З 12 по 18 травня 2025 року в Данії піклувались про здоров’я населення, можливість засухи, переглядали політику щодо атомної енергії та досліджували тенденції щодо вживання м’яса.
— Смертельно хворі пацієнти надто довго чекають на паліативну допомогу
— “Пилкова чума”: Алергія на пилок в Данії досягла піка
— Данський мільярдер купує збитковий аеропорт Midtjyllands Lufthavn
— Данія потерпає від посухи
— Масові скорочення в Данській Раді у справах біженців: допомогу втратить півтора мільйона людей
— Данія переглядає своє табу на атомну енергетику
— У Данії хочуть посилити покарання за викрадення домашніх тварин
— Данці масово відмовляються від яловичини
— Перша справа за «коранівським законом» у Данії: Рамус Палудан готує апеляцію
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Смертельно хворі пацієнти надто довго чекають на паліативну допомогу
Данські державні аудитори жорстко критикують систему охорони здоров’я: пацієнти з невиліковними хворобами не отримують своєчасної спеціалізованої паліативної допомоги. Це порушує їхню гідність і позбавляє права на спокійний останній етап життя.
За новим звітом Державної аудиторської служби Данії (дан. Rigsrevisionen), пацієнти з невиліковними хворобами системно не отримують вчасного знеболення та догляду. У цій сфері немає закону, який би визначав прийнятний час очікування. У окремих регіонів є певні професійні цілі, і не у всіх регіонах ці цілі досягнуті.
Регіони мають на меті, щоб щонайменше 80 відсотків направлених пацієнтів почали отримувати спеціалізовану паліативну допомогу до того, як захворіють або помруть.
Крім того, метою є те, що направлені пацієнти повинні чекати максимум 10 днів на спеціалізовану допомогу.
Ще у 2020 році регіони Данії пообіцяли скоротити очікування та забезпечити рівний доступ до паліативної допомоги. Тоді державні аудитори теж висловили невдоволення. Тепер, у 2025 році, вони зазначають, що значного прогресу у вирішенні цієї проблеми, на жаль, не відбулось.
Представниця регіонального органу охорони здоров’я Карін Фріiс Бак (дан. Karin Friis Bach) визнає проблему та зазначає, що наразі вже було започатковано низку ініціатив, наслідки яких ще не помітні.
“Пилкова чума”: Алергія на пилок в Данії досягла піка
Згідно з пресрелізом Asthma-Allergy Denmark від 15 травня, в Данії зараз настільки високий рівень пилку трав, що експерти об’являють початок “найбільшої пилкової чуми в країні”.
Прогноз погоди вказує, що найближчими днями буде суха, сонячна та майже безвітряна погода, що погіршує ситуацію з рівнем пилка в повітрі.
“Ми очікуємо, що найближчим часом це прискорить цвітіння та поширення пилку трав”, — каже Матільде Клостер (дан. Mathilde Kloster), голова відділу підрахунку пилку від астми та алергії в Данії.
За оцінками організації, близько мільйона данців страждають від алергії на пилок. Симптоми можуть включати сльозотечу, нежить, втому, і навіть пилкову астму.
Згідно з даними Asthma-Allergy Denmark, у червні минулого року було зафіксовано найвищий рівень пилку трав: 429, побивши попередній рекорд 2022 року, який становив 411 (кількість пилку в повітрі в певний час).
Окрім зміни клімату, розповсюдження алергенного пилку, як вказує організація, є також намагання окремими муніципалітетами підтримки біорізноманіття в межах міста. Тому Asthma-Allergy Denmark працює над підготовкою вказівок щодо алергенних насаджень для 98 муніципалітетів країни та зосереджується на міському плануванні, сприятливому для алергіків. Таким чином планується поєднати й підтримку біорізноманітних насаджень в місті, і запобігання рослин, пилок яких може викликати алергію.
Окрім трави, алергію також може викликати пилок ліщини, берези та в’яза. Рівень кожного виду пилка по окремому місту можна прослідкувати за посиланням.
Данський мільярдер купує збитковий аеропорт Midtjyllands Lufthavn
Данський мільярдер і власник модного гіганта Bestseller Андерс Холч Повльсен (дан. Anders Holch Povlsen) готується до придбання регіонального аеропорту Midtjyllands Lufthavn, розташованого у місті Каруп. Інвестиційна компанія Heartland, що належить бізнесмену, уклала умовну угоду про купівлю аеропорту.
Впродовж останніх років аеропорт страждав від фінансових труднощів: зменшення пасажиропотоку, скорочення кількості рейсів та постійні збитки. У 2023 році кількість пасажирів на єдиному регулярному маршруті Каруп — Копенгаген впала до трохи більше ніж 11 тисяч осіб.
