З 25 по 31 травня 2026 року в Данії слідкували за процесом формування парламенту, обговорювали проблеми оборони країни та проблеми при будівництві лікарні в Оденсе.
– Будівельники нового госпіталю в Оденсе два місяці не отримують зарплату
– У Данії закривають майже 80% справ про сексуальний шантаж в інтернеті
– На Амагері масштабні дорожні роботи спричинили транспортний колапс
– Поліція безпеки Данії PET вперше назвала Іран окремою загрозою для країни
– Данія планує створити мобілізаційний резерв до 180 тисяч військових
– У Данії фіксують зростання кількості домашніх пологів всупереч рекомендаціям лікарів
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Будівельники нового госпіталю в Оденсе два місяці не отримують зарплату
Нововідбудований університетський госпіталь в Оденсе Nyt OUH знову опинився в центрі скандалу.
Дев’ять профспілок в Оденсе засудили ситуацію з невиплатою зарплат працівникам збанкрутілої будівельної компанії Techno Build. Про це повідомила організація Byggefagenes Samvirke Odense (об’єднання дев’яти профспілок у місті Одenсе) у пресрелізі після протестів працівників на будівництві госпіталя.
Колишні працівники компанії впродовж тижня блокували вхід на будівельний майданчик. Вони заявили, що не отримали зарплату за квітень і травень.
«Ми просто хочемо грошей, за які ми працювали. Ми не просимо нічого зайвого, лише нашу зарплату», – сказав працівник Іоунут Компоесу (рум. Iounut Compoesu) виданню Fyens Stiftstidende.
У Byggefagenes Samvirke Odense заявили, що невиплата зарплати є порушенням базових трудових прав. Організація також нагадала, що для будівництва Nyt OUH діють соціальні угоди між регіоном Південна Данія, профспілками та генеральним підрядником OHPT, які мають гарантувати належні умови праці.
«Абсолютно неприйнятно, що люди приїзджають до Данії, щоб наполегливо працювати на одному з найбільших громадських будівельних проєктів країни, а потім місяцями чекають на свою зарплату», – йдеться в заяві профспілок.
Профспілки закликали застосувати санкції, якщо домовленості щодо умов праці не виконуються. Які саме наслідки маються на увазі, у заяві не уточнили.
Компанія Techno Build перейшла під процедуру банкрутства 20 травня. Її працівників тимчасово відсторонили від роботи. Власник компанії Етторе Фонтана (італ. Ettore Fontana) пояснював у суді, що причинами банкрутства стали борги перед податковою службою та затримки платежів від італійського підрядника OHPT.
Речник OHPT Крістіан Лемвіг (дан. Christian Lemvigh) раніше заявляв, що компанія не отримала рахунків за квітень і травень, через що виплати зарплат були ускладнені. 29 травня він повідомив, що OHPT вже отримала необхідні документи через конкурсного керуючого та очікує погодження остаточної суми виплат.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В Оденсе прибрали опору мосту при будівництві лікарні: тепер рух Letbane зупинився”
У Данії закривають майже 80% справ про сексуальний шантаж в інтернеті
Данська поліція закриває 79% справ про sextortion, тобто сексуальний шантаж із використанням інтимних фото та відео. Про це повідомляє DR із посиланням на дані Генеральної прокуратури Данії.
Йдеться про випадки, коли шахраї отримують інтимні матеріали користувачів, а потім вимагають гроші в обмін на нерозповсюдження контенту. Кількість таких заяв у Данії зросла більш ніж на 400% із 2019 року. У 2025 році поліція отримала 2078 звернень.
У Національному підрозділі з боротьби з особливою злочинністю заявили, що розслідування ускладнює міжнародний характер злочинів. За словами керівника відділу Крестена Мунксгора (дан. Kresten Munksgaard), підозрювані часто перебувають у Нігерії, Кот-д’Івуарі, на Філіппінах та в інших країнах, із якими складно співпрацювати.
Поліція також попередила хлопців і молодих чоловіків про ризики надсилання інтимних фото в соцмережах. За даними поліції, 97% постраждалих у справах sextortion із фінансовим мотивом – саме хлопці та молоді чоловіки.
Адвокатка Міріам Мікаельсен (дан. Miriam Michaelsen), яка очолює Danish Media Council for Children and Young People, розкритикувала таку комунікацію поліції. На її думку, це може посилювати відчуття провини у постраждалих і зменшувати кількість звернень до правоохоронців.
«Такий заклик є недоречним, оскільки він перекладає провину та відповідальність на плечі жертви», – сказала Міріам Мікаельсен.
Вона також заявила, що Данії потрібні додаткові ресурси для розслідування таких злочинів, більша відповідальність соціальних платформ і міжнародна співпраця. Як приклад вона навела Велику Британію, де правоохоронці співпрацювали з владою Нігерії для боротьби з онлайн-шантажем.
