З 16 по 22 червня 2025 року в Данії раділи новим артефактам, нововведенню в медичному обслуговуванню та в процесі піклування про диких тварин.
– Під Орхусом виявили 30 вікінгських поховань з артефактами
– В Аллероді діти отруїлися цукерками з канабісом
– Політичний скандал “Ларс Льокке Расмуссен х Майк Фонтека”
– Після інциденту у Бронсхої виникла палка дискусія щодо системи реверсивних браслетів для сталкерів
– Журналісти з’ясували, що Міністерство довкілля невірно вимірювало забруднення моря
– Для сімейних лікарів запроваджують мобільний додаток для швидкої перевірки на рак шкіри
– В новому нацпарку використовуватимуть дрони для стеження за тваринами
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Під Орхусом виявили 30 вікінгських поховань з артефактами
Під Орхусом археологи зробили відкриття, яке проливає нове світло на життя й соціальну структуру вікінгів. У полі біля села Лісб’єрг (дан. Lisbjerg), всього за сім кілометрів від центру міста, дослідники з Музею Мосгор (дан. Moesgaard Museum) знайшли 30 давніх поховань, що пролежали в землі понад тисячу років.
Унікальність цього відкриття полягає, по-перше, у кількості поховань, а по-друге, у багатстві та різноманітності знайдених дарів. Серед артефактів знайшли перли, монети, кераміку та рідкісну скриньку, оздоблену золотою ниткою, яка, ймовірно, належала знатній жінці. Ці речі свідчать про високий соціальний статус похованих, а також про широкі торгові зв’язки вікінгів.
“Ці могили відображають усе розмаїття світу вікінгів. Ми знаходимо тут об’єкти надзвичайно широкої географічної території, й, крім того, ми також знаходимо об’єкти, що відображають як багатих, так і бідних у суспільстві”, – зазначає історик Каспер Х. Андерсен (дан. Kasper H. Andersen) з Музею Мосгор.
Археологи припускають, що поховання належать до елітного прошарку, пов’язаного зі знатним родом, який мешкав у місцевій маєтку (дан. stormandsgården), розташованому лише за кілометр від місця розкопок. У IX-X століттях цей маєток міг бути частиною зародження королівської влади в Данії, а сам Лісб’єрг – одним із центрів формування ранньої державності.
Розкопки проводяться з особливою обережністю: іноді цілі блоки землі вивозять до лабораторій для подальшого рентгенологічного аналізу, аби не пошкодити залишки органіки чи дрібні предмети.
Хоча імена похованих залишаються таємницею, знайдені речі дозволяють дослідникам реконструювати їхнє соціальне становище та побут. Побачити деякі з артефактів можна буде вже цього літа в експозиції Музею Мосгор, яка відкриється під час шкільних канікул.
В Аллероді діти отруїлися цукерками з канабісом
В середу 18 червня у північному передмісті Копенгагена Аллероді (дан. Allerød) кілька дітей спожили цукерки, що містили THC – психоактивний компонент канабісу. За повідомленням поліції, діти у віці від 6 до 12 років знайшли солодощі у спортивній сумці, залишеній біля контейнерів для сміття в районі Тельсковен (дан. Teglskoven).
Цукерки у вигляді зірок мали аромат лимона і були схожі на звичайні солодощі, тож діти не здогадалися про небезпеку. Як тільки вони з’їли кілька цукерок, у дітей почервонілі очі, знизилася активність, почалось запаморочення, а також з’явилась біль у горлі. Згодом деяких дітей госпіталізували для медичного спостереження.
Поліція повідомила, що хоча життю дітей й не загрожувала небезпек, їм на всяк випадок було проведено медичне обстеження. Із шести госпіталізованих дітей лише один залишився в лікарні під наглядом, всі інші були відпущені додому.
За словами правоохоронців, спортивна сумка, в якій знайшли цукерки, була залишена для вивезення як “старий непотріб”. Вони також запевнили, що особа, яка викинула сумку, не знала про вміст цукерок і наразі триває розслідування справи.
