З 22 по 29 вересня 2025 року в Данії спостерігали дрони над різними аеропортами країни, а уряд Данії провів офіційну церемонію вибачення перед жінками Гренландії.
– Дрони над Данією: закриті аеропорти, розслідування, реакція уряду
– Уряд Данії офіційно вибачився перед ґренландськими жінками й завершив найскандальнішу судову справу на користь гренландки
– У Данії стрімко зросли витрати на дітей, які не відвідують школу
– Вперше винищувачі F-35 сіли на Борнхольмі
– В Есб’єргу відкрили першу клініку для жінок після прееклампсії
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Дрони над Данією: закриті аеропорти, розслідування, реакція уряду
Увечері 22 вересня над аеропортом Копенгагена було зафіксовано кілька великих дронів. Інцидент змусив поліцію оперативно закрити повітряний простір: з 20:30 до 00:20 усі рейси з та до аеропорту були скасовані. Наступного ранку копенгагенська поліція заявила, що дрони не становили прямої загрози території Данії, однак за ними стоїть «професійний гравець», який має ресурси, час і бажання продемонструвати свої можливості.
За попередніми даними, йшлося про два-три великі дрони, які подолали значну відстань із кількох напрямків; одна з гіпотез полягає в тому, що вони могли злетіти з корабля.
Під час пресконференції поліція не виключила ймовірності російського сліду, хоча остаточних висновків поки що немає. Старший інспектор Єнс Єсперсен (дан. Jens Jespersen) пояснив, чому дрони не були збиті: у щільно забудованому районі, де у повітрі перебували літаки з повними паливними баками, застосування зброї могло створити ще більшу небезпеку.
Проблема виявилася ширшою, ніж лише Копенгаген. Тієї ж ночі невідомі дрони помітили над аеропортом Гардермуен (норв. Oslo Lufthavn, Gardermoen) у норвезькій столиці Осло, що також призвело до закриття повітряного простору.
Данське медіа EkstraBladet повідомило, що його кореспонденти за допомогою гелікоптера виявили в цей день російське судно в нейтральних водах, але дуже близько від данських островів Лолланд та Лангеланд, яке стояло вимкнувши свою систему ідентифікації як раз під час підозрілого з’явлення великих дронів над Данією.
Данське ЗМІ звернуло свою увагу на це судно, оскільки воно є частиною російського тіньового флоту.
Великий десантний корабель “Александр Шабалин” стояв невидимим для радарів і, за інформацією данських журналістів, вже декілька днів не проявляв жодної діяльності.
За два дні, 24-25 вересня, вже в Північній Ютландії були знову зафіксовані польоти невідомих дронів, через що тимчасово закрили повітряний простір для цивільної авіації.
Дрони були зафіксовані вперше о 21:44 в аеропорту Ольборга, а востаннє о 00:54. Згодом їх бачили біля аеропортів Есб’єрга (дан. Esbjerg Lufthavn), Сьоннерборга (дан. Sønderborg Lufthavn) та Скрюдструпа (дан. Flyvestation Skrydstrup). Подальший маршрут дронів наразі невідомий, і жоден з них не був збитий.
Особливе занепокоєння викликало те, що поруч з аеропортом Ольборг (дан. Aalborg Lufthavn) розташована авіабаза, де базуються транспортні літаки C-130 Hercules, CL-604 Challenger і підрозділ Єгерського корпусу. Авіабаза Скрюдструп, де також помічали дрони, є зоною технічного обслуговування винищувачів F-16.
Через інциденти тимчасово обмежували вильоти й посадки в Ольборзі і та Біллунні (дан. Billund Lufthavn). Деякі рейси були скасовані.
У Копенгагені наступного вечора дронів уже не спостерігали, і розклад польотів залишився без змін.
Данський уряд розцінив ці події як серйозну атаку на критичну інфраструктуру країни, а прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) заявила, що не виключає можливу причетність Росії.
“Гібридні атаки торкнулися не лише Данії. Вони мають на меті заплутати нас і зробити невпевненими. Одного разу це можуть бути дрони. Іншого – кібератаки, дезінформація, вплив на вибори. Метою є дестабілізація нашого суспільства та підрив довіри до влади. І все це підкреслює, що загроза безпеці Європи є серйозною – і реальною,” – зазначила прем’єр-міністерка Фредеріксен.
