З 14 по 20 липня 2025 року в Данії пережили коротку кризу з платіжною системою, загубили поштових голубів та почали обговорювати необхідність туристичного податку.
– Копенгагенське метро розглядають як бомбосховища
– В Данії обговорюють введення туристичного податку
– Emma та Oscar – найпопулярніші імена новонароджених у Данії
– Головний госпіталь Копенгагена додав новий сервіс для ЛГБТК+ пар
– В Ютландії зникли 700 поштових голубів
– Данське міністерство вимагає пояснень від компанії Nets щодо збою
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Копенгагенське метро розглядають як бомбосховища
У Копенгагені розпочали перевірку, чи можуть станції метро стати безпечним прихистком у разі надзвичайної ситуації чи воєнної загрози. Така ініціатива є частиною ширшого плану данського уряду щодо оцінки стану й готовності наявних укриттів у країні.
Копенгагенське метро щодня перевозить тисячі пасажирів. Воно знаходиться під землею – а це вже певний рівень захисту від вибухів та атак, зауважують у Данській службі цивільного захисту (дан. Danske Beredskaber). Саме тому інфраструктуру метро нині розглядають не лише як транспортну систему, а й як потенційне укриття.
“Оскільки метро прокладене під землею, воно вже має природний захист. Тож логічно перевірити, чи зможе воно витримати тиск, який виникає внаслідок вибухів, та власне слугувати укриттям”, – говорить Бʼярне Нігор (дан. Bjarne Nigaard), керівник секретаріату Danske Beredskaber.
Використати станції метро як бомбосховища – ідея не нова. У Лондоні під час Другої світової війни підземка стала рятівним прихистком для багатьох мешканців. А сучасною мотивацією стала війна в Україні, де метро у Києві та Харкові неодноразово використовувалося як надійний захист для цивільного населення під час повітряних тривог і обстрілів.
Розглядаючи таку можливість, данська влада спирається і на експертну думку. Расмус Далберг (дан. Rasmus Dahlberg), викладач і керівник Центру безпеки суспільства в Академії оборони (дан. Forsvarsakademiets Center), вважає цю ініціативу обґрунтованою:
“Чим більше ми знаємо про наші потужності та слабкі місця, а також про загрози та ризики, тим легше ухвалювати виважені рішення для зміцнення безпеки”, – пояснює він.
Наразі перевірку інфраструктури проводить компанія Metroselskabet разом з державними органами. Йдеться не лише про міцність конструкцій, а й про інші технічні аспекти, які можуть обмежити або навпаки дозволити адаптацію станцій метро під потреби укриття.
В Данії обговорюють введення туристичного податку
Данські курорти щоліта приваблюють тисячі гостей з Німеччини, Франції, Норвегії та інших країн. Однак разом із приростом туристів зростає й навантаження на місцеву інфраструктуру: дороги, набережні, туалети, громадський транспорт. Тож у низці данських муніципалітетів дедалі частіше лунають заклики, що туристи мають допомагати платити за використання цих благ.
Депутати місцевих рад на Fanø, Bornholm та в Ringkøbing-Skjern підтримують ідею запровадження туристичного податку. Їхня логіка проста: мандрівники користуються місцевими ресурсами, а отже, мають частково покривати витрати на їх обслуговування.
“Ми повинні бути солідарними. Кожен хто щось використовує, має також допомагай його фінансувати”, – вважає Лассе Хардер Шоусбо (дан. Lasse Harder Schousboe) з лівої партії Enhedslisten.
На острові Fanø, де на 3 300 мешканців припадає майже 900 тисяч туристичних ночівель щороку, ідею підтримують навіть представники консерваторів. Місцевий депутат Крістіан Лоренцен (дан. Christian Lorenzen) пропонує запровадити символічний збір – наприклад, 10 крон за ніч. Це, за його словами, дало б бюджету острова додаткові 9 мільйонів крон.
Прецедент вже є: у червні Норвегія дозволила туристичні збори в муніципалітетах, що відчувають “туристичний тиск”.
Та не всі в Данії поділяють такий підхід. Мер Fanø Франк Єнсен (дан. Frank Jensen) попереджає: будь-яке подорожчання для гостей може зменшити потік туристів і зашкодити місцевому бізнесу. “Ми – не Венеція”, – підкреслює він.