Політичний скандал “Ларс Льокке Расмуссен х Майк Фонтека”
У Данії спалахнув політичний скандал: опозиційні партії вимагають розслідування дій міністра закордонних справ Ларса Льокке Расмуссена (дан. Lars Løkke Rasmussen), який, за повідомленнями, запропонував депутату Майку Фонсеці (дан. Mike Fonseca) 370 тисяч крон, аби той добровільно залишив мандат у парламенті на користь партії Moderaterne.
Цей факт оприлюднено у новій книзі “Det koster et mandat” (“Це коштує мандат”), написаній директором та головним редактором Frihedsbrevet Мадсом Брюґґером (дан. Mads Brügger). Як стверджується, угода мала місце у листопаді 2023 року й передбачала фінансову компенсацію за добровільний вихід з данського парламенту та передачу мандата партії Ларса Льокке.
Опозиція вимагає відповіді: чи суперечить така угода Конституції країни, особливо її “духу”
Парламентарі вимагають відповіді на чотири ключові питання:
- Чи зверталась адміністрація парламенту до “Модератів” із проханням пояснити джерело коштів і мету виплат Фонсеці?
- Чи відповідає чинному законодавству спроба вплинути на відставку депутата шляхом переговорів, фінансових пропозицій або інших заохочень?
- Чи можна використовувати кошти, передбачені законом про державну підтримку партій, для виплат депутатам з метою відмови від мандата?
- Чи потребує ця ситуація законодавчого реагування – нових правил або уточнення чинних?
Сам Ларс Льокке Расмуссен заперечує будь-яку протизаконність. В інтерв’ю TV2 News він заявив: “У цьому немає нічого незаконного.”
Однак на тлі загального обурення у парламенті звучать заклики не лише до юридичної оцінки ситуації, а й до перегляду законодавства, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.
На момент публікації представники партії “Модерати” утримались від коментарів, а спікер парламенту перебував у Брюсселі.
Після інциденту у Бронсхої виникла палка дискусія щодо системи реверсивних браслетів для сталкерів
У Данії знову заговорили про заходи безпеки для захисту жертв насильства після жорстокого вбивства 47-річної жінки її експартнером в районі Бронсхой в Копенгагені. Чоловік мав заборону на наближення до жінки, а також він неодноразово намагався зв’язатися з жертвою телефоном, зокрема, здійснив понад 50 дзвінків перед вбивством. Після цього інциденту розгорілась палка дискусія щодо нової ініціативи з використання реверсивних браслетів, які мають допомогти захищати жертв насильства та переслідувань.
З 1 липня 2023 року у Данії стартує нова програма, яка передбачає використання так званих реверсивних електронних браслетів для осіб, підозрюваних у насильстві, переслідуванні чи домаганнях. Ці браслети призначені для того, щоб відслідковувати поведінку потенційних злочинців та спрацьовувати, якщо вони наближаються до забороненої зони, що визначена для жертви.
Але за словами представників жінок і кризових центрів, таких як Danner, система є надто обмеженою для ефективного запобігання трагедіям. Усього 15 браслетів буде доступно для трьох поліційних округів Данії, що, на думку активістів, є занадто мало, враховуючи високу кількість випадків насильства.
“15 браслетів на всю Данію – та й то лише в трьох поліцейських округах. Це дуже малий експеримент, тож ми хотіли б, щоб його розширили значно більше з самого початку”, – зазначила Мете Маріє Іде (дан. Mette Marie Yde), директорка Danner, в інтерв’ю DR.
Щодо нещодавнього вбивства у Бронсхої, Мете Маріє Іде зазначає:
“Це якраз той випадок, де зворотний браслет міг би допомогти. Якби він був одягнений на підозрюваного, система могла б спрацювати, і поліція могла б вчасно дістатися до жертви, щоб запобігти трагедії”.
