З 26 травня по 1 червня 2025 року в Данії обговорювали скандал в прокуратурі, зміни в законах для супермаркетів та школярів, а також продовжували модернізувати оборонну систему країни.
– Данія послаблює “закон про закриття” для магазинів в селах
– У Данії школярі матимуть коротші навчальні дні
– Uber купує Dantaxi
– Вперше в Данії господарі отримали компенсацію за собак, ймовірно вбитих вовками
– Американські морські дрони допоможуть Данії захистити підводну інфраструктуру
– Скандал у Данії: справи про зґвалтування розглядали студенти, а не прокурори
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
***
Данія послаблює “закон про закриття” для магазинів в селах
Уряд Данії ухвалив рішення послабити так званий “закон про закриття” (дан. lukkeloven), що забороняє торгівлю в певні святкові дні. Відтепер великі магазини, розташовані в центрах міст із населенням менше ніж 16 850 осіб, зможуть працювати у ті дні, коли раніше їм доводилося зачинятись.
Це рішення підтримали правляча коаліція, а також De Konservative, Dansk Folkeparti та De Radikale. На думку міністра бізнесу Мортена Бедскова (дан. Morten Bødskov), нововведення стане допомогою місцевим громадам і сприятиме пожвавленню торгової активності та боротьбі з “смертю магазинів”.
До цього лише магазини з річним обігом менше ніж 44,5 млн крон мали право працювати на святкові дні. Тепер це правило поширюється і на великі торгові точки в малих містах.
Водночас змінюється і процедура дозволу на торгівлю під час особливих подій: раніше для цього потрібно було проходити складну бюрократичну процедуру. Тепер усе стане простішим.
Втім, не всі задоволені. Представниця Соціалістичної народної партії Каріна Лорентцен (дан. Karina Lorentzen) побоюється, що послаблення закону негативно вплине на ще менші громади.
“Це питання життя та смерті для магазинів у найменших селах, які й так ледве виживають. А саме такі магазини є центрами соціального життя та джерелом робочих місць. Це також впливає на ціни на житло в цих поселеннях”, – зазначила вона.
Нові правила почнуть діяти лише після наступних парламентських виборів.
Довідка: наступні дні в Данії вважаються “днями закриття” для магазинів
- Великдень (1-й і 2-й день)
- Різдво (24, 25, 26 грудня)
- Новий рік (після 15:00 31 грудня, а також 1 січня)
- День Конституції (5 червня)
- Страсний четвер
- Страсна п’ятниця
- Вознесіння
- Трійця (1-й і 2-й день)
***
У Данії школярі матимуть коротші навчальні дні
Вже з нового навчального року учні молодших класів у багатьох данських школах проводитимуть менше часу за партами. У рамках нової освітньої реформи, що набирає чинності після літніх канікул, школам дозволено скорочувати тривалість навчального тижня: для найменших учнів його можна зменшити до 20 годин.
Ці зміни стали можливими завдяки реформі “Програма якості для народної школи”, ухваленій минулої осені. Основна ідея: надати школам більше автономії у плануванні освітнього процесу. Однак реальність виявилася складнішою.
“Мене турбує, що ця зміна є радше способом зекономити, ніж кроком до підвищення якості навчання”, – зазначає експерт із шкільної освіти Андреас Раш-Крістенсен (дан. Andreas Rasch-Christensen) із VIA University College.
Реформа передбачає, що зменшення тривалості навчального дня повинно компенсуватися підвищенням якості навчання: наприклад, залученням двох педагогів на урок або спеціальних освітніх асистентів. Проте чітких вимог щодо цього не прописано, і деякі школи користуються реформою без необхідності подавати педагогічне обґрунтування.
Також критики зазначають, що школи й без того потерпають від браку фінансування, а нововведення може лише поглибити кризу.
Міністр у справах дітей та освіти Матіас Тесфайє (дан. Mattias Tesfaye) підтримує ідею реформи та не вбачає проблеми в тому, що окремі школи, як-от Svenstrup Skole поблизу Ольборга, скорочують навчальний день до мінімуму.
“По-перше, для мене було важливо, щоб була мінімальна кількість годин. Ви не можете просто скасувати два навчальні дні на тиждень. А по-друге, якщо ви скорочуєте навчальний день, то ресурси все одно повинні залишатися в школі. Отже, ідея полягає не в тому, щоб це було скороченням фінансування,” – заявив міністр.
