З 20 по 26 жовтня 2025 року в Данії почалась передвиборча кампанія, Novo Nordisk стикнулась одразу з двома складними ситуаціями, а під Копенгагеном з’явився новий спосіб пересування між містами.
– Novo Nordisk подала понад сотню позовів у США проти дешевих копій своїх ліків
– В Novo Nordisk спалахнув управлінський конфлікт
– Трансгендерна футболістка вперше офіційно отримала дозвіл грати за жіночу команду
– В данських супермаркетах пропонують запровадити технологію розпізнавання облич, щоб зменшити хвилю крадіжок
– В Данії стартувала передвиборча кампанія
– Під Копенгагеном запустили Hovedstadens Letbane – нову легкорейкову лінію
– Уряд виділяє 120 мільйонів крон на вирішення проблеми «уникання школи»
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
***
Novo Nordisk подала понад сотню позовів у США проти дешевих копій своїх ліків
Данська фармкомпанія Novo Nordisk веде масштабну судову кампанію у США проти дешевих копій своїх популярних препаратів для схуднення, зокрема Wegovy. За даними DR, компанія вже ініціювала 132 судові справи, стверджуючи, що неліцензовані версії можуть бути небезпечними для пацієнтів.
«Ми робимо все, щоб захистити пацієнтів від небезпек, пов’язаних із копіями, зокрема через інформаційні кампанії, співпрацю з регуляторами та судові дії», – йдеться у коментарі Novo Nordisk.
Однак американські активісти побоюються, що така боротьба може мати зворотний ефект. Аманда Бонелло (англ. Amanda Bonello), засновниця неурядової організації GLP-1 Collective, попереджає, що якщо доступ до недорогих копій буде закрито, тисячі американців можуть звернутися до так званого «сірого» ринку, де продаються сумнівні препарати без контролю якості.
«Так можна відправити людей у зовсім нерегульовані куточки інтернету. Це небезпечно. Там нема нічого безпечного чи легального», – каже Бонелло.
Активістка, яка сама схудла на 20 кілограмів завдяки копії препарату, тепер веде подкаст і кампанію за дешевший та безпечний доступ до засобів для схуднення. Вона наголошує: «Коли 40% американців мають надлишкову вагу, потрібне рішення, яке буде по кишені».
Бонелло сподівається, що з часом страхові компанії почнуть покривати вартість таких препаратів, аби кожен міг придбати їх «за 20 доларів, як будь-які інші ліки».
***
В Novo Nordisk спалахнув управлінський конфлікт
У найбільшій фармацевтичній компанії Данії Novo Nordisk спалахнув управлінський конфлікт. Майже вся рада директорів компанії достроково залишить свої посади після розбіжностей із головним акціонером Novo Nordisk Foundation. Про це повідомила компанія у біржовому пресрелізі.
14 листопада відбудеться позачергові збори акціонерів, на яких буде обрано новий склад ради. Зокрема, голова ради Хелге Лунд (норв. Helge Lund) і заступник голови Хенрік Поульсен (дан. Henrik Poulsen) не балотуватимуться повторно. Із семи незалежних членів залишиться лише один – британець Касім Кутай (англ. Kasim Kutay).
Причиною масових відставок стали розбіжності між радою компанії та фондом-власником щодо майбутнього складу керівництва. «Рада директорів запропонувала оновлення з акцентом на додаванні окремих нових компетенцій, зберігаючи при цьому наступність, тоді як рада директорів Фонду хотіла більш комплексної реструктуризації», – пояснив нинішній голова Хелге Лунд.
Найгучнішою частиною перебудови стало повернення Ларса Ребіена Соренсена (дан. Lars Rebien Sørensen), який керував Novo Nordisk у 2000–2016 роках і нині очолює власницький фонд. Він висунутий на посаду нового голови ради директорів.
До складу ради також запропоновано відомих фахівців із бізнесу: Брітт Мелбі Єнсен (Данія), Мікаеля Дольстена (Швеція) та Штефана Енгельса (Німеччина). Новий склад ради працюватиме щонайменше до 2026 року.
«Ми вважаємо, що настав час додати нові компетенції та перспективи до ради, щоб підтримати генерального директора Майка Даустдара та його команду у виконанні стратегії компанії», – заявив Ларс Ребіен Соренсен.
Кадрова драма розгортається на тлі падіння ринкової вартості компанії більш ніж на 60% від піку минулого літа та кількох знижених прогнозів прибутку.
Після звільнення попереднього CEO Ларса Фруергаарда Йоргенсена керівництво перейшло до досвідченого менеджера Майка Даустдара, який нещодавно оголосив про масове скорочення 9 тисяч працівників, тобто близько 10% персоналу компанії.
Попри кризу, Novo Nordisk очікує отримати понад 100 мільярдів данських крон прибутку у 2025 році, але це значно менше, ніж прогнозувалося раніше.
