З 21 по 27 липня 2025 року в Данії обговорювали приватизацію доріг та зміни в оборонному секторі країни.
– Провокація у мечеті в Копенгагені
– Жителі Орхуса протестують проти приватизації доріг
– Дансько-українська оборонна угода викликає гнів у Кремля
– Оборонний сектор Данії шукає сотні нових робітників
– Країні не вистачає електриків, але компанії не хочуть брати учнів на практику
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Інцидент у мечеті в Копенгагені
П’ятниця 19 липня розпочалась для мусульманської громади столиці Данії із інциденту: активісти праворадикального руху Generation Identitær піднялися на дах шиїтської мечеті Імама Алі в районі Норвест, запалили фаєри та вивісили величезний банер з написом “Remigration” – “Реміграція”*.
* Примітка: Реміграція – це ультраправа європейська концепція етнічних чисток шляхом масової депортації або пропагованого добровільного повернення небілих іммігрантів та їхніх нащадків, іноді включаючи тих, хто народився в Європі, до місць їхнього расового походження. (джерело)
Подія була знята на відео та розповсюджена в соцмережах самими активістами, які назвали це “інсталяцією громадянської непокори” на знак протесту проти, за їх словами, “ісламізації Данії”.
Проте в мечеті акцію розцінили інакше: як акт наруги над релігійною святинею, незаконне проникнення та порушення прав релігійної меншини. Справу вже передано до поліції, яка наразі проводить розслідування.
“Коли інші групи зазнають нападів, суспільство та політики реагують миттєво. Але коли мішенню стають мусульмани – настає мовчання. Ніби це нормально”, – каже Ахмад Якоб Мешаль, голова служби безпеки мечеті.
Мечеть Імама Алі – один з найбільших шиїтських релігійних центрів у Данії, що працює з 1994 року. Вона неодноразово ставала об’єктом критики з боку правих політиків через нібито зв’язки з Іраном, які представники мечеті категорично заперечують.
Особливої напруги ситуація набула після того, як за кілька днів до акції Інґер Стойберг (дан. Inger Støjberg), лідерка партії Danmarksdemokraterne, записала відео прямо перед мечеттю, назвавши її “неданською” та поставивши під сумнів її місце в данському суспільстві.
У мечеті вважають, що такі заяви лише підбурюють радикальні настрої.
Представник Generation Identitær Даніель Нурдентовт (дан. Daniel Nordentoft), у свою чергу, наполягає, що акція була мирною, без пошкоджень, і мала “символічний характер”.
На момент публікації матеріалу на DR.dk мусульманська громада Данії не отримала ані вибачень, ані публічної підтримки від провідних політиків країни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Данського громадянина заарештовано за підозрою у шпигунстві на користь Ірану”
Жителі Орхуса протестують проти приватизації доріг
Більше сотні мешканців Орхуса та їхні об’єднання власників нерухомості виступили проти ініціативи міської влади – влада вирішила передати мешканцям у відповідальність дороги, які раніше були муніципальними. Проте всі подані скарги були відхилені, а план з приватизації доріг впевнено просувається вперед.
Сюзанна Беннасар (дан. Susanna Bennasar), жителька району Тільст (дан. Tilst), дізналася з повідомлення в e-Boks, що її родина тепер частково відповідальна за утримання вулиці Лангкервей. Проблема в тому, що ця вулиця – єдиний виїзд для понад 600 родин у соціальному житловому районі.
“Це відчувається несправедливо, що кілька родин мають утримувати дорогу, якою користується весь район”, – каже Сюзанна.
Її тривога посилюється прикладом з іншою дорогою, за яку вже відповідає об’єднання мешканців: на тій дорозі очищення лише одного дощового колодязя обійшлося в 50 тисяч крон, які мусили розподілити витрати між мешканцями.
Загалом влада планує передати в приватні руки понад 900 доріг, що становить 185 кілометрів. За офіційною версією, це робиться для “вирівнювання правил” між громадянами, які вже відповідають за свої дороги, і тими, хто ще ні.
Але експерти сумніваються у щирості цього аргументу.
“Це класична спроба економити, замаскована під принцип справедливості,” – вважає Роджер Бух (дан. Roger Buch), дослідник муніципального управління.