Схожі думки висловлює й уряд. Пропозицію про туристичний податок парламент відхилив ще навесні: 92 депутати проголосували проти. Міністр транспорту та туризму Томас Даніельсен (дан. Thomas Danielsen) переконаний: “Туристичний податок – погана ідея. Ми хочемо більше туристів, а не менше”.
У Борнгольмі та Рінгкьобінг-Скерні чиновники наголошують: витрати на утримання інфраструктури зростають, а доходи – ні. “Навіть символічний внесок – один євро за ніч – міг би допомогти”, – каже Карен Лінн Якобсен (дан. Karen Lynn Jacobsen) з Борнгольма.
Поки що ініціативи місцевих рад не знаходять підтримки на національному рівні. Але дискусія про те, як балансувати між туризмом і стійким розвитком – триває.
Emma та Oscar – найпопулярніші імена новонароджених у Данії
У Данії триває цікава тенденція: все більше новонароджених отримують імена, які носили їхні бабусі та дідусі, а також прабабусі та прадідусі. Згідно зі свіжими даними Данського статистичного управління, найпопулярнішими іменами для новонароджених у 2024 році стали Emma та Oscar.
За словами Бірґіт Еґгерт (дан. Birgit Eggert), дослідниці імен з Копенгагенського університету, батьки зазвичай уникають імен зі свого покоління або покоління своїх батьків. Натомість, через кілька десятиліть “забуття”, старі імена знову набувають популярності, особливо якщо вони відповідають сучасним звуковим смакам.
Для дівчат це часто двоскладові імена з голосною на кінці, для хлопців – дво- або трискладові з приголосною, хоча й це правило починає також змінюватися.
У списку популярних імен опинилися й такі “ретро”-варіанти як Hugo, Otto, Viggo, Kaja та Atlas.
Разом із тим, деякі імена втратили популярність. Із топ-50 зникли Liva, Andrea, Rosa, а також Villads, Leo і Christian.
Цікаво, що окремі імена, як-от Marie, Anna, Christian чи Frederik, залишаються актуальними попри час – їх називають “вічними класиками”. До цього списку, можливо, скоро приєднається й Emma, яка не втрачає популярності вже понад 30 років.
ТОП-10 імен новонароджених дівчат у 2024 році в Данії
- Emma
- Ella
- Luna
- Alma
- Frida
- Olivia
- Ida
- Agnes
- Karla
- Nora
ТОП-10 імен новонароджених хлопчиків у 2024 році в Данії
- Oscar
- Carl
- William
- Noah
- August
- Aksel
- Emil
- Oliver
- Alfred
- Theo
Головний госпіталь Копенгагена додав новий сервіс для ЛГБТК+ пар
У Копенгагені на базі Рігсгоспіталю (дан. Rigshospitalet) відкрили спеціалізовану консультацію для ЛГБТК+ пар і партнерств, які очікують дитину. Це нововведення має на меті зробити досвід взаємодії з системою охорони здоров’я більш безпечним і комфортним для сімей, що не відповідають традиційній гетеронормативній моделі.
За словами головної акушерки Рігсгоспіталю Тріне Лінд (дан. Trine Lind), лікарня прагне відповідати суспільним змінам та потребам сучасних батьків:
“Ми стежимо за тим, що відбувається в суспільстві. І для нас важливо бути максимально пристосованими до різних типів сімей, які вагітні та народжуватимуть тут”.
Причиною запуску ініціативи стали скарги ЛГБТК+ родин на досвід, який іноді супроводжується образливими або недоречними питаннями. Наприклад: “Хто з вас біологічний батько?”, “Як саме ви завагітніли?”, або “Хто з вас справжній батько/мати?”. Подібні коментарі можуть створити враження, що така родина “несправжня”, і це ускладнює емоційне сприйняття вагітності.
У новій консультації працюють дві акушерки, спеціально підготовлені до роботи з ЛГБТК+ людьми та різними моделями родин. Програму розроблено у партнерстві з організацією LGBT+ Danmark.