У відповідь на критику міністр юстиції Данії Петер Хуммельгор (дан. Peter Hummelgaard) зазначив, що система зворотних браслетів наразі перебуває на стадії тестування та буде широко впроваджена тільки після оцінки результатів після трьох років експерименту. Він підкреслив, що важливо зібрати досвід та уникнути створення хибного відчуття безпеки серед жертв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Данія розпочинає пілотний проєкт щодо сталкінгу”
Журналісти з’ясували, що Міністерство довкілля невірно вимірювало забруднення моря
Журналісти данського видання DR виявили, що рівень забруднення морських вод у Данії значно вищий, ніж офіційно повідомляє Міністерство довкілля. Проблема може мати серйозні наслідки для морських екосистем.
Впродовж багатьох років данське Міністерство довкілля недооцінювало рівень забруднення моря, і не тому, що воно не мало даних, а тому, що ігнорувало більшість із них.
Як з’ясувалося, замість врахування вимірювань у рибі, молюсках і проб з дна моря, відомство користувалося менш повними оцінками. А саме ці біоматеріали дають найточнішу картину реального стану морського середовища.
Новий проєкт оцінки стану моря, з яким ознайомилося DR після офіційного запиту на доступ до даних, свідчить, що майже всі 123 ділянки вздовж данського узбережжя забруднені значно більшою кількістю шкідливих речовин, ніж зазначалося раніше. Якщо раніше лише 9 ділянок вважалися критично забрудненими, то згідно з новими підходами їх вже 75.
Йдеться про такі небезпечні речовини, як нікель, миш’як, ПХБ (поліхлоровані біфеніли) та інші токсичні сполуки, що можуть накопичуватися в харчовому ланцюгу. Деякі з них не руйнуються десятиліттями, і це означає реальну загрозу для риб, морських птахів і навіть людини. Відомо, що ці речовини здатні викликати рак, гормональні порушення, впливати на імунітет і відтворення.
Професорка морської біології з Університету Роскілле Генрієтте Сельк (дан. Henriette Selck) назвала нові дані «тривожними». Вона застерігає, що комбінація хімікатів – цей “коктейль” – має потенціал до ще більшої шкоди, ніж кожна речовина окремо.
Міністр довкілля Магнус Хойніке (дан. Magnus Heunicke) визнав ситуацію “глибоко серйозною” та закликав до негайних змін у підходах до моніторингу:
“Ми маємо величезну проблему. Раз ми маємо точні вимірювання в донних відкладеннях, а також вимірювання у тваринах і рибі, ми маємо використовувати ці дані максимально ефективно”.
Нині міністерство планує запровадити нові граничні значення для концентрації небезпечних речовин саме в біоматеріалах, а не лише у воді. Це дозволить вперше офіційно визнати масштаби проблеми, а також змусить промисловість вжити серйозних заходів щодо зменшення викидів.
Дані свідчать, що на понад 30 ділянках концентрації шкідливих речовин перевищують нові граничні значення більш ніж у 100 разів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “У данському сільському господарстві зростає використання небезпечних PFAS-пестицидів”
Для сімейних лікарів запроваджують мобільний додаток для швидкої перевірки на рак шкіри
У Данії з’явився новий цифровий інструмент у боротьбі з раком шкіри – це мобільний застосунок, який дозволяє сімейним лікарям за лічені хвилини надіслати фотографію підозрілої плями на шкірі до дерматолога, аби вже за добу-дві отримати фахову оцінку.
За словами голови об’єднання Danske Regioner Андерса Кюнау (дан. Anders Kühnau), впровадження додатку дозволяє зменшити кількість зайвих обстежень та значно прискорити діагностику: “У половині випадків терапевт одразу зможе виключити рак шкіри”, маючи на увазі, що можна буде обійтись без направлення до вузького спеціаліста.
Ідея сервісу народилася на фоні тривожної статистики: за останнє десятиліття кількість діагнозів “рак шкіри” у Данії зросла більш ніж на 140%. У 2015 році їх було близько 12 тисяч, а на липень 2024 – вже майже 30 тисяч.
