З 17 по 23 серпня 2026 року в Данії обговорювали питання українців в Данії, можливу причетність України до справи Північного Потоку та участь Данії в розслідуванні.
– Хаос з новими водійськими правами: тисячі данців не знали, чи можуть їздити за кордон
– Справа Nord Stream: Данські спецслужби співпрацювали з Німеччиною, але не надали всі докази
– У Роскілле закликають припинити puttefester після смертельного нападу на підлітка
– Понад 16 тисяч заявників не можуть отримати громадянство Данії через політичну суперечку
– В Оденсе тривають проблеми із щурами
– В Данії ініціювали обмеження видачі дозволів на проживання українцям із 14 областе
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Хаос з новими водійськими правами: тисячі данців не знали, чи можуть їздити за кордон
Понад 80% нових водіїв отримали права з кодом 148. Спочатку з’явилася новина, що вони недійсні за кордоном, а потім управління (дан. Færdselsstyrelsen) визнало свою помилку.
У багатьох данців, які отримали водійські права після 1 липня 2024 року, виникла плутанина через новий код 148.
За новою схемою можна скласти іспит на автоматі, а потім пройти 7 годин водіння на механіці (4 на майданчику і 3 в місті). Тоді ви отримуєте права з національним кодом 148, який дозволяє керувати в Данії і автоматом, і механікою. Цей варіант обрали понад 80% учнів.
Минулого тижня на сайті Færdselsstyrelsen раптово з’явилася інформація, що код 148 діє лише в Данії і за кордоном на механіці їздити не можна. Про це написало видання Dagbladet Ringsted.
Інструктори були шоковані. За їхніми словами, у 2024 році управління обіцяло, що права будуть дійсні всюди.
“Це суперечить тому, що нам казали. Нам повідомляли, що майже напевно нові права будуть дійсні і за кордоном”, – заявив голова Danske Kørelæreres Fællesforbund Аллан Сьоренсен (дан. Allan Sørensen).
Після розголосу Færdselsstyrelsen визнала помилку.
Як пише медіа Boosted.dk із заголовком “Данське управління дорожнього руху визнає помилки – водійські посвідчення все ще дійсні за кордоном”, управління відкликало своє попереднє повідомлення.
Зараз офіційне роз’яснення таке: код 148 як національний код зазвичай не буде оскаржуватися за кордоном, оскільки у водія немає коду ЄС 78 (обмеження лише на автомат), тому проблем не очікується.
Проте в управлінні наголошують, що гарантій дати не можуть, і радять мати при собі документи про проходження 7 годин на механіці. Також вони радять брати авто з автоматом за кордоном, щоб уникнути непорозумінь з агентствами автопрокату.
Зустріч між Національною асоціацією інструкторів з водіння Данії та Управлінням дорожнього руху Данії запланована на 24 серпня.
Матеріал підготовлено: Юлія Давиденко
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Данія дозволила використання “автопілота” в автомобілях Tesla”
Справа Nord Stream: Данські спецслужби співпрацювали з Німеччиною, але не надали всі докази
Данські органи влади заявили, що співпрацювали з Німеччиною у справі про вибухи на газопроводах Nord Stream. Про це повідомили Служба безпеки та розвідки Данії (PET) і Генеральна прокуратура Данії у відповідь на запит DR.
Йдеться про розслідування вибухів на газопроводах Nord Stream у Балтійському морі у вересні 2022 року.
Як повідомляє DR, ще в лютому 2024 року данська поліція, за даними німецької прокуратури, відмовилася допомагати німецьким правоохоронцям у розслідуванні. Йшлося, зокрема, про допити свідків на Борнгольмі та острові Christiansø.
Генеральна прокуратура Данії підтвердила, що дійсно отримала запит про правову допомогу від німецької сторони 14 лютого 2024 року і запропонувала продовжити співпрацю через уже наявний канал між розвідувальними службами двох країн.
PET також заявила про співпрацю з німецькими партнерами. Водночас служба не розкриває деталей, оскільки її розслідування стосуються питань державної безпеки.
Юристка та професорка Університету Ольборга Біргіт Фельдтманн (дан. Birgit Feldtmann) ознайомилася з німецьким обвинувальним актом і відповідями данських відомств. За її словами, з документів випливає, що німецька прокуратура могла не отримати доступ до допитів потенційних свідків на Christiansø.
«Це добре, що данська сторона направила німців до розвідувального сліду, але є дещо, що вказує на те, що прокуратура в Німеччині не змогла отримати доступ до допитів, наприклад, потенційних свідків на Крістіансьо, які могли бачити вітрильник під українським прапором, що наближався до острова», – сказала вона.
В неділю 23 серпня під час прес конференції Президент України Володимир Зеленський заперечив причетність України до підриву газопроводу “Північний потік-2” біля Борнхольма:
«Те, що сталося, не має до нас ніякого відношення, – сказав Володимир Зеленський. – Україна офіційно не замовляла жодної операції з підриву “Північного потоку-2″».