За його словами, умови реформи чітко обмежують, наскільки можна скоротити навчальний тиждень, і вимагають, аби заощаджені ресурси залишалися у школі.
З 2025/2026 навчального року можливість скорочення навчального дня стане постійною для всіх шкіл. Наразі рішення про це ухвалюються як на рівні муніципалітетів, так і безпосередньо керівництвом окремих шкіл.
***
Uber купує Dantaxi
Uber оголосив про придбання найбільшої таксомоторної компанії Данії – Dantaxi – у приватного інвестора Triton. Завдяки цій угоді в країні буде створена найширше доступна платформа мобільності на вимогу, яка охоплює 75 з 98 муніципалітетів і понад 3 500 професійних водіїв.
Об’єднання Uber з Dantaxi, який має понад 1 900 транспортних засобів та сильну присутність по всій країні, дозволить розширити доступ до зручних, безпечних і більш екологічних поїздок.
Попри зміну власника, Dantaxi збереже свою назву та локальні сервіси, а її водії залишаться на чинних умовах. Водночас з’явиться доступ до глобальних технологій Uber: зручної системи виклику авто, функцій безпеки, а також нових можливостей для зростання доходів для водіїв.
Всі поїздки, як і раніше, регулюватимуться згідно з данськими тарифами та будуть повністю ліцензовані, а Uber виступатиме як технологічний партнер. У додатку користувачі зможуть побачити попередню вартість поїздки, дані про водія, поділитися ETA з близькими та викликати допомогу у разі потреби.
Крім доступності, Uber і Dantaxi мають спільну мету – переходити до електричного транспорту. Компанії об’єднують зусилля, щоб сприяти екологічній трансформації мобільності Данії, зокрема, забезпечуючи наявність електромобілів та авто з доступом для людей з інвалідністю.
***
Вперше в Данії господарі отримали компенсацію за собак, ймовірно вбитих вовками
Вперше з моменту повернення вовків до Данії у 2012 році двоє власників домашніх собак отримали державну компенсацію за втрату своїх улюбленців. Їхні тварини, за оцінкою експертів, ймовірно стали жертвами вовчої атаки.
Однією з жертв стала 10-річна Сілле, собака породи спанієль, що проживала з родиною Арне Йоргенсена на невеликій фермі поблизу міста Тім, Західна Ютландія. За словами господаря, Сілле була дуже слухняною, не покидала територію садиби й завжди приходила на поклик. Проте одного дня в січні вона зникла безвісти.
Після довгих пошуків із залученням дронів тіло Сілле було знайдено 10 березня на полі неподалік. На тілі тварини виявили глибокі укуси у спину, шию та сліди крововтрати. Після експертизи було встановлено, що собака була живою на момент нападу, а характер ушкоджень свідчив про ймовірну вовчу атаку.
Хоча офіційно спочатку не вдалося підтвердити, що напад скоїв саме вовк, через тривалий час між зникненням і знахідкою тіла, друга схожа подія в Ікасті в квітні допомогла з’ясувати істину. Там ще одного собаку було знайдено зі схожими ушкодженнями, а ДНК-експертиза підтвердила наявність вовчого сліду.
Влада зазначає, що ці напади не є проявом так званої “проблемної поведінки” вовків. Як пояснив Єнс Сковаґер Естерґор (дан. Jens Skovager Østergaard), представник Агентства з питань зеленого простору та водного середовища:
“Йдеться про випадкові зустрічі між вовком і собакою без нагляду людини. Ми не маємо справи з агресивним вовком.”
Попри це, інциденти викликали занепокоєння серед мешканців сільської місцевості. “Ми чули, що вовки бояться людей. Але ніхто не думав, що вони можуть підійти настільки близько”, – зізнається Арне Йоргенсен, який вважає, що вовк міг підійти всього на 15 метрів до його будинку.
Агентство закликає мешканців не залишати собак без нагляду, особливо в темний час доби, і бути пильними в районах, де помічено вовків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В Данії пропонують відлякувати вовків paintball рушницями”
***
Американські морські дрони допоможуть Данії захистити підводну інфраструктуру
Данія робить важливий крок у зміцненні безпеки своєї морської інфраструктури: вже в червні у її водах розпочнеться тестування новітніх американських морських дронів від компанії Saildrone. Впродовж трьох місяців чотири автономні апарати працюватимуть у Балтійському та Північному морях, щоб виявити потенційні загрози для підводних кабелів і трубопроводів.
