З 18 по 24 серпня 2025 року в Данії нововведення в рух потягів, податки та фінанси сімей. А також обговорювали вплив мілітаризації на місцевий бізнес.
– В Баллерупі презентували данський морський дрон Orca
– У Південній Ютландії потяги знизять швидкість на переїздах
– Данський бізнес відчуває позитивний ефект від мілітаризації
– Соціал-демократи хочуть зробити дитсадки та ясла безкоштовними у Копенгагені
– У Snapchat поширюються випадки онлайн-грумінгу
– Уряд планує майже повністю скасувати податок на електроенергію
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
В Баллерупі презентували данський морський дрон Orca
На найбільшій у Північній Європі виставці озброєнь у Баллерупі компанія Copenhagen Group вперше представила свою розробку – морський дрон під назвою Orca.
Безпілотне судно завдовжки 13 метрів може розганятися до 80 км/год, нести на борту до 800 кг вантажу (від мін та ракет до менших дронів) і при цьому залишається майже невидимим для сенсорів та людського ока.
За словами генерального директора Copenhagen Group Єппе Хандверка (дан. Jeppe Handwerk), Orca створювалася насамперед для патрулювання данських вод і захисту критичної інфраструктури, такої як підводні кабелі. “Ми подбали про те, щоб дрон було важко виявити і з повітря, і з моря, і з берега”, – зазначив він.
Розробку дрона здійснили менш ніж за рік у співпраці з Данським технологічним інститутом, Південним університетом Данії та низкою міжнародних компаній, зокрема Microsoft. Виробництво відбувалося на вітротурбінному заводі, аби в разі потреби легко масштабувати випуск.
У компанії наголошують: Orca не створювалася як «зброя-самогубець» за прикладом українських морських дронів, що атакують російські кораблі, а радше як інструмент спостереження й стримування.
Copenhagen Group вже працює над двома ще більшими моделями дронів, одна з яких зможе перевозити до 8 тонн обладнання. Попри відсутність укладених контрактів, розробники впевнені в інтересі як з боку Данії, так і міжнародних партнерів.
У Південній Ютландії потяги знизять швидкість на переїздах
Данська залізнична інфраструктурна компанія Banedanmark вирішила знизити швидкість руху потягів із 100 до 70 км/год на залізничних переїздах без шлагбаумів.
Рішення ухвалили після трагічної аварії біля села Бйерндруп (дан. Bjerndrup) у Південній Ютландії. Там інтерсіті-потяг зіткнувся з вантажівкою, що перевозила гній. Унаслідок інциденту загинула 60-річна жінка, ще двоє людей перебувають у критичному стані.
“Ми також розчищаємо кущі й дерева, щоб забезпечити кращу видимість, але головний фактор безпеки – це дотримання сигналів світла та звуку на переїзді”, – пояснив журналістам DR керівник служби безпеки Banedanmark Мартін Харроу (дан. Martin Harrow).
Зниження швидкості призведе до довших подорожей як для пасажирів потягів, так і для автомобілістів, які чекатимуть на переїздах. Компанія вже оновила розклад руху й проводить тестові рейси.
Швидкість планують повернути до 100 км/год лише після встановлення шлагбаумів на всіх переїздах. Це має статися не пізніше 2027 року. Тим часом на ділянці, де сталася аварія, протягом найближчих двох тижнів поїзди рухатимуться ще повільніше – лише 40 км/год.
Banedanmark уточнює, що нові обмеження фактично стосуватимуться лише відрізка між містами Тінглев та Сьондерборг, адже на інших ділянках потяги й так не перевищують швидкість 70 км/год.
Данський бізнес відзначає нові імпульси розвитку через мілітаризацію
У Данії дедалі більше компаній з найрізноманітніших галузей відчувають на собі масштабну програму посилення оборони. Якщо раніше йшлось переважно про закупівлю зброї та військової техніки, то тепер нові імпульси для розвитку відзначають і будівельні фірми, і виробники кліматичних рішень, і невеликі стартапи.
Як розповідає данське видання DR, у казармах Хьовельте (дан. Høvelte kaserne) на півночі від Копенгагена компанія Skou Gruppen займається масштабною реконструкцією: міняють вікна, ремонтують дах і облаштовують нові спортивні зали для солдатів. За словами заступника директора Єспера Ніколайсена (дан. Jesper Nicolaisen), кількість замовлень від військових за рік зросла в рази: з двох-трьох до п’ятнадцяти-двадцяти. Для виконання робіт фірмі навіть довелося найняти ще 15 працівників.
“Цій індустрії справді приділяється велика увага, особливо після того, як шість місяців тому Метте Фредеріксен сказала «купуйте, купуйте, купуйте». Це однозначно зробило Міністерство оборони для нас цікавішим клієнтом”, – пояснює Ніколайсен.
Тенденцію підтверджують і в асоціації Dansk Industri. Бути постачальником або підрядником для обʼєктів зі сфери оборони зацікавлені все більше підприємств, що раніше не мали з нею нічого спільного, від виробників гідравліки до компаній з електроніки.
Минулого тижня в Данії проходила найбільша в Північній Європі оборонна виставка, де зібралося майже 700 учасників. Серед танків і дронів тут можна було зустріти й цілком мирні пропозиції. Наприклад, стартап Airgenda презентувала механічні очищувачі повітря, які можуть покращити умови життя солдатів у старих казармах.
“Це може здатися дещо нетиповим, з’явитися на оборонному ярмарку з механічними очищувачами повітря. Але всі солдати дихають. Наша пропозиція може покращити клімат у приміщеннях казарм, які потребують ремонту”, – каже засновник компанії Аллан Мьоллер (дан. Allan Møller).