Попри проблеми, аеропорт залишається важливою інфраструктурною ланкою для регіону. Компанія зобов’язалася зберегти внутрішній авіамаршрут доти, поки він буде рентабельним.
“Багато компаній у Центральній Ютландії залежать від швидкого й ефективного транспорту для своїх працівників”, — зазначає Каспер Реггельсен (дан. Kasper Reggelsen), комунікаційний директор Heartland.
Згідно з умовами угоди, аеропорт має зберегти функції, пов’язані з військовими та медичними перевезеннями. Також планується перетворити його з комунального підприємства на акціонерне товариство. Heartland отримає не лише аеропорт, але й суміжну територію площею 78 тисяч квадратних метрів. Загальна вартість угоди становить 22,55 млн данських крон.
Міський голова Віборга та голова правління аеропорту Ульрік Вілбек (дан. Ulrik Wilbek) позитивно оцінив угоду: “Ми раді, що аеропорт залишається у данських руках і отримає нового власника, який бачить потенціал для розвитку”.
Очікується, що остаточне затвердження угоди відбудеться 1 жовтня 2025 року, після погодження з Міністерством оборони Данії.
Довідка: Midtjyllands Lufthavn було відкрито у 1965 році під назвою Karup Lufthavn. Наразі ним спільно володіють дев’ять муніципалітетів, однак через низьку завантаженість частина з них уже планує вийти зі складу співвласників.
Данія потерпає від посухи
Цьогорічна весна у Данії — одна з найсухіших за всю історію метеоспостережень, що ведеться з 1874 року. Станом на вівторок, 14 травня, загальнонаціональний індекс посухи сягнув 8,3 з 10 можливих. Це означає, що в країні бракує близько 83 міліметрів опадів для відновлення нормального рівня ґрунтової вологості.
Прогнози синоптиків невтішні: дощів у найближчі дні не очікується, тож до кінця травня передбачається суха, тепла погода. Якщо ж індекс посухи перевищить 9 цього тижня, то це стане рекордно раннім показником у історії країни — на два тижні раніше за попередній рекорд.
Наразі вся країна охоплена посухою. Найгірше ситуація склалася в Лолланні, де індекс уже наблизився до критичної позначки — 9,6. За нею йдуть комуни Гульдборгсунн, Вордінгборг і Борнхольм.
Від початку березня в середньому по країні випало лише 47 мм опадів — це вкрай мало. У деяких східних регіонах за цей час випало лише близько 20 мм. Додатковий тиск створює сонячна погода: температура повітря перевищує норму, а інтенсивне сонячне випромінювання сприяє випаровуванню вологи з ґрунту.
Фахівці вже попереджають: якщо ситуація не зміниться, країні може загрожувати дефіцит води, а водопостачальні компанії готуються до можливої кризи.
Масові скорочення в Данській Раді у справах біженців: допомогу втратить півтора мільйона людей
Одна з найвідоміших гуманітарних організацій Данії — Данська Рада у справах біженців (дан. Dansk Flygtningehjælp) — оголосила про нову хвилю скорочень: ще 650 робочих місць буде ліквідовано, з яких 30 — у головному офісі в Копенгагені. Це продовження масштабного скорочення персоналу, що почалося в лютому. Загалом із початку року буде втрачено майже 2 000 посад.
Основна причина таких змін це різке зменшення фінансування з боку США після повернення Дональда Трампа на президентську посаду. Його адміністрація призупинила діяльність агентства USAID, що було основним донором організації. У 2025 році США мали забезпечити 20% бюджету Dansk Flygtningehjælp, але тепер ці кошти відсутні.
Також фінансування скоротили Франція (на 35%), Велика Британія та Нідерланди. Нові пріоритети європейських країн — оборона і національні інтереси — залишають гуманітарну допомогу без належної підтримки.
“Це дуже сумний день”, — заявила генеральна секретарка організації Шарлотта Сленте (дан. Charlotte Slente). — “Багато з цих людей працюють дуже близько до лінії фронту, надаючи послуги, притулок, рятівну допомогу та допомагаючи сім’ям стати на ноги”.
До скорочення Dansk Flygtningehjælp планувала надати допомогу близько 7 мільйонам осіб у всьому світі. Тепер приблизно 1,5 мільйона з них залишаться без гуманітарної підтримки, зокрема притулку, продовольства та медичної допомоги. Зокрема, організація змушена закрити свої місії в Бурунді, Центральноафриканській Республіці, Грузії, Косово, Мексиці та Танзанії.
