З 5 по 11 травня 2025 року в Данії оборонна промисловість та розвідка афішували щодо своєї підготовки до наявної ситуації, підлітки Данії готуються до Конфірмації та того, що більше не зможуть користуватися соляріями, а фанати хокею слідкують за Чемпіонатом світу.
— Данія готується до війни: F-35 розподіляють по країні
— Данська розвідка може отримати доступ до медичних даних
— Як Данія реагує на ймовірну американську розвідку в Гренландії
— Вперше за історію Данії, жителька подала в суд на державу за бездіяльність
— Данія заборонить солярії для дітей та підлітків
— Священник зі Стіллінгу проводить конфірмацію під heavy metal
— В Хернінгу стартував Чемпіонат світу з хокею
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Данія готується до війни: F-35 розподіляють по країні
У відповідь на зростання глобальної нестабільності та загрозу масштабного конфлікту в Європі, Королівські військово-повітряні сили Данії починають реорганізацію структури розміщення своїх новітніх F-35.
Замість централізованої бази в Скрюдструпі (дан. Skrydstrup), де бойові літаки нині зосереджені в одному місці, вони поступово будуть розосереджені по старих авіабазах країни. Як показав досвід України, саме децентралізація врятувала її авіацію в перші дні вторгнення росії.
Окрім цього, зараз у Данії відновлюють бетонні ангари-захисні укриття, побудовані ще за часів Холодної війни, зокрема в Карупі, Ольборгу, Тірструпі (дан. Karup, Aalborg, Tirstrup) та в самому Скрюдструпі. Ці споруди, які роками стояли покинутими, знову набувають стратегічного значення. У разі конфлікту вони мають забезпечити захист і мобільність літаків.
З 27 придбаних F-35 частина залишатиметься в США, що ставить під сумнів спроможність Данії одночасно захищати своє небо і брати участь у складних операціях НАТО. Військові наголошують: потрібно більше літаків та нові далекобійні ракети типу Joint Strike Missile для так званої «strike-спроможності» – можливості уражати важливі цілі ворога на великій відстані.
Особливу роль може відіграти авіабаза Тірструп біля Орхуса. Колишня військова база, яку частково займала го-карт траса, може знову стати важливим військовим об’єктом. Її перевага – це географічна близькість до великого міста, що полегшує залучення кваліфікованого персоналу. До того ж, Тірструп може стати важливою ланкою в новій системі протиповітряної оборони, яку Данія планує розгорнути в рамках оновленого підходу до безпеки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Данія придбала 27 винищувачів F-35 для оборони країни з неба”
Данська розвідка може отримати доступ до медичних даних
У Данії спалахнула дискусія щодо пропозиції надати спецслужбі PET (Служба безпеки і розвідки Данії) автоматичний доступ до особистих медичних даних громадян. Законопроєкт, ініційований Міністерством юстиції, викликав занепокоєння не лише серед опозиції, але й усередині самої правлячої коаліції.
Голову парламентського комітету з питань охорони здоров’я Расмуса Лунд-Нільсена (дан. Rasmus Lund-Nielsen), члена партії Moderaterne, вразив масштаб запланованих змін. Як практикуючий психолог із десятирічним досвідом, він наголошує, що довіра пацієнта до лікаря є ключовою умовою ефективного лікування.
“Коли пацієнт вперше зважується поділитися чимось болісним, він повинен бути впевнений, що це залишиться в кабінеті. Якщо ж з’явиться ризик, що сказане може потрапити до спецслужб — люди просто замовкнуть”, — заявив Лунд-Нільсен журналістам DR.
Згідно з пропозицією, PET отримає можливість без судових рішень або підстави для підозри:
- збирати й аналізувати дані з відкритих джерел (включно з соцмережами),
- отримувати дані з державних установ, у тому числі від медичних і соціальних органів,
- зберігати такі дані до 20 років.
Міністр юстиції Петер Хуммельгор (дан. Peter Hummelgaard) відкинув закиди в масовому стеженні та заявив, що мета такого рішення лежить в посиленні здатності виявляти потенційні загрози безпеці:
“Якщо особа шукає в інтернеті інформацію про виготовлення бомб або планує стрілянину в школі — і при цьому має психічні розлади — хіба це не має насторожити?” — сказав Хуммельгор.
Ініціатива вже отримала широку критику від лівих та правих партій. Усі вони висловлюють однакову стурбованість: що доступ до конфіденційних даних без контролю може призвести до зловживань, самоконтролю громадян і страху перед вільним висловленням думки.
