З 13 по 19 жовтня 2025 року в Данії продовжувалась виборча кампанія перед муніципальними виборами, а оборонна індустрія країни переймала досвід України.
– Місцеві кандидати скаржаться на хвилю погроз і цькування
– Данія створює підрозділ дронів, надихнувшись досвідом України
– Данські лікарні виявились вразливими до криз і гібридних атак
– В Хадерслеві український оборонний завод став однією з головних тем в рамках муніципальних виборів
– В Ютландії експериментують з “розумними” сенсорними підгузками для літніх людей
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Місцеві кандидати скаржаться на хвилю погроз і цькування
У Данії місцеві політики повідомляють про зростання кількості випадків погроз, хейту та переслідувань під час передвиборчої кампанії. За словами Бріяна Нільсена (дан. Brian Nielsen), депутата міської ради в Тістеді (дан. Thisted) від партії Thy Borgerlige, політична діяльність дедалі частіше супроводжується агресією.
«Це можуть бути погрози життю через SMS чи електронну пошту, крики на вулиці, поки ви роздаєте листівки. Люди кричать, що ти расист, нацист, або навіть кажуть, що ти мав би бути мертвий, що ти не вартий повітря, яким дихаєш», – розповів він виданню DR.
Нільсен додає, що найважче сприймати, коли агресія зачіпає його родину. За його словами, під час роздачі передвиборчих матеріалів люди ображали навіть його дітей.
Інша кандидатка Каріна Йууль Нільсен (дан. Karina Juul Nielsen) від Соціалістичної народної партії (дан. SF) у Хернінгу розповіла, що невідомі кинули яйце в її будинок. Вона підозрює, що інцидент пов’язаний саме з її участю у виборах:
«Ми живемо тут вже 24 роки, і такого ніколи не було. Наші автомобілі обклеєні моїми фото», – каже вона, наголошуючи, що не може стверджувати, чи пов’язаний цей інцидент з її кандидатурою.
За даними Інституту з прав людини, під час минулих місцевих виборів майже половина кандидатів у Данії стикалися з різними формами переслідування, погроз або вандалізму.
Політологиня Каріна Косьяра-Педерсен (дан. Karina Kosiara-Pedersen) із Копенгагенського університету попереджає, що такі інциденти становлять загрозу для демократії:
«Деякі люди відмовляються йти в політику або залишають її через короткий час. Є й ті, хто вже в політиці й хто говорить, що це така ціна. Наші дослідження показують, що нові кандидати найбільше страждають від переслідувань, і це впливає на те, чи хочуть люди взагалі балотуватись».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Після інциденту у Бронсхої виникла палка дискусія щодо системи реверсивних браслетів для сталкерів”
Данія створює підрозділ дронів, надихнувшись досвідом України
Данські збройні сили запроваджують підрозділ дронів як новий формат строкової служби. Перші військовослужбовці розпочнуть навчання вже у лютому 2026 року, повідомляє DR Nyheder.
Йдеться про спеціальний підрозділ при Командуванні спеціальних операцій, де строковики опанують роботу з усіма типами дронів: від старих розвідувальних апаратів, що використовувалися ще в Афганістані, до сучасних ударних, бомбових і «камікадзе»-дронів.
«Більшість жертв сьогодні спричинені саме через дрони, і саме в цьому напрямку рухається розвиток. Важливо, щоб ми йшли в ногу з часом і були на передовій цієї еволюції», – пояснив Ніколай Мартіну (дан. Nicolai Martinu), керівник навчального відділу Центру дронів данських збройних сил.
За його словами, створення підрозділу є пілотним проєктом, покликаним визначити, як саме дронові підрозділи можуть інтегруватися у сухопутні, повітряні та морські війська. Перші три місяці служби рекрути проходитимуть базову військову підготовку, після чого почнуть вивчати роботу з дронами.
У лютому близько 30 осіб розпочнуть служби в новому підрозділі. План полягає в тому, щоб поступово створити цілу роту, що складається приблизно зі 100 військовослужбовців, які знаються на дронах.
Ніколай Мартіну каже, що Командування спеціальних операцій та Міністерство оборони Данії мають тісні контакти в Україні та навчаються всього, що можуть, в українців щодо використання дронів на війні.
Наразі на момент публікації у дроновій частині ще залишаються вільні місця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Дрони над Данією: закриті аеропорти, розслідування, реакція уряду”
Данські лікарні виявились вразливими до криз і гібридних атак
Данські експерти попереджають, що система охорони здоров’я країни залишається вразливою до гібридних загроз, зокрема кібератак і перебоїв з електропостачанням. Попри наявність резервних генераторів, лікарні можуть опинитися без можливості надавати медичну допомогу у разі масштабної кризи.
«Наші лікарні вразливі, тому що вони відкриті для всіх. Це вже само по собі ризик. Не потрібно багато фантазії, щоб уявити, як хтось може вивести з ладу електроживлення, IT-систему чи запаси ліків. Або, в гіршому випадку, зупинити всю роботу лікарні,» – пояснює Расмус Далберґ (дан. Rasmus Dahlberg), дослідник у сфері безпеки та кризового управління.
Проблема стала особливо очевидною після нещодавнього інциденту в лікарні міста Раннерс, де зникла електрика, включно з резервною, що спричинило серйозні збої в операційних. Поліція затримала підозрюваного, який, за даними слідства, проник у технічні приміщення.
Крім того, кібератаки залишаються значною загрозою. За оцінкою Агентства громадської безпеки, рівень кіберзагрози для медичного сектору є «дуже високим». Минулого року хакери паралізували роботу університетської лікарні в Оденсе, і повернення до нормальної діяльності тривало близько двох тижнів.