На тлі глобального згортання допомоги, гуманітарні організації закликають Данію взяти на себе лідерство у ЄС, оскільки з 1 липня країна очолюватиме Європейську раду.
“Ми закликаємо уряд Данії використати своє лідерство, щоб заохочувати та гарантувати, що інші країни ЄС відстоюють права дітей на безпечне майбутнє та здоров’я”, — зазначила директорка ЮНІСЕФу Кетрін Рассел (англ. Catherine Russell).
Попри скорочення фінансування з боку інших країн, Данія продовжує дотримуватись цілей ООН щодо виділення 0,7% свого валового національного продукту на розвиткову допомогу.
Данія переглядає своє табу на атомну енергетику
Уперше за майже 40 років уряд Данії відкрито визнає необхідність переосмислення свого ставлення до атомної енергетики. Міністр клімату, енергетики та постачання Ларс Оґор (дан. Lars Aagaard) заявив, що країна розпочинає комплексне дослідження потенціалу та ризиків нових ядерних технологій. Це може стати першим кроком до скасування законодавчої заборони на використання атомної енергії, що діє з 1985 року.
Для початку Данія планує провести ґрунтовний аналіз всіх аспектів, це триватиме близько року і охоплюватиме питання зберігання ядерних відходів, джерел палива, вартості технологій, рівня безпеки, а також інтеграції атомної енергетики в існуючу енергосистему, де домінують сонце і вітер.
Політична дискусія навколо атомної енергетики в Данії помітно змінилася. Якщо в минулому страх перед радіаційними катастрофами, як у Чорнобилі чи Фукусімі, формував жорстке негативне ставлення, то сьогодні дебати більше зосереджені на питаннях доцільності, швидкості впровадження та внеску в кліматичні цілі.
Минулого тижня навіть прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen), яка раніше виступала проти атомної енергетики, заявила, що Данія повинна «з відкритими очима» переглянути можливість пом’якшення чинної заборони.
Це різко контрастує з попередньою позицією уряду і свідчить про значну зміну в політичному дискурсі.
Партія «Ліберальний альянс» вже давно закликає скасувати заборону та інвестувати в сучасні ядерні технології як частину стратегії енергетичної безпеки та декарбонізації. Їх підтримують деякі експерти, які бачать у малих модульних реакторах (SMR) нову, більш безпечну і гнучку еру атомної енергетики.
Однак міністр Оґор попереджає, що “це не технологія типу plug-and-play”. За його словами, праві сили в Данії надто спрощують ситуацію, і важливо не ідеалізувати атомну енергію, ігноруючи складні етичні, технічні та екологічні виклики.
Після завершення дослідження уряд визначить, чи варто переглядати чинне законодавство. Якщо результати будуть позитивними, це може відкрити шлях до створення перших атомних енергетичних проєктів у Данії за всю її історію.
У Данії хочуть посилити покарання за викрадення домашніх тварин
У Данії можуть з’явитися жорсткіші покарання за викрадення домашніх тварин. Міністр продовольства, сільського господарства та рибальства Якоб Єнсен (дан. Jacob Jensen) ініціював обговорення щодо зміни законодавства. Наразі домашня тварина прирівнюється до фізичних “неживих” предметів, таких як телевізор чи велосипед.
“Я вважаю, що для багатьох крадіжка домашньої тварини рівнозначна крадіжці когось, з ким пов’язано багато емоцій, хто для багатьох є маже повноцінним членом родини, — зазначає міністр. — Я вважаю, що за крадіжку домашньої тварини мають бути суворіші наслідки, ніж за крадіжку чогось на кшталт велосипеда або комп’ютера, які, врешті решт, можна замінити.”
На сьогодні максимальна санкція за крадіжку становить 1,5 року позбавлення волі. Однак Єнсен хоче перевірити, як саме можна переглянути закон, аби диференціювати крадіжку «мертвих речей» від викрадення «живого і значущого».
Ініціативу міністра підтримують як у Данському кінологічному клубі, так і у благодійній організації Dyrenes Beskyttelse. Їх представники наголошують: тварина — це не річ, і крадіжка собаки чи кота може завдати серйозної психологічної травми і господарю, і самій тварині.
За даними Національної поліції, щороку викрадають понад 100 домашніх тварин. У 2024 році подано 115 заявок.
“Справа не тільки в тому, що тварину викрали. Це також питання, що з нею сталося: чи її правильно лікують, чи не використовують її для чогось жахливого. Невизначеність жахлива,” — коментує Ліза Лотте Крістенсен (дан. Lise Lotte Christensen), консультант з поведінки Данського кінологічного клубу.