Наразі голосування щодо законопроєкту відкладене до осені, аби дати більше часу на політичні консультації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Національна розвідка Данії просуває можливість використовувати ШІ, щоб слідкувати за громадянами”
Як Данія реагує на ймовірну американську розвідку в Гренландії
Данія опинилася в непростій дипломатичній ситуації після повідомлень американського видання Wall Street Journal про посилення розвідувальної діяльності США в Гренландії. За даними, що базуються на анонімних джерелах, американські спецслужби отримали наказ активніше діяти в регіоні, включно з ідентифікацією осіб у Гренландії та Данії, які можуть підтримувати американські інтереси.
Ця інформація викликала миттєву реакцію з боку данської влади. Міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен (дан. Lars Løkke Rasmussen) викликав посла США на розмову, а в публічному просторі з’явилися пропозиції про закриття американського консульства в Нууку або обмеження розвідувального співробітництва з Вашингтоном.
Однак, як зазначає доцент Університету Південної Данії Андре Кен Якобссон (дан. André Ken Jakobsson), такі кроки можуть бути непродуманими. Він наголошує, що американці є головними союзниками Данії у питаннях безпеки.
“Ми обмежені у своїх діях. Якщо б це була росія чи Китай, реакція була б значно жорсткішою”, — наголошує Якобссон.
Ця ситуація, за словами експерта, ілюструє фундаментальну дилему: як зберігати довіру в альянсі, коли союзник поводиться як супротивник. Якобссон називає це “ворожою дією союзника” — США, з якими Данія має тісне партнерство в межах НАТО. І хоча шпигунство між союзниками це не новина, відвертий політичний тиск на контроль над Гренландією вважається значно серйознішим викликом.
Служба безпеки і розвідки Данії (PET) підтвердила, що в умовах підвищеного міжнародного інтересу до Арктики, зокрема з боку США, зростає загроза шпигунства і зовнішнього впливу як на Гренландію, так і на саму Данію.
Якобссон також зазначає, що витік інформації до Wall Street Journal міг стати “подарунком” для уряду, тому що це стало підставою для відкритого обговорення давно назрілої проблеми. Водночас офіційної дати зустрічі з американським послом досі не названо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Розвідка Данії попереджає про можливу вербовку молоді через соцмережі”
Вперше за історію Данії, жителька подала в суд на державу за бездіяльність
У Данії розпочався судовий процес, який може стати прецедентом: 23-річна жінка на ім’я Амаль подала позов проти Орхуської комуни та Міністерства закордонних справ Данії, звинувативши їх у недбалості та бездіяльності, що призвели до її насильного утримання у “виховному таборі” в Сомалі впродовж 16 місяців.
Амаль була лише підлітком, коли втекла з дому через насильство з боку батька та суворий контроль з боку родини. У 2016 році вона знайшла прихисток у “safe-house”, спеціальному притулку для молоді, яка перебуває під загрозою. Утім, попри численні попередження від поліції, соцслужб і самої дівчини про те, що її можуть силоміць вивезти до Сомалі, Орхуська комуна закрила її справу.
Влітку 2018 року Амаль обманом вивезли до Сомалі під виглядом “літніх канікул”. Насправді це виявився релігійно-виховний табір, де її позбавили волі, застосовували фізичне насильство та примушували до інтенсивного вивчення Корану. Вибратися їй вдалося лише через 16 місяців, самотужки, без будь-якої підтримки з боку данських органів.
За словами адвоката дівчини, Йонаса Крістофферсена (дан. Jonas Christoffersen), Амаль зверталася по допомогу до МЗС Данії, але їй відповіли, що вона має звернутися до посольства в Найробі, яке було за 600 км від місця, де вона переховувалася. Лише після розголосу в ЗМІ влада організувала її повернення до Данії, але це сталося через два місяці після втечі.
Адвокати позивачки вимагають компенсацію в розмірі 400 тисяч данських крон, стверджуючи, що держава зобов’язана була захистити Амаль ще до її вивезення, а також належно відреагувати після втечі. Натомість чиновники наполягають, що діяли відповідно до законодавства, а ситуація не здавалася загрозливою.
Справу підтримують правозахисники та юристи. Юридична організація Justitia назвала її принциповою і нагадала про аналогічну трагедію в Тьондері (дан.Tønder), коли муніципалітет таки визнав свою відповідальність і виплатив компенсацію без суду.
Очікується, що рішення у цій справі може створити новий стандарт відповідальності для соціальних служб і дипломатичних установ у випадках культурного чи релігійного насильства проти молоді.
Данія заборонить солярії для дітей та підлітків
З 2026 року в Данії планується запровадити заборону на відвідування соляріїв особами, молодшими за 18 років. Рішення підтримали провідні політичні сили країни. Причиною тому стало, серед іншого, зростання кількості випадків меланоми серед молоді.
