З 5 по 11 січня 2026 року в Данії обговорювали сніжну погоду, заяви Трампа щодо Гренландії, а також проблему з вовками в Ютландії.
– Ситуація навколо Гренландії загострюється: Парламент скликає позачергову сесію, армія готовиться застосовувати силу
– Регіональна лікарня в Данії скоротила кількість аналізів крові на 500 тисяч
– У Данії стартував експеримент зі шкільним харчуванням на 854 мільйони крон
– В Ютландії вперше застрелили «проблемного» вовка
– Малий бізнес в Данії виявився вразливим до кібератак
– Данія посилює військову присутність на Борнхольмі
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Ситуація навколо Гренландії загострюється: Парламент скликає позачергову сесію, армія готовиться застосовувати силу
За матеріалами видання The Economist, адміністрація Трампа працює над угодою щодо Гренландії в обхід Данії. Острову можуть запропонувати так званий Договір про вільну асоціацію (COFA), яка дозволяє американській армії вільно діяти в країнах, що підписали угоду, з додатковою перевагою у вигляді безмитної торгівлі.
Як зазначають медіа, силова анексія залишається малоймовірною, але і прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen), і прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен (дан. Jens-Frederik Nielsen) сприймають заяви президента США та його оточення серйозно.
Прем’єр Гренландії звернувся до Трампа і попередив, що той не може захопити острів лише тому що хоче цього. Він закликав США вести шанобливий діалог через наявні дипломатичні та політичні канали, використовуючи вже наявні форуми, засновані на угодах, укладених із США.
Говорячи про діалог між країнами, Нільсен зауважує, що той має відбуватися з урахуванням того, що статус Гренландії ґрунтується на міжнародному праві та принципі територіальної цілісності.
Через заяви Трампа Парламент Гренландії анонсував позастрокове засідання, а лідери п’яти політичних партій випустили спільну заяву. Вони наголосили, що Сполучені Штати повинні поважати суверенітет Гренландії.
Окрім цього, данські медіа розповсюдили інформацію про те, що данські військові в Гренландії мають обов’язок відповісти силою у разі збройного нападу США з метою захоплення території. Про це йдеться у службовій інструкції 1953 року, чинність якої підтвердили Міністерство оборони Данії та командування Збройних сил, пише Berlingske.
Документ визначає дії данських військ у разі нападу на територію королівства. У ньому зазначено, що солдати мають «без зволікань вступити в бій без очікування наказу», навіть якщо формально не оголошено війну.
Колишній начальник оборони Данії Петер Бартрам (дан. Peter Bartram), який обіймав посаду у 2012–2017 роках, заявив, що інструкція залишається чинною і враховується в поточних оборонних плануваннях. За його словами, зараз відбувається діалог між політичним керівництвом і військовими щодо можливих сценаріїв і їхніх наслідків.
Він також зазначив, що Данія намагається знайти баланс між демонстрацією військової готовності та спробами знизити напруженість дипломатичними каналами. Водночас солдатам чітко пояснюють, у яких ситуаціях вони зобов’язані діяти силою, а в яких поводитися стримано.
Петер Бартрам також допускає сценарії «сірої зони», коли важко одразу визначити наміри іноземних сил. Він порівнює це з подіями в Криму у 2014 році, але підкреслює ключову відмінність: США залишаються союзником Данії, а співпраця щодо безпеки Гренландії офіційно вітається як Копенгагеном, так і владою острова.
Регіональна лікарня в Данії скоротила кількість аналізів крові на 500 тисяч
Регіональна лікарня Hospitalsenhed Midt у Данії з літа 2024 року відмовилася від 500 тисяч аналізів крові. Про це повідомляє данське медіа DR.
Hospitalsenhed Midt охоплює лікарні у Віборзі, Сківе та Сількеборзі. Рішення ухвалили через велику кількість аналізів, які не мали клінічної користі. Кожен двадцятий аналіз крові показує відхилення без реальної причини, що потребує додаткових консультацій і витрат часу та коштів.
«Аналізи крові просто непотрібні», – каже Крістіан Тролле (дан. Christian Trolle), старший лікар Медичного діагностичного центру у Віборзі.
За його словами, проблема полягає в традиції рутинно призначати аналізи пацієнтам у лікарнях. «Здача занадто великої кількості непотрібних аналізів крові, якщо вони не додають жодної цінності, є великою проблемою. Кожен 20-й аналіз крові, взятий випадковим чином, виявиться поза межами референтного діапазону, в який потрапляє більшість громадян», – зазначає він.
