З 1 по 7 вересня 2025 року в Данії обговорювали нові виклики, пов’язані з допомогою Україні та модернізацією власної оборонної системи, а також дискутували щодо дешевшого шоколаду.
– На Борнхольм прибули перші нові бронемашини в межах програми модернізації оборони країни
– Суд вимусив викрити данські спецслужби свого “шпіона”
– Дискусія в Данії: дешевше солодке чи безкоштовні обіди для школярів?
– Данська гуманітарна організація призупинила роботу в Україні після загибелі двох співробітників
– Уряд обмежить прибутки на притулках після журналістського розслідування
– В Південній Ютландії жителі занепокоєні щодо нової української військової фабрики
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
На о. Борнхольм прибули перші нові бронемашини в межах програми модернізації оборони країни
На острів Борнхольм (дан. Bornholm) доставили два новітні бронетранспортери Patria, виготовлені у Фінляндії. Це перші машини такого типу, які надходять на озброєння армії Данії в межах масштабної програми модернізації.
Бронемашини прибули морським шляхом із шведського Істада до порту Рьонне, а звідти до військової бази Almegårds Kaserne. Саме тут дислокуватиметься новостворений Борнхольмський полк, що згодом трансформується у механізований батальйон.
Загалом до кінця року на острів мають доставити ще 13 таких машин. За словами представника агентства з озброєнь Міністерства оборони Данії Томаса Е. Кнудсена (дан. Thomas Ø. Knudsen), йдеться не лише про посилення оборони Борнхольма, а й про підвищення боєздатності всієї армії.
«Це збільшення бойової потужності не лише на Борнхольмі, а й усієї армії країни», – наголосив він.
У межах національної програми Данія закупить 129 бронемашин Patria 6×6. Вони здатні перевозити екіпаж із двох осіб та до десяти солдатів, а також долати водні перешкоди завдяки амфібійним можливостям.
Очікується, що нова техніка буде повністю введена в експлуатацію після різдвяних свят.
Суд вимусив викрити данські спецслужби свого “шпіона”
Верховний суд Данії ухвалив резонансне рішення у справі Ахмеда Самсама (дан. Ahmed Samsam), чоловіка, який у 2018 році отримав вісім років ув’язнення в Іспанії за нібито участь у терористичній організації «Ісламська держава».
Про Ахмеда Самсама стало відомо у 2020 році, коли медіа повідомили, що він працював інформатором для данських спецслужб. До цього офіційного підтвердження не було: у PET (Поліцейська розвідка) та FE (Військова розвідка) відмовлялися визнавати, що Самсам співпрацював із ними у 2013–2014 роках, коли здійснював поїздки до Сирії.
Тепер суд зобов’язав відомства надати цю інформацію публічно.Суд також постановив, що Самсам отримував винагороду за збір інформації про данських бойовиків, які воювали на боці джихадистів.
Крім того, обидві служби мають сплатити 500 тисяч крон до державного бюджету.
Рішення суду зустріли оплесками у залі.
За словами Самсама, ця перемога відкриває йому шлях до повторного розгляду справи в Іспанії, де він досі вважається засудженим терористом.
Дискусія в Данії: дешевше солодке чи безкоштовні обіди для школярів?
Уряд Данії планує скасувати податки на шоколад, каву та солодощі, що коштуватиме бюджету 2,6 млрд крон. Але ця ідея викликала хвилю критики: експерти та шкільні керівники вважають, що гроші варто спрямувати на безкоштовне харчування учнів.
«Чому цукерки мають бути дешевшими, ніж шкільний обід? Це божевілля», – обурюється Анне Ґро (дан. Anne Graah), директорка школи Ellebjerg у Копенгагені.
