З 27 жовтня по 2 листопада 2025 року в Данії вручали нагороди митцям, обговорювали зв’язки данського бізнесу з росією та агітували до майбутніх комунальних виборів.
– У центрі Орхуса археологи знайшли понад 50 людських скелетів
– 5 данських митців отримали довічні гранти
– В Раннерсі вперше вручили три Королівські премії
– Журналісти виявили 1,9 тис. тонн поставок данської фарби Flügger до росії
– Данське медіа опублікувало розслідування щодо продажу Carlsberg російському бізнесу
– Новий рекорд: кожен десятий запрошений голосувати – іноземець
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
У центрі Орхуса археологи знайшли понад 50 людських скелетів
У самому серці міста Орхус археологи з музею Moesgaard виявили понад 50 скелетів, яким може бути до 900 років.
Знахідку зробили під час земляних робіт поблизу вулиці Skt. Olufs Gade, де в Середньовіччі стояла церква Святого Олафа.
«Це феєрична знахідка. Нечасто трапляється нагода дістати такі добре збережені скелети з-під землі в центрі Орхуса», – розповів археолог Мадс Равн (дан. Mads Ravn), керівник відділу локальної культурної спадщини музею Moesgaard.
За словами науковців, поховання належить до періоду, коли християнство вже утвердилося в Данії, і звичним стало ховати людей на церковних кладовищах.
Фахівці зазначають, що завдяки добре збереженим решткам можна буде дізнатися чимало про життя середньовічних жителів Орхуса, а саме їхній зріст, стать, хвороби, а також родинні зв’язки.
«Нові технології роблять це ще цікавішим, адже коли почнемо проводити ДНК-тести, ми зможемо побачити, чи були вони родичами сучасних жителів Орхуса», – каже Равн.
Наразі експерти музею проводять дослідження, які допоможуть встановити вік, стан здоров’я та, можливо, навіть зовнішність людей, похованих на стародавньому цвинтарі Святого Олафа, який використовували до 1813 року.
5 данських митців отримали довічні гранти
П’ятеро митців отримали цьогорічну довічну почесну відзнаку та грошову стипендію Statens Kunstfond, яка є однією з найпрестижніших нагород у культурному житті Данії. Восени 2025 року її лауреатами стали:
- письменниця Шарлотта Вайце (дан. Charlotte Weitze),
- музикант King Diamond (дан. Kim Bendix Petersen),
- художниця Гун Горділло (дан. Gun Gordillo),
- поет Ларс Скіннебах (дан. Lars Skinnebach) та
- режисер-документаліст Сімон Леренг Вілмонт (дан. Simon Lereng Wilmont).
Як зазначив голова представництва фонду Генрік Тварньо (дан. Henrik Tvarnø), нагорода є визнанням «видатних митців із дуже різних творчих світів» та символом глибокої вдячності за їхній внесок у розвиток культури.
Відзнака Statens Kunstfond присуджується митцям, чиї роботи мають визначне значення для данської культури й залишили тривалий слід у мистецтві.
Шарлотта Вайце отримала нагороду за унікальне поєднання міфів і сучасної прози, що спонукає до роздумів про екзистенційні теми та кліматичне майбутнє.
King Diamond – легендарний вокаліст і лідер гуртів Mercyful Fate та King Diamond, який зробив Данію помітною на світовій метал-сцені.
👻Нині 69-річний данський музикант King Diamond, справжнє ім’я якого Kim Bendix Petersen, мешкає в Техасі, але, за власними словами, “привиди з Hvidovre” переїхали разом із ним за океан. Для King Diamond, як зазначають критики, це – пізнє, але цілком заслужене визнання його місця в історії світової музики.
Гун Горділло визнана піонеркою світлового мистецтва, що понад пів століття експериментує з неоном і простором.
Ларс Скіннебах – поет, відомий своїми експериментальними текстами й виступами, які поєднують тілесність і політичну чутливість.
Сімон Леренг Вілмонт, режисер фільмів «A House Made of Splinters» і «The Distant Barking of Dogs», нагороджений за глибокі, людяні документальні портрети.
Довічна стипендія Statens Kunstfond вручається з 1964 року й становить до 189 тисяч данських крон на рік і вручається митцям, які зробили визначний внесок у культуру країни.
