З 9 по 15 червня 2025 року в Данії проходив політичний форум на Борнгольмі, політики відвідували Гренландію, а США запустили перший прямий рейс до Нууку.
– Аналіз влади в Данії: як лобісти “створюють демократію” в країні
– З’явився перший прямий авіарейс між США та Гренландією
– У данському сільському господарстві зростає використання небезпечних PFAS-пестицидів
– Президент Франції прибув до Гренландії з офіційним візитом
– Напівмарафон через мост Ересунн паралізував трафік з Борнгольму
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Аналіз влади в Данії: як лобісти “створюють демократію” в країні
Згідно з матеріалом, опублікованим на сторінках DR, в Данії зростає вплив так званого “ізолюючого шару” (дан. “rockwoollag”) – армії професійних лобістів, колишніх міністрів, держслужбовців і радників, які дедалі активніше впливають на рішення у парламенті країни – Фолькетингу. Ба більше, саме лобістам відведено вирішальну роль у процесах прийняття рішень у Крістіансборзі.
Про це заявляє масштабне дослідження “Magtudredningen 2.0”. Дослідження є новою хвилею аналізу влади, яку презентували на данському політичному форумі Folkemødet. Його автори стверджують: за 20 років відколи було зроблено перше подібне дослідження, демократія у Данії зазнала глибоких трансформацій, і не на користь прозорості.
“Відбулися фундаментальні зміни в тому, як створюється політика”, – розповідає виданню Politiken керівник дослідження та професор політології Майкл Бенг Петерсен (дан. Michael Bang Petersen).
Лобісти діють у тіні поза увагою ЗМІ та громадськості. І хоча саме вони часто “допомагають” політикам формулювати рішення, ніхто не знає точно, які інтереси насправді стоять за цими порадами. Автори звіту порівнюють цю систему з теплоізоляцією – шаром Rockwool, який глушить зв’язок між громадянами та державою.
Особливо активно використовують такі “послуги” великі компанії, бізнес-асоціації та агенції зі зв’язків з громадськістю. Вони залучають найкращих експертів – тих, хто ще вчора сам сидів у високих кріслах.
“Це така собі гонка озброєнь. Якщо ви – компанія, особа чи організація, і хочете, щоб до ваших інтересів прислухалися, ви мусите мати безпосередній доступ до найкращої експертизи”, – додає Петерсен.
Найгірше те, що у Данії, на відміну від багатьох інших країн, взагалі немає законодавчого регулювання лобізму. Ні реєстрів, ні обов’язкової звітності. Ніхто не зобов’язаний розкривати, з ким і про що говорив.
Попередній звіт “Magtudredningen” буд опублікований у 2003 році. Тоді було зроблено висновок, що данський демократичний уряд загалом перебуває в хорошому стані.
У 2023 році парламент Данії виділив 41,6 мільйона крон, щоб пролити світло на зміни у владі за останні 20 років, і у першому томі підсумовано 27 різних проблем. Робота над дослідженням триватиме до 2028 року, але вже зараз експерти не приховують: народний контроль над політикою слабшає.
З’явився перший прямий авіарейс між США та Гренландією
14 червня стало історичним днем для авіасполучення між Північною Америкою та Арктикою: американська авіакомпанія United Airlines відкрила перший прямий регулярний рейс між Ньюарком (передмістя Нью-Йорка) і столицею Гренландії містом Нуук. Політ триватиме трохи більш як чотири години.
До цього дістатися до Гренландії з США було можливо лише через Європу або Ісландію. Тепер новий маршрут значно скорочує час у дорозі й відкриває нові можливості як для туристів, так і для мешканців острова.
У літній сезон рейси здійснюватимуться двічі на тиждень до 24 вересня. Перший літак прибув до Нуука того ж дня, 14 червня, ввечері о 21:45 за данським часом.
