З 13 по 19 січня 2025 у Данії відбулись наступні події:
— Міністр закордонних справ відвідав Ізраїль та Палестину
— Данія розпочинає пілотний проєкт щодо сталкінгу
— Метте Фредеріксен відвідала зустріч НАТО щодо російського тіньового флоту
— Російський тіньовий флот вже у водах Данії
— Метте Фредеріксен поговорила з Трампом
— Данцям дозволили вирішувати чи хочуть вони бути реанімованими.
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
***
Міністр закордонних справ відвідав Ізраїль та Палестину
З 12 по 15 січня міністр закордонних справ Ларс Люкке Расмуссен (дан. Lars Løkke Rasmussen) відвідав Ізраїль, Палестину, Ліван і Йорданію. Це була його перша поїздка в якості члена Ради Безпеки ООН.
В Ізраїлі глава МЗС Данії зустрівся з міністром закордонних справ Ізраїлю Гідеоном Сааром, а в Палестині — з прем’єр-міністром і міністром закордонних справ Палестинської автономії Мохаммадом Мустафою.
Як зазначив сам міністр, для нього було важливо поспілкуватися з обома сторонами конфлікту, щоб мати краще уявлення про динаміку в регіоні.
Офіційна позиція Данії щодо конфлікта: Ізраїль має право до самооборони в рамках міжнародного права, а решта заручників мають бути звільнені.
Водночас міністр глибоко стурбований численними вбитими цивільними особами та відсутністю доступу гуманітарної допомоги до Гази.
Окрім дипломатичних переговорів, міністр закордонних справ Данії, серед іншого, відвідав ізраїльський музей Голокосту Яд Вашем і зустрівся з палестинцями на Західному березі річки Йордан, яким загрожує витіснення ізраїльськими поселенцями. Джерело
***
Данія розпочинає пілотний проєкт щодо сталкінгу
Міністр юстиції представив пілотну схему із спеціальними браслетами для захисту жертв сталкінгу.
У 2018 році Міністерство юстиції Данії підрахувало, що близько двох відсотків данців у віці від 18 до 74 років піддавалися сталкінгу впродовж останнього року. Це приблизно 98 000 осіб.
Тож, в Данії почалась кампанія, щоб запровадити схему, якою вже більше 10 років користуються в Норвегії. Мова йде про спеціальний так званий реверсивний браслет, який подає звуковий сигнал і сповіщає поліцію, якщо засуджений наближається до забороненої зониу, наприклад, біля дому або робочого місця жертви. Відповідку петицію підписали більше 100 000 людей.
Пілотна схема включає 15 GPS-браслетів на щиколотку в трьох округах і буде оцінена через три роки. Данський Центр Сталкінгу (Dansk Stalking Center) вітає цю ініціативу, але зазначає, що 15 браслетів — це дуже мало, та й три округа – це також недостатньо. Директорка центру Рікке Нуе Мьоллер (дан. Rikke Nue Møller) вважає, що замість експериментальної схеми треба одразу вводити постійну.
Данський Центр Сталкінгу та правозахисні організації свідчать, що проблема в Данії не тільки існує, а й, на жаль, прогресує: за останні 5 років кількість заяв щодо сталкінгу зросла більш ніж удвічі.
“Ми дуже хотіли, щоб це була не пілотна схема, а щоб вона відразу поширилася по всій країні. Але ми приймаємо те, що можливо, і сподіваємося, що зможемо досить швидко розповсюдити це на всю країну,” — говорить Рікке Нуе Мьоллер журналістам DR.
***
Метте Фредеріксен відвідала зустріч НАТО щодо російського тіньового флоту
Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен (дан.Mette Frederiksen) відвідала у вівторок зустріч НАТО в Гельсінкі для обговорення, серед іншого, питання з так званим російським тіньовим флотом у Балтійському морі.
— Мене непокоїть тіньовий флот. Це один із способів Росії продовжити війну в Європі, – йдеться у короткій заяві Метте Фредеріксен.
Кораблями тіньового флоту (дан. skyggeflåden) називають такі кораблі, які ходять без російського прапора, але мають російські товари або постачають товари в росію, обходячи міжнародні санкції.
Метте Фредеріксен каже, що Данія має «особливий інтерес і особливу відповідальність» в цьому питанні і закликає шукати нові способи боротьби з тіньовим флотом, що може включати більше уваги на страхових документах кораблів.
Мова йде про заяву, яку ще у грудні 2024 зробив міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен. Міністр заявив, що в майбутньому Данія «вимагатиме від суден у наших водах надати їхнє страхове свідоцтво».
Крім цього, глави держав країн НАТО Балтійського регіону обговорили, як краще захистити критичну інфраструктуру на морському дні. Після того, як в минулому місяці в Балтійському морі було пошкоджено декілька кабелів, в тому числі електрокабель Estlink 2, який проходить у Балтійському морі між Фінляндією та Естонією, НАТО збільшило свою присутність в регіоні.
У причетності того інциденту запідозрили танкер “Eagle S”, який йшов з Санкт-Петербурга в Балтійське море. Фінляндія підозрює, що корабель є частиною тіньового флоту Росії.