В Раннерсі вперше вручили три Королівські премії
Увечері 28 жовтня король Данії Фредерік X та королева Марія вперше вручили Kongeparrets Priser – Королівські премії, які прийшли на зміну відомим Kronprinsparrets Priser, започаткованим ще у 2004 році. Цьогорічна церемонія відбулася у місті Раннерс на сцені концертного залу Værket.
Окрім оновленого формату, премія отримала й нову категорію – Премію спільнот (дан. Fællesskabsprisen), яку вручали поряд із Культурною премією та Соціальною премією.
За словами експерта з королівського брендингу Яннека К. Соммера (дан. Jannek K. Sommer) з Південного університету Данії, нагорода «добре відповідає напряму, закладеному королем Фредеріком».
«По-перше, він не бачить себе єдиним монархом, а радше частиною сильної пари разом з королевою Марією… Окрім цього, він чітко зорієнтован на народ», – зазначив Соммер.
Цьогорічні лауреати отримали по 500 тисяч данських крон, бронзову статуетку роботи Сіф Ітони Вестерберг та можливість співпраці з фондом Bikubenfonden, який стоїть за організацією премії.
- Культурну премію отримала режисерка Крістіна Росендал (дан. Christina Rosendahl), авторка фільму «Fuld af kærlighed» про вплив алкоголізму на сім’ю
- Соціальну премію – організація Code of Care, що допомагає компаніям наймати людей із особливими потребами.
- Премію спільнот – ініціатива Grønne Nabofællesskaber, яка об’єднує понад 47 тисяч данців у понад 300 локальних групах, що працюють задля екологічного майбутнього.
На думку експертів, вибір лауреатів і структура премії відображають головні цінності нового монарха – підтримку спільноти, екологічність і соціальну відповідальність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Данський Оскар”, або Премія Роберта 2025: Номінанти та переможці”
Журналісти виявили 1,9 тис. тонн поставок данської фарби Flügger до росії
Журналісти данського видання DR Nyheder спільно з естонським Delfi Meedia з’ясували, що щонайменше 1 900 тонн (приблизно 1,5 мільйона літрів) фарби від відомого данського виробника Flügger було доправлено до росії в обхід санкцій Європейського Союзу.
Розслідування показало, що після запровадження санкцій у 2022 році фарбу спочатку відправляли з міста Колдінг до Естонії, де її нібито продавали через місцевого дистриб’ютора у прикордонному місті Нарва. Однак більшість продукції згодом переправляли через кордон до росії. Згідно з митною інформацією, яку DR News отримала завдяки базі даних ImportGenius, з липня 2022-го до жовтня 2024 року понад 100 вантажівок із продукцією Flügger перетнули російський кордон, тобто майже один рейс щотижня.
Професор кримінального права з Орхуського університету Ніколай Сіван Хольст (дан. Nicolaj Sivan Holst) зазначив: «Схоже, що існувала дуже професійна та дуже систематична схема».
Згідно з дослідженням данських та естонських журналістів, продукцію Flügger виробляли у Колдінгу та направляли до Естонії. В Нарві фарбу перевантажували у нові вантажівки, складали нові накладні, згідно яких росія нібито виступала лише як транзитна країна, а кінцевим пунктом призначення зазначались Туреччина, Киргизстан або Казахстан. Однак фарба ніколи не потрапляла до цих трьох країн, а проходила митне оформлення та направлялась по російських містах.
Фарба Flügger, як і інші схожі товари, включена до санкційного списку через її потенційне використання у промисловості, що може «зміцнити промисловий потенціал росії».
Компанія Flügger не захотіла давати інтерв’ю, але у письмовій відповіді заявила, що «один або декілька дистриб’юторів, порушуючи як угоди про співпрацю, так і рекомендації, просували та перепродавали продукцію Flügger на російському ринку за нашими спинами».
Компанія також зазначає, що співпрацює з органами влади, які розслідують цю справу.
«Це абсолютно неприйнятно. Ми вийшли з росії, і наша політика абсолютно чітка: ми не хочемо мати нічого спільного з цим ринком. Це також було чітко повідомлено нашим партнерам», – йдеться у письмовій відповіді компанії.