У Рігсгоспіталі сподіваються, що ця ініціатива надихне й інші медзаклади. Тріне Лінд підсумовує:
“Можливо, ми зможемо надихнути інші пологові центри зробити щось подібне. Я думаю, що більшість пологових центрів хочуть найкращим чином забезпечити всіх своїх породіль”.
В Ютландії зникли 700 поштових голубів
У Північній Ютландії понад 700 поштових голубів не повернулися додому після змагань з орієнтування, що відбулися минулої суботи поблизу міста Вейен. Птахи, які мали долетіти до регіону навколо Ольборга, так і не з’явилися у своїх голубників.
На змагання було випущено близько 1400 голубів, із яких понад половину становили молоді птахи. Саме вони й втратили орієнтацію через складні погодні умови. Зі слів досвідченого голубовода Ганса-Йорна Томсена (дан. Hans-Jørn Thomsen), атмосферний фронт із перепадами температур повністю збив молодих голубів з курсу.
“Ми ніколи не переживали нічого подібного. Це справжня катастрофа”, – зізнається Томсен, який втратив 23 зі своїх 40 голубів.
За останні дні мешканці міст Браммінг, Хадерслев та Есб’єрг почали повідомляти про поодинокі знахідки голубів, які, ймовірно, є частиною втраченого зграї. Деяких уже вдалося повернути додому, але більшість все ще зникла.
Організація «De danske brevdueforeninger» (Данські асоціації поштових голубів) закликає громадськість звертати увагу на голубів із кільцями на лапках. Якщо такий птах спокійно сидить і не тікає – це ознака, що він дезорієнтований. У такому випадку радять обережно накрити його коробкою, дати воду та корм для диких птахів, а потім зателефонувати за номером +45 48 28 42 44 або зробити допис у Facebook-групі “Nødstedte/Fundne Brevduer – Danmark”.
“Ми зробимо все, щоб повернути їх додому. Тільки б люди допомогли нам”, – говорить Томсен із надією.
Поштові голуби хоч і можуть певний час вижити в дикій природі, проте вони не звикли самостійно шукати їжу чи ховатися від хижаків. Тож кожен день – це для них випробування.
Данське міністерство вимагає пояснень від компанії Nets щодо збою
Данське Міністерство бізнесу та фінансів офіційно вимагає звіту від компанії Nets щодо масштабного збою в електронній платіжній системі, який стався у суботу ввечері та паралізував роботу терміналів у Данії, Норвегії, Швеції та частково за межами Скандинавії.
“Міністерство звернулося до Фінансового наглядового органу з проханням отримати пояснення від Nets щодо причин збою, а також планів дій на випадок подібних ситуацій”, — йдеться в офіційній заяві.
Інцидент тривав близько трьох годин і закінчився лише о 22:00. Впродовж цього часу більшість карткових транзакцій не проходили, що спричинило значні незручності для бізнесів і споживачів. Особливо це вдарило по таких масштабних локаціях, як Тіволі в Копенгагені, фестиваль Grøn Koncert і платний проїзд через Storebæltsbroen, де через неможливість оплатити проїзд утворилися багатокілометрові затори.
Щодо затору на мосту, система оплати номерних знаків і електронний пристрій Brobizz працювали, але водії без таких засобів простоювали в середньому по 30 хвилин.
У Nets заявили, що причина збою поки не встановлена, але “зовнішній зловмисний вплив виключений”. У компанії пообіцяли ретельно проаналізувати ситуацію і вжити заходів для зміцнення стійкості платіжної інфраструктури.
Крім того, Sund & Bælt вимагає від Nets чіткої аварійної стратегії на випадок подібних ситуацій у майбутньому, включно з більш оперативним інформуванням клієнтів про технічні проблеми.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Домашнє насильство в Данії: закони, захист і куди звертатися” – матеріал Дарини Левченко
“Магістерська освіта в Данії: історія та бачення журналістки Сельжан Зейналли” – матеріал Алли Шоріної
“Куди поїхати в Данії з дітьми: ідеї для сімейного відпочинку” – матеріал Маріни Хоменко.
“Данські випускні: кашкет, вантажівка і свобода на повну” – матеріал Анни Нездолій“Велосипедна культура Данії: нація на двох колесах” – матеріал Тетяни Кобченко
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
