З 14 по 20 вересня 2026 року в Данії росія обстріляла данський гелікоптер, і Данія збільшила допомогу Україні.
– DR вперше за чотири роки відправив журналістку до росії
– Після того, як росія обстріляла данський гелікоптер, Данія збільшила військову допомогу Україні
– Америка, Данія та Гренландія планують нову угоду: Експерти назвали три ключові моменти
– Учень згадав про можливість стрілянини в школі: на це одразу відреагувала комуна та поліція
– Данський фільм «Невідома жінка» отримав головну нагороду Венеційського кінофестивалю
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
DR вперше за чотири роки відправив журналістку до росії
Данський суспільний мовник DR віднині знову має журналістку в росії. Кореспондентка Луїзе Бродхаген Єнсен (дан. Louise Brodthagen Jensen) приїхала до країни, щоб висвітлювати парламентські вибори та вплив війни проти України на повсякденне життя росіян.
На кордоні між Естонією та росією журналістка чекала близько дев’яти годин, перш ніж російські прикордонники дозволили їй в’їхати. У місті Івангород вона одразу побачила символ «Z», який використовують на підтримку російського вторгнення в Україну.
У Москві журналістка звернула увагу на велику кількість військової реклами в метро. Водночас у Санкт-Петербурзі та на залізниці, за її словами, багато речей залишилися майже без змін після попередніх поїздок.
Однією з тем її роботи стане контроль держави над інтернетом. На російському телебаченні електронну систему голосування показують як сучасну й безпечну. Водночас користувачі повідомляють про перебої з інтернетом і посилення контролю над VPN-сервісами.
Цими вихідними Луїзе планує висвітлювати вибори до Державної думи. У них беруть участь 11 партій, які, за даними DR, підтримують президента Володимира Путіна. Реальної опозиції до партії «Єдина Росія» на виборах немає.
Журналістка також планує дослідити, як війна та санкції впливають на життя росіян: зростання цін на продукти, паливо та доступність товарів. Окремо вона хоче з’ясувати, які країни стали новими економічними партнерами росії після обмежень із боку Заходу.
Журналістка отримала пресову візу на кілька тижнів. Вона не може вільно подорожувати до регіонів поблизу України й очікує нагляд за своєю роботою та технікою.
DR не відправляв журналістів до росії після того, як у 2022 році російська влада вислала з країни кореспондентку Матільде Кімер (дан. Matilde Kimer). Редакція свідомо не стала одразу призначати їй заміну.
Тепер у DR вирішили знову працювати безпосередньо з росії. Керівник закордонного відділу Нільс Квале (дан. Niels Kvale) пояснює це важливістю країни для Данії та Європи.
Робота західних журналістів у росії залишається складною. У 2024 році росія заборонила діяльність низки іноземних медіа, зокрема данських Information і Berlingske. У країні також були затримані та засуджені західні журналісти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Данія та ще 10 країн ЄС закликали обмежити туристичні візи для росіян”
Після того, як росія обстріляла данський гелікоптер, Данія збільшила військову допомогу Україні
Данія прискорює надання та збільшує пакет військової допомоги Україні до 1,8 мільярда данських крон. Про це заявили міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен (дан. Lars Løkke Rasmussen) і міністр оборони Єппе Брус (дан. Jeppe Bruus) після засідання Комітету із зовнішньої політики парламенту.
Рішення ухвалили після інциденту біля данського міста Гедсер. На початку тижня російський фрегат двічі випустив сигнальні ракети по данському військовому гелікоптеру Fennec у міжнародних водах. За даними Міноборони Данії, данський гелікоптер проводив звичайну фотофіксацію російського корабля. Перед застосуванням піротехніки російський фрегат не встановив радіозв’язок із гелікоптером.
Єппе Брус назвав дії росії безвідповідальними. За його словами, як реакція на цей інцидент Данія вирішила швидше реалізувати підтримку України, ніж планувалося.
НАТО також назвало інцидент «безвідповідальним російським вчинком». Данські журналісти зазначають, що подібні випадки останнім часом фіксували й в інших країнах Європи.
Як зазначає DR, Данія є одним із найбільших донорів України у перерахунку на кількість населення. Водночас фонд підтримки України майже вичерпав передбачені кошти.
Досі значну частину допомоги фінансували за рахунок державного фінансового резерву, тобто прогнозованого надлишку бюджету. Якщо Данія вирішить збільшити підтримку надалі, уряду та парламенту доведеться шукати додаткові джерела фінансування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Розвідка Данії вважає Балтійське море найбільш ймовірним місцем для подальшої агресії росії”
Америка, Данія та Гренландія планують нову угоду: Експерти назвали три ключові моменти
Данія, Гренландія та США готують нову угоду про безпеку в Арктиці. Її планують підписати наступного тижня. Повного тексту документа поки немає, але президент США Дональд Трамп уже оприлюднив власне трактування домовленостей.
Експерти Марк Якобсен (дан. Marc Jacobsen) із Данської військової академії та Расмус Брун Педерсен (дан. Rasmus Bruun Pedersen) з Орхуського університету звернули увагу на три моменти в заяві Трампа.
США можуть збільшити військову присутність. Трамп заявив, що США отримають «постійний контроль над безпекою» Гренландії. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) і прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен (дан. Jens-Frederik Nielsen) натомість говорять про посилення спільної безпеки в Арктиці та Північній Атлантиці.