Нині данська поліція розслідує можливе порушення санкцій. Серед фігурантів справи – генеральний директор і співвласник Flügger Сюне Шнак (дан. Sune Schnack) та фінансовий директор компанії.
Розслідування триває, а данська компанія запевняє, що співпрацює з правоохоронцями.
Данське медіа опублікувало розслідування щодо продажу Carlsberg російському бізнесу
Нові дані, отримані данськими медіа DR Nyheder та Dagbladet Børsen, свідчать, що продаж російського підрозділу Carlsberg (Baltika Breweries) може бути профінансований через структури, пов’язані з російським мільярдером і союзником Володимира Путіна Геннадієм Тимченком, який перебуває під санкціями ЄС і США.
Після російського вторгнення в Україну у 2022 році Carlsberg оголосила про вихід із російського ринку. Але коли компанія у 2023 році знайшла покупця для Baltika, Путін підписав указ про фактичну націоналізацію підприємства, і данський концерн втратив будь-який контроль над своїм найбільшим активом у росії.
Тоді Carlsberg швидко відреагував. По-перше, данська компанія позбавила пивоварню «Балтика» права продавати продукцію пивоварні. Крім того, як зазначають данські журналісти, Carlsberg здійснив маневр, який завдав «Балтиці» мільярдних збитків.
У листопаді 2023 року двох колишніх керівників «Балтики» заарештувала російська розвідувальна служба та звинуватила у «масовому шахрайстві». Зокрема, підозра полягала в тому, що ці два керівники намагалися допомогти Carlsberg вивести патенти з країни, і їм загрожувало багато років ув’язнення, якщо їх визнають винними.
Крім того, «Балтика», яка тепер перебувала під контролем російської держави, подала низку цивільних позовів проти Carlsberg, вимагаючи мільярди данських крон. Натомість Carlsberg вирішила списати вартість пивоварні «Балтика» приблизно до нуля крон. До вторгнення росії в Україну Carlsberg оцінювала вартість «Балтики» приблизно в 20 мільярдів крон.
Як зазначають данські журналісти, неочікувано у грудні 2024 року ситуація змінилася: російський президент підписав новий указ, який повернув Baltika під контроль Carlsberg, а вже через добу компанія продала завод двом топменеджерам підприємства за 2,3 мільярда крон. Згідно з документами, які отримали данські журналісти, це сталось завдяки тому, що Carlsberg отримала можливість врегулювати всі юридичні суперечки та відшкодувати невелику частину збитків компанії від фактичної націоналізації. Процес залишався конфіденційним аж до самого продажу.
DR Nyheder та Børsen запитали Carlsberg, хто надав данській пивоварні таку можливість у 2024 року, і чи були це російські чиновники, пов’язані з Кремлем та Путіним. Carlsberg не захотіла відповідати на це питання.
Компанію Baltika було продано російській компанії VG Invest, всі юридичні суперечки, пов’язані з продажем, були швидко вирішені, і два колишні генеральні директори «Балтики», яким загрожували багаторічні терміни ув’язнення, отримали штрафи в розмірі кількох тисяч крон.
Однак журналістське розслідування Фонду боротьби з корупцією (FBK), заснованого Олексієм Навальним, показало, що справжнім покупцем може бути Тимченко. Експерти називають Тимченка одним із найближчих до Путіна олігархів.
FBK отримав банківські документи, згідно з якими компанія-покупець VG Invest отримала кредит на суму угоди у державному банку Россельхозбанк, а кошти пройшли через низку компаній, пов’язаних із інвестиційною структурою Тимченка “Ena Invest”.
«На мою думку, цілком можливо, що «Балтика» зрештою опинилася у Геннадія Тимченка. Я не думаю, що Carlsberg міг би захистити себе від цього. Це просто різдвяні ігри на вершині російської еліти», – каже Оге В. Нільсен (дан. Aage V. Nielsen), який понад 30 років консультує данські компанії в росії.
У зв’язку з цією історією, DR Nyheder запросив у Carlsberg взяти участь у телевізійному інтерв’ю. Компанія відмовилась і натомість надіслала низку письмових відповідей.
В той же час інше данське медіа Børsen взяло інтерв’ю у генерального директорома компанії Якоба Оруп-Андерсона (дан. Jacob Aarup-Andersen), у якому генеральний директор зазначає, що потрібно розрізняти те, що сталося до продажу, а що після того, як Baltika потрапила до рук росії.