Sextortion – це форма онлайн-вимагання, коли зловмисники використовують інтимні фото або відео для шантажу. У Данії тема стала предметом публічної дискусії після виходу документального фільму DR «Jagten på sexafpresserne».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Звіт: Данська поліція закривала тисячі справ без розслідування”
На Амагері масштабні дорожні роботи спричинили транспортний колапс
На острові Амагер у Копенгагені з початку минулого тижня спостерігаються значні затори через одночасне проведення кількох дорожніх робіт. Місцеві жителі повідомляють про суттєве збільшення часу в дорозі та труднощі з пересуванням містом.
За словами водія Мальте Рубека Бьоггільда (дан. Malthe Rubæk Bøggild), у якого взяли коментар журналісти DR, поїздка довжиною сім кілометрів від торговельного центру Amager Centret до району Остербро зайняла півтори години. Він розповів, що через затори деякі пасажири залишали таксі та продовжували шлях пішки.
За його словами, частина водіїв також виїжджала на тротуари, щоб об’їхати затори.
Схожу ситуацію описала мешканка Драґьора Катріне Тольструп (дан. Katrine Tholstrup). Поїздка на роботу, яка зазвичай займає близько 35 хвилин, цього тижня тривала понад годину. Вона зазначила, що за таких умов їй може знадобитися узгоджувати робочий графік із роботодавцем, щоб встигати забирати дитину з дитячого закладу.
Транспортні труднощі на Амагері тривають із 27 травня. Причиною транспортних проблем стали масштабні дорожні роботи на Амагері, зокрема розширення автомагістралі. Раніше поліція також повідомляла про десятки штрафів, виписаних водіям під час заторів.
Мер муніципалітету Драґьор Кеннет Гьоттеруп (дан. Kenneth Gøtterup) розпочав обговорення можливих рішень із мером Тоннбю Алланом С. Андерсеном (дан. Allan S. Andersen) та меркою Копенгагена з питань клімату, довкілля і техніки Ліне Барфод (дан. Line Barfod).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Туристів у Леголенді штрафують за польоти дронів”
Поліція безпеки Данії PET вперше назвала Іран окремою загрозою для країни
Поліція безпеки Данії (PET) опублікувала щорічну оцінку терористичних загроз, у якій уперше окремо назвала Іран державним гравцем, що становить загрозу для цілей у Данії. Про це йдеться в новому звіті Центру аналізу тероризму (CTA).
За оцінкою PET, Іран становить загрозу насамперед для ізраїльських і єврейських інтересів, а також для окремих іранських дисидентів у Європі, зокрема в Данії. У спецслужбі вважають, що іранські розвідувальні структури використовують кримінальні мережі та вербують виконавців у Європі для підготовки й здійснення атак.
Керівник PET Фінн Борх Андерсен (дан. Finn Borch Andersen) заявив, що на терористичну загрозу для Данії дедалі більше впливають міжнародна безпекова ситуація та діяльність державних гравців.
Загальний рівень терористичної загрози в Данії залишається на позначці «серйозний» – це четвертий рівень із п’яти. Такий рівень діє в країні з 2010 року.
У звіті також зазначається, що найбільш імовірними залишаються атаки з боку ісламістських екстремістів. У PET вважають, що війна в секторі Гази сприяла радикалізації нових груп і може надихати окремих осіб на спонтанні або сплановані напади.
Спецслужба наголошує, що терористичні угруповання «Ісламська держава» та «Аль-Каїда» продовжують діяти й намагаються посилювати свої можливості для підтримки атак. Водночас у PET оцінюють як малоймовірну здатність цих організацій здійснювати великі та складні теракти в Європі в короткостроковій перспективі.
Серед найбільш імовірних цілей можливих атак у Данії PET називає масові заходи, державні установи, єврейські та ізраїльські об’єкти, а також об’єкти, пов’язані з темою образи ісламу та ЛГБТК+ спільнотою.
У 2024 році в Данії стався напад на посольство Ізраїлю. А 21 травня в Німеччині двом чоловікам із Данії афганського походження висунули обвинувачення у шпигунстві на користь Ірану та підготовці вбивств євреїв у Берліні. PET зазначає, що нині між Данією та Іраном немає відкритого конфлікту, однак Тегеран може розглядати Данію як територію для ведення своїх конфліктів через посередників.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Уряд отримує нові повноваження для швидкого будівництва військових об’єктів”
Данія планує створити мобілізаційний резерв до 180 тисяч військових
У разі війни Данія має бути здатною мобілізувати до 180 тисяч військових для оборони країни та виконання зобов’язань у межах НАТО. Про це повідомляє DR із посиланням на засекречені документи Міністерства оборони Данії, які опинилися в розпорядженні редакції.
