З 2 по 8 червня 2025 року в Данії обговорювали майбутні витрати на оборонку, розглядали можливості залучення іноземних громадян до ринку праці та дискутували щодо безпеки на дорогах.
– Данія спрощує доступ до ринку праці для громадян 16 країн: у списку — Україна
– 11-річний данець отримав нагороду від президента України за допомогу українським дітям
– ЄС хоче щорічного техогляду для старих авто: у Данії обурення
– На острові Фальстер знайшли гвалтівника у справі 25-річної давнини завдяки “сімейному пошуку” по ДНК
– Данія ініціює розслідування міжнародних всиновлень
– Данія готується до масштабних витрат на оборону, але поки що не може відповісти – звідки візьме гроші
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Данія спрощує доступ до ринку праці для громадян 16 країн: у списку — Україна
Данський уряд досяг домовленості щодо нового переліку з 16 країн, громадяни яких зможуть простіше отримати дозвіл на працевлаштування в Данії. Серед них — і Україна.
Уряд ставить за мету полегшити доступ іноземної робочої сили на ринок праці, аби уникнути потенційної економічної кризи через нестачу кадрів. Компаніям, які дотримуються трудових угод, мають профспілкових представників і забезпечують належні умови праці, стане легше наймати працівників із зазначених країн.
Наразі, аби іноземець міг легально працювати в Данії, його річний дохід має становити щонайменше 514 тисяч данських крон (понад 42.8 тисяч щомісяця). Але для працівників із нового списку країн ця межа знизиться до 300 тисяч крон (25,000 крон щомісяця). Це суттєво розширює коло потенційних кандидатів, особливо з країн зі значно нижчими середніми зарплатами.
Однак, треба зазначити, що повний текст угоди ще не був оприлюднений, і стовідсотково ще не відомо, чи входить Україна до списку країн, на які розповсюджується новий ліміт зарплати.
До переліку увійшли країни, з якими Данія має тісні економічні зв’язки або які є кандидатами на вступ до ЄС. Це:
- США
- Велика Британія
- Сінгапур
- Китай
- Японія
- Австралія
- Канада
- Індія
- Бразилія
- Малайзія
- Чорногорія
- Сербія
- Північна Македонія
- Албанія
- Україна
- Молдова
Ці країни відповідають одному з двох критеріїв: вони або входять до десятки лідерів за обсягами інвестицій між ними та Данією, або ж ведуть переговори щодо вступу до Євросоюзу.
Також важливо, що пропозицію ще у 2023 році просував Ларс Льокке Расмуссен (дан. Lars Løkke Rasmussen) — лідер партії Moderaterne, який наголошував, що головною умовою має бути дотримання соціальних стандартів: офіційна зайнятість, повага до прав працівників і прозорі трудові контракти.
Угода узгоджена з ключовими гравцями ринку праці — Головною конфедерацією профспілок Данії та Конфедерацією данських роботодавців. Це означає, що ініціатива отримала підтримку з обох боків — як працівників, так і бізнесу.
Радимо також подивитись відео Ольги Ковальової щодо цієї новини
11-річний данець отримав нагороду від президента України за допомогу українським дітям
У червні цього року президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська вперше вручили спеціальну нагороду Future of Ukraine – «Майбутнє України». Її отримали 24 дитини, які проявили мужність, активну громадянську позицію та зробили вагомий внесок у підтримку України. Серед них – лише один неукраїнець, і це 11-річний хлопчик із Данії, Єнс Фог Томсен (дан. Jens Fogh Thomsen).
Єнс живе у невеликому містечку Б’єрстед (дан. Biersted) у Північній Ютландії. З початку повномасштабного вторгнення він почав виготовляти з бісеру фігурки жовтих курчат із синіми лапками – символічне поєднання українських кольорів. Кожну таку фігурку він продавав за 10 крон, а виручені кошти спрямовував на допомогу українським біженцям у Данії.
З часом Єнс вирішив розширити свою ініціативу: він почав вкладати зібрані кошти у шкільні рюкзаки для українських дітей. Навесні 2025 року хлопець поставив собі скромну мету – зібрати 40 рюкзаків. Але реальність перевершила всі очікування: у травні разом з родиною він завантажив мікроавтобус 275 рюкзаками, наповненими необхідними речами для навчання. І на цьому він не зупиняється.
“Маю нову ціль – ще 100 рюкзаків до Різдва”, – ділиться Єнс.