Ще донедавна похід у солярій перед святами чи важливою подією був звичною практикою для багатьох данських підлітків. Та вже незабаром ця можливість зникне, адже парламент Данії планує встановити вікове обмеження на користування соляріями, зробивши їх недоступними для осіб до 18 років. Нововведення має стати частиною національного плану боротьби з онкозахворюваннями — «Kræftplan 5».
За даними організації Kræftens Bekæmpelse, 10% випадків меланоми в країні прямо пов’язані з використанням соляріїв. Найбільше це стосується молоді: серед 15–34-річних меланома є найпоширенішим видом раку. У 75% молодих людей до 30 років, яким діагностують це захворювання, виявлено попередній досвід використання соляріїв.
Хоча Данія лише зараз намагається обмежити доступ до соляріїв для неповнолітніх, у багатьох європейських країнах така заборона вже діє. А в Австралії та Бразилії солярії взагалі повністю заборонені. Водночас, критики нового курсу вказують на ризики — мовляв, це призведе до закриття деяких салонів і спонукатиме громадян купувати приватні солярії, що значно знижує безпеку та контроль з боку держави.
«Ми ризикуємо залишити людей сам на сам із ризиками, без фахової поради та без контролю за якістю обладнання», — зазначив голова Данської асоціації соляріїв Генрік Маркс (дан. Henrik Marx).
Проти ініціативи виступає і Ліберальний альянс (дан. Liberal Alliance). Їхня позиція: це справа батьків, а не держави. Вони вважають, що замість заборон потрібно посилювати інформування.
Законодавці ще не визначили, як саме контролюватимуть вік користувачів, але розглядається ідея електронної вікової верифікації.
Священник зі Стіллінгу проводить конфірмацію під heavy metal
В травні в Данії ведеться підготовка до конфірмації — підтвердження своєї віри в Богі підлітками 14-16 років. Журналісти DR на минулому тижні розповіли про священника міста Стіллінг (дан. Stilling). Давід Одін Фіндлай (дан. David Odin Findlay) не читає проповіді під орган, а вмикає heavy metal. Його мета — це донести зміст старовинних гімнів через музику, яка, як він вважає, ближча сучасній молоді.
«Коли я був підлітком, мені було важко зрозуміти церковну мову. Але саме через black metal я вперше зміг осягнути символіку псалмів», — каже він.
На одному з уроків, на якому були присутні журналісти, священник просить учнів відкрити 7-й гімн, але замість органної музики вмикає heavy metal. Фіндлай зізнається, що йому самому цікаво “чіплятися” до учнівських упереджень про те, якою має бути церква. Більш того, священник не вважає зазорним бути присутнім в соціальних мережах і регулярно записує відео у TikTok, де поширює християнські меседжі серед молоді.
Такі підходи можливі завдяки особливості данської народної церкви: священники самі обирають, як проводити заняття з конфірмантами.
В Хернінгу стартував Чемпіонат світу з хокею
На цих вихідних в Хернінгу та Стокгольмі стартував Чемпіонат світу з хокею.
Матчі групового етапу відбуваються у Jyske Bank Boxen, який вміщує 10 500 глядачів — це більш ніж утричі більше, ніж звична арена Blue Fox. У Стокгольмі заплановані півфінали та фінал чемпіонату.
Це наймасштабніший спортивний захід року в Данії. Очікується, що його перегляне близько 195 мільйонів глядачів у 155 країнах, а висвітлюватимуть події понад 400 медіа-компаній.
Організатори звітують щодо цікавих цифр, пов’язаних з організацією матчів:
- На кожну гру готують 120 шайб.
- Продано 150 000 квитків — фанати приїхали з понад 40 країн, включаючи такі несподівані як Малайзія, Центральноафриканська Республіка та Португалія.
- Залучено 550 волонтерів із 43 країн.
- Для учасників і персоналу замовлено 17,6 тонни фруктів, серед яких 8000 бананів, а також 4200 кг льоду для відновлення гравців.
Розклад матчів збірної Данії:
- 9 травня: Данія — США
- 10 травня: Данія — Швейцарія
- 12 травня: Туреччина — Данія
- 14 травня: Казахстан — Данія
- 16 травня: Угорщина — Данія
- 17 травня: Данія — Норвегія
- 20 травня: Німеччина — Данія
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, B.T., TV MidVest та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Цікаві факти про Борнхольм — маленький, сонячний та самобутній данський острів” — матеріал Анни Нездолій
“Копенгаген: афіша подій на травень” — матеріал Анни Куделі.
“Цвіт сакури в Копенгагені: де побачити” — матеріал Катерини Пеклін.
“Куди сходити в Орхусі у травні” — матеріал Маріни Хоменко.“5 Міфів про роботу в Данії, які тримають українців у пастці” — матеріал Юлії Жадан.
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