За законом, муніципалітети мають право передати дорогу жителям, якщо менше половини трафіку є транзитним, і по дорозі не їздить громадський транспорт. Перед передачею дорога має бути в “належному стані”. Але навіть це не заспокоює людей.
Попри 103 скарги, жодна не зупинила приватизацію. Юристи ж визнають: закон формально дозволяє такі рішення, навіть якщо вони здаються абсурдними. Один із юристів міськради прямо написав у відповіді об’єднанню Сюзанни:
“Чи є справедливим те, що лише тому, що ділянка межує з дорогою, власник має платити? Ні. Але такий у нас закон.”
Водночас деякі політики починають визнавати помилковість прийнятого раніше рішення. Головна технічного комітету, Сольвай Мунк (дан. Solveig Munk), яка спершу голосувала “за”, тепер каже, що сьогодні проголосувала б “проти”.
Попри відмову чиновників і формальну законність процесу, обурення серед жителів не вщухає. Люди готуються до подальших скарг і не виключають політичного тиску.
Дансько-українська оборонна угода викликає гнів у Кремля
Данія та Україна уклали історичну угоду про розміщення виробництва українських озброєнь на території Данії. Москва одразу ж відреагувала агресивно і з попередженням. Російський посол у Данії Владімір Барбін назвав рішення “безпрецедентним серед країн НАТО” та звинуватив Копенгаген у спробі перетворити війну в Україні на “повномасштабне протистояння між росією і НАТО”.
“Данія надала свою територію для того, щоб українське військове виробництво могло відбуватися поза межами досяжності російських збройних сил. Копенгаген не приховує, що зброя, вироблена в Данії українськими компаніями, буде використана у військових операціях в Україні проти росії. Це рішення є безпрецедентним серед країн-членів НАТО, які стверджують, що не беруть участі в конфлікті в Україні”, – йдеться у заяві російського посла.
Наприкінці червня міністри оборони України та Данії – Рустем Умєров і Трульс Лунд Поульсен (дан. Troels Lund Poulsen) – підписали угоду, згідно з якою в Данії буде розгорнуто виробництво українських оборонних технологій. Данія вже виділила 500 мільйонів крон для запуску проєкту. Планується, що до країни приїдуть 3–5 українських компаній, зокрема виробники дронів, які можуть розміститися біля нового дронового хабу в Оденсе.
“Я думаю, нам потрібно бути амбітними. Недостатньо просто запросити одну компанію”, – заявив Поульсен виданню Berlingske.
На прямі запитання щодо можливих ударів по виробництву в Данії, російська сторона відповідати відмовилась. Але експерти попереджають: загроза є реальною.
За словами Флеммінга Сплідзбуеля (дан. Flemming Splidsboel), старшого наукового співробітника Данського інституту міжнародних досліджень, Москва вже внесла Данію до своєї “чорної книги”. Це означає, за словами Сплідзбуеля, що Данія має бути готова до нової хвилі кібератак, спроб вплинути на громадську думку в Данії або навіть фізичного саботажу.
Експерт нагадує, що подібна активність з боку Росії вже спостерігалася у Великобританії, де російські агенти намагалися підпалити склад із військовою допомогою для України.
Попри гнів Кремля, в уряді Данії не планують відступати. Влада підкреслює: допомога Україні – це не лише політичний жест, а й стратегічна інвестиція в європейську безпеку.
Угода з Україною вже стала предметом дискусій усередині НАТО. Проте наразі жодна країна Альянсу не розмістила в себе українське оборонне виробництво. Таким чином, Данія стала першою державою, яка зробила цей крок відкрито.
Оборонний сектор Данії шукає сотні нових робітників
Данська оборонна промисловість, яка довгий час залишалась у тіні, нині переживає небувалий підйом. Причиною стали масштабні програми переозброєння в країнах НАТО після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Компанії, які ще кілька років тому були маловідомими або мали обмежений кадровий потенціал, тепер активно шукають сотні нових працівників. Наприклад, Terma, яка виробляє електроніку та композитні частини для винищувачів F-35, планує найняти до 250 осіб цього року, при тому, що штат вже налічує 2000 працівників.