За словами Марка Якобсена, збільшення американської військової присутності було можливим і за попередньою угодою 1951 року, яку оновили у 2004-му. Водночас новий документ, судячи з заяви Трампа, може містити додаткові положення.
Угода може не мати визначеного строку дії. Попередня домовленість була пов’язана з існуванням НАТО. Трамп заявив, що нова угода не матиме кінцевої дати. Марк Якобсен припускає, що це може означати більшу прив’язаність домовленостей до США, а не до НАТО.
США можуть отримати право блокувати військову присутність інших країн. Трамп заявив, що інші держави не зможуть розміщувати військові сили або інвестувати в Гренландію без згоди США.
На думку Марка Якобсена, це може означати фактичне право США накладати вето на окремі рішення щодо острова. Раніше Вашингтон також мав значний вплив на питання безпеки Гренландії, але часто через Данію.
Расмус Брун Педерсен вважає, що домовленості ще більше закріплюють Гренландію в американській сфері інтересів. Водночас поки незрозуміло, як це вплине на відносини США з європейськими країнами та можливі інвестиції ЄС у Гренландію.
Данська влада поки не розкриває повний зміст угоди. Остаточний текст очікують найближчого тижня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Гренландія підвисила пріоритет викладання англійської в школах”
Учень згадав про можливість стрілянини в школі: на це одразу відреагувала комуна та поліція
Поліція приїхала до школи Langeskov, яка знаходиться на острові Фюн, після того, як учень кілька разів говорив про стрілянину в школі. Востаннє він сказав: «så skal der være skoleskyderi» – «Ну значить має бути стрілянина в школі».
Після цих слів однокласники занепокоїлися та повідомили дорослим. Згідно зі встановленим регламентом, школа звернулася до відповідних служб.
Виконувачка обов’язків директорки школи Сіссе Дорте Б’єрг (дан. Sisse Dorthe Bjerg) заявила, що реальної небезпеки для учнів не було.
«Не було жодної небезпеки, це не Америка», – сказала вона виданню Fyens Stiftstidende.
За її словами, школа виконала всі необхідні процедури та передала інформацію до сімейного відділу муніципалітету Кертемінне.
Поліція також приїхала до школи, щоб з’ясувати обставини та провести профілактичну розмову з учнем. У поліції також уточнили, що цей інцидент не був реальною погрозою шкільної стрілянини.
Що буде далі з учнем, школа не повідомляє. Директорка пояснила, що цим питанням займаються муніципальні служби разом із батьками.
Керівництво школи наголосило, що учні не мають причин боятися приходити на заняття. За словами директорки, ситуацію розглянули відповідно до чинних процедур.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Опитування PISA: данські школяри мають “найгірші результати в історії Данії”. Уряд планує заборонити смартфони у школах”
Данський фільм «Невідома жінка» отримав головну нагороду Венеційського кінофестивалю
Данський фільм «Невідома жінка» (дан. Kvinde ukendt) режисерки Май Ель-Тукі (May el-Toukhy) отримав «Золотого лева» Венеційського кінофестивалю. Для Данії це перша перемога в головній номінації фестивалю за 71 рік.
Останнім данським фільмом, який отримував головну нагороду у Венеції, була «Слово» (дан. Ordet) Карла Теодора Дреєра у 1955 році.
Ель-Тукі стала першою данською режисеркою, яка отримала «Золотого лева». Її фільм був одним із 21 учасника основного конкурсу.
Стрічка є спільним виробництвом Данії, Швеції та Латвії. Сценарій написали Май Ель-Тукі та Марен Луїза Кене.
Події фільму розгортаються в Данії у травні 1945 року, одразу після завершення німецької окупації. Головна героїня Марі працює покоївкою та нянею в заможній родині й готується вийти заміж за свого роботодавця, але її минуле загрожує майбутньому на тлі суспільних суперечок після окупації.
Фільм також отримав нагороду за найкращу жіночу роль. Матильда Арсель (дан. Mathilde Arcel), яка зіграла Марі, отримала Кубок Вольпі. За даними DR, вона стала першою данською акторкою, яка отримала цю нагороду у Венеції.
Май Ель-Тукі назвала перемогу важливою для фільму, який розповідає про жінок, чиї історії залишалися непомітними та яким не давали можливості розповісти про власний досвід.
Прем’єра «Невідомої жінки» у Данії запланована на 4 лютого 2027 року. До цього фільм має продовжити фестивальний показ, зокрема на кінофестивалі в Торонто.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “На кінофестивалі OFF в Оденсе оголосили переможців”
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau, Fyens Stiftstidende та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Я буду лупати скелю: як Анна з Донецька, опинившись в Данії, здійснила свою мрію працювати в сфері акушерства” – матеріал Катерини Пеклін
“Кейт Лоуренс з Tech.eu про те, як малі країни будують глобальні техгіганти” – матеріал Анни Куделі
“Табір для біженців Хольстебро” – матеріал Марини Хоменко
“Культура збирання: що, де і скільки можна збирати в Данії безкоштовно” – матеріал Юлії Давиденко
“Як змінювався спеціальний закон для українців у Данії з 2022 до 2026 року” – матеріал Алли Шоріної