В одному зі своїх вечірніх звернень до громадян Данії, Метте Фредеріксен повідомила, що цього тижня на зустріч до Копенгагену прибудуть глави держав та урядів Європи. Вони обговорюватимуть європейську оборонну та безпекову політику.
Уряд Данії офіційно вибачився перед ґренландськими жінками й завершив найскандальнішу судову справу на користь гренландки
24 вересня у столиці Гренландії Нууці відбулась офіційна церемонія вибачень за історичні помилки у ставленні уряду Данії до жінок Гренландії. У той час як прем’єрка Данії Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) просила вибачення перед населенням острова, у Копенгагені завершилась одна з найгучніших судових справ, пов’язаних з цим скандалом: Івана Ніколіне Брьонлунд (дан. Ivana Nikoline Brønlund) була возз’єднана зі своєю донькою, яку влада помилково відібрала одразу після народження.
Згідно справи Івани, її дитину забрали через кілька годин після пологів у серпні, посилаючись на так звану оцінку батьківських компетенцій. Але за законом від травня цього року муніципалітети не мають права проводити такі тести щодо родин із ґренландським походженням, адже вони критикувалися за культурну упередженість.
Після шести тижнів протестів у Гренландії і публічного розголосу Данська апеляційна інстанція вирішила, що рішення про вилучення дитини ухвалили безпідставно.
Критики називають інцидент доказом того, що дискримінація проти ґренландців у Данії триває й досі. Голова уряду Ґренландії Єнс-Фредерік Нільсен (грен. Jens-Frederik Nielsen) заявив, що цей випадок є «грубим порушенням правил» і свідченням браку рівності.
Міністерка соціальної політики Данії Софі Гесторп Андерсен (дан. Sophie Hæstorp Andersen) різко розкритикувала дії муніципалітету Хойе-Тострупу (дан. Høje-Taastrup Kommune), який прийняв скандальне рішення про вилучення дитини Івани, й наголосила: родини з ґренландським корінням мають бути впевнені, що всі муніципалітети будуть дотримуватись закону.
Тим часом сама Івана Брьонлунд відмовляється від нових коментарів – тепер вона хоче зосередитися лише на своїй доньці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Знайомтесь, Гренландія!”: добірка відео про найбільший острів планети
У Данії стрімко зросли витрати через дітей, які не відвідують школу
Данські муніципалітети торік виплатили 2,5 мільярда крон батькам, які змушені залишатися вдома через те, що їхні діти не ходять до школи чи дитячого садка. Це на мільярд більше, ніж у 2019 році, свідчать дані Данської статистики.
Причиною зростання витрат є зокрема феномен так званої “відмови від навчання у школі”, коли діти з різних причин, зокрема через тривожні розлади, проблеми в сім’ї чи загальне погане самопочуття, не можуть відвідувати навчальні заклади.
За словами експерта з освіти при аналітичному центрі VIVE Тює Тегтмейєра (дан. Thyge Tegtmejer), проблема має системний характер: з одного боку, багато шкіл перебувають під фінансовим тиском, а з іншого, допомога дітям надається занадто пізно.
У Раннерсі витрати на компенсації для батьків зросли з 36 млн крон у 2022 році до понад 50 млн у 2024-му. Данські журналісти наводять приклад місцевої депутатки Генрієтти Малланд (дан. Henriette Malland), чий син має низку діагнозів і сам відмовлявся від навчання в школі. Ця відмова далась і матері, і її сину нелегко. Тож Генрієтта наголошує, що за сухими цифрами “додаткових витрат” стоять сім’ї, які щодня борються за підтримку.
У муніципалітетах обіцяють посилити інвестиції у загальноосвітні школи та раннє втручання. Водночас у Данському об’єднанні муніципалітетів підкреслюють, що без ширшої співпраці на рівні держави та суспільства проблему не подолати.
