З 11 по 17 травня 2026 року в Данії переживали за королеву Маргрете ІІ та обговорювали проблеми в поліції.
– Біля штаб-квартири Maersk затримали 20 учасників протесту
– Звіт: Данська поліція закривала тисячі справ без розслідування
– Туристів у Леголенді штрафують за польоти дронів
– В центрі Оденсе тестуватимуть нові формати міського простору
– Королеві Маргрете ІІ зробили операцію на серці
– В Оденсе військових строковиків навчатимуть збирати й ремонтувати дрони
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Біля штаб-квартири Maersk затримали 20 учасників протесту
У Копенгагені поліція затримала 20 учасників демонстрації біля головного офісу компанії A.P. Møller–Mærsk. Про це повідомляє данський мовник DR Nyheder з посиланням на поліцію та пресреліз Den Grønne Ungdomsbevægelse.
В середу уранці 13 травня активісти данського палестинського та кліматичного рухів зібралися біля штаб-квартири компанії в Копенгагені. Як повідомила кореспондентка DR Камілла Фаурхольт-Льофвалль (дан. Camilla Faurholdt-Löfvall), яка перебувала в той час на місці події, демонстранти також блокували вхід до штаб-квартири компанії. Учасники акції заявили, що Maersk нібито бере участь у транспортуванні компонентів зброї до Ізраїлю, і закликали компанію припинити це.
Поліція Копенгагена повідомила, що демонстрантам наказали залишити територію. Частина учасників виконала вимогу та перейшла до визначеної зони для протесту на тротуар навпроти будівлі. Проте група з 20 людей відмовилась виконувати наказ поліції та залишилася на приватній території. Їх затримали та висунули обвинувачення в незаконному проникненні.
Це не перша акція протесту біля офісів Maersk. У лютому 2024 року поліція застосовувала сльозогінний газ і фізичну силу під час демонстрації біля офісів компанії. У травні того ж року поліція також виводила активістів із офісів дочірньої компанії Maersk Tankers.
Звіт: Данська поліція закривала тисячі справ без розслідування
Данська Національна аудиторська палата Rigsrevisionen опублікувала звіт, у якому розкритикувала роботу поліції з кримінальними справами. Аудитори заявили, що тисячі справ закривали без проведення слідчих дій, хоча громадянам повідомляли протилежне.
У звіті йдеться про приблизно 5 900 справ щодо насильницьких злочинів, зокрема зґвалтувань, насильства та зберігання дитячої порнографії, у яких поліція не провела «жодного слідчого кроку» перед закриттям. Аналогічну практику аудитори виявили у 7 100 справах про економічні злочини.
За даними Rigsrevisionen, це становить близько 7% усіх справ про економічну та насильницьку злочинність, які поліція з 2019 року до першої половини 2025 року сама вирішила розслідувати після отримання заяви.
У звіті зазначають, що наслідком такої практики може бути ситуація, коли справи, «які могли бути розкриті, не будуть розкриті». Також аудитори вважають, що це може впливати на довіру громадян до системи правосуддя та створювати відчуття безкарності.
Розслідування з’явилося після серії матеріалів DR у 2024 році, де поліцейські анонімно розповідали про практику так званого «відмивання справ», тобто закриття проваджень без базового розслідування, щоб швидко скоротити кількість відкритих справ.
Rigsrevisionen також опитала понад 4 000 працівників поліції. Частина респондентів повідомила, що свідомо відмовлялася від очевидних слідчих дій, зокрема збору відеодоказів або перевірки інформації в поліцейських системах. Деякі працівники заявили, що це відбувалося через вказівки керівництва скорочувати обсяг розслідувань.
Окремо аудитори розкритикували практику масового закриття справ, яку в Данії називають «bunkeafvikling». За оцінкою Rigsrevisionen, у межах таких кампаній із 2019 до середини 2025 року поліція могла закрити понад 46 000 справ.
