З 12 по 18 січня 2026 року в Данії головною темою була Гренландія та США, а також проблеми з бізнесом у росії компанії Rockwool.
– Боротьба за Гренландію: в США відбулась зустріч представників Данії та США
– У Південній Ютландії відкривають найбільшу в країні в’язницю на 422 місця
– Данська компанія Rockwool встатила свої активи в росії
– Данці купують більше товарів “з жовтими наліпками”, але це все одно не впливає на клімат
– В Данії зафіксували рекордну кількість трансплантацій органів
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Боротьба за Гренландію: в США відбулась зустріч представників Данії та США
НАПЕРЕДОДНІ ЗУСТРІЧІ
Весь тиждень фокус данських медіа був сфокусований на зустрічі представників США та Данії щодо подальшої судьби Гренландії. Зустріч відбулась 14 січня 2026 року. Після зустрічі міністр закордонних справ Данії повідомив, що сторони не дійшли згоди, але домовились створити робочу групу.
Зустріч відбулась між міністром закордонних справ Данії Ларса Льокке Расмуссена (дан. Lars Løkke Rasmussen) і міністеркою закордонних справ Гренландії Вівіан Моцфельдт (грен. Vivian Motzfeldt) з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом (англ. J.D. Vance) та держсекретарем Марко Рубіо (англ. Marco Rubio) у Білому Домі в США. Причиною стали заяви Дональда Трампа та його оточення щодо необхідності “купити” або “забрати” Гренландію у Данії.
За декілька днів до зустрічі представники данського уряду заявили про інвестиції на рівні 90 мільярдів крон як відповідь на критику США щодо недостатньої участі Данії в безпеці Арктики. Щоправда, в цю суму входять не лише прямі інвестиції в Арктику, а й посередковані, наприклад, закупівля 16 додаткових винищувачів F-35 вартістю 29 мільярдів крон, які призвані забезпечувати безпеку над всім королівством і які базуються на території Данії.
Також, напередодні зустрічі країни ЄС відправили представників своїх армій до Гренландії. Про це заявили Міністерство оборони Данії та уряд Гренландії у спільному пресрелізі.
На запрос Копенгагена, до Гренландії прибули представники збройних сил Швеції. Німеччини, Норвегії, Фінляндії, Нідерландів та Британії. Країни не стали відправляти власне армії, а лише представників збройних сил як знак солідарності з Данією та Гренландією.
Данія також направила військову техніку та передові підрозділи до Гренландії для підготовки можливого розміщення більших сил. Про це повідомило DR з посиланням на власні джерела. У DR зазначають, що значна частина інших бойових підрозділів Данії наразі задіяна у виконанні військових зобов’язань у країнах Балтії. Завдання передової групи було підготувати в Гренландії логістику та умови для прийому основних сил данської армії та інших підрозділів оборони.
ЗУСТРІЧ
Щодо самої зустрічі, то Расмуссен описав розмову з лідерами США як «відверту, але конструктивну», але визнав, що «наші погляди продовжують розходитися». Він зазначив, що «президент чітко висловив свою точку зору», а Данія та Гренландія «мають іншу позицію».
Расмуссен сказав, що це була конструктивна зустріч зі США, але визнав, що «нам поки що не вдалося змінити позицію США». «Зрозуміло, що президент має це бажання завоювати Гренландію, і ми дуже чітко дали зрозуміти, що це не в інтересах Королівства [Данія]».
Сторони домовилися створити робочу групу для обговорення шляхів подолання розбіжностей, оскільки Трамп продовжує закликати до захоплення США напівавтономної території союзника НАТО Данії.
«Група, на нашу думку, повинна зосередитися на тому, як вирішити проблеми безпеки Америки, водночас поважаючи «червоні лінії» Королівства Данія», – сказав Расмуссен журналістам після того, як приєднався до міністра закордонних справ Гренландії Вівіан Моцфельдт на переговорах.
Група має зустрітись «через кілька тижнів».
ПІСЛЯ ЗУСТРІЧІ
Як повідомляє агентство Reuters, спеціальний посланець США з питань Гренландії Джефф Лендрі заявив, що планує відвідати Гренландію у березні. Він наголосив, що вірить у можливість укладення угоди.
«Я справді вірю, що є угода, яка має бути укладена і буде укладена, як тільки ситуація стане ясною», – сказав Джефф Лендрі в інтерв’ю Fox News. – «Президент налаштований серйозно. Я думаю, що він заклав маркери. Він сказав Данії, чого шукає, і тепер питання в тому, щоб (державний секретар Марко) Рубіо та віцепрезидент Джей Ді Венс уклали угоду».
17 січня Дональд Трамп опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social про те, що з 1 лютого на Данію, Норвегію, Швецію, Францію, Німеччину, Велику Британію, Нідерланди та Фінляндію буде запроваджено десятивідсотковий тариф через ситуацію навколо Гренландії.
