З 7 по 13 липня 2025 року в Данії робили рішучі кроки для допомоги Україні, досліджували ситуацію з парковками та раділи новому об’єкту світової спадщини в країні.
– Ларс Льокке Расмуссен в Вашингтоні: “У США до Данії жодних претензій”
– Данські муніципалітети заробляють мільярди на парковці
– Дослідження: Вчені з’ясували від чого залежать гомофобські погляди в Данії
– Данія відкриває доступ до медичних даних пацієнтів для фармкомпаній по всьому ЄС
– Мьонс Клінт увійшов до списку Світової спадщини ЮНЕСКО
– Данія передає Україні супутникові послуги для посилення позицій ЗСУ
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Ларс Льокке Расмуссен в Вашингтоні: “У США до Данії жодних претензій”
Україна, Арктика, Путін і… жодного слова про Ґренландію. Саме так можна підсумувати важливу зустріч міністра закордонних справ Данії Ларса Льокке Расмуссена (дан. Lars Løkke Rasmussen) з його американським колегою Марко Рубіо (англ. Marco Rubio) у Вашингтоні.
“Відверта й добра розмова,” — так описав Льокке перемовини з держсекретарем США і зазначив, що критики на адресу Данії з американського боку не прозвучало жодної.
Попри різноманіття тем, головна увага була зосереджена на війні в Україні. За словами Льокке, він приїхав до Вашингтона з чітким меседжем: міністр Данії хоче, щоб Америка чітко сформулювала, що саме Путін є “лиходієм” (дан. “det er Putin, der er skurken”).
Він зазначив, що американська сторона поділяє цю оцінку ситуації. Однак, як зауважує кореспондент DR у США Філіп Кокар (дан. Philip Khokhar), це ще не означає, що Сполучені Штати знову повною мірою включаються у справи України. “Чіткої позиції щодо цього питання поки що немає і не буде найближчим часом,” — вказує Кокар.
У Вашингтоні також був і міністр оборони Данії Труелс Лунд Поульсен (дан. Troels Lund Poulsen). Разом із Льокке він провів перемовини з радником Трампа щодо України Кітом Келлогом (англ. Keith Kellogg). Там данці чітко дали зрозуміти: Європа готова оплатити нові партії озброєння для України, зокрема, сучасні комплекси Patriot. Але для цього потрібна згода США на експорт. І на момент зустрічі її не було.
Перед зустріччю Льокке зауважив, що “у кімнаті буде багато слонів”, але Ґренландія — не один із них. Це не обговорювалося ані напряму, ані між рядків. Хоча, як визнає сам міністр, на перемовинах був присутній представник Ґренландії на посольському рівні, “про всяк випадок”.
Натомість сторони торкнулися питань безпеки в Арктиці. Льокке підкреслив, що завдяки тісній роботі Данії, Канади та Норвегії НАТО тепер більше фокусується на безпекових викликах у цьому регіоні. Рубіо, за словами Льокке, сприйняв ці сигнали прихильно.
Данські муніципалітети заробляють мільярди на парковці
Безкоштовне паркування в містах Данії стрімко відходить у минуле. Комунальні бюджети поповнюються мільйонами крон, а водії платять все більше і більше. Минулого року місцева влада зібрала рекордні 1,2 мільярда крон за паркування. Це на 114 мільйонів більше, ніж роком раніше.
Журналісти данського медіа DR завітали до міста Віборг, в якому відтепер при паркуванні у центрі міста доведеться платити 11 крон за годину після перших двох безкоштовних годин. Жителі міста мають змішану реакцію щодо цього нововведення.
Муніципалітети пояснюють, що платне паркування вводиться не для прибутку, а для регулювання трафіку. Адже з 2010 року в Данії з’явилося майже 300 тисяч нових родин з авто, і тому тиск на міські простори зростає.
Та не всі вірять у щирість намірів. Асоціація автомобілістів FDM вважає, що дехто з муніципалітетів зловживає платним паркуванням для поповнення бюджету. Минулого року FDM навіть подала скаргу до контрольного органу проти міста Хельсиньор, але справу програла.
У місті Сілкебор ціна за годину стоянки складає 15 крон, але місцева влада хоче підняти її до 20. “Муніципальна економіка знаходиться під тиском. Якщо не збирати гроші з паркування, доведеться урізати витрати на школи чи допомогу літнім людям. Я не хочу брати участь в такому”, — пояснює член міської ради Ларс Хансен (дан. Lars Hansen).
У місті Орхус, де вулиці досі зберігають середньовічну планувальну логіку, річна плата за паркування для мешканців зросла з 500 до 2500 крон. Тут це позиціонують як міру боротьби з перевантаженістю, а не джерело доходу.
“Якщо ми не адаптуватимемо місто до нових реалій, воно просто занепаде”, — каже кандидат на мера Томас Медом (дан. Thomas Medom).