За даними видання, таку модель рекомендує начальник оборони Данії Мікаель Хюльдгор (дан. Michael Hyldgaard). Ця модель передбачає створення нової мобілізаційної сили з підготовлених строковиків, які завершили службу за оновленою 11-місячною програмою військового обов’язку.
У документах зазначено наступне: «Міністерство оборони оцінює, що посилення мобілізації є критично важливим для того, щоб оборона могла укомплектувати підрозділи та можливості в умовах тривалих кризових та воєнних ситуацій».
Після завершення служби військовозобов’язані залишатимуться доступними для повторного призову до 65 років. Впродовж перших десяти років після служби їх планують щонайменше один раз викликати на додаткову підготовку або мобілізаційні навчання тривалістю від 10 до 15 днів.
За оцінкою викладачки Шведського університету оборони Ібен Бйорнссон (швед. Iben Bjørnsson), запропонована система нагадує модель оборони часів Холодної війни. «Це оборонна модель, знайома нам з часів Холодної війни. І картина загрози, яка також є такою ж», – сказала вона DR.
Паралельно Данія планує збільшити кількість призовників. До 2035 року військове командування рекомендує залучати до служби до 13 тисяч осіб щороку. За оцінками DR, це може означати призов майже кожного п’ятого громадянина відповідного віку.
Документи також передбачають створення додаткового резерву з колишніх кадрових військових та інших категорій підготовленого персоналу. Разом ці сили мають сформувати мобілізаційний резерв чисельністю до 180 тисяч осіб.
У Міністерстві оборони Данії відмовилися підтверджувати або спростовувати інформацію з внутрішніх документів. Командування оборони також не коментувало рекомендації, зазначивши, що військово-професійні поради не оприлюднюються до ухвалення політичних рішень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Данські військові вважають анонсоване підвищення зарплат у Збройних силах недостатнім”
У Данії фіксують зростання кількості домашніх пологів всупереч рекомендаціям лікарів
У кількох регіонах Данії спостерігають зростання кількості вагітних, які обирають домашні пологи, попри рекомендації медичних працівників народжувати в лікарні. Про це повідомляє DR із посиланням на дані регіональних органів охорони здоров’я та коментарі фахівців.
Йдеться про жінок, які мають фактори ризику під час вагітності або пологів. Серед них, наприклад, є попередній кесарів розтин, значна кровотеча під час минулих пологів, високий індекс маси тіла або гестаційний діабет.
У 2024 році в столичному регіоні Данії 44 жінки народжували вдома всупереч медичним рекомендаціям. У Південній Данії таких випадків було 15, а в регіоні Зеландія – 41. У двох регіонах подібну статистику почали збирати лише нещодавно через відчуття серед акушерок, що там також зростає кількість таких випадків.
Координаторка програми домашніх пологів у столичному регіоні Еліне Альсльов Антіс (дан. Eline Alsløw Anthis) зазначає, що частина вагітних критично ставиться до медичних протоколів і рекомендацій. За її словами, деякі жінки вважають чинні правила надто універсальними та не пристосованими до індивідуальних обставин.
Окремою причиною фахівці називають недовіру до системи охорони здоров’я. За словами Еліне, серед пацієнток є жінки, які мають негативний досвід попередніх пологів у лікарні.
«Ми бачимо жінок, які народжують, хвилюються та не довіряють системі охорони здоров’я, і ми справді хочемо поговорити з ними, щоб почути їхні занепокоєння та задовольнити їхні потреби», – каже вона.
Старша дослідниця центру Defactum Стіна Лу (дан. Stina Lou) пояснює, що частина жінок вважає вагітність і пологи природним процесом, який не потребує постійного медичного втручання. Водночас вони критично ставляться до оцінки ризиків, побудованої на статистичних даних для великих груп населення.
Попри вибір жінки, данське законодавство гарантує право на присутність державної акушерки під час домашніх пологів. У деяких випадках регіони направляють одразу двох фахівчинь для додаткової безпеки.
Контекст. Більшість пологів у Данії відбуваються в лікарнях. У 2024 році домашні пологи становили 2,7% від загальної кількості пологів у країні. Загальна частка таких пологів останніми роками зменшується, однак серед них зростає кількість випадків, коли жінки обирають народжувати вдома всупереч рекомендаціям медиків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Здоров’я жінок у Данії: підхід до фізичного та ментального здоров’я”
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau, Fyens Stiftstidende та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Все почалося з камінців у вікно: Тепер вони святкують залізне весілля – історія подружжя Петерсен” – матеріал Jørgen Flindt.
“Літо по-данськи: кемпи, походи, майстер-класи або чим зайняті діти на канікулах” – матеріал Олени Новицької
“Фюн: афіша подій на червень – 2026” – матеріал Василя Федоренко
“Копенгаген: афіша подій на червень – 2026” – матеріал Анни Куделі
“Анастасія Краснощока: contemporary dance і культурний міст між Україною та Данією” – матеріал Катерини Пеклін
