З 10 по 16 листопада 2025 року в Данії готувались до муніципальних виборів та справлялись з хакерською атакою на державні сайти.
– Уряд планує виселяти з дачних ділянок порушників правил
– Кількість камер контролю швидкості на дорогах збільшиться втричі
– Суд Фредеріксберга засудив чоловіка за поширення інтимних сцен з фільмів
– В Данії розповсюджені опіоїди, замасковані під звичайні пігулки
– Сайти уряду Данії та важливої інфраструктури атакували DDoS-атакою. Проросійське угрупування взяло на себе відповідальність
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Уряд планує виселяти з дачних ділянок порушників правил
Данський уряд планує суттєво посилити контроль за дачними ділянками (дан. kolonihaver) та надати муніципалітетам більше інструментів для боротьби з порушеннями. Як пише Politiken, влада хоче припинити практику, коли дачні будиночки використовують як житло протягом року або незаконно розширюють.
Міністр з питань міст і сільських територій Мортен Далін (дан. Morten Dahlin) заявив, що більшість дачних ділянок функціонують так, як задумано, однак є власники, які «систематично порушують правила», а саме будують надто великі будинки та живуть там постійно, щоб уникнути податків. Це особливо стосується власників дачних ділянок в Копенгагені, Баллерупі та Вайле.
За данськими правилами, kolonihaver не можна використовувати для реєстрації постійного місця проживання (але можна для тимчасового), тим паче їх не можна використовувати для постійного проживання без реєстрації. Також існує ряд обмежень щодо того, що можна розташовувати й чим можна займатись на таких ділянках. Так, наприклад, більшість дачних ділянок мають бути максимум 30-60 квадратних метрів, хоча данські ЗМІ раніше викривали, що є чимало ділянок значно більших, майже 300 кв.м. Одна з таких ділянок навіть має двоповерхову віллу та басейн.
Урядовий план передбачає можливість накладати щоденні штрафи та вимагати від порушників, зареєстрованих за адресою дачного будинку, виїхати впродовж 14 днів. Також має з’явитися можливість вилучати ділянки, якщо їх використовують для кримінальної діяльності.
У спеціалізованому об’єднанні Kolonihaveforbundet, що об’єднує 40 тисяч ділянок, ініціативу підтримали. Голова об’єднання Карстен Кехлет (дан. Karsten Kehlet) заявив:
«Це дасть чіткий сигнал всім, що не можна використовувати дачні ділянки для постійного проживання».
Він підкреслив соціальний характер данських дачних ділянок та виступив проти їх перетворення на повноцінне житло.
У низці муніципалітетів, зокрема в Баллерупі й Оденсе, роками скаржаться на масові порушення. Мер Баллерупа Єспер Вюрцен (дан. Jesper Würtzen) назвав чинне законодавство «незрозумілим» і привітав зміни, хоча й вважає їх недостатніми. Серед іншого, він хотів би ще мати у розпорядженні реєстр, де можна було б побачити, кому належить кожен сад.
«Якщо у нас буде реєстр, ми зможемо набагато краще фіксувати шахрайство, яке відбувається на цих ділянках,» – коментує Вюрцен.
Кількість камер контролю швидкості на дорогах збільшиться втричі
У Данії планують суттєво розширити мережу стаціонарних камер фіксації швидкості, відомих у країні як stærekasser. До 20 існуючих пристроїв додадуть ще 40: 30 нових на звичайних дорогах та 10 уздовж автострад. Таким чином їхня загальна кількість зросте до 60. Водночас наявні камери модернізують, щоб покращити якість фіксації порушень.
«Ми встановили стаціонарні камери з міркувань безпеки дорожнього руху. Адже ми знаємо, що перевищення швидкості на дорогах вбиває», – заявив міністр транспорту Данії Томас Даніельсен (дан. Thomas Danielsen).
Міністр наголосив, що вплив камер на водіїв триває значно довше, ніж кількадесят метрів після їх проїзду: «Це неправда, що камери впливають на швидкість лише за 50-100 до місця її встановлення. Насправді вони мають триваліший ефект».
Десять із нових камер встановлять з ціллю зниження шуму, зокрема на кільцевій автомагістралі Motorring 3 в Копенгагені та біля мосту Вайлефйорд.
У Раді з безпечного руху (дан. Rådet for Sikker Trafik) рішення уряду зустріли схвально. За їхніми словами, камери не лише фіксують порушення, а й змінюють поведінку водіїв у ширшій перспективі.
Рада наголошує, що перевищення швидкості є чинником більш ніж третини смертельних ДТП у Данії. Водночас розширення мережі камер, хоч і позитивне, не може замінити комплексний підхід: «Хоча це хороший крок в цьому напрямку, це не спрацює ізольовано. Мають також бути пости поліції на вулицях, ATK [мобільні фотокамери – ред.] та соціальні кампанії, бо ми знаємо, що це працює», – сказав директор організації Якоб Бьоврінг Арендт (дан. Jakob Bøvring Arendt).
Уряд планує розпочати встановлення нових камер у 2027 році. Проєкт коштуватиме 64,2 млн данських крон, а впроваджувати його будуть поступово. Міністр підкреслив, що це не вплине на інші поліцейські ініціативи щодо боротьби з перевищенням швидкості і що держава не планує збільшувати доходи від штрафів.
За даними Ради з безпечного руху, стаціонарні камери вже знизили середню швидкість на контрольованих ділянках на 10 км/год, а подекуди на 20 км/год.
Суд Фредеріксберга засудив чоловіка за поширення інтимних сцен з фільмів
Суд Фредеріксберга виніс перший у Данії вирок у справі про незаконне поширення оголених та сексуальних сцен з фільмів і серіалів. 40-річного чоловіка з Вальбю, який на Reddit користувався ніком KlammereFyr, засудили до семи місяців умовного ув’язнення та 120 годин громадських робіт.