Вперше винищувачі F-35 сіли на Борнхольмі
Два новітні данські винищувачі F-35 вперше приземлилися в аеропорту острова Борнхольм. Військове командування підкреслює, що це є сигналом того, що Данія готова оперативно захищати східний кордон країни та діяти в рамках спільної оборони НАТО в Балтійському морі.
“Це чітке свідчення того, що ми можемо працювати не лише з великих, а й з менших аеропортів,” – заявив командувач авіації генерал-майор Ян Дам (дан. Jan Dam).
За його словами, саме Балтійський регіон сьогодні є ключовою зоною для повітряної безпеки, а Борнхольм відіграє особливу роль у планах оборони.
З весни F-35 вже кілька разів брали участь у чергуванні над Балтикою, коли російські літаки наближалися до данського повітряного простору. Досі вони вилітали лише з бази Скрюдструп у Ютландії.
Начальник Генштабу Мікаель Віггерс Гюльгор (дан. Michael Wiggers Hyldgaard) назвав появу F-35 на Борнхольмі «сигналом безпеки» для мешканців острова та наголосив: присутність сучасних винищувачів напряму пов’язана з останніми інцидентами, зокрема порушенням російськими літаками повітряного простору Естонії.
Водночас у Данії готуються до остаточного виведення з експлуатації старих F-16, які прослужили понад 45 років. Нове покоління літаків уже бере на себе їхні функції: країна замовила у США 27 літаків F-35. Станом на сьогодні 15 вже в Данії, ще шість використовуються для навчання у США, решта прибуде найближчими роками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “На о. Борнхольм прибули перші нові бронемашини в межах програми модернізації оборони країни”
В Есб’єргу відкрили першу клініку для жінок після прееклампсії
У лікарні Есб’єрг–Гріндстед відкрили першу в Данії спеціалізовану клініку для жінок, які під час вагітності пережили прееклампсію. Проєкт отримав назву «Hjertemor» і має на меті запобігти розвитку серцево-судинних захворювань у молодих матерів.
Щороку близько 100 жінок у цьому регіоні стикаються з прееклампсією – станом, що може мати наслідки не лише під час вагітності, але й у майбутньому. За словами кардіолога Кристини Штольценбург Окслюнд (дан. Christina Stolzenburg Oxlund), однієї з ініціаторок клініки:
«Що ми знаємо точно, так це те, що ці жінки можуть розвинути серцево-судинні захворювання набагато раніше, ніж жінки того ж віку, які не мали прееклампсії. І це відбувається незалежно від інших факторів ризику.»
До сьогодні жінкам після прееклампсії радили лише звертатися до сімейного лікаря, що не завжди гарантувало належний контроль. Нова клініка передбачає системне спостереження: пацієнткам пропонують обстеження, контроль стану серця та судин, а також допомогу у зміні способу життя.
Окслюнд наголошує:
«Самі того не знаючи, жінки перебувають у групі високого ризику. Серцево-судинні захворювання можуть бути досить серйозними. Можуть утворитися тромби. І зрештою від них можна померти.»
У Данській асоціації серця вітають ініціативу. Дослідницький керівник організації, професор Гуннар Ґісласон (дан. Gunnar Gislason) зазначає, що такі пацієнтки часто «потрапляють між двома стільцями», адже після пологів ними більше не займаються акушери-гінекологи, а сімейні лікарі не завжди знають про підвищений ризик.
Водночас клініка в Есб’єрзі стане не лише місцем лікування, а й джерелом важливих даних для подальших досліджень. Зацікавленість у створенні подібних відділень вже висловила й інша велика лікарня у Hvidovre.
Прееклампсія вражає від 5 до 8% усіх вагітних жінок і визначається як підвищення тиску після 20-го тижня вагітності у поєднанні з появою білка в сечі.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Ivanenko Anna\Іваненко Анна
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Єдиний український тенор в Королівському оперному театрі Копенгагену” – матеріал Катерини Пеклін
“Орхус: афіша подій на жовтень” – матеріал Маріни Хоменко
“Копенгаген: афіша подій на жовтень” – матеріал Анни Куделі
“Подарунки з Данії: ідеї та варіанти” – матеріал Анни Куделі
“В гості до мудрих: зустрічі та історії данських Silvers” – матеріал Анни Куделі
