З 15 по 21 вересня 2025 року в Данії обговорювали скандал в університеті Роскілле, мережі супермаркетів Salling та анонсували закупівлю далекобійної зброї для оборони країни.
– Данія оголосила про закупівлю далекобійної ударної зброї
– Мережу Salling Group звинуватили в оманливому маркетингу
– Скандал в Роскілле університеті щодо студентів із Бангладеш
– У Данії поїзди скасували через бобра
– Російський посол у Данії заявив, що Борнхольм загрожує безпеці рф
– Данія отримала власні поїзди InterCity
– Міністр транспорту прагне замінити залізничного оператора GoCollective
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Данія оголосила про закупівлю далекобійної ударної зброї
У середу 17 вересня уряд Данії заявив про принципове рішення закупити далекобійну високоточну зброю, зокрема проти загроз з боку росії. Про це під час короткої заяви перед парламентом повідомила прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen).
Вона наголосила на зміні підходу до оборони:
«Це вперше, коли Данія створить військовий потенціал у вигляді високоточної зброї великої дальності»
Водночас прем’єрка не змогла відповісти на питання, скільки це коштуватиме і коли відповідні системи опиняться у розпорядженні військ, адже уряд поки що ухвалив лише «принципове рішення».
Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен (дан. Troels Lund Poulsen) і міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен (дан. Lars Løkke Rasmussen), які також брали участь у брифінгу, уточнили, що під ударною зброєю маються на увазі, зокрема, ракети та безпілотники. За словами Поульсена, досвід війни в Україні показав необхідність «багаторівневої» протиповітряної оборони, тобто здатності не тільки збивати повітряні цілі, але й ліквідувати загрози на ворожій території, наприклад пускові установки.
Міністри підкреслили характер рішення як елементу стримування. Як сказав Ларс Льокке Расмуссен: «Йдеться про купівлю зброї, яка ніколи не буде використана.»
У свою чергу начальник штабу оборони Мікаель Віггерс Гілдгор (дан. Michael Wiggers Hyldgaard) у пресрелізі зазначив, що далекобійні високоточні засоби «мають вирішальне значення для нас, щоб мати змогу забезпечити надійне стримування та надійну оборону Данії. І необхідно, щоб Збройні сили могли протидіяти загрозам, перш ніж вони досягнуть нашої території.»
Міністерство оборони також повідомило, що Матеріал- та Закупівельна служба розпочинає роботу з оцінки, які саме системи найкраще відповідають потребам Данії.
Рішення ухвалене на тлі посилення напруженості після російських загроз на адресу сусідніх країн. Прем’єрка підкреслила: «Немає сумнівів, що росія буде загрозою для Данії та Європи ще багато років», додавши, що «росія випробовує нас. Вони випробовують нашу єдність.».
Уряд наголошує, що інвестиції не мають на меті ескалацію, а створення надійного стримуючого потенціалу.
Мережу Salling Group звинуватили в оманливому маркетингу
Омбудсмен із прав споживачів Данії подав скаргу до поліції на власника мережі супермаркетів Netto компанію Salling Group. Причиною стала теоретично оманлива реклама, у якій мережа просувала власну органічну лінійку ØGO як «четвертий за рівнем сталості бренд у країні».
За словами омбудсмена Торбена Єнсена (дан. Torben Jensen), проблема полягає в тому, що твердження не базувалося на фактичних даних про вплив продукції на довкілля. Воно ґрунтувалося виключно на дослідженні споживчих уподобань Sustainable Brand Index, яке відображає лише враження покупців, а не об’єктивні кліматичні чи екологічні показники.
«У контексті маркетингового права існує дуже суттєва різниця між тим, чи є продукція компанії дійсно стійкою, чи просто сприймається споживачами як стійка», – підкреслив Єнсен.
У компанії вже відреагували на звинувачення і назвали інцидент «прикрою та ненавмисною помилкою».
У Netto пояснили, що їхній маркетинг ґрунтувався на результатах опитування, але в «завзятті» повідомити про позитивну оцінку вони не уточнили, що йшлося лише про сприйняття бренду споживачами. Це, за словами компанії, могло ввести клієнтів в оману.
Це не перший випадок критики на адресу Salling Group. Ще у 2022 та 2024 роках омбудсмен уже закликав рітейлера бути обережнішим у використанні терміну «сталий» у рекламі. Регулятор побоюється, що покупці могли обрати ØGO саме через віру у його екологічність.
Salling Group стверджує, що регулярно перевіряє свої рекламні матеріали, аби уникнути «greenwashing», та висловлює сподівання, що покарання буде «пропорційним». Як повідомляють журналісти DR, остаточне рішення щодо можливих санкцій тепер за поліцією та контролюючими органами.