«Напередодні продажу ми провели значні розслідування як щодо покупців Baltica, так і щодо фінансування, яке було включено в угоду. І данська влада, як ви, я впевнений, також знаєте, також уважно розглянула ті ж питання та схвалила продаж», – каже він.
За даними DR, обидві компанії, що брали участь у купівлі (VG Invest і Новая Система) мають непрозору структуру власності та спільного директора, що ускладнює відстеження реального бенефіціара.
Після угоди Канада та Україна внесли VG Invest, її директора Ігоря Гусельникова та Baltika Breweries до санкційних списків, звинувативши їх у «конфіскації майна іноземних компаній як покаранні за критику війни проти України».
Як зазначають данські аналітики, це не перший випадок, коли російські активи західних компаній опиняються під контролем наближених до Кремля бізнесменів. Схожі історії відбулися після виходу з росії Shell та McDonald’s.
Тимченко, який мешкає у Женеві, продовжує безуспішно оскаржувати європейські санкції. Сам він на запити журналістів не відповів.
«Це класичний приклад того, як російська еліта зберігає контроль над ключовими активами, навіть коли іноземні компанії офіційно залишають країну», – підсумовує експерт Оге В. Нільсен.
Новий рекорд: кожен десятий запрошений голосувати – іноземець
В Данії на цьогорічних виборах встановлено новий рекорд: майже 500 тисяч іноземців без данського паспорта отримали право голосу на місцевих виборах. Це приблизно кожен десятий виборець. Саме тому по всій країні запускаються нові ініціативи, щоб заохотити іноземних виборців скористатися своїм правом.
Наприклад, у місті Сьоннербор на велосипедні сідла надягають чохли з QR-кодами, що ведуть на багатомовні інформаційні сторінки про вибори. У Копенгагені та Орхусі проводять зустрічі виборців англійською, а у Наксгові роздають інформаційні буклети різними мовами.
«Ми хочемо наблизити місцеву демократію до міжнародної спільноти. Якщо прагнемо інтеграції, важливо, щоб іноземці мали реальний вплив на життя громади», – каже Хелле Басгруп (дан. Helle Bastrup) з організації Erhverv Aarhus, яка опікується міжнародними мешканцями Орхуса.
Щодо тих, хто має право голосування на комунальних виборах, данські ресурси зазначають, що, окрім данців, на це також мають право іноземці з країн ЄС, Ісландії, Норвегії та Великої Британії, які можуть голосувати відразу після реєстрації в Данії. Представники інших держав отримують право голосу після чотирьох років проживання в країні. Голосувати на парламентських виборах, однак, можуть лише громадяни Данії.
Попри розширення виборчих прав, участь іноземців у виборах залишається низькою. На останніх муніципальних виборах у 2021 році середня явка становила 67,2%, але серед іноземців – лише 29,1%. Тоді ж найбільші групи іноземців, які були запрошені голосувати, були наступними:
- Німецьке громадянство: 45,1%
- Українське громадянство: 22,8%
- Румунське громадянство: 11%
- Польське громадянство: 12,7%
Політологиня Крістіна Баккер Сімонсен (дан. Kristina Bakkær Simonsen) з Орхуського університету вважає, що така різниця в явці свідчить про «тріщини у включеності політичної спільноти»:
«Коли іноземці не голосують, вони фактично відмежовуються від участі у прийнятті рішень. Це створює відчуття, що політичне життя – не для них».
Щоб дізнатись, який кандидат найбільше відповідає вашим очікуванням від влади, ви можете пройти тест від DR або тест від TV2.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В Данії стартувала передвиборча кампанія”
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Гелловін у гостях у хюге або скандинавська адаптація американського хорору” – матеріал Анни Нездолій
“Різдвяна допомога в Данії: куди та коли звертатись” – матеріал Катерини Пеклін
“Картопляний тиждень у Данії: коли канікули були не канікулами, а робочими вихідними” – матеріал Анни Нездолій
“Орхус: анонс подій на листопад” – матеріал Маріни Хоменко
“Виклики інтеграції українців в Данії: 9 тез без висновків” – матеріал Алли Шоріної