Данці масово відмовляються від яловичини
У Данії зростає тенденція відмови від яловичини на користь більш кліматично дружніх альтернатив: курятини та свинини. Причини дві: рекордне зростання цін і усвідомлення негативного впливу на довкілля.
Як повідомляє DR Nyheder, останнім часом яловичина суттєво подорожчала. Споживачі дедалі частіше проходять повз яловичину на полицях супермаркетів, надаючи перевагу дешевшим і менш «вуглецевим» видам м’яса.
Згідно з даними «зеленого» аналітичного центру Concito, саме яловичина є найбільш шкідливим для клімату видом м’яса. Наприклад, на кожен кілограм меленого яловичого фаршу (з жирністю 10–15%) припадає 48,04 кг CO₂. А кілограм вирізки може викидати в атмосферу до 227,85 кг CO₂.
Це набагато більше, ніж у випадку зі свининою чи курятиною, які вважаються більш сталими з екологічного погляду.
Причина в особливостях фізіології великої рогатої худоби: корови споживають величезну кількість кормів, більшість енергії з яких витрачається на підтримку температури тіла. До того ж, вони виробляють метан — парниковий газ, у десятки разів потужніший за CO₂.
Крім того, ціни на яловичину в Данії продовжують рости. За останній рік фермери отримують значно більше за продаж великої рогатої худоби. Це пов’язано з меншими поголів’ями у Данії та високим попитом у літні місяці. Очікується, що влітку 2025 року ціни можуть зрости ще більше.
За даними Concito, понад 50% викидів парникових газів у харчовому секторі припадає саме на яловичину. Таким чином, зменшення її споживання — це один із найефективніших способів знизити свій індивідуальний «вуглецевий слід».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Фермерам компенсують витрати щодо зменшення викидів метану від корів”
Перша справа за «коранівським законом» у Данії: Рамус Палудан готує апеляцію
У Данії завершилася перша судова справа за новим «коранівським законом», але відразу отримала продовження. Ультраправий активіст і засновник партії Stram Kurs Рамус Палудан (дан. Rasmus Paludan) оголосив, що оскаржуватиме винесений йому вирок, згідно з яким він має сплатити штраф у розмірі 10 тисяч крон за «неприпустиме поводження з релігійним писанням».
Це рішення ухвалив суд на острові Борнхольм, визнавши Палудана та його соратника винними у демонстративній зневазі до Корану під час політичного заходу Folkemødet в червні 2024 року. В той день вони в прямому ефірі на Facebook спочатку поклали примірник Корана на гриль, а згодом розірвали окремі сторінки й кинули книгу у калюжу.
Палудан стверджував у суді, що намагався зупинити дії свого товариша, а їхній вчинок мав виключно політичний характер. Захист наполягав на тому, що свобода слова в рамках політичної дискусії повинна мати широкі межі, особливо якщо йдеться про голову політичної партії.
Проте суд не прийняв ці аргументи, посилаючись на європейську судову практику, яка дозволяє обмежувати висловлювання, що можуть вважатися блюзнірськими або серйозно образливими для релігійних переконань інших людей. Таким чином, суд визнав, що закон не порушує Європейську конвенцію з прав людини.
Новий закон, який забороняє «неприпустиме поводження з релігійними писаннями», було ухвалено в 2023 році після низки гучних випадків публічного спалення Корану, що викликали міжнародне обурення. Зокрема, 15 країн офіційно засудили Данію за подібні інциденти, що, за словами уряду, поставило під загрозу дипломатичні відносини й безпеку.
Тоді міністр юстиції Петер Гуммельгор (дан. Peter Hummelgaard) характеризував закон як «точкове втручання», спрямоване виключно на запобігання провокаціям, які можуть мати серйозні міжнародні наслідки.
Хоча сума штрафу невелика, щоб справу переглянув апеляційний суд, Палудану потрібно буде отримати дозвіл від Спеціальної апеляційної комісії. Імовірно, справа таки потрапить до Східного окружного суду (дан. Østre Landsret), адже вона торкається принципових питань свободи слова та її меж у демократичному суспільстві.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, Avisen Danmark, TV Midvest та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Регулярні події в Орхусі: куди піти щотижня або щомісяця” — матеріал Марини Хоменко.
“Цікаві факти про Борнхольм — маленький, сонячний та самобутній данський острів” — матеріал Анни Нездолій
“Копенгаген: афіша подій на травень” — матеріал Анни Куделі.
“Куди сходити в Орхусі у травні” — матеріал Марини Хоменко.“5 Міфів про роботу в Данії, які тримають українців у пастці” — матеріал Юлії Жадан.
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