В той же день в Гренландії та ряді міст Данії пройшли демонстрації на підтримку єдності Данії та Гренландії. В Копенгагені зібралось біля 10 тисяч людей, які рушіли від Ратушної площі столиці до посольства США в Данії.
На офіційному рівні Данія запросила США взяти участь у військових навчаннях у Гренландії, які планують провести пізніше цього року. Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на командувача Арктичного командування Збройних сил Данії. Останніми днями кілька країн НАТО направили військовий персонал до Гренландії для участі в данських навчаннях Operation Arctic Endurance. Наразі незрозуміло, чи саме до цих навчань також запросили США.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Ситуація навколо Гренландії загострюється: Парламент скликає позачергову сесію, армія готовиться застосовувати силу”
У Південній Ютландії відкривають найбільшу в країні в’язницю на 422 місця
12 січня міністр юстиції Данії Петер Гуммельгор (дан. Peter Hummelgaard) відкрив нову закриту в’язницю в місті Сьондер Омме (дан. Sønder Omme) в регіоні Південна Ютландія. Про це повідомила Служба в’язниць і пробації Данії (дан. Danmarks Fængsler) у пресрелізі.
Будівництво нового корпусу в’язниці в Сьондер Омме розпочали у жовтні 2023 року. Після розширення установа зможе вмістити 422 засуджених замість попередніх 200.
За кількістю місць це найбільша в’язниця Данії. У пресрелізі міністр зазначив:
«Нам потрібно більше сучасних тюремних приміщень. Це вирішальна передумова для того, щоб ми могли суворіше карати за серйозні злочини, щоб покарання точніше відображало тяжкість злочину».
Також він додав:
«Ось чому я радий, що брав участь у початку будівництва і тепер можу допомогти відкрити 200 нових місць у в’язниці Сьондер Омме, яка, таким чином, стане найбільшою в’язницею для засуджених у Данії. І на цьому робота не зупиняється. Завдяки реформі пенітенціарної системи було виділено фінансування на понад 2000 нових місць у в’язницях у найближчі роки.»
Нові місця матимуть статус «гнучких». За потреби їх можна використовувати як закриті, відкриті або слідчі камери. Введення в експлуатацію відбуватиметься поетапно. Впродовж перших шести місяців планують задіяти близько 140 місць.
Площа в’язниці становить близько 964 гектарів. Розширення забудови охоплює 19 тисяч квадратних метрів у межах наявної території. Нові корпуси включають спеціальні камери, приміщення для роботи, внутрішніх і зовнішніх активностей, побачень, складів і зони для персоналу.
Розширення в’язниці в Сьондер Омме є частиною багаторічної угоди щодо кримінально-виконавчої системи на 2022–2025 роки. У межах реформи покарань Данія планує створити понад 2 тисячі нових тюремних місць по всій країні, зокрема ще 200 місць в відкритому відділенні цієї ж в’язниці.
Данська компанія Rockwool встатила свої активи в росії
Данський виробник будівельних матеріалів Rockwool повідомив у вівторок 13 січня, що росія взяла під контроль активи компанії на території рф – чотири заводи вартістю 469 мільйонів євро.
Про це повідомляє російське агентство Tass з посиланням на офіційну заяву компанії, а також підтвердили DR Nyheder після аналізу тексту указу.
Згідно з заявою, Rockwool має намір списати чисту вартість свого бізнесу в росії і захищати свої законні права на підставі двостороннього інвестиційного договору між Данією та росією. При цьому компанія не має великих надій, що рішення про введення зовнішнього управління її російськими підрозділами буде скасовано. Також компанія планує консультуватися з урядом Данії та ЄС і вже оголосила про знецінення вартості російських активів.
Рішення було ухвалене 31 грудня, але набуло чинності й було оприлюднене 13 січня. Згідно з указом, компанія АТ “Развитие строительных активов” отримує тимчасове управління 100% ВАТ “Роквул” та 68% ВАТ “Роквул-Волга”.
DR Nyheder зазначає, що указ підтверджує втрату Rockwool контролю над російським бізнесом. Формально компанія залишається власником заводів, але не має доступу до управління ними.
Rockwool має чотири заводи в росії. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року більшість великих данських компаній залишили російський ринок, однак Rockwool продовжувала роботу. За даними з сайту компанії, російські заводи були виокремлені зі структури групи, а головний офіс не брав участі в їхньому щоденному управлінні.
Економічний кореспондент DR Каспер Шрьодер (дан. Casper Schrøder) вважає, що рішення Кремля означає для Rockwool втрати в мільярдному розмірі. За його словами, компанія, ймовірно, не отримувала прямого попередження про указ.