Інша компанія, Weibel, що спеціалізується на радарних технологіях, виросла з 140 до 600 працівників всього за п’ять років. А виробник броні Integris Composites, який працює на Фюні, планує збільшити персонал на 50% – з 100 до 150 людей – і вже придбав сусідню ділянку для розширення виробництва.
Не залишилась осторонь і цифрова сфера: Systematic, розробник військових ІТ-рішень, які використовуються в НАТО, також найме понад 230 нових співробітників у 2025 році. HR-директор компанії Пале Клерке (дан. Palle Klærke) зазначає, що саме відділ, пов’язаний із обороною, демонструє найшвидше зростання.
Зростання кількості працівників пояснюється не лише військовими замовленнями. Компанії відзначають зміну ставлення людей до оборонної сфери. Якщо раніше було чимало тих, хто з етичних міркувань уникав співпраці з військовими структурами, то тепер, на тлі війни в Україні та загальної нестабільності в Європі, дедалі більше людей вважають внесок у безпеку морально виправданим.
В одному з випадків колишній кандидат, який кілька років тому відмовився працювати з оборонною компанією через принципи, самостійно звернувся до рекрутерів із готовністю долучитися.
За даними аналітичної групи Iris Group, близько 500 компаній у Данії тим чи іншим чином пов’язані з оборонною продукцією, з яких 45 мають вузьку спеціалізацію саме у виробництві для сектору безпеки. Усі ці компанії є приватними.
Війна в Європі, зростаюча загроза з боку дронів, а також загальне переосмислення безпеки в цивільному суспільстві сприяли тому, що оборонна індустрія перетворюється з нішевої галузі на стратегічний центр росту економіки.
Країні не вистачає електриків, але компанії не хочуть брати учнів на практику
Попри зростаючий попит на електриків у Данії, десятки студентів залишаються без навчальної практики. У технічному коледжі Tech College в Ольборгу 60 молодих людей не можуть знайти місце для проходження стажування, яке має початися вже з 1 серпня.
Олександр Несґор Вібренд, один із студентів, що залишився без місця, вже подав понад 30 заяв, і щоразу отримував відмову.
“Це завжди закінчувалося “ні”. Навіть великі промислові компанії не хочуть брати учнів”, – ділиться він.
Це виглядає особливо дивно на тлі того, що електриків не вистачає, а кількість студентів, які обрали цю спеціальність, цього року зросла на 30% в Ольборгу та на 10% у Йоррінгу.
Та, як зазначає голова профспілки Dansk El-Forbund у Північній Ютландії Пер Скьєрведаль (дан. Per Skjervedal), реальні дії з боку роботодавців не встигають за риторикою:
“Ми очікуємо нестачу до 10 000 електриків до 2035 року. Зараз як раз момент, коли можна це виправити, але потрібна відповідальність з боку роботодавців”, – наголошує він.
Рікард Фюнбо (дан. Ricard Fynbo), директор Fynbo Foods і голова технічного училища EUC Nord, підтримує навчання учнів і має позитивний досвід:
“Так, це невелика інвестиція спочатку, але в останні роки стажування вона окуповується. А потім часто ці ж учні стають нашими співробітниками”, – пояснює він.
Проте навіть він визнає: компанія не може взяти більше, ніж двох учнів на чотирьох майстрів, адже якість освіти також важлива.
Якщо студенти не знаходять підприємство, їм пропонують пройти навчання в спеціальних навчальних центрах. Але фахівці наголошують: шкільна практика не замінює реальної роботи на підприємстві.
У підсумку, країна одночасно страждає від нестачі фахівців і втрачає готових до навчання молодих людей, які не можуть знайти роботодавця. І якщо тенденція збережеться, кадровий дефіцит лише посилиться.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Домашнє насильство в Данії: закони, захист і куди звертатися” – матеріал Дарини Левченко
“Магістерська освіта в Данії: історія та бачення журналістки Сельжан Зейналли” – матеріал Алли Шоріної
“Куди поїхати в Данії з дітьми: ідеї для сімейного відпочинку” – матеріал Маріни Хоменко.
“Данські випускні: кашкет, вантажівка і свобода на повну” – матеріал Анни Нездолій
“Велосипедна культура Данії: нація на двох колесах” – матеріал Тетяни Кобченко
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