У Роскілле закликають припинити puttefester після смертельного нападу на підлітка
Генрік Неверс (дан. Henrik Nevers), ректор Roskilde Gymnasium, закликав припинити проведення так званих puttefester, тобто масових вечірок школярів і гімназистів на початку навчального року. Він виступив з цією пропозицією після того як стався ножовий напад, під час якого загинув 16-річний учень.
Об’єднання данських гімназій Danske Gymnasier також закликало повністю припинити проведення puttefester. Водночас представники учнів вважають, що проблему алкоголю та сексуалізованої культури варто вирішувати не лише заборонами, а й заходами для підвищення безпеки.
Puttefest щороку збирає тисячі молодих людей у Folkeparken у центрі Роскілле. Цього року під час вечірки 16-річного хлопця кілька разів ударили ножем і він помер від отриманих поранень. У справі затримали іншого 16-річного хлопця.
Неверс вважає, що після цього випадку традицію варто припинити. Він також критикує загалом алкогольну та сексуалізовану культуру на таких заходах, адже на puttefester також приходять учні 8-х і 9-х класів. Неверс називає цю культуру надто сексуалізованою для наймолодших учасників.
«Я рішуче критикую всю цю культуру загалом», – прокоментував ректор гімназії. За його словами, учні, які лише починають навчання в гімназії, можуть бути особливо вразливими до надмірного вживання алкоголю.
Мер міста Роскілле Томас Бреддам (дан. Tomas Breddam) повідомив DR, що звернувся до керівників місцевих гімназій із питанням, навіщо в місті взагалі проводять puttefester.
Як пояснив Неверс, гімназії не є організаторами цих заходів. «Це подається так, ніби це [організований гімназією – прим.ред.] захід, але насправді це не так», – сказав Неверс. За його словами, відсутність організатора ускладнює контроль за безпекою.
В той же час представник об’єднання данських гімназистів Оскар Тенсберг Гоффманн (дан. Oscar Tønsberg Hoffmann) не вважає, що смертельний напад слід безпосередньо пов’язувати з puttefester. Він посилається на поліцію, яка ідентифікувала напад як «внутрішній конфлікт». Гоффманн пропонує посилити заходи безпеки, зокрема залучати більшу кількість поліцейських і нічних волонтерів. Він також вважає, що заборонити такі вечірки технічно неможливо: у разі заборони вони можуть просто перемістяться в інші місця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Нове дослідження: данська молодь стала менше пити та курити”
Понад 16 тисяч заявників не можуть отримати громадянство Данії через політичну суперечку
У Данії призупинили надання нового громадянства через політичну суперечку щодо процедури його отримання. У невизначеності залишаються тисячі людей, які вже виконали встановлені вимоги.
Наразі є 2055 заявників, чиї імена внесли до законопроєкту про надання громадянства. У Данії саме парламент надає громадянство. Тому кожен заявник має бути включений до законопроєкту, який розглядає Фолькетинг.
Зараз політична суперечка точиться навколо можливого запровадження співбесід для перевірки поглядів заявників. Ідеться про оцінювання того, чи відповідають їхні переконання данським демократичним цінностям.
У грудні 2024 року парламентський комітет із питань громадянства запросив трьох заявників на такі співбесіди. Усі вони формально відповідали вимогам, але політики звернули увагу на їхні дописи в соцмережах.
Пізніше виникли сумніви щодо законності таких співбесід. Для цього створили робочу групу, яка має вивчити питання.
Міністр імміграції та інтеграції Мортен Бьодсков (дан. Morten Bødskov) очікує, що робоча група представить звіт до кінця 2026 року. На його основі мають підготувати нову політичну угоду про громадянство.
Після ухвалення попередньої угоди між партіями більше немає згоди щодо правил надання громадянства. Через це процес зупинився не лише для 2055 заявників із попереднього законопроєкту, а й для понад 14 тисяч людей, які подали заяви пізніше.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Близько 20 тисяч дорослих не змогли проголосувати на останніх виборах”
В Оденсе тривають проблеми із щурами
В Оденсе у 2026 році очікують від 7000 до 8000 повідомлень щодо щурів. Місто розглядає нові способи боротьби зі шкідниками, які можуть запровадити в наступному році, повідомляє Fyens Stiftstidende.
Останні два-три роки кількість повідомлень у муніципалітеті становила 7000–8000 на рік. Для порівняння, впродовж попередніх 10 років середній показник був близько 5500 повідомлень щороку.
За даними муніципалітету, причини звернень найчастіше пов’язані з каналізацією, утриманням тварин та годуванням птахів. Щоправда, частина повідомлень виявляється подекуди помилковою: замість щурів фахівці знаходять полівок, кротів або сліди птахів.