Rigspolitiet та Rigsadvokaten частково не погодилися з висновками аудиторів. Вони заявили, що оцінка потребує аналізу кожної окремої справи, а деякі дії, які аудитори не вважають слідством, поліція розцінює як елементи розслідування.
Rigsrevisionen – це незалежний орган при парламенті Данії, який контролює використання державних коштів і роботу державних установ.
Туристів у Леголенді штрафують за польоти дронів
Поліція Південно-Східної Ютландії попередила туристів про заборону запускати дрони в районі аеропорту Біллунна. За даними поліції, кілька туристів уже отримали штрафи за запуск дронів поблизу Billund Airport.
Нещодавно штраф отримала французька родина, яка запускала дрон для фото під час відпочинку в Біллунні. Також поліція повідомила про випадок із чоловіком із міста Грено.
«Прикро оштрафувати родину, яка приїхала сюди на відпочинок і не зробила нічого недобросовісного. Але правила є правила», – сказав заступник інспектора поліції Стіг Сімонсен (дан. Stig Simonsen).
Територія навколо Біллунна входить до так званої «червоної зони» для дронів. Це означає, що польоти заборонені без спеціального дозволу від Данського транспортного агентства.
У поліції вважають, що більшість порушень пов’язані не зі злим наміром, а з необізнаністю туристів. Через близьке розташування міста та аеропорту вся територія навколо летовища має постійні обмеження для дронів із міркувань авіаційної безпеки.
Поліція почала співпрацювати з туристичними об’єктами та готелями, щоб інформувати гостей про правила. Зокрема, у Lalandia Billund встановили попереджувальні знаки про заборону польотів дронів. Інформацію також додають у матеріали для гостей перед приїздом.
У Legoland Billund заявили, що дрони заборонено проносити на територію парку. Директор парку Міхаель Оттесен (дан. Michael Ottesen) повідомив, що у випадках порушень адміністрація звертається до поліції.
Billund Airport розташований поруч із популярними туристичними об’єктами, зокрема Legoland і Lalandia. Через це туристи часто не знають, що вся територія міста входить до зони обмежень для дронів.
В центрі Оденсе тестуватимуть нові формати міського простору
Муніципалітет Оденсе планує тимчасово змінити три локації в центрі міста в межах проєкту «Fremtidens Bymidte». Про це повідомляє данське видання Fyens.dk.
Із середини червня до середини вересня Gråbrødrepassagen, частину Rugårdsvej і Klaregade використовуватимуть як тестові майданчики для нових ідей у сфері міського простору, мистецтва, торгівлі та спільнот. Деталі цього проєкту розглянуть на найближчому засіданні комітету з питань міста й культури.
Проєкт є частиною ініціативи «Open Call», яку міська рада запустила в межах роботи над планом розвитку центру міста на наступні 15 років. Торік муніципалітет запросив художників, бізнеси, організації та мешканців подавати свої ідеї для майбутнього міського середовища.
На реалізацію експериментів виділили три мільйони данських крон. Місто планує оцінити, як нові формати впливають на використання публічного простору.
У Gråbrødrepassagen хочуть створити нову точку тяжіння: там планують встановити дерев’яні конструкції, озеленення, світлові інсталяції та зони для відпочинку. Театр Momentum проводитиме в просторі вистави, воркшопи та аудіоперформанси з навушниками.
На Rugårdsvej створять «лабораторію зеленого міського простору». Уздовж вулиці планують облаштувати зелені зони та нові конструкції для виставок і відпочинку. Художній музей Brandts також проводитиме воркшопи для дітей і молоді про міський розвиток.
Klargade розвиватимуть як «мікрорайон» із фокусом на нішеві магазини, мистецтво й публічний простір. На вулиці з’являться артінсталяції, нові елементи міських меблів і тимчасові мистецькі проєкти в порожніх приміщеннях магазинів. Один із проєктів передбачає поезію, яку можна побачити лише під час дощу.
Після завершення тестового періоду муніципалітет оцінить результати проєктів разом із консалтинговою компанією Hele Landet. Влада також розгляне можливість продовження окремих ініціатив, зокрема й узимку.