Сам хлопчик спокійно сприйняв новину про нагороду: “Це приємно”. Натомість його мати, Мейбрітт Фог Томсен (дан. Majbritt Fogh Thomsen), зізнається, що була вражена:
“Мене переповнює гордість. Це неймовірно знати, що його старання справді допомагають іншим”.
ЄС хоче щорічного техогляду для старих авто: у Данії обурення
Європейська Комісія пропонує нововведення, які можуть суттєво вплинути на власників автомобілів по всій Європі. Згідно з новою ініціативою, автомобілі, яким понад 10 років, мають проходити технічний огляд щороку, а не раз на два роки, як зараз. Мета цього нововведення – зменшити шкідливі викиди та підвищити безпеку на дорогах. Проте в Данії ідея викликає серйозне невдоволення.
“Ми розуміємо, що ЄС хоче сприяти безпеці на дорогах, але технічні несправності в автомобілях є причиною дорожньо-транспортних пригод настільки рідко, що це не матиме жодного значення тут, у Данії. Це лише зробить його дорожчим для споживачів,” – каже Торбен Лунд Кудск (дан. Torben Lund Kudsk), політичний керівник данської організації автомобілістів FDM.
Основними винуватцями ДТП в Данії залишаються самі водії: перевищення швидкості, вживання алкоголю та відволікання за кермом.
Вартість одного техогляду в Данії становить близько 500 крон, тож щорічний огляд для старих авто стане додатковим фінансовим навантаженням для звичайних громадян.
Пропозиція ще має пройти розгляд у Раді міністрів ЄС та Європарламенті. І тут на неї чекає серйозна опозиція з боку данських депутатів.
“Я не голосуватиму за це”, – заявив представник Liberal Alliance у Європарламенті Генрік Даль (дан. Henrik Dahl). За його словами, це типовий приклад бюрократичного підходу ЄС: більше правил – менше реального результату.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Uber купує Dantaxi”
На острові Фальстер знайшли ґвалтівника у справі 25-річної давнини завдяки “сімейному пошуку” по ДНК
Через чверть століття після жахливого злочину в місті Бьотьо (дан. Bøtø) на острові Фальстер данська поліція повідомила про висунення обвинувачення 57-річному чоловіку у справі про зґвалтування та замах на вбивство 11-річної дівчинки. Стару справу вдалось розкрити завдяки сліду ДНК і новітньому методу родинного генетичного аналізу.
4 серпня 1999 року невідомий чоловік звернувся до дитини нібито з запитанням про час. Після цього, погрожуючи предметом, схожим на пістолет, він затягнув її в безлюдне місце, де, за версією слідства, зґвалтував її з особливою жорстокістю, а потім намагався задушити. Дівчинка втратила свідомість і була в критичному стані. Лише дивом їй вдалося вижити.
Тоді поліція зібрала ДНК-профіль нападника, але протягом багатьох років справа залишалася нерозкритою, адже у базі даних не було збігів.
Прорив у справі став можливим завдяки так званому методу “сімейного пошуку” (дан. slægtskabssøgning). Використовуючи ДНК-профіль з місця злочину, поліція шукала не точний збіг, а часткові збіги з родичами потенційного підозрюваного, які вже були в базі. Саме так і вийшли на слід нинішнього обвинуваченого: завдяки близькому родичу, який фігурував у поліційній ДНК-системі. Про кого саме йдеться, не уточнюється.
У грудні 2024 року чоловіка було заарештовано. На допиті в суді він заперечив свою провину, однак із того часу перебуває під вартою.
Прокуратура підкреслює, що рішення про висунення обвинувачення базується на “ретельному й об’єктивному аналізі всіх доказів”. За словами спеціальної прокурорки Сюзанне Блюм (дан. Susanne Bluhm), докази достатньо вагомі, щоб передати справу до суду, де остаточне рішення ухвалить колегія присяжних.
Справа ще не призначена до слухання, але очікується, що розгляд відбудеться у міському суді Нюкьобінг-Фальстера як процес за участю присяжних.
Данія ініціює розслідування міжнародних всиновлень
У Данії нарешті дали старт великому розслідуванню: після років тиску уряд вирішив з’ясувати, як саме відбувалися міжнародні всиновлення з 70 країн світу впродовж 1964–2016 років.
Угоду про запуск розслідування уклали Соціал-демократи, Соціалістична народна партія та Консерватори. Передбачено повну незалежну перевірку роботи органів, що займалися усиновленнями, але – і це важливо – юридичної відповідальності поки що не передбачено. Попри вимоги опозиції, уряд наполягає: мова йде лише про історичне вивчення, не про звинувачення.