Замість того, щоб купувати цю техніку, данське Міністерство оборони уклало угоду на отримання й аналіз даних, які збиратимуть дрони. Це дає змогу уникнути зайвих витрат та гнучко використовувати передові технології, адаптуючи їх під місцеві умови.
Морські дрони Saildrone – це високотехнологічні апарати, які працюють на енергії вітру та сонця, мають дизельні двигуни на випадок потреби та можуть перебувати у морі без перерви кілька місяців. Вони оснащені 20 сенсорами, радарами і камерами, здатні виявляти підозрілу активність суден, зміни у структурі морського дна, а також потенційні загрози, наприклад, встановлені міни.
Зібрана інформація передається в режимі реального часу через супутникову мережу Starlink на захищену хмарну платформу для подальшого аналізу.
Окрім тестування, Saildrone має великі плани щодо присутності в Європі. У червні або липні компанія відкриє свій європейський штаб у Копенгагені, а також розглядає можливість створення баз на узбережжі, зокрема в Есб’єргу, та навіть локального виробництва дронів у майбутньому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Данія оновлює свій флот”
***
Скандал у Данії: справи про зґвалтування розглядали студенти, а не прокурори
У Данії спалахнув скандал навколо роботи прокуратури: стало відомо, що щонайменше сім серйозних справ, пов’язаних із можливим сексуальним насильством, зокрема над дітьми, частково розглядали не досвідчені юристи, а студенти юридичних факультетів.
Однією з постраждалих у цій історії стала жінка, відома під іменем Луїза (справжнє ім’я не розголошується з міркувань безпеки). У 2022 році вона повідомила поліцію про підозру в сексуальному насильстві над її маленькою донькою. Підставою стали тривожні повідомлення в месенджері, які, за словами Луїзи, містили згадки про відео й фото, пов’язані з дитиною. Проте поліція не спробувала отримати ці технічні докази й закрила справу, заявивши, що “доказів недостатньо”.
Луїза звернулася зі скаргою до вищої інстанції – Державного прокурора (дан. Statsadvokaten), яка має наглядати за роботою поліції. Але й там вона отримала відмову. І тільки згодом дізналася: той, хто готував відповідь на її скаргу і зазначений як контактна особа – не прокурор, а студент.
“Я була дуже засмучена. Мені боляче, бо я відчуваю, що до мене ставляться так легковажно. Це питання дуже серйозного характеру і ставитися до нього також треба серйозно, замість того, щоб покласти його на плечі студента”, – говорить Луїза.
Розслідування данського телеканалу DR показало, що така практика була не поодинокою: у низці справ про сексуальні злочини контактною особою зазначали студентів, хоча офіційно ці документи підписували досвідчені прокурори. Зовні все виглядало законно, але в реальності розгляд справи й спілкування з жертвами доручали людям без відповідної підготовки.
Колишній прокурор Філіп Мьоллер (дан. Phillip Møller) назвав це “неприпустимим”:
“Розглядати запити до прокуратури в таких серйозних випадках – це не те, що слід залишати на учнів. Це просто недостатньо серйозно.”
Критика на адресу прокуратури посипалась і з боку юридичних експертів. Професори з кількох університетів заявили, що передача відповідальності за комунікацію з жертвами насильства студентам – це порушення етичних норм і принципів належного державного управління.
Після розголосу Державний прокурор Данії визнав помилки й пообіцяв змінити практику. Тепер у подібних справах з громадянами спілкуватимуться лише повноцінні співробітники прокуратури. Проте відповісти, наскільки широко була поширена така практика, у відомстві поки що не змогли.
***
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Орхус: афіша подій на червень” – матеріал Маріни Хоменко.
“Копенгаген: афіша подій на червень” – матеріал Анни Куделі
“Топ-5 цікавих фактів про короля Данії Фредеріка X” – матеріал Алли Шоріної
“Регулярні події в Орхусі: куди піти щотижня або щомісяця” – матеріал Маріни Хоменко.
“Цікаві факти про Борнхольм – маленький, сонячний та самобутній данський острів” – матеріал Анни Нездолій
“5 Міфів про роботу в Данії, які тримають українців у пастці” – матеріал Юлії Жадан.
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