Як розповідають журналісти DR, у школі Ґро вже кілька років діє експериментальна програма безкоштовного шкільного харчування. І вона бачить у ній величезну користь, наголошуючи, що якщо кошти підуть на програму шкільного харчування, то «це гарантуватиме, що всі діти отримуватимуть здорове та поживне харчування щодня, бо зараз це неможливо. Тому що у нас також є діти, які мають можливості брати з собою обіди».
За її словами, іноді вчителям доводиться приносити додаткову їжу для учнів, які приходять без сніданку чи обіду.
Професорка Улла Тофт (дан. Ulla Toft) із Steno Diabetes Center також наголошує, що безкоштовні шкільні обіди допоможуть подолати нерівність.
«Кожна четверта дитина приходить до школи голодною, тобто без сніданку. У нас вже існує соціальний дисбаланс», – пояснює вона.
Як зазначають данські журналісти, дослідження показують, що коли ціни на солодке знижуються, його споживання лише зростає, що може спричинити більше випадків ожиріння та діабету серед дітей.
Опозиційні партії Radikale та SF вважають, що уряд робить неправильний вибір.
Соціал-демократична влада у відповідь заявляє, що пріоритетом є зниження цін у магазинах, аби «у данців залишалось хоч трохи грошей на руках». За підрахунками Міністерства податків, таке рішення може зменшити обсяги покупок у прикордонних німецьких крамницях приблизно на 400 мільйонів крон щороку.
Під податкове скасування підпадуть: шоколад та какао-продукти, марципан, нуга, цукерки, жувальна гумка, лакриця, кондитерські вироби, варення, навіть деякі види печива. Також дешевшою стане кава та її замінники.
Данська гуманітарна організація призупинила роботу в Україні після загибелі двох співробітників
Данська рада у справах біженців (DRC) тимчасово зупинила свою діяльність в Україні після того, як двоє саперів організації загинули внаслідок російського ракетного удару поблизу Чернігова.
Інцидент стався на ділянці, де велись роботи з розмінування. За словами керівника DRC в Україні Юліана Закшевського (англ. Julian Zakrzewski), атака стала шоком для всіх працівників:
«Наші люди вражені й приголомшені. Частина співробітників встигла залишити місце незадовго до удару, інші ховалися за автомобілями, щоб пережити вибухову хвилю», – розповів він данським ЗМІ.
Двоє поранених співробітників досі перебувають у лікарні, ще шестеро вже виписані. Закшевський підкреслив, що удар прийшовся по віддаленій місцевості, далеко від інфраструктурних об’єктів:
«Ми не бачимо жодної легітимної військової цілі. Це був район, оточений полями та лісами».
Попри трагедію, DRC має намір відновити діяльність вже наступного тижня. «Працівники добре розуміють: їхня робота безпосередньо створює безпеку для місцевих громад, і вони готові продовжувати», – зазначив керівник.
Разом із тим організація проводить власне розслідування, щоб з’ясувати обставини атаки.
Як зазначають данські медіа, російське Міноборони заявило, що завдало «точкового удару по ворожій техніці з пусковими установками для дронів».
Однак європейські політики різко засудили інцидент. Голова дипломатії ЄС Кая Каллас та прем’єрка Данії Метте Фредеріксен наголосили, що напад на гуманітарних працівників є неприпустимим.
«Йдеться про діяльність гуманітарної організації. Якщо це була свідома атака, ситуація ще серйозніша. Мої думки з родинами загиблих і всіма постраждалими», – заявила Фредеріксен.
Уряд обмежить прибутки на притулках після журналістського розслідування
Данський уряд разом із партіями SF та Konservative домовився про нові правила, які мають зупинити зловживання у сфері притулків та соціальних будинків. Причиною стала резонансна програма DR Kontant, яка показала, що деякі установи перетворюють допомогу вразливим людям на прибутковий бізнес.
Розслідування продемонструвало, що притулок Absalon у 2023 році отримав 4,6 млн крон прибутку до сплати податків. При цьому витрати на персонал були значно нижчими, ніж заявлено в бюджеті, затвердженому соціальним наглядом.