Експерт з місцевого самоврядування Роджер Бух (дан. Roger Buch) пояснює, що влада вже обмежила можливості муніципалітетів заробляти на паркуванні. Якщо дохід перевищує певну суму, то гроші вилучають через зменшення державних субсидій. Саме так сталося у Копенгагені та Фредеріксбергу.
Дослідження: Вчені з’ясували від чого залежать гомофобські погляди в Данії
Нове данське дослідження виявило тривожну тенденцію: чим вищий рівень релігійності серед громадян, тим більш гомофобськими є їхні погляди. Результати оприлюднено у науковому журналі Archives of Sexual Behavior.
Команда дослідників на чолі з лікарем Мортеном Фрішем (дан. Morten Frisch) із Державного інституту Серума (Statens Serum Institut, SSI) проаналізувала відповіді понад 31 000 данців віком від 15 до 89 років. Це стало першим у світі репрезентативним національним дослідженням щодо ставлення до гомосексуальності.
Загалом понад 20% респондентів вважають секс між людьми однієї статі морально неприйнятним. Але серед тих, хто визнає релігію важливою частиною свого життя, цей показник значно вищий. Особливо це стосується представників ісламу, де лише 17% мусульман-чоловіків і 26% мусульманок погоджуються, що такі стосунки є морально припустимими.
“Серед релігійних меншин – і не в останню чергу серед найбільшої з них, мусульман,– ми спостерігаємо виражену гомофобію”, — зазначає Фріш.
Також дослідження вказує на соціальну нерівність: люди з поганим здоров’ям, низьким доходом або освітою частіше поділяють гомофобські погляди.
Хто саме має найбільшу упередженість?
- 29% чоловіків і 14% жінок загалом вважають гомосексуальність неприйнятною.
- Серед старшого покоління (75–89 років) ця частка сягає 58% у чоловіків і 36% у жінок.
- Серед молоді (15–24 років) — лише 16% хлопців і 7% дівчат поділяють такі погляди.
- Люди, які мали менше статевих партнерів і пізно розпочали сексуальне життя, частіше мають негативне ставлення до гомосексуальності.
На думку авторів дослідження, політики мають посилити контроль за дотриманням обов’язкової сексуальної освіти у школах. Адже багато людей із гомофобськими установками взагалі не проходили відповідного навчання.
“Коли мова йде про релігійний догматизм, наївно уявляти, що це просто мине. Нічого не вказує, що релігійна молодь менш категорично в цьому питанні, ніж старше покоління,” — вказує Фріш. — “Ми маємо забезпечити обов’язкове статеве виховання в школі, таке, яке б не можна було уникнути. І це стосується не лише релігійного населення, а широкого загалу.”
Данія відкриває доступ до медичних даних пацієнтів для фармкомпаній по всьому ЄС
З березня 2025 року в Європейському Союзі набрала чинності нова директива, яка дозволяє фармацевтичним компаніям по всьому ЄС легше отримувати доступ до медичних даних громадян — зокрема, результатів аналізів, історії хвороб, даних про споживання ліків та іншої інформації з реєстрів охорони здоров’я. Це нововведення вже викликає активну дискусію в Данії, країні з однією з найрозвиненіших систем збору медичних даних.
Раніше приватні компанії мали отримувати доступ до данських медичних даних лише через співпрацю з місцевими державними дослідниками та бути зареєстрованими в Данії. Тепер ці обмеження скасовані. Фармацевтичні фірми з будь-якої країни ЄС отримають такий самий доступ, як і публічні дослідницькі інституції в самій Данії.
Однак суспільна підтримка цього кроку неочевидна. Згідно з опитуванням, проведеним агентством Epinion на замовлення DR, 54% данців виступають проти того, щоб приватні компанії мали такий самий доступ до їхніх медичних даних, як і державні дослідники. Лише 25% підтримують ініціативу, а решта не визначилися з позицією.
“Ми знаємо, що громадяни загалом насторожено ставляться до доступу комерційних структур до їхніх персональних даних. І це зрозуміло”, — каже Мортен Фрейл (дан. Morten Freil), директор організації Danske Patienter. Він наголошує: хоча доступ до анонімізованих даних може бути корисним для розвитку нових методів лікування, масове відмовлення людей від участі у такому використанні даних може зашкодити науці.
Нові правила гарантують кожному громадянину право відмовитися від використання своїх даних у дослідницьких чи адміністративних цілях. Щоправда, із винятками: державні органи можуть використовувати дані для “суспільно значущих” цілей навіть без згоди.
У Данії вже діє реєстр, де громадяни можуть вказати, що не хочуть, аби їхній біологічний або генетичний матеріал використовувався у наукових дослідженнях. Очікується, що подібні механізми будуть оновлені відповідно до вимог ЄС.
У Лігу фармацевтичних компаній Данії (LIF), що об’єднує 39 компаній, як місцевих, так і міжнародних, позитивно оцінюють нововведення.