Тож прискорення діагностики є неабияким полегшенням для пацієнтів. Раніше чекати на відповідь дерматолога доводилося до 18 тижнів. Тепер – максимум кілька днів.
Втім, не всі фахівці підтримують нововведення. Данське дерматологічне товариство вважає, що фото є недостатнім інструментом для якісної діагностики.
“Як дерматолог, мені потрібно оглянути родимку, яка турбує пацієнта. Мені також потрібно порівняти її з іншими родимками, які є у пацієнта. Якщо родимка суттєво відрізняється від інших, це може бути причиною для занепокоєння”, – пояснює очільниця товариства Рікке Бек (дан. Rikke Bech).
Дерматологи попереджають: занадто велика довіра до технології може призвести до хибних висновків. А в листі-застереженні до Danske Regioner вони закликають не замінювати повноцінний огляд лише дистанційною оцінкою.
Попри критику, влада не бачить підстав для хвилювання. За словами Андерса Кюнау, застосунок пройшов випробування в рамках пілотного проєкту, і результати підтверджують безпеку для пацієнтів.
“Якщо є бодай найменші сумніви – сімейний лікар направляє пацієнта далі. Ми можемо на 100% гарантувати безпеку рішення”, – заявив він.
До кінця 2026 року влада очікує, що понад 80% клінік первинної ланки у Данії користуватимуться новим додатком. Фінансування проєкту становить 37 мільйонів крон від держави та регіонів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Дослідники повідомляють, що за 10–15 років в Данії може не бути випадків раку шийки матки”
В новому нацпарку використовуватимуть дрони для стеження за тваринами
На заході Данії, поблизу міста Рандерс, у новоствореному національному природньому парку Фуссінгьо (дан. Fussingø) стартував унікальний проєкт: парк використовуватиме тепловізійні дрони, щоб моніторити добробут диких тварин.
Парку займає площу понад 800 гектарів, і в ньому проживають 40 биків породи Galloway, які цілий рік вільно пасуться серед лісів, луків і озер. Щоб уникнути стресу у тварин і водночас забезпечити регулярний контроль, біологи застосовують дрони з тепловими камерами, які дозволяють знаходити тварин навіть у густій рослинності.
“Тварини часто майже не відрізняються від навколишнього середовища, тому їх може бути трохи важко побачити звичайною камерою. Тепловізійна камера є великою перевагою, особливо вранці, до того як зійшло сонце”, – пояснює біологиня Ліне Охелка (дан. Line Ochelka) з Лісового агентства.
У Фуссінгьо, як і у 20 інших парках, що планується відкрити до 2030 року, тварини не отримуватимуть регулярного підгодовування. Вони мають виживати завдяки природному корму. Тому за їхнім станом уважно стежать: щонайменше п’ять разів на тиждень інспектори перевіряють вгодованість, поведінку та здоров’я тварин.
І хоча торішній скандал у Молс-Б’єрге – де деякі тварини загинули від голоду – викликав широкий резонанс, нині у Фуссінгьо тварини перебувають у доброму стані. При необхідності спеціалісти готові застосувати план екстреної підгодівлі.
Парк відкритий для всіх відвідувачів – але з умовою: тепер природа тут не лише для людей, а й для вільних диких тварин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Природоохоронне агентство Данії оштрафували за жорстоке поводження з худобою”
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Ніч, коли згорає відьма і збуваються мрії – свято Sankt Hans” – матеріал Анни Нездолій
“Як Копенгаген розвиває позиції світової столиці дизайну – фестиваль 3daysofdesign” – матеріал Алли Шоріної
“Що таке Pinse? Данська П’ятидесятниця — історія, традиції та сучасність” – матеріал Анни Нездолій
“Де українському підлітку в Данії шукати психологічну підтримку та інтеграційну допомогу?” – матеріал Анни Волощенко
“Орхус: афіша подій на червень” – матеріал Маріни Хоменко.
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