Подібний сценарій раніше стався з данською компанією Carlsberg, яка також залишалася в росії після 2022 року, але згодом її бізнес був переданий під контроль російської влади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Журналісти виявили 1,9 тис. тонн поставок данської фарби Flügger до росії”
Данці купують більше товарів “з жовтими наліпками”, але це все одно не впливає на клімат
У Данії зростає продаж товарів за знижками через термін придатності, який закінчується, та так званих пакетів проти харчових відходів (дан. Madspildsposer), але водночас це мало впливає на клімат. Про це йдеться в матеріалі DR із посиланням на дані ринку та оцінки експертів.
Місцеві ініціативи та ритейлери повідомляють про зростання попиту на товари “з жовтими цінниками”. Це підтверджують продовольчі банки, мережі Salling Group і Coop, а також застосунок Too Good To Go, який фіксує рекордну кількість користувачів. У Salling Group зазначають, що у 2025 році продаж Too Good To Go-пакетів зріс на 17% порівняно з попереднім роком.
Професор Копенгагенського університету Йорген Дейґор Єнсен (дан. Jørgen Dejgård Jensen) пов’язує це з економічними чинниками. За його словами, після пандемії COVID-19 та повномасштабної війни росії проти України зросла інфляція і ціни на продукти, тому споживачі шукають дешевші варіанти. «Є низка домогосподарств, бюджет яких дещо скоротився», – зазначає він.
Водночас експерт застерігає від переоцінки кліматичного ефекту таких покупок. За його оцінками, від 10 до 15% їжі, яку купують домогосподарства, все одно потрапляє у смітник. «Ми викидуємо трохи менше, ніж 10-15 років тому, але в цьому плані немає жодних кардинальних», – каже Йорген Дейґор Єнсен.
Він також звертає увагу, що пакети з надлишковою їжею часто містять такі великі обсяги продуктів, що родинам не завжди вдається використати їх повністю. Це означає, що частина “врятованої” з магазинів їжі все ж може опинитися у мусорному ведрі.
За даними Данського ветеринарного та продовольчого управління, приватні домогосподарства в Данії щороку викидають близько 235 тисяч тонн їжі. Це становить 27% від загального харчового марнотратства в країні. Експерти наголошують, що ключовою проблемою залишається планування покупок і використання продуктів у побуті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Скарби в сміттєвому баку: що таке dumpster diving в Данії”
В Данії зафіксували рекордну кількість трансплантацій органів
В 2025 році рекордна кількість пацієнтів у Данії отримала донорські органи. За даними Dansk Center for Organdonation, впродовж року трансплантації зробили 455 людям.
Це на 20% більше, ніж десять років тому. Основною причиною зростання стала зміна рекомендацій у 2023 році. Відтоді в Данії дозволили донорство внутрішніх органів після циркуляторної смерті, коли смерть фіксують через зупинку дихання і серця. Раніше органи вилучали переважно після констатації смерті мозку. «Найважливіша причина полягає в тому, що ми розширили групу пацієнтів, які мають можливість донорувати свої органи після смерті», – зазначила керивниця центру Гелле Гаубро Андерсен (дан. Helle Haubro Andersen).
Міністерка внутрішніх справ і охорони здоров’я Софі Льоде (дан. Sophie Løhde) назвала результати наслідком цілеспрямованої державної політики, зокрема національного плану дій. «Нам вдалося досягти чудових результатів у сфері донорства органів», – заявила вона.
Водночас потреба в донорських органах залишається. За словами Гелле Гаубро Андерсен, близько 400 людей усе ще перебувають у черзі на трансплантацію. Влада планує додаткові інформаційні заходи, зокрема листи, кампанії та pop-up-повідомлення на державних сайтах із нагадуванням про необхідність визначитися щодо донорства.
У 2024 році всі жителі Данії віком від 18 років отримали листи із закликом висловити свою позицію щодо донорства органів. Також минулого літа набули чинності правила автоматичної реєстрації потенційних донорів із необхідністю окремого підтвердження.
У Dansk Center for Organdonation зазначають, що працюють і над внутрішніми лікарняними процедурами, щоб не втрачати потенційних донорів. «Коли приймається раішення щодо трансплантації, все має бути вирішено дуже швидко», – пояснила Гелле Гаубро Андерсен, наголосивши, що процес потребує як чітких дій персоналу, так і уваги до родин померлих.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Данія відкриває доступ до медичних даних пацієнтів для фармкомпаній по всьому ЄС”
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Чи варто змінювати ім’я, щоб знайти роботу в Данії – рекомендації від експертки Кей Мелліш” – матеріал Kay Xander Mellish
“Зимовий ритуал — сауна: як це виглядає в Данії” – матеріал Вікторії Максимова та Марини Бондаренко
“Орхус: афіша подій на січень” – матеріал Марини Хоменко
“Копенгаген: анонс подій на січень” – матеріал Анни Куделі
“Українці в Данії – 2025: аналіз дослідження Danmarks Statistik” – матеріал Ірини Бернштайн