Скандал в Роскілле університеті щодо студентів із Бангладеш
На цьому тижні Роскілле університет (RUC) оголосив про закриття магістерської програми Business Administration and Leadership після гострої критики щодо великого набору студентів із Бангладеш. Про це йдеться у пресрелізі вишу. А за пару днів уряд країни представив план, спрямований на різке скорочення кількості студентів із Бангладеш, які навчаються не тільки в Роскілле, а й в інших університетах країни.
Рішення щодо закриття навчальної програми супроводжувалося відставкою голови університетської ради Карстена Тофтa Боесена (дан. Carsten Toft Boesen), який повідомив про це міністру освіти та науки. Як з’ясували данські ЗМІ, у Роскілльському університету в 2024 році кожен шостий студент-магістр був із Бангладеш й університет свідомо робив ставку на цю групу, щоб покращити власний бюджет.
Скандал розгорівся після публікацій у данських медіа, які повідомляли, що університет заробляв мільйони на прийомі іноземних студентів із посередніми академічними результатами. Видання Berlingske навіть стверджувало, що саме цей набір врятував фінансове становище університету.
Як повідомляють журналіст DR, причиною для радикальних змін як на рівні університета, так і національних правил вступу до вишів стали сумніви щодо їхньої академічної підготовки, активності у навчанні та зловживання можливістю брати до Данії свої родини, включно з дітьми.
За словами міністерки освіти й науки Крістіни Еглунд (дан. Christina Egelund), «це питання передусім про те, щоб зупинити масове зарахування студентів із Бангладеш і припинити шахрайство з підробленими документами».
Ректорка RUC Ханне Лет Андерсен (дан. Hanne Leth Andersen) підкреслила, що закриття програми погоджене з Міністерством освіти та науки й має на меті стабілізувати ситуацію:
«Ми зараз застосовуємо дуже радикальне рішення, але ми бачимо, що воно необхідне», – йдеться у заяві.
Крім закриття програми, як повідомляють журналісти DR, університет уже зупинив набір на зимовий семестр та оголосив про внутрішнє розслідування.
Щодо нового плану набору студентів з Бангладеш, прийнятому на національному рівні, то нові правила включають
- іноземним студентам більше не дозволятимуть привозити до Данії своїх чоловіків або дружин;
- підвищуються вартість навчання та вимоги до попередньої освіти;
- університети зобов’яжуть ретельніше перевіряти документи та відраховувати неактивних студентів;
- скорочено термін пошуку роботи після випуску з трьох років до одного.
Нові правила набудуть чинності з літа 2025 року, коли розпочнеться наступний набір студентів. Роскілле університет уточнив, що ті студенти, які вже навчаються або мають право на продовження, зможуть завершити магістерський курс.
У Данії поїзди скасували через бобра
Залізничний рух між містами Ютландії Хернінг та Струер призупинили через проблеми, які, на підозру місцевих спеціалістів, викликані бобровою греблею.
Як повідомила інфраструктурна компанія Banedanmark, тварина, ймовірно, збудувала дамбу під залізничним мостом у містечку Аулум. Це змінило течію струмка та могло послабити фундамент мосту. На момент публікації новини в данському медіа Avisen роботи з ремонту вже тривали.
Оператор GoCollective оголосив про заміну руху поїздів з середи до неділі спеціальними автобусами, проте визнав, що ситуація створила великі незручності для пасажирів у години пік.
Як зазначають данські журналісти, бобри не є чимось новим в Данії. Ці тварини зникли з країни ще дві тисячі років тому через полювання та розвиток сільського господарства. Однак у 1999 році до західної Ютландії випустили 18 особин, завезених із Німеччини. І на даний момент популяція зростає: за оцінками екологів, у 2024 році в країні вже мешкало близько 350 бобрів, здебільшого в Ютландії.
Російський посол у Данії заявив, що Борнхольм загрожує безпеці рф
Як заявляють данські журналісти, росія знову намагається представити Данію як загрозу для власної безпеки. Посол росії у Копенгагені Володимир Барбін в інтерв’ю російській газеті Известия заявив, що острів Борнхольм «використовується Данією для генерування загроз для безпеки росії».
«Борнхольм впродовж багатьох років залишався островом миру і навіть у роки холодної війни не був місцем для військових приготувань, сприяючи стабільності у районі Балтійського моря. Однак сьогодні острів використовується Данією для генерування загроз для безпеки росії, зокрема Калінінградської області. Така ворожа активність Данії, звісно, не залишається непоміченою нашою країною», – сказав Барбін.
Заява пролунала невдовзі після того, як уряд Данії оголосив про закупівлю далекобійних високоточних ракет для власної армії.