У Skou Gruppen погоджуються: військові замовлення – це не лише прибутки, а й внесок у національну безпеку. ”Ми робимо це для Данії та її захисту”, – підкреслює Ніколайсен.
Соціал-демократи хочуть зробити дитсадки та ясла безкоштовними у Копенгагені
У Копенгагені може з’явитися унікальна соціальна ініціатива – повністю безкоштовні ясла та дитячі садки. Таку ідею висунула кандидатка від Соціал-демократичної партії на посаду обер-бургомістра, колишня міністерка освіти Пернілле Розенкранц-Тайль (дан. Pernille Rosenkrantz-Theil).
Політикиня вважає, що високі витрати на життя у столиці особливо болісно відчувають сім’ї з маленькими дітьми. За її підрахунками, повне скасування батьківської плати за дитячі установи обійдеться місту в 800 мільйонів крон на рік. Ці кошти політикиня пропонує знайти завдяки скороченню адміністративних витрат та збільшенню штрафів для компаній, що порушують контракти з муніципалітетом.
“Ми не матимемо проблем із пошуком коштів. Питання лише в тому, чи зможу я отримати підтримку більшості в міській раді”, – заявила журналістам TV2 Розенкранц-Тайль.
Однак експерти ставляться до пропозиції скептично. На думку дослідника муніципального управління Нільса Йорґена Мау Педерсена (дан. Niels Jørgen Mau Pedersen), жодна комуна в Данії ще не наважувалася повністю прибрати плату за дитсадки, насамперед через високу вартість. Інший фахівець, професор Роґер Бух (дан. Roger Buch), наголошує, що від такого рішення найбільше виграла б середня класова група, адже сім’ї з низькими доходами вже мають право на пільги або безкоштовні місця.
Критики також застерігають, що безкоштовні дитсадки можуть привабити до Копенгагена ще більше сімей і тим самим підштовхнути зростання вартості житла.
Попри це, ідея соціал-демократів уже викликала широкий резонанс і може стати ключовим елементом кампанії перед муніципальними виборами 2025 року.
У Snapchat поширюються випадки онлайн-грумінгу
Данське медіа DR та організація Red Barnet попереджає, що наразі найбільше випадків грумінгу серед дітей у Данії відбувається саме у застосунку Snapchat. Аналіз понад 100 зареєстрованих справ показав, що у більш ніж половині з них платформа стала місцем, де почалося спілкування з кривдником.
Словом “Грумінг” позначають ситуацію, коли дорослий встановлює довіру з дитиною, щоб згодом порушити її особисті межі, найчастіше у сексуальному контексті. Часто спілкування починається онлайн, а потім переходить у реальність або на інші сервіси, як-от Telegram.
Red Barnet закликає соціальні мережі взяти на себе більше відповідальності, зокрема впровадити ефективну перевірку віку. Але поки цього немає, батькам радять діяти самостійно:
- вимкнути геолокацію в акаунтах дітей;
- обмежити доступ до «історій» лише для близьких;
- налаштувати, щоб контактувати могли тільки додані друзі;
- регулярно говорити з дітьми про ризики спілкування онлайн.
“У минулому ми казали дітям: не йди з незнайомцями. У цифрову епоху головне правило таке ж – не переходь на інші платформи з людьми, яких ти не знаєш”, – наголошує керівниця програми Red Barnet з цифрового захисту Боділь Лів Холм (дан. Bodil Liv Holm).
Уряд планує майже повністю скасувати податок на електроенергію
Данський уряд оголосив про намір різко знизити податок на електроенергію впродовж наступних двох років. Це рішення, за підрахунками, може зекономити типовій родині з дітьми до 4 000 крон на рік, а для пенсіонерів – близько 2 700 крон.
За словами експертів, економія залежатиме від рівня споживання. Родини з електромобілями чи тепловими насосами зможуть відчути ще більшу вигоду. Наприклад, сім’я з двома дітьми та середнім споживанням у 4 500 кВт-год щороку зекономить приблизно третину від своєї нинішньої електричної квитанції.
Попри масштабність заходу, вчені сумніваються, що він стане поштовхом для зеленої трансформації. Професор енергопланування Браян Маттіесен (дан. Brian Mathiesen) з Орхуського університету вважає, що це радше податковий, ніж кліматичний інструмент.
За його словами, скасування збору не призведе до масового встановлення теплових насосів чи переходу на електромобілі, адже такі інвестиції стимулюють зовсім інші програми та субсидії.
Водночас відсутність обмежень на пільговий тариф може призвести до збільшення споживання: ті, хто має більше фінансових можливостей, можуть просто використовувати значно більше електроенергії.
Фінансові експерти радять не покладатися лише на зниження податку. Анн Леман Еріксен (дан. Ann Lehmann Erichsen) із Sydbank підкреслює, що прості побутові звички, як-от використання приладів у години дешевої енергії та повне завантаження пральної машини, залишаються ключем до зменшення рахунків.
Зниження податку на електроенергію обійдеться бюджету у понад 7 мільярдів крон щорічно впродовж 2026–2027 років. Втім, уряд вважає, що підтримка домогосподарств у часи високих витрат має пріоритет.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Падел теніс в Данії як дозвілля, спільнота, спорт” – матеріал Вікторії Максимової
“Карен Бліксен: життя між Африкою та Данією, або як письменниця зустрілася з Мерилін Монро” – матеріал Анни Куделі
“Тарас Шевченко в Копенгагені: історія погруддя та діяльність української дипломатії” – матеріал Олени Полуніної
“Застосунок AULA: як працює цифровий місток між родиною та дитячими інституціями в Данії” – матеріал Анастасії Гончар
“Орхус: коворкінги та локації для роботи” – матеріал Маріни Хоменко
Автор: Ivanenko Anna/Анна Іваненко