Останніми роками Odense вже тестував різні тимчасові рішення для пожвавлення центру міста. Зокрема, у Kongensgade раніше встановлювали тимчасові громадські простори через проблему порожніх торгових приміщень.
Королеві Маргрете ІІ зробили операцію на серці
В четвер 14 травня 86-річну королеву Маргрете II (дан. Margrethe II) госпіталізували через серцевий напад стенокардії («hjertekrampe»). Після цього їй провели ангіопластику, тобто процедуру розширення коронарної артерії за допомогою балона.
У королівському домі повідомили, що королева «почувається добре» і її стан є стабільним. За офіційною інформацією, вона заплановано залишилась в лікарні на вихідних для спостереження та додаткових обстежень.
Також на вихідних король Данії Фредерік X і принцеса Ізабелла відвідали королеву у Rigshospitalet у Копенгагені. Про це повідомляє DR з посиланням на данський королівський дім. Водночас невідомо, чи це був перший візит Фредеріка X після госпіталізації матері.
Наразі невідомо, скільки ще триватиме госпіталізація. Також королівський дім не уточнював, чи відвідували королеву інші члени королівської родини.
В Оденсе військових строковиків навчатимуть збирати й ремонтувати дрони
В Оденсе з’явився взвод строковиків і військових, які проходять підготовку з інженерії дронів в University of Southern Denmark. Про це повідомляє Fyens Stiftstidende з посиланням на університет і місцеву владу.
Навчання відбувається в межах співпраці між SDU Dronecenter та Forsvarets Dronecenter. Це перша група військових, яка проходить курс на університетському кампусі. Учасники отримують технічні навички, пов’язані з проєктуванням і використанням дронів у військових операціях.
Університет і збройні сили Данії розвивають спільний дрон-центр у Ф’юнському регіоні. За даними попередніх оголошень, інвестиції у проєкт становлять 725 млн данських крон, а центр має залучити до 100 фахівців.
Ректор Йенс Рінгсмосе (дан. Jens Ringsmose) пояснює, що університет розширює співпрацю з оборонним сектором через зміну безпекової ситуації в Європі.
«Як університет, ми тут, щоб створювати цінність для суспільства та разом із ним. І це також стосується досліджень, освіти та інновацій, які можуть принести користь безпеці Данії та Європи. Особливо в нинішній невизначеній геополітичній ситуації зі зростаючим ландшафтом загроз», – йдеться в його заяві, оприлюдненій університетом.
Він також зазначає, що університет співпрацює з тими інституціями, які потребують його компетенцій, а поєднання технологій, безпеки та суспільства робить таку взаємодію природною.
Мер міста Петер Рабек Йуель (дан. Peter Rahbæk Juel) підтримує розвиток дронового кластеру в місті. За його словами, місцева технологічна екосистема вже має вплив не лише на економіку, а й на міжнародну безпеку.
Він також зазначає, що розвиток дронів відбувається швидко, тому важливо, щоб у Данії існували наукові та технічні центри, здатні підтримувати цей темп.
Окремо муніципалітет Nordfyn також залучений до проєктів у сфері безпілотників, зокрема через співпрацю з оборонними структурами та використання інфраструктури аеропорту HCA.
Усі сторони підкреслюють, що йдеться не лише про технології, а й про створення інституційної бази, яка дозволяє впроваджувати розробки в практику.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau, Fyens Stiftstidende та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Анастасія Краснощока: contemporary dance і культурний міст між Україною та Данією” – матеріал Катерини Пеклін
“Фюн: афіша подій на травень – 2026” – матеріал Василя Федоренко
“День визволення Данії від окупації: як данці відзначають 5 травня” – матеріал Анни Нездолій
“Фізичні картки Rejsekort припиняють діяти 28 травня 2026 о 23:59” – матеріал Анни Іваненко
“Данська податкова система: страшно тільки на перший погляд” – матеріал Марини Бондар