***
Російський тіньовий флот вже у водах Данії
Щодо “особливого інтересу”, про який говорила Метте Фредеріксен щодо питання з російським тіньовим флотом, то Данії дійсно вже довелось стикнулася з цим явищем на власній території.
В понеділок данське медіа повідомило, що біля Борнгольму дрейфує танкер Eventin, завантажений майже 100 тисячами тонн російської нафти. Корабель, зареєстрований в Панамі, прямував з росії до Єгипту, коли йому не вистачило потужності двигуна і він кілька годин дрейфував біля Балтійського моря. Німецькі служби взяли судно на буксир та відбуксирували його в сторону німецького порта Sassnitz. Джерело
Окрім того, у водах Данії біля гавані в місті Скаген впродовж кількох днів стояв нафтовий танкер Jazz. Причиною зупинки стала проблема з двигуном.
— Корабель Jazz мав дивну поведінку для торгового судна. У нього тричі вимикалися двигуни, і він кілька разів стояв над підводними кабелями. Поведінка схожа на те, що ми раніше спостерігали з контрольованих росією кораблів, — каже аналітик з питань оборони Єнс Венцель Крістофферсен (дан. Jens Wenzel Kristoffersen) журналістам TV2.
Наразі біля Скагену стоїть декілька підозрілих танкерів. Місцеві компанії, які обслуговують кораблі, зазначають, що ідентифікувати тіньовий флот може бути непросто, але зазвичай це кораблі, яким 20-25 років, в поганому технічному стані, з сумнівними документами страхування та права власності.
На зустрічі країн НАТО в Гельсінкі, Метте Фредеріксен зазначила, що край необхідно зупинити допомогу російському тіньовому флоту зі сторони данських компаній. Ця заява була спрямована безпосередньо проти данської верфі Fayard, яка знаходиться в порту Оденсе. З початку війни в Україні Fayard провела ряд ремонтів на суднах, які, як вважають, контролюються росією.
За даними медіа Information та організації Danwatch, окрім Fayard, обслуговуванням російського флоту займається також L&N Supply Ships, а також SDK Shipping, яка є частиною компанії Torben Østergaard-Nielsen USTC Group, та компанія Saga Shipping зі Скагена.
На основі даних про судна з вебсайтів Kpler та Marine Traffic, Information і Danwatch ідентифікували щонайменше 59 кораблів з російського тіньового флоту, які у 2024 році співпрацювали з компаніями L&N Supply Ships, SDK Shipping і Saga Shipping, перебуваючи на якорі біля Скагена.
Ситуація становить ще більш гострою, враховуючи, що у Данії наразі немає потужностей
запобігти потенційній нафтовій катастрофі в данських водах, якщо така аварія станеться. Ті чотири кораблі, які мають запобігати нафтовим катастрофам у морі, були оголошені застарілими ще 29 років тому. І враховуючи, що більшість кораблів російського тіньового флоту знаходиться в поганому стані, це становить серйозну екологічну небезпеку для данських вод.
****
Метте Фредеріксен поговорила з Трампом
15 січня прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен мала телефонну розмову з майбутнім президентом США Дональдом Трампом про надзвичайно напружену ситуацію між Данією, США та Гренландією.
У розмові Метте Фредеріксен ще раз наголосила, що Гренландія не продається, і що рішення щодо майбутнього Гренландії повинна приймати сама Гренландія.
В інтерв’ю DR Метте Фредеріксен розказала, що у неї була «відверта та довга розмова» з Трампом, яка тривала 45 хвилин.
Але на питання чи визнав Дональд Трамп, що Гренландія не продається, Метте Фредеріксен не дала відповідь.
– Я не буду повідомляти те, що мої колеги говорять у розмовах. «Я залишаюся на своїй половині поля», — каже вона.
Напередодні телефонної розмови з Трампом Метте Фредеріксен також мала очну зустріч з главами крупних данських компаній: Lego, Carlsberg, Danfoss, Ørsted, Novo Nordisk, а також Dansk Industri та Dansk Erhverv. На зустрічі обговорювали ситуацію, яка може скластися, якщо Трамп втілить погрози щодо Данії в реальність так як це може вплинути на данський бізнес і економіку.
***
Данцям дозволили вирішувати чи хочуть вони бути реанімованими
На цьому тижні громадянам Данії старше 60 років надали право відмовитися від реанімаційних заходів у разі зупинки серця. Це включає спроби лікарів, медсестер або іншого медичного персоналу провести серцево-легеневу реанімацію або інше рятівне лікування після того, як серце людини перестає битися.
Єдина вимога полягає в тому, щоб людина була при здоровому глузді, коли приймає це рішення.
Звичайні громадяни, які стали свідками зупинки серця та яке не є медичними працівниками, повинні продовжувати спроби реанімації та викликати допомогу. Вам як неспеціалісту не варто вирішувати, чи відмовилася людина від спроб реанімації, – зазначає МОЗ.
Побажання не піддаватися реанімації у разі зупинки серця реєструється, наприклад, у лікарнях, будинках престарілих та у машинах швидкої допомоги.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, Jyllands-posten, Berlingske, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Афішу подій на лютий від Анни Куделі дивіться тут
Про роботу данських бібліотек читайте в тексті від Анни Волощенко тут
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