Повідомляти про щурів або ознаки їхньої присутності в Данії зобов’язані самі мешканці. Після звернення служба боротьби зі шкідниками виїжджає на місце за рахунок муніципалітету.
За словами фахівця муніципальної команди з боротьби зі щурами Мікаеля Бухгольдта (дан. Michael Buchholdt), однією з причин зростання кількості щурів можуть бути м’якші зими.
«Головна проблема того, що ми бачимо більше щурів на поверхні, це передусім м’якші зими, адже при цьому виживає більше щурів. Чим тепліше, тим більше виводків вони мають», – пояснює Бухгольдт.
На ситуацію також можуть впливати старі й негерметичні каналізаційні мережі. Під час сильних дощів щурів може витісняти з каналізації на поверхню.
Тож зараз муніципалітет готує новий план боротьби зі щурами. Він має набути чинності 1 січня 2027 року після завершення дії нинішнього плану.
Серед можливих заходів розглядають способи залучення сов, які є природними ворогами щурів, а також посилення боротьби зі шкідниками безпосередньо в каналізаційній мережі.
В інших муніципалітетах використовують каналізаційні пастки із сенсорами. Вони фіксують щурів і можуть знищувати їх за допомогою спеціальних механізмів. В Оденсе такі системи поки не застосовують.
В Данії ініціювали обмеження видачі дозволів на проживання українцям із 14 областей
Уряд Данії пропонує внести зміни в порядок надання прихистку українським біженцям і обмежити в майбутньому право на прихисток людям з «більш безпечних» областей України. Обмеження може стосуватися людей, які проживали в 14 областях, визначених данською владою як «менш постраждалі від війни». Пропозиція ще не ухвалена парламентом і наразі не змінює чинних правил.
Про ініціативу уряд Данії оголосив 22 серпня 2026 року, напередодні Дня незалежності України. Про це йдеться в офіційному повідомленні Міністерства імміграції та інтеграції Данії.
За задумом уряду, українці, які до виїзду проживали в областях, що вважаються «менш постраждалими від війни», надалі не зможуть отримати дозвіл на проживання за спрощеними правилами спеціального закону.
Які області можуть потрапити під обмеження
У повідомленні міністерства перелічено 14 областей:
- Черкаська;
- Чернівецька;
- Івано-Франківська;
- Хмельницька;
- Кіровоградська;
- Київська область, але не місто Київ;
- Львівська;
- Полтавська;
- Рівненська;
- Тернопільська;
- Вінницька;
- Волинська;
- Закарпатська;
- Житомирська.
Список відповідає переліку областей, який використовує Норвегія. За словами міністра імміграції та інтеграції Мортена Бьодскова (дан. Morten Bødskov), перелік надалі може змінюватися залежно від розвитку ситуації в Україні.
В урядових матеріалах ці області характеризують як території, де українська влада має високий рівень контролю, в той час як росія має низький рівень контролю або впливу, а кількість безпекових інцидентів і жертв серед цивільного населення оцінюється як порівняно низька. Водночас законопроєкт передбачає можливість додавати або вилучати області зі списку відповідно до зміни об’єктивних обставин. Це зазначалося ще в оприлюдненому раніше проєкті змін до спеціального закону.
Кого саме стосуватимуться зміни
Йдеться про нові дозволи на проживання, які видаються відповідно до спеціального закону для переміщених осіб з України.
За словами Мортена Бьодскова, запропоновані обмеження не вплинуть на українців, які вже перебувають у Данії.
Тобто оголошена ініціатива не означає, що людей, які вже мають дозвіл за спеціальним законом, автоматично позбавлять права на проживання або зобов’яжуть повернутися в зазначені області. Однак остаточні перехідні правила можна буде точно визначити лише після офіційного внесення законопроєкту.
Так само рішення не означає повної заборони в’їзду до Данії для мешканців відповідних областей. Уряд говорить саме про обмеження можливості отримати дозвіл за спрощеною процедурою Ukrainesærloven. В опублікованих матеріалах не стверджується, що такі люди будуть позбавлені можливості просити притулок або подаватися на інший тип дозволу на проживання, якщо вони відповідають установленим для цього вимогам.
Чому уряд пропонує обмеження
Головним обґрунтуванням уряд називає навантаження на данські муніципалітети.
За офіційною оцінкою, у муніципалітетах Данії зараз проживають близько 47 600 переміщених українців. Частині муніципалітетів, за словами уряду, складно знаходити житло для новоприбулих та забезпечувати їхнє включення в данське суспільство.
«Муніципалітети взяли на себе дуже велику відповідальність за прийом переміщених осіб з України. Але деяким муніципалітетам важко знайти житло для великої кількості українців та інтегрувати їх у данське суспільство. Тому уряд хоче обмежити кількість українців, які приїжджають до Данії, і таким чином зменшити навантаження на муніципалітети», – заявив міністр імміграції та інтеграції Мортен Бьодсков.