Головна лікарка відділення аналізів і біохімії Сісель Рьодгор-Гансен (дан. Sidsel Rødgaard-Hansen) пояснює, що йдеться не про обмеження доступу до аналізів, а про їх доцільне використання. «Менша кількість аналізів крові в цьому контексті насправді означає кращу якість, оскільки ми уникаємо зайвого навантаження, занепокоєння та ризику гіпердіагностики та додаткових обстежень, які не покращують перебіг захворювання пацієнта», – каже вона.
Також Hospitalsenhed Midt розробила цифровий інструмент для аналізу використання лабораторних досліджень. Його можуть застосовувати й інші лікарні.
Hospitalsenhed Midt є частиною регіональної системи охорони здоров’я Данії. У країні значну увагу приділяють оптимізації витрат і зменшенню надмірних медичних втручань.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Головний госпіталь Копенгагена додав новий сервіс для ЛГБТК+ пар”
У Данії стартував експеримент зі шкільним харчуванням на 854 мільйони крон
У Данії запустили національну експериментальну програму зі шкільного харчування, на яку в бюджеті на 2025 рік заклали 854 мільйони крон.
Програма охоплює 188 шкіл. Учні в них зможуть отримувати безкоштовний обід або купувати його за 15 чи 25 крон. Рішення про безкоштовне харчування або співоплату ухвалювали шляхом жеребкування. Участь у програмі беруть або окремі вікові групи, або всі учні школи, якщо вона невелика. Експеримент триватиме до 2028 року.
Науковий керівник VIA University College Андреас Раск-Крістенсен (дан. Andreas Rasch-Christensen) назвав програму дорогою. За його словами, в умовах нестачі ресурсів у школах кошти можна було б спрямувати інакше. Він зазначив, що гроші могли б піти на збільшення кількості вчителів і педагогів, зменшення наповненості класів, розвиток спеціальної педагогіки або покращення шкільної інфраструктури.
Водночас дослідник вважає важливим перевірити, чи може шкільне харчування позитивно впливати на спільноти всередині школи та залучення учнів, які часто залишаються осторонь. Він підкреслив, що програма може мати позитивний ефект, але не виключає, що ті самі кошти могли б дати більший результат в інших сферах.
Міністр у справах дітей та освіти Маттіас Тесфає (дан. Mattias Tesfaye) заявив, що саме для цього й запустили експеримент. За його словами, держава наразі не має достатньо досліджень, які б чітко підтверджували вплив шкільного харчування на навчання, здоров’я та добробут учнів. Він додав, що повне впровадження шкільного харчування у всіх державних школах могло б коштувати близько п’яти мільярдів крон.
За даними суспільного медіа DR, шкільне харчування в Данії давно обговорюють на політичному рівні. Останніми роками питання знову стало актуальним через дискусії про рівність, добробут учнів і умови навчання в державних школах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “У Данії стрімко зросли витрати через дітей, які не відвідують школу”
В Ютландії вперше застрелили «проблемного» вовка
У Данії вперше застрелили так званого проблемного вовка. Тварину застрелили в суботу 3 січня в загоні з вівцями в регуляційній зоні поблизу лісового масиву Klosterheden Plantage.
Йдеться про самця вовка, якого застрелили всередині огородження, захищеного спеціальним вовкостійким парканом. Регуляцію здійснили на підставі дозволу від Управління з питань зеленої трансформації територій і водного середовища Данії.
Природоохоронне відомство перевірило місце події та підтвердило, що відстріл відбувся в межах функціонуючого захисного огородження. Це означає, що дії були законними.
Міністр «зеленої тріади» Єппе Бруус (дан. Jeppe Bruus) заявив, що випадок демонструє дієвість плану дій щодо вовків. За його словами, власники худоби мають мати можливість утримувати тварин без ризику нападів, якщо вони вживають усіх передбачених заходів захисту.
План дій щодо вовків уряд оприлюднив торік. Документ, зокрема, змінив визначення поняття «проблемний вовк», що спростило можливість регуляції тварин як у населених пунктах, так і у випадках нападів за парканами.
Реакція місцевих жителів на подію виявилася різною. Частина опитаних висловила занепокоєння через відстріл вовка, інші підтримали рішення, вважаючи його необхідним для безпеки людей і тварин.
Вовк у Данії перебуває під охороною Директиви ЄС про оселища. Його відстріл можливий лише за спеціальним дозволом і за виняткових обставин. До «проблемних» відносять вовків, які не бояться людей або нападають на худобу, попри наявність захисних огорож.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В Данії пропонують відлякувати вовків paintball рушницями”
Малий бізнес в Данії виявився вразливим до кібератак
Малі та середні компанії в Данії відчувають себе вразливими до кібератак, але можуть значно підвищити захист без великих витрат. Про це йдеться в матеріалі данського медіа DR із посиланням на коментарі ІТ-експерта та дослідження Dansk Erhverv.