Попри гучні заяви, самі жителі Борнхольма реагують без паніки.
«Не те щоб мене це особливо нервувало, але я замислююсь над цим. Борнхольм досить добре захищений Швецією та Фінляндією. Якби вони не вступили в НАТО, ми справді були б першою лінією оборони», – каже місцевий пенсіонер Єспер Лухт.
Мер Борнхольма Якоб Трьост (дан. Jacob Trøst) також не бачить підстав для тривоги. На його думку, подібна риторика з боку російського посла – це звична реакція на будь-які оборонні рішення Данії.
Лектор Данської академії оборони Петер Віґґо Якобсен підкреслює, що йдеться не про нові загрози:
«Це стара платівка, яку росіяни крутять роками.»
Якобсен також зазначає, що військове вторгнення на Борнхольм було б невигідним для Москви, адже острів важко забезпечувати постачанням. – «Ми постійно бачимо, що російський посол робить якісь дикі чи жорстокі заяви, коли ми в Данії приймаємо будь-яке рішення щодо оборони.»
Він також зауважив, що навіть із нинішнім посиленням оборони острів не має озброєнь, здатних реально загрожувати Росії.
Депутат від партії «Венстре» та оборонний спікер Петер Юель-Йенсен (дан. Peter Juel-Jensen), який сам походить із Борнхольма, наголошує:
«Данія просто намагаємося мати справу з дуже великою країною, яка вже давно поводиться агресивно щодо своїх сусідів. З тими можливостями, які ми маємо, така країна, як Данія, ніколи не зможе загрожувати росії. Ми просто намагаємося переконатися, що зброя, яку вони направляють безпосередньо на нас, не матиме вирішального впливу в бою. Саме тому ці ракети далекої дії призначені для захисту Данії, а не для загрози росії.».
Данія отримала власні поїзди InterCity
До Данії прибув перший з нових електричних потягів IC5 від DSB для подорожей між регіонами країни.
Компанія придбала всього 153 потяги у французького виробника Alstom і витратила на них понад 20 млрд крон.
Генеральний директор DSB Флеммінг Єнсен (дан. Flemming Jensen) називає прибуття цього виду потяга «важливою віхою» для данського транспортного сполучення.
IC5 купують на заміну застарілих дизельних потягів DSB. Загалом вони працюватимуть як потяги InterCityLyn на довгі маршрути та InterCity на короткі дистанції.
Пасажири зможуть почати подорожі лише у 2027 році. До цього часу потяги будуть проходити тестування і випробування.
Міністр транспорту прагне замінити залізничного оператора GoCollective
Як стверджує міністр транспорту Томас Дeніельсен (дан. Thomas Danielsen) з боку залізничного оператора GoCollective останнім часом дуже велика кількість скасувань та затримок потягів. До прикладу, у серпні компанія за один тиждень мала 46 скасованих рейсів на лінії Тібанен (дан. Thybanen) в Ютландії. Це викликало обурення та критику зі сторони пасажирів і не тільки.
Саме тому міністр транспорту хоче, щоб залізничні операції компанії GoCollective були передані DSB. На початку вересня він заявив, що покарає компанію «історично великим штрафом за те, що вони так працюють». Яка це буде сума поки що невідомо.
Дата передачі ще не встановлена. Але за словами міністра це має статися “якнайшвидше”, хоч і обійдеться в «багато сотень мільйонів крон».
GoCollective це найбільший приватний оператор громадського транспорту в країні з понад 2000 співробітниками. До 2023 року компанія мала назву Arriva.
Прессекретар GoCollective Міккель Юль (дан. Mikkel Juul) ще у серпні заявив, що скасування потягів було пов’язано з тим, що кілька з них перебували в ремонті:
“Ми розуміємо розчарування пасажирів. Це прикро і дратує. Зараз у нас на ремонті перебуває кілька потягів. Було кілька термінових несправностей, через які частина техніки вийшла з ладу в потягах.”
За даними TV 2 Fyn, щороку залізничним оператором GoCollective користується близько десяти мільйонів пасажирів. Вони обслуговують близько 25 відсотків залізничної мережі Данії.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Ivanenko Anna/Іваненко Анна
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“В гості до мудрих: зустрічі та історії данських Silvers” – матеріал Анни Куделі
“Від тимчасового притулку до стабільного життя: як українцям у Данії перейти від статусу біженця до експата” – матеріал Юлії Жадан
“Фемінізм по-данськи: міфи і реальність” – матеріал Дарини Левченко
“Зелений туризм в Данії: як скористатися лісовими бесідками – шелтерами” – матеріал Маріни Хоменко
