влада вважає ці кошти виправданими, якщо йдеться про добробут дітей.
Аеропорт Біллунд втратив третину пасажирів
У квітні 2025 року пасажиропотік в аеропорту Біллунд різко зменшився: послугами аеропорту скористалися 217 713 пасажирів, що майже на 100 тисяч менше, ніж у той самий період минулого року. Це відповідає зниженню на 31,4%, згідно з новими статистичними даними.
Головною причиною спаду стала закриття бази Ryanair у Біллунді через запровадження нового пасажирського збору в Данії. Ще до цього аеропорт прогнозував, що це скоротить кількість пасажирів приблизно на 30%.
Втім, директор аеропорту Ян Гесселлунд (дан. Jan Hessellund) зазначає, що не все так песимістично:
«Якщо виключити трафік, який забезпечував Ryanair, то кількість пасажирів за перші чотири місяці року навіть зросла на 4,5%», — заявив він.
Для компенсації втрати аеропорт вже анонсував нові прямі рейси від інших авіакомпаній — зокрема до Лондона, Барселони, Аліканте та Ґданська.
Король Фредерік відвідав Гренландію
Візит короля Данії Фредеріка до Гренландії, що розпочався наприкінці квітня, став знаковою подією не лише для місцевого населення, а й для політичного ландшафту всього Королівства Данія. Хоча в програмі монарха немає гучних подій, сам факт повторного візиту менш ніж за рік свідчить про його особливу важливість.
Експерти вважають, що це чіткий сигнал єдності в межах Співдружності (спільноти між Данією, Гренландією та Фарерськими островами). Як зазначає королівський оглядач Томас Ларсен (дан. Thomas Larsen), візит має ідеальне політичне та символічне наповнення на фоні недавніх напружених стосунків між Копенгагеном і Нууком.
«Король виконує роль нейтральної, об’єднуючої фігури, яка може сприяти налагодженню діалогу між двома частинами королівства», — каже він.
На вулицях столиці Гренландії мешканці щиро раділи поверненню монарха. Водночас візит підкреслює роль королівської сім’ї як м’якої сили у політичному ландшафті. Як відзначає кореспондентка DR Сесіліє Нільсен (дан. Cecilie Nielsen), «лише король може змусити прапори Данії та Гренландії розвиватися поруч, що зараз — надзвичайно потужний сигнал для зовнішнього світу».
Цей символізм втілено й у девізі нового короля: «Пов’язані, зобов’язані, заради Королівства Данія» (дан. ‘Forbundet, forpligtet, for Kongeriget Danmark’), який виразно наголошує на єдності усіх частин королівства. Також у новому державному гербі, презентованому 1 січня 2025 року, з’явилося більше місця для символів Гренландії та Фарерських островів.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, B.T. та інших видань.
Новини за попередній тиждень – за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
“Копенгаген: афіша подій на травень” — матеріал Анни Куделі.
“Цвіт сакури в Копенгагені: де побачити” — матеріал Катерини Пеклін.
“Куди сходити в Орхусі у травні” — матеріал Маріни Хоменко.
“5 Міфів про роботу в Данії, які тримають українців у пастці” — матеріал Юлії Жадан.
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