Як зазначають данські журналісти, Данія перебуває в умовах гібридної війни, під час якої іноземні хакери щодня намагаються отримати доступ до корпоративних ІТ-систем. За словами технічного директора компанії з кібербезпеки Dubex та голови Ради з кібербезпеки Якоба Гербста (дан. Jacob Herbst), багато компаній вже мають необхідні інструменти захисту, але не використовують їх повною мірою.
«Багато компаній мають усі необхідні інструменти для захисту своїх систем від хакерів, але вони просто не налаштували системи для забезпечення оптимального захисту», – каже Гербст.
Експерт зазначає, що оновлення систем, увімкнення двофакторної автентифікації та резервне копіювання даних у більшості випадків є безкоштовними або недорогими. За його словами, сучасні операційні системи вже мають вбудований антивірус і автоматичні оновлення.
«Насправді, в ІТ-рішення, які сьогодні використовує більшість малих підприємств, вбудовано багато засобів безпеки, але самі підприємства надто погано налаштовують системи належним чином», – додає він.
Згідно з дослідженням Dansk Erhverv, саме малі та середні компанії є найбільш уразливими до кібератак через нестачу ресурсів. Генеральний директор організації Бріан Міккельсен (дан. Brian Mikkelsen) зазначає, що лише 5% опитаних компаній вважають, що зможуть підтримувати основну діяльність у разі зупинки ІТ-систем.
«У них великі виклики і немає для цього ресурсів», – каже Міккельсен.
Наразі в Данії тривають переговори щодо нової стратегії з кібер- та інформаційної безпеки. Вона має посилити захист малих і середніх підприємств. Переговори розпочалися до Різдва й, за даними міністерства з питань суспільної безпеки та готовності, триватимуть найближчими тижнями.
Данія посилює військову присутність на Борнхольмі
Данія почала посилювати оборону острова Борнхольм (дан. Bornholm). На острів уже прибули перші броньовані машини, повідомляє данське медіа DR.
На Борнхольм доставили перші 11 броньованих бойових машин піхоти з партії у 129 одиниць. Їх закупили у фінського виробника Patria. Загальна вартість контракту становить 1,9 мільярда данських крон.
Техніка стане основною платформою для нового підрозділу – полку Борнхольма (дан. Bornholms Regiment), який уряд Данії представив минулого року. Полк має збільшити постійну військову присутність і кількість озброєння на острові.
«Тепер на Борнгольмі завжди мають бути постійні солдати. В новій безпековій ситуації ми більше не наважуємося залишати Борнгольм повністю без захисту», – заявив незалежний військовий аналітик Ганс Петер Мікаельсен (дан. Hans Peter Michaelsen).
За оцінкою Служби військової розвідки Данії, росія може становити загрозу для країн Балтійського регіону. У разі припинення війни в Україні росія, за цими оцінками, зможе вивільнити ресурси для потенційного конфлікту з країнами НАТО, зокрема в Балтії.
Ганс Петер Мікаельсен зазначає, що Борнхольм має стратегічне значення для контролю пересування сил НАТО в Балтійському морі. «Завжди існуватиме певний ризик вторгнення росії на Борнгольм», – зазначив військовий аналітик.
Новий полк замінює розвідувальний батальйон, який раніше дислокувався на острові. Полковник Ларс Нюгор (дан. Lars Nygaard), командир полку Борнхольма, пояснив, що зміна ролі пов’язана з погіршенням безпекової ситуації. «Але, звісно, це також частина Королівства Данія, яку ми повинні захищати всім, що маємо», – зазначив він.
Борнхольм – це данський острів у Балтійському морі, розташований між Швецією, Польщею та країнами Балтії. Його розташування робить острів важливим елементом регіональної безпеки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Вперше винищувачі F-35 сіли на Борнхольмі”
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Зимовий ритуал — сауна: як це виглядає в Данії” – матеріал Вікторії Максимова та Марини Бондаренко
“Орхус: афіша подій на січень” – матеріал Марини Хоменко
“Копенгаген: анонс подій на січень” – матеріал Анни Куделі
“Флескестай: обовʼязково до данського Різдва або мистецтво хрусткої скоринки” – матеріал Каріни Прокопюк.
“Українці в Данії – 2025: аналіз дослідження Danmarks Statistik” – матеріал Ірини Бернштайн