“Коли люди зрозуміють, як надійно захищені їхні дані, ставлення до нових правил зміниться”, — переконаний Томас Кліт Крістенсен (дан. Thomas Klit Christensen), торговий директор LIF. Він підкреслює, що компанії не зацікавлені в персоналізованих даних, лише в анонімізованих масивах для виявлення закономірностей, що сприяють створенню нових ліків — особливо для рідкісних захворювань.
Повна реалізація Європейського простору медичних даних (EHDS) очікується до 2029 року. До того часу країни-члени мають створити технічні та юридичні механізми, які дозволять забезпечити як безпеку даних, так і зручний доступ до них для дослідників, незалежно від їхнього місцезнаходження.
Мьонс Клінт увійшов до списку Світової спадщини ЮНЕСКО
Унікальний геологічний ландшафт Мьонс Клінт (дан. Møns Klint) отримав міжнародне визнання — тепер він офіційно частина світової спадщини людства.
Мьонс Клінт — мальовничі крейдяні скелі на узбережжі острова Мьон на півдні Данії — відтепер займає почесне місце у списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Рішення було ухвалене 14 липня під час засідання в Парижі, завершивши роки наполегливої роботи з боку данської делегації та локальної спільноти.
“Ми плачемо від радості,” — з емоціями на очах сказав Петер Скавеніус (дан. Peter Scavenius), голова Геоцентру Мьонс Клінт, який був присутній у Парижі під час оголошення.
Заявку на включення Мьонс Клінт до списку ініціювала Бельгія, а заявку підтримали Японія, Італія, Болгарія та Замбія. В заяві наголошувалась унікальнісьб геологічного рельєфу, в кому можна побачити сліди льодовикових періодів.
Данія тепер має дев’ять об’єктів у списку ЮНЕСКО, серед яких:
- Jellingmonumenterne, зокрема Jelling Kirke
- Собор Roskilde
- Kronborg
- Данська частина Vadehavet
- Stevns Klint
- Мисливські ландшафти Крістіана V у Північній Зеландії
- Christiansfeld
- Harald Blåtands ringborge
- Møns Klint
Мьонс Клінт приєднався до цього переліку після багаторічного процесу: ще у 2018 році скелі були внесені до національного списку кандидатів, а в 2020 році муніципалітет Вордингборг виділив 1,5 мільйона крон для просування заявки. У 2024 році до процесу приєдналися також державні інституції — Naturstyrelsen та Slots- og Kulturstyrelsen.
З отриманням статусу об’єкта Світової спадщини, Мьонс Клінт отримає не лише міжнародне визнання, але й нові можливості для фінансування збереження, дослідження та розвитку інфраструктури. Водночас очікується зростання інтересу з боку туристів з усього світу, що також стане викликом для місцевої громади в питанні збереження екосистеми.
Данія передає Україні супутникові послуги для посилення позицій ЗСУ
Супутникова комунікація стане ключовим елементом в обороні України у війні проти Росії.
У неділю, 14 липня, Міністерство оборони Данії офіційно оголосило про передачу сучасних супутникових послуг Україні через Європейське оборонне агентство (EDA). Це перша подібна ініціатива Данії, яка підкреслює новий напрям військової підтримки — посилення космічного потенціалу української армії.
«Я пишаюсь тим, що Данія робить внесок у космічну оборону України. Простір стає дедалі важливішим у сфері безпеки та оборони», — заявив міністр оборони Данії Тролс Лунд Поульсен (дан. Troels Lund Poulsen).
Данська допомога включає:
— доступ до сучасної захищеної та стабільної супутникової комунікації;
— передавачі та приймальні термінали для розгортання власної мережі супутникового зв’язку.
Ця допомога дозволить Збройним силам України підключатися до європейських супутників у реальному часі. Це значно посилить здатність української армії до координації операцій, зокрема у зонах з обмеженою або відсутньою традиційною інфраструктурою зв’язку.
В Європейському оборонному агентстві очікують, що приклад Данії стане сигналом для інших країн-членів ЄС приєднатися до ініціативи. Донорські проєкти з постачання супутникових послуг можуть стати не лише потужним вкладом у перемогу України, а й кроком до зміцнення спільної європейської космічної безпеки.
«Це також зміцнює стратегічну автономію Європи у сфері космічних технологій», — йдеться у заяві агентства.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Домашнє насильство в Данії: закони, захист і куди звертатися” – матеріал Дарини Левченко
“Магістерська освіта в Данії: історія та бачення журналістки Сельжан Зейналли” – матеріал Алли Шоріної
“Куди поїхати в Данії з дітьми: ідеї для сімейного відпочинку” – матеріал Маріни Хоменко.
“Данські випускні: кашкет, вантажівка і свобода на повну” – матеріал Анни Нездолій
“Велосипедна культура Данії: нація на двох колесах” – матеріал Тетяни Кобченко
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