«Коли постійно плануєш завищені витрати, а реально витрачаєш менше, це автоматично приносить більший прибуток», – пояснив професор з економічного управління з Ольборзького університету Пер Ніколай Бух.
Власник Absalon, Ібтісам Баша, відмовився коментувати ситуацію та не відповів на запитання данських журналістів.
Згідно з новою домовленістю, вводиться гранична ціна за проживання:
- для притулків і соціальних будинків – 2 322 крони на добу,
- для кризових центрів – 3 197 крон на добу.
Крім того, аудитори повинні будуть більш ретельно перевіряти бюджети, щоб уникнути маніпуляцій.
В Південній Ютландії жителі занепокоєні щодо нової української військової фабрики
Більше 300 жителів Войенса (дан. Vojens) зібралися на громадські слухання щодо майбутньої української фабрики високовибухового ракетного палива Fire Point у Скридструпі (дан. Skrydstrup), який знаходиться по сусідству з Войенс. Люди висловлювали занепокоєння безпекою та можливим забрудненням навколишнього середовища.
Як зазначають данські журналісти DR, жителі міста були занепокоєні щодо того як транспортуватимуть небезпечні речовини, чи не потраплять хімікати, PFAS та інші забруднювачі у повітря та ґрунтові води та чи не стане Войенс потенційною мішенню у разі конфлікту.
«Я боюся, що на фабрику можуть напасти», — сказав Карл Шмідт Крістіансен, який живе за 400 метрів від місця будівництва.
Інші запитували про якість повітря та готовність уряду брати відповідальність за можливе забруднення.
На слуханнях були присутні міністр оборони Троельс Лунд Поульсен (дан. Troels Lund Poulsen), міністр бізнесу Мортен Бьодсков (дан. Morten Bødskov), директорка Директорату з питань бізнесу Катрін Віндінг (дан. Katrine Winding) та інші.
Міністр оборони заспокоїв громадян щодо ризику нападу з боку росії:
«Я вважаю це абсолютно нереалістичним, гіпотетичним і 100% малоймовірним сценарієм. Якщо б така атака відбулася, це активувало б статтю 5 НАТО — напад на одну країну вважається нападом на всі».
Проте розвідувальні служби PET попереджають про загрозу шпигунства та саботажу проти української компанії, і уряд враховує ці ризики при оцінці безпеки.
Фабрика розташовується поблизу авіабази Скридструп, де базуються данські винищувачі F-35. На базі вже зафіксовано забруднення PFAS у ґрунтових водах, яке перевищує допустимі норми у 1000 разів.
Міністр оборони пообіцяв дотримуватися всіх екологічних норм, хоча для прискорення запуску виробництва фабрика отримає тимчасові послаблення у дозволах та документації.
Мешканці отримали багато відповідей, але частина питань залишилася відкритою через те, що проєкт ще на ранній стадії.
«Ми багато чого дізнались, але чимало відповідей були неповними. Проте день пройшов добре», — зазначив учасник слухань Флеммінг Сков.
Фабрика Fire Point планує розпочати виробництво високовибухового ракетного палива до кінця року, підтримуючи обороноздатність України, але одночасно створюючи виклики для безпеки та екології на території Данії.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Ivanenko Anna/Іваненко Анна
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Фемінізм по-данськи: міфи і реальність” – матеріал Дарини Левченко
“Вільний вхід до музеїв Данії для молоді: K7 Week” – матеріал Маріни Хоменко
“Зелений туризм в Данії: як скористатися лісовими бесідками – шелтерами” – матеріал Маріни Хоменко
“Копенгаген: афіша подій на вересень” – матеріал Анни Куделі
“Орхус: афіша подій на вересень” – матеріал Маріни Хоменко
“Застосунок AULA: як працює цифровий місток між родиною та дитячими інституціями в Данії” – матеріал Анастасії Гончар