«Лікарні є привабливою ціллю для хакерів, адже там зберігається величезна кількість персональних даних, а наслідки атаки можуть бути відчутними для всього суспільства», – наголошує професор кібербезпеки Йенс Мюруп Педерсен (дан. Jens Myrup Pedersen) з Університету Ольборга.
Міністерка охорони здоров’я Софі Льоде (дан. Sophie Løhde) визнала, що держава повинна реагувати на нові ризики:
«Ми бачимо нову, серйознішу картину загроз, тому зосереджуємо ще більшу увагу на підготовці до кризових ситуацій, не лише у сфері охорони здоров’я, а й у суспільстві загалом.»
Данський уряд вже виділив 500 мільйонів крон на посилення безпеки та стійкості лікарень у найближчі роки.
Попри ризики, влада наголошує: данські лікарні залишатимуться відкритими для всіх, адже закритість суперечила б принципам відкритого суспільства.
В Хадерслеві український оборонний завод став однією з головних тем в рамках муніципальних виборів
За повідомленням данського медіа DR, в Хадерслеві (дан. Haderslev) питання безпеки та військової присутності перетворилося на одну з головних тем перед муніципальними виборами, що відбудуться за місяць. Причиною стала поява українського підприємства Fire Point, яке планує відкрити поблизу авіабази Skrydstrup завод із виробництва ракетного пального для Збройних сил України.
Частина мешканців виступає проти. Вони побоюються, що військові об’єкти роблять регіон потенційною мішенню.
«Я думаю про те, чи безпечно було народжувати сина, коли поруч авіабаза. Ми ж будемо першими, хто постраждає,» – каже місцева жителька Хелле Меєр.
Інші, навпаки, вважають, що присутність армії гарантує захист.
«Це неприємна й нестабільна ситуація. Але добре, що ми маємо повітряну оборону та можемо захиститися,» – каже пенсіонер Нільс Крістіан Соренсен.
Мер громади Мадс Скау (дан. Mads Skau) визнає занепокоєння мешканців, але підкреслює економічну вигоду: близько 10% робочих місць у Хадерслеві пов’язані з оборонною сферою.
«Це небезпечний світ, у якому ми живемо. Тому я розумію, що люди можуть відчувати тривогу. Але оборонна промисловість створює робочі місця та ресурси,» – заявив він, додавши, що не виключає подальшого розвитку галузі в регіоні.
Водночас представники лівої партії Enhedslisten вимагають обмежити присутність військових підприємств. Їхній кандидат Свен Брандт (дан. Svend Brandt) наголошує: «Це ризикований бізнес, і ми не можемо підтримати подальше розширення оборонної індустрії.»
Як наголошують журналісти DR, дискусія навколо українського заводу та нових F-35, що базуються поблизу, стала однією з найгарячіших тем місцевої політики в Данії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В Південній Ютландії жителі занепокоєні щодо нової української військової фабрики”
В Ютландії експериментують з “розумними” сенсорними підгузками для літніх людей
У кількох данських громадах, зокрема в Обенро (дан. Aabenraa) та Сюд’юрс (дан. Syddjurs), влада впроваджує нові технології догляду за літніми людьми. Мова йде про підгузки з вбудованими сенсорами. Такі підгузки повідомляють персонал, коли їх потрібно замінити, що, за задумом, має зменшити навантаження на медпрацівників і підвищити комфорт мешканців будинків для літніх людей.
На доглядовому центрі Lergården у місті Обенро такі сенсорні підгузки використовують із 2019 року.
Соціально-медична асистентка Санне Бундгор (дан. Sanne Bundgaard), відповідальна за їхнє впровадження, вважає, що ця технологія підвищує якість життя мешканців:
“Ми змінюємо підгузок, коли це справді потрібно, і не заходимо до людей без потреби, щоб просити подивитися чи перевертати важких пацієнтів.”
Сенсор поки що фіксує лише наявність сечі, тому персонал усе одно перевіряє, чи не потрібна заміна з інших причин. Попри це, за словами Бундгор, система робить мешканців більш соціально активними:
“Ми можемо сказати їм, що вони спокійно можуть іти грати в бінго, адже ми отримаємо повідомлення, коли щось станеться.”
Втім, щодо економії часу ще триває дискусія.
“Я не відчуваю, що маю більше вільного часу, хоча дані це нібито доводять. Але помітно, що з мешканцями стало легше спілкуватися, тепер наші розмови не лише про підгузки,” – каже Санне Бундгор.
Керівництво будинку для літніх наголошує, що технологія поки використовується лише для 8 із 84 мешканців, але вже показує позитивні результати.
Не всюди експеримент був успішним. В Орхуській комуні (дан. Aarhus) від сенсорних підгузків відмовилися через те, що очікуваного вивільнення ресурсів не відбулося.
Експертка з Віве (дан. Vive), Національного дослідницького центру добробуту, Стінне Олекке Баллегор застерігає, що впровадження таких технологій потребує часу й критичного підходу:
“Потрібно мати керівництво, яке бачить сенс, працівників, які розуміють професійне значення, і технологію, яка справді працює. А якщо ні, то треба мати сміливість сказати: ми спробували, і це не для нас.”
Тож, як зазначають журналісти DR, попри різні результати, експерти сходяться на думці, що технологічні рішення у сфері догляду за літніми людьми ставатимуть дедалі важливішими, адже населення старішає, а працівників у сфері соціального догляду бракує.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Виклики інтеграції українців в Данії: 9 тез без висновків” – матеріал Алли Шоріної
“Як влаштована аптека в Данії” – матеріал Тетяни Сидорець
“Єдиний український тенор в Королівському оперному театрі Копенгагену” – матеріал Катерини Пеклін
“Орхус: афіша подій на жовтень” – матеріал Маріни Хоменко
“Копенгаген: афіша подій на жовтень” – матеріал Анни Куделі