“Ми винні це всиновленим. Ми докладаємо величезних зусиль – як тут, у Данії, так і в чотирьох країнах-відправниках – надаючи допомогу, підтримку та поради дорослим усиновленим, щоб вони могли набагато краще зрозуміти свою історію,” — наголосила міністерка соціальних справ та житла Софі Гесторп Андерсен (дан. Sophie Hæstorp Andersen) у своїй заяві.
Із 2026 по 2029 рік в Данії запрацює програма підтримки для дорослих усиновлених. На це виділили 15 мільйонів крон: гроші підуть на безкоштовні юридичні консультації, психосоціальну допомогу й пошук інформації про біологічне походження.
Це особливо актуально, адже останні роки були складними. У 2023-му виявилось, що одна з найбільших установ з міжнародного усиновлення, Danish International Adoptions (DIA), порушувала як данські, так і міжнародні правила. Зокрема, мова йшла про непрозору співпрацю з південноафриканською організацією Impilo. У 2024 році DIA закрили, і відтоді міжнародне усиновлення у Данії повністю зупинено.
Окрім історичного розслідування, у рамках нової політики створять спеціальну робочу групу, яка до літа 2026 року має запропонувати нову модель для всиновлення у майбутньому. За словами міністерки, нова система має бути “стійкою і такою, що ставить дітей у центр”.
🟡 Довідка: Данія – одна з країн, що активно всиновлювала дітей із-за кордону у 80-90-х роках, зокрема з Південної Кореї, Ефіопії, Колумбії, Індії, Шрі-Ланки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Скандал із міжнародними усиновленнями у Данії”
Данія готується до масштабних витрат на оборону, але не може відповісти – звідки візьме гроші
Уряд Данії оголосив про готовність вкладати до 5% ВВП у зміцнення оборони. Ця ініціатива підтримана прем’єркою Метте Фредеріксен і натхненна новим курсом НАТО. Але ключове питання досі залишається без чіткої відповіді: де взяти мільярди на військову перебудову?
Нещодавно генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував союзникам витрачати 5% ВВП на оборону. Метте Фредеріксен підтримала ідею: 3,5% – на військові потреби, ще 1,5% – на цивільну безпеку та готовність до надзвичайних ситуацій.
На папері це виглядає амбітно. Але в реальності така цифра перетворюється на мільярди євро щорічно. І без чіткого плану фінансування це ризикує залишитись красивою обіцянкою.
Під час телевізійних дебатів «Вечір демократії» міністру фінансів Ніколаю Ваммену (дан. Nicolai Wammen) прямо поставили запитання: де ви знайдете ці гроші?
“Треба робити речі в правильному порядку. Зараз міністр оборони перебуває на зустрічі в Рамштайні, де ми розглядаємо, які можливості має надати Данія. Пізніше цього місяця відбудеться саміт НАТО, де глави держав і урядів вирішать, який відсоток, і коли ми дізнаємося загальну картину, – відповів міністр. – Ми представимо економічний план восени, як і наші пропозиції щодо того, як це можна зробити.”
Такі відповіді не задовольнили опозицію, яка вимагає не гасел, а прозорих розрахунків. Бо йдеться не про дріб’язкові зміни в бюджеті, а про багатомільярдні зобов’язання на роки вперед.
Представник Данської народної партії Мортен Мессершмідт (дан. Morten Messerschmidt) наполягає: кошти можна знайти в системі, скоротивши витрати на адміністрацію чи допомогу іншим країнам.
Соціалістична народна партія (SF) пропонує частково фінансувати оборону за рахунок підвищення податків для багатих. Йдеться про нову модель справедливого оподаткування: збільшення ставки на великі статки чи доходи.
Наразі уряд обіцяє презентувати фінансову стратегію восени – після саміту НАТО та аналізу військових потреб. У кулуарах згадують також «план-2040» – довгострокову концепцію, яка, можливо, стане основою для перерозподілу бюджетних пріоритетів.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Де українському підлітку в Данії шукати психологічну підтримку та інтеграційну допомогу?” – матеріал Анни Волощенко
“Орхус: афіша подій на червень” – матеріал Маріни Хоменко.
“Копенгаген: афіша подій на червень” – матеріал Анни Куделі
“Топ-5 цікавих фактів про короля Данії Фредеріка X” – матеріал Алли Шоріної
“Регулярні події в Орхусі: куди піти щотижня або щомісяця” – матеріал Маріни Хоменко.
“5 Міфів про роботу в Данії, які тримають українців у пастці” – матеріал Юлії Жадан.
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