***
Трансгендерна футболістка вперше офіційно отримала дозвіл грати за жіночу команду
Після більш ніж двох років очікування Олівія К’єрсґор Коллінет (дан. Olivia Kjærgaard Collenette) з міста Ельсінор нарешті отримала дозвіл від DBU Sjælland виступати за місцеву жіночу футбольну команду. Рішення стосується лише аматорських змагань на острові Зеландія, але для самої спортсменки це вже справжній прорив.
«Це просто чудово. Нарешті правила на моєму боці, і я можу виходити на матчі. Це відчувається неймовірно», – каже Олівія, розминаючись із товаришками по команді Helsingør IF.
Для Коллінет, яка два з половиною роки тому офіційно змінила стать, дозвіл означає набагато більше, ніж просто можливість грати.
«Мені важливо бути частиною жіночого колективу, де я почуваюся на своєму місці. Це зміцнює мій психічний стан і дає відчуття спільноти», – говорить вона.
Хоча DBU Sjælland зробила крок назустріч інклюзії, правила не діють на національному рівні. Інші регіональні футбольні спілки, зокрема DBU Jylland, досі не дозволяють трансгендерним жінкам обирати, у якій категорії – жіночій чи чоловічій – вони можуть грати.
Не всі у футбольному середовищі сприйняли рішення позитивно. Представниця жіночої команди з Фредеріксберга Мілле Сьоренсен (дан. Mille Sørensen) висловила занепокоєння:
«Я не впевнена, що хтось замислився, як почуватимуться гравчині, якщо на полі буде кілька біологічних чоловіків. Це може бути проблемою».
Олівія відповідає спокійно:
«Я не розумію, чому це має бути проблемою. Ми всі жінки, які поводяться як жінки й ідентифікують себе як жінки. Йдеться не про те, щоб щось забрати в когось, а про розширення різноманіття».
Щоб трансгендерна жінка могла грати у жіночій категорії, вона має пройти юридичну процедуру зміни статі, тобто отримати CPR-номер (ідентифікаційний код), що закінчується на парну цифру. За даними DBU Sjælland, наразі на всьому острові лише дві трансгендерні жінки виявили бажання грати у футбол.
Голова DBU Sjælland Якоб Кеуд (дан. Jakob Koed) пояснив рішення просто:
«Ми не хочемо бути суддями того, ким люди себе відчувають. Ми просто слідуємо офіційним правилам Данії: якщо за CPR-номером ця людина жіночої статі, людина може грати за жінок».
Для Олівії К’єрсґорд Коллінет це не лише футбольна перемога, а й символ прийняття та рівності, за яку вона, за її словами, «боролася багато років».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Данський суд вперше розглянув справу про «місгендеринг»”
***
В данських супермаркетах пропонують запровадити технологію розпізнавання облич, щоб зменшити хвилю крадіжок
Данські роздрібні мережі зазнають збитків на близько 2 мільярди крон щороку через крадіжки, це еквівалентно 5,5 мільйона крон (понад 700 тисяч євро) щодня з продуктових магазинів, таких як Netto, Spar, Rema 1000, Brugsen та Føtex. Через зростання масштабів проблеми організація De Samvirkende Købmænd, що об’єднує близько 1500 торговців, пропонує дозволити використання технологій розпізнавання облич у магазинах.
За словами директора організації Янніка Нютофта (дан. Jannick Nytoft), офіційно торік було зафіксовано 27 625 крадіжок, що на 80% більше, ніж у 2021 році.
«Це 75 крадіжок на день, але це лише ті, що потрапили до поліції. Є ще безліч випадків, які ніхто не фіксує», – зазначив Нютофт.
De Samvirkende Købmænd пропонує створити реєстр засуджених крадіїв і дозволити магазинам перевіряти покупців при вході за допомогою камер.
«Якщо система розпізнає людину з реєстру, персонал отримає сигнал. Інші клієнти просто проходитимуть як зазвичай», – пояснює Нютофт.
За його словами, це допоможе боротися з «ядром» злодіїв, серед яких є й іноземні банди, що гастролюють Данією. За його словами, за одну крадіжку професійні злодії можуть винести товарів на 4000-5000 крон.
Втім, ініціатива викликає суперечки. Раніше подібна спроба від мережі Salling Group викликала хвилю критики через побоювання щодо порушення приватності. На запит журналістів DR, компанії Coop і Rema 1000 заявили, що вважають ідею цікавою, але наголошують: технологію слід використовувати «дуже обережно».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В супермаркетах подорожчають продукти через новий збір на пакування”
***
В Данії стартувала передвиборча кампанія
В суботу, 25 жовтня, о 12:00 в Данії офіційно стартувала передвиборча кампанія до місцевих рад. Отже відтепер політики можуть розміщувати свої агітаційні плакати на вулицях.
Плакати залишатимуться висіти до 26 листопада, тобто ще вісім днів після дня голосування.
Для багатьох кандидатів це справжнє свято. Наприклад, Руне Люаґер (дан. Rune Lyager), головний кандидат партії Fælleslisten в муніципалітеті Ікаст-Бранне розповів, що його команда почала день із спільного сніданку для 40–50 людей, після чого всі вирушили розвішувати плакати разом.