В інтерв’ю Ritzau міністр також підтвердив, що Данія орієнтувалася на досвід Норвегії. Подібні географічні обмеження вже запроваджували Норвегія і Швейцарія, де, за інформацією данського міністерства, після цього зменшилася кількість заяв.
Скільки українців зараз перебуває в Данії
На момент оголошення ініціативи уряд називає цифру приблизно 47 600 переміщених осіб з України, які проживають у данських муніципалітетах. Це найактуальніша офіційна оцінка, безпосередньо наведена Міністерством імміграції та інтеграції 22 серпня 2026 року.
Окрема офіційна статистика Міграційної служби Данії показує, що від 1 січня до 31 липня 2026 року було ухвалено 6 919 рішень про надання дозволу на проживання за спеціальним законом, із них 6 918 стосувалися Данії та одне Фарерських островів. Проте Міграційна служба застерігає, що статистика дозволів відображає кількість рішень, а не обов’язково кількість окремих людей, які фактично проживають у країні. Дані актуальні станом на 31 липня та сформовані на основі реєстрів станом на 1 серпня 2026 року. Детальні таблиці доступні в останньому офіційному статистичному звіті Міграційної служби Данії.
Коли можуть ухвалити рішення
Станом на 22 серпня уряд повідомив лише про намір внести законопроєкт, але в офіційному повідомленні не вказано:
- дати його внесення до парламенту;
- дати набрання змінами чинності;
- дати першого, другого або третього читання;
- перехідних правил для заяв, які будуть подані до набрання законом чинності.
Отже, нові обмеження поки не діють
Після внесення законопроєкт має пройти три читання у Фолькетингу та розгляд у профільному парламентському комітеті. Остаточне голосування відбувається під час третього читання. Відповідно до правил парламенту, нормальний мінімальний строк розгляду законопроєкту становить 40 днів від його внесення до третього читання, хоча за окремого рішення парламенту можливий прискорений розгляд. Процедуру описано на офіційній сторінці Фолькетингу про ухвалення законів.
Точну дату рішення можна буде назвати лише після появи законопроєкту в парламентській базі та оприлюднення календаря його розгляду.
Не лише за географічною ознакою
Уряд планує об’єднати географічне обмеження з іншими змінами щодо українців.
Зокрема, отримувачів соціальної допомоги kontanthjælp, які мають дозвіл за спеціальним законом, пропонується включити до так званого обов’язку працювати або брати участь у визначених муніципалітетом заходах нарівні з іншими отримувачами допомоги.
Також уряд пропонує скасувати спеціальні освітні правила, які дозволяють організовувати для переміщених дітей і молоді навчання англійською або українською мовою та дистанційне навчання з України.
Окремо до парламенту вже внесено інший законопроєкт L14, який має обмежити доступ до дозволів за Ukrainesærloven для українських чоловіків, на яких поширюються правила мобілізації. Наступний розгляд – 25 серпня. Ця частина є окремою законодавчою ініціативою і не повинна змішуватися з новою пропозицією щодо 14 областей.
Політична реакція
Партія Enhedslisten заявила, що голосуватиме проти законопроєкту.
Представник партії з питань імміграції Педер Хвельплунд (дан. Peder Hvelplund) пояснив данським медіа це тим, що через російські ракетні й дронові удари цивільне населення залишається під загрозою на всій території України, зокрема в центральних і західних областях:
«Війна в Україні змінилася. Агресивне просування росії означає велику кількість атак дронами та ракетами, а отже, цивільні українці перебувають під загрозою по всій країні. Тому неправильно говорити, що загроза стала меншою», – заявив Педер Хвельплунд.
Водночас міністр Мортен Бьодсков наполягає, що мета змін полягає в тому, щоб дозволи за спрощеними правилами отримували насамперед українці, які найбільше потребують захисту, та щоб зменшити навантаження на муніципалітети.
Матеріал підготовлено: Алла Шоріна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Як підтримати тих, хто повернувся з полону: практичний освітній серіал «Не нашкодь» від Дія.Освіта”
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau, Fyens Stiftstidende та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“13 цікавих фактів про Борнхольм — магія та контрасти, які живуть від скель до дюн” – матеріал Анни Нездолій
“TechBBQ 2026: у Копенгагені відбудеться велика стартап- та tech-подія” – матеріал Анни Куделі
“Фестиваль Ганса Крістіана Андерсена в Оденсе: місто перетвориться на казку” – матеріал Анни Куделі
“Джазове серце Фюн – Middelfart Jazzfestival: цікаві факти” – матеріал Сніжани Бикановой
“L-14 – Проект закону про обмеження на прихисток для українців: позиції данських організацій” – матеріал Алли Шоріної