Місцеві підприємці вже готуються до прийому гостей і радіють новим можливостям. Мала Йонсен (грен. Mala Johnsen), співвласник магазину вуличного одягу California в Нуку, вважає, що це не лише шанс для туристичного розвитку, а й покращення мобільності самих гренландців:
“Мені дуже подобається ця ідея, і я також думаю, що це принесе користь обом місцям. Ми отримуємо туристів із США, а також можливість літати між країнами без необхідності пересадки в Європі”, – каже він журналістам DR.
На думку туризмознавчині Каріни Рен (дан. Carina Ren) з Ольборзького університету, рейс до США є справжнім проривом для гренландської туристичної індустрії. Вона порівнює це з досвідом Ісландії, що вже давно стала транзитним хабом між Європою і Америкою:
“Це відкриває величезний ринок, як це сталося в свій час в Ісландії. Мандрівники, які летять між континентами, зможуть зробити зупинку в Гренландії, і це гарна можливість для тамтешнього ринку”, – пояснює вона.
Американці вже давно проявляють інтерес до Гренландії, особливо через круїзи. Але пряме авіасполучення відкриває нові перспективи. На відміну від пасажирів круїзів, авіатуристи витрачають більше грошей на місці: на готелі, харчування, екскурсії. Це має прямий позитивний вплив на місцеву економіку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В Гренландії відбулась найбільша демонстрація проти намірів Трампа”
У данському сільському господарстві зростає використання небезпечних PFAS-пестицидів
Данське сільське господарство дедалі активніше використовує пестициди, що містять PFAS – токсичні “вічні хімікати”, які не розкладаються в природі. Згідно з новими даними Данського агентства з охорони довкілля (дан. Miljøstyrelsen), лише за останній рік було використано 213 тонн таких речовин, що майже вдвічі більше, ніж два роки тому.
Найчастіше ці пестициди застосовують для боротьби з грибковими захворюваннями картоплі. Збільшення їхнього використання викликає серйозне занепокоєння в екологів, науковців і політиків.
“Це надзвичайно тривожно. Ми вже знаходимо PFAS у ґрунтових і питних водах. PFAS це вічні хімікати, вони так просто не зникають. Ми забруднюємо наш ландшафт до ґрунтових вод”, – заявила Марія Роймерт Йєрдинг (дан. Maria Reumert Gjerding), президентка Данського товариства охорони природи (дан. Danmarks Naturfredningsforening).
Партія Socialistisk Folkeparti також вимагає негайної політичної заборони на використання PFAS у сільському господарстві, щоб уникнути масштабного забруднення питної води в майбутньому.
Однак не всі поділяють цю думку. В асоціації «Сталий сільськогосподарський розвиток» (дан. Bæredygtigt Landbrug) вважають, що заміна PFAS на інші діючі речовини може бути ще більш токсичною. Експерт із якості води Ганс-Йорген Альбрехтсен (дан. Hans-Jørgen Albrechtsen) з Технічного університету Данії погоджується з існуванням потенційної небезпеки, але зазначає, що сільське господарство – це лише одне з кількох джерел забруднення TFA, поряд із холодильними агентами, кондиціонерами та медичними анестетиками.
Міністр охорони довкілля Магнус Гейніке (дан. Magnus Heunicke) вже відреагував на ситуацію, назвавши зростання використання PFAS-пестицидів “тривожним сигналом”. За його словами, влада розглядає можливість заборони низки таких засобів, проте наразі триває консультація з виробниками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Оденсе бореться з “Личинками з пекла”
Президент Франції прибув до Гренландії з офіційним візитом
В неділю 15 червня до Гренландії з першим офіційним візитом прибув президент Франції Еммануель Макрон. Його супроводжувала прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Цей візит має не лише символічне, а й геополітичне значення: Франція демонструє солідарність із Данією та Гренландією на тлі зростаючої міжнародної уваги до Арктики.
Візит пройшов у столиці Ґренландії Нууку. Макрон та Фредеріксен зустрілись з місцевим прем’єром Єнсом-Фредеріком Нільсеном (грен. Jens-Frederik Nielsen), щоб обговорити безпекову ситуацію в Північній Атлантиці, економічний розвиток, зміну клімату та енергетику.