Подібні емоції й у представників Соціалістичної народної партії (SF) в Хернінгу, де кандидатка Кірстен Кронборг Хансен (дан. Kirsten Kronborg Hansen) має свою команду переважно з членів власної родини.
Журналісти DR також наводять приклад кандидата від Enhedslisten на острові Морсьо Оле Лайґор (дан. Ole Lajgaard), який змушений розвішувати плакати самотужки. Лайґор переконаний, що навіть у цифрову добу плакати мають значення.
Як зазначається у данському медіа, цього року роль саме паперових плакатів на вулицях може зрости, адже компанія Meta заборонила політичну рекламу на Facebook, а отже, традиційні методи агітації знову виходять на передній план.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “На острові Fanø не можуть знайти бажаючих стати мером”
***
Під Копенгагеном запустили Hovedstadens Letbane – нову легкорейкову лінію
Після шести років будівництва у передмісті Копенгагена офіційно відкрилася Hovedstadens Letbane – нова легкорейкова лінія, яка має стати «новим хребтом громадського транспорту» столиці.
На урочистому відкритті вранці 26 жовтня звучало чимало захоплених відгуків від місцевих політиків. «Це історичний день», – сказав один із виступаючих. Інші позитивно відгукувались про лінію як про «зелену та дружню до клімату».
Перший потяг вирушив із станції Ісхой, і ще до відправлення біля платформ зібралися сотні охочих спробувати новий транспорт. «Я їхав на останньому трамваї, коли мені було шість років, тому цікаво опинитися на першій поїздці легкорейкового потяга», – розповів пасажир Карстен Торсен, який прийшов із дружиною.
Нова лінія з’єднує західні передмістя Копенгагена від Ісхоя до Редовре Норд. Вона прокладена окремими коліями вздовж жвавої автомагістралі Ringvej 3, що дозволяє уникати автомобільних заторів.
«Це значно скоротить час у дорозі, адже тепер не потрібно зважати на затори, як у випадку з автобусами», – зазначив пасажир Стефан Вольфсбург.
Поки що відкрито 12 станцій, але вже у літку 2026 року заплановано запуск другої ділянки маршруту до Люндтофте, на північ від столиці.
За словами місцевої влади, запуск легкорейкової лінії – це важливий крок до сталого розвитку транспорту у столичному регіоні Данії.
***
Уряд виділяє 120 мільйонів крон на вирішення проблеми «уникання школи»
Проблема так званого «уникання шкільного навчання» (дан. ufrivilligt skolefravær) вперше офіційно потрапила до державного бюджету Данії. Урядова коаліція SVM разом із Консервативною народною партією вирішила виділити 30 мільйонів крон щороку впродовж 2026–2029 років на боротьбу з тривалим небажаним пропуском занять серед дітей.
Рішення ухвалене після виходу документального серіалу DR «Skolens tabte børn» («Втрачені діти школи»), який показав масштаб проблеми: за оцінками Міністерства освіти та організації Børns Vilkår, близько 52 тисяч дітей у державних школах так чи інакше уникають шкільного навчання.
«Ми перейшли від нуля до 30 мільйонів на рік, і це величезний крок уперед. Нарешті ця тема отримала власну політичну вагу», – сказала педагог і авторка книжок про відсутність дітей в школі Анне Вестергор (дан. Anne Vestergaard).
Згідно з планом, кошти підуть на створення Національного центру знань про уникання шкільного навчання, який діятиме при Міністерстві дітей і освіти. Центр має допомагати муніципалітетам розробляти ефективні програми підтримки дітей і сімей, а також узгодити дії між різними відомствами.
Політична речниця Консервативної партії Метте Абільґор назвала ситуацію, коли тисячі дітей не відвідують школу місяцями, «суспільним банкрутством».
Однак не всі експерти вважають виділені кошти достатніми. Голова Данської вчительської асоціації Гордон Ерсков Мадсен (дан. Gordon Ørskov Madsen) заявив, що 30 мільйонів на рік «не вирішать масштабні проблеми школи»:
«Ми не можемо латати глибокі системні проблеми такими невеликими сумами. Потрібні серйозні інвестиції в довгострокові рішення».
Попри це, організація Skole og Forældre назвала рішення «позитивним сигналом» і закликала направити більшу частину коштів безпосередньо до шкіл і муніципалітетів, де родини стикаються з проблемою щодня.
***
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Різдвяна допомога в Данії: куди та коли звертатись” – матеріал Катерини Пеклін
“Картопляний тиждень у Данії: коли канікули були не канікулами, а робочими вихідними” – матеріал Анни Нездолій
“Орхус: анонс подій на листопад” – матеріал Маріни Хоменко
“Виклики інтеграції українців в Данії: 9 тез без висновків” – матеріал Алли Шоріної
“Як влаштована аптека в Данії” – матеріал Тетяни Сидорець