Приводом для посиленої європейської уваги стала резонансна заява президента США Дональда Трампа про бажання “викупити” Гренландію. У відповідь Франція, одна з ключових держав ЄС і НАТО, однією з перших виступила на підтримку суверенітету Королівства Данії.
Проте в Гренландії думки щодо візиту розділилися. Міністерка енергетики Наая Натаніельсен (грен. Naaja Nathanielsen) назвала приїзд Макрона “приємним і логічним”, зважаючи на спільні інтереси у сфері зеленої енергетики.
Натомість опозиційний політик Пеле Броберг (грен. Pele Broberg) з партії Naleraq розкритикував те, що головною фігурою візиту знову стала прем’єрка Данії. За його словами, Гренландія має право виступати як самостійна сторона у міжнародних візитах згідно з Законом про самоврядування.
“Данці знову використовують гренландців як фон, щоб вони самі гарно виглядали. Я думаю, що настав час відстоювати свої власні права, ми також маємо право діяти відповідно до Закону про самоврядування”, – вважає Броберг.
Прем’єрка Данії у відповідь наголосила, що візит має “величезне значення” і є “важливою маніфестацією європейської підтримки не лише Королівства Данії, а й народу Гренландії”.
Після короткого візиту до Гренландії Еммануель Макрон вирушить до Канади. Метте Фредеріксен продовжить подорож до Фарерських островів для участі у міждержавній зустрічі.
Напівмарафон через мост Ересунн паралізував трафік з Борнгольму
Через святкування 25-річчя Ересуннського мосту в неділю 15 червня 40 тисяч бігунів вирушили на напівмарафон між Копенгагеном і Мальме. Це визначна подія, адже вона відбувається не кожного року. Але в цей раз напівмарафон відбувся в той же час, коли тисячі людей повертались з політичного форуму Folkemødet на острові Борнгольм.
Забіг стартував із Амагеру о 10:00 і завершиться у шведському Мальме. Аби забезпечити безпеку учасників, одна з тунельних смуг мосту була повністю перекрита з 9:30 до 13:30, що суттєво зменшило пропускну здатність мосту. Рух регулювався у реверсивному режимі, і напрямок змінювався кожні 15 хвилин.
Така дата проведення події викликала обурення у транспортних компаній. Зокрема, Molslinjen (оператор поромної лінії між Ренне (Борнгольм) та Істадом (Швеція)) розкритикувала організаторів напівмарафону:
“Стосовно Folkemødet навряд чи можна було обрати гіршу дату для обмеження руху по Ересуннському мосту”, — заявив прес-секретар компанії Йеспер Маак (дан. Jesper Maack).
Molslinjen також відповідав за автобусний маршрут Kombardo Expressen між Істадом і Копенгагеном, який працював в неділю у наднапруженому режимі. Через можливі затримки компанія звернулася до шведської влади з проханням надати пріоритет автобусам. Чиновники пообіцяли, що затори їх не затримають.
У компанії Øresundsbron, що управляє мостом, визнають незручності, але наголошують: іншого варіанту не було. За словами менеджера з продажу Єнса Рогмарка (швед. Jens Rogmark), інші можливі дати (наприклад, на Великдень або Вознесіння) обіцяли ще більші транспортні труднощі.
Перший напівмарафон через міст з Данії до Швеції відбувся у 2000 році, тоді в ньому прийняло участь 80 тисяч учасників. Коли відбудеться наступний забіг наразі поки що організатори не об’являли.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Що таке Pinse? Данська П’ятидесятниця — історія, традиції та сучасність” – матеріал Анни Нездолій
“Де українському підлітку в Данії шукати психологічну підтримку та інтеграційну допомогу?” – матеріал Анни Волощенко
“Орхус: афіша подій на червень” – матеріал Маріни Хоменко.
“Копенгаген: афіша подій на червень” – матеріал Анни Куделі
“Регулярні події в Орхусі: куди піти щотижня або щомісяця” – матеріал Маріни Хоменко
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