Слідство встановило, що у 2022–2023 роках він систематично викладав інтимні сцени понад сотні данських акторок у групі “SeDetForPlottet” із майже 6 тисячами користувачів, а також на порносайті. Загалом було поширено 347 відеокліпів з відомих фільмів і серіалів, серед яких Doggystyle, Strisser på Samsø, Nordkraft та Steppeulven. Кліпи навмисно виривалися з контексту та подавалися у сексуалізованому вигляді.
Спеціальний прокурор Національної групи з особливо тяжких злочинів (NSK) Ян Естерґор (дан. Jan Østergaard) повідомив: «Я задоволений вироком. Засуджений змонтував та опублікував відеофрагменти без дозволу власників авторських прав, і суд поставився до цього серйозно.»
Чоловік визнав провину ще на першому судовому засіданні 31 жовтня. Окрім незаконного поширення сцен, його також засудили за завантаження і розповсюдження понад 25 терабайтів контенту, захищеного авторським правом, через фолдинг-сервіс superbits.org.
За справою уважно стежили в Данському акторському союзі. Директорка Марія Вентегодт заявила: «Це рішення також важливе для мистецтва кіно… адже актори тепер можуть бути впевнені, що влада вживе заходів проти показу оголених сцен поза контекстом.»
Потерпілі сторони також вимагали компенсацію: 30 тис. та 15 тис. крон за кожен незаконно поширений кліп, але це питання розглядатимуть додатково у цивільному процесі.
Розслідування розпочалося після журналістського викриття у програмі DR K-Live, яке виявило масштаб поширення інтимних сцен. За даними DR, відео переглянули 4,2 млн разів до того, як групу на Reddit врешті закрили.
В Данії розповсюджені опіоїди, замасковані під звичайні пігулки
Колишній засуджений продавець опіоїдів, який відбув чотири роки ув’язнення за зберігання та збут великих партій наркотиків, розповів журналістам DR Kontant про масштаби нелегального ринку. За його словами, попит на опіоїди настільки великий, що «Вони безкінечні. Вони всюди. Їм немає кінця».
Анонімний співрозмовник пояснює, що раніше замовляв значні обсяги порошку з Китаю, який потім перепродавав. Цей порошок потрапляв до дилерів у Данії та за кордоном, і часто перетворювався на пігулки, що маскувалися під легальні ліки.
За словами колишнього контрабандиста, частина кримінальних угруповань пресує потужні опіоїдні суміші у пігулки та пакує їх у блістери, щоб вони виглядали як справжні препарати з аптеки. «Люди надають перевагу блістерам <… > Якщо у вас просто пігулки <… >, то їх важко продати», – каже він.
Експерти наголошують, що така «легітимна» форма робить пігулки особливо небезпечними для молоді. Керівник відділення Aarhus Rusmiddelcenter Мортен Огор (дан. Morten Aagaard) пояснює: «Молоді люди розповідають нам про опіоїди, розповідають, що це просто пігулки, які легко приймати <…> і тому вони сприймаються як безпечніші».
Поліція також фіксує поширення фальшивих блістерів. Інспектор поліції Зенке Іверсен (дан. Sønke Iwersen) зазначає, що підпільні виробники дедалі частіше пакують нелегальні препарати у фабрично схожі упаковки: «Кілька наших розслідувань показали, що незаконні опіоїди відносно легко можна розфасовувати у блістерні упаковки самостійно». Він додає, що поліція в Данії вже вилучала обладнання, здатне склеювати такі блістери.
Поліція поки не коментує деталі, але вказує, що значна частина нелегального виробництва, імовірно, відбувається у Східній Європі, після чого продукцію ввозять до Данії.
Сайти уряду Данії та важливої інфраструктури атакували DDoS-атакою. Проросійське угрупування взяло на себе відповідальність
На минулому тижні більше п’яти днів державні сайти та сайти важливої данської інфраструктури зазнавали хакерської атаки.
Одним з постраждалих став сайт DSB, а також сайт муніципалітетів Вайле, Торнбю, Ісхой, Гентофте, Рудерсдал та Хельсиньор, які втратили можливість роботи на деякий час. Муніципалітет Орхуса отримав «натяк» на те, що вебсайт муніципалітету може стати об’єктом кібератаки, але їхній сайт працював штатно весь час.
Від кібератаки також постраждали вебсайти Міністерства оборони та ряду політичних партій (Alternativet, Borgernes Parti, De Konservative, Moderaterne, Radikale Venstre, Socialdemokratiet, Socialistisk Folkeparti).
За атаку взяла відповідальність проросійська хакерська група NoName057(16), добре відома у Данії.
За словами технічного кореспондента DR Nyheder Хенріка Молтке (дан. Henrik Moltke), який уважно стежить за діяльністю групи протягом кількох років, загалом п’ятнадцять данських цілей зазнали атак так званих DDoS-атак, метою яких є перевантаження серверів, що призводить до збою.
Зранку 14 листопада також стали недоступними офіційні сайти мосту Великий Бельт storebaelt.dk та brobizz.dk. За словами прессекретаря компанії Sund & Bælt Єнса Віллемоеса (дан.Jens Villemoes) це не вплинуло на рух мостом та платіжні системи, які працювали у штатному режимі.
Генрік Мольтке пояснює, що збій зачіпив лише онлайн-сервіси, а не роботу самих конструкцій чи систем управління:
«Міст Великий Белт є критично важливою інфраструктурою, але атаковані вебсайти такими не є. Збій не впливає на трафік, але впливає на деякі служби самообслуговування. Це прикро… але це не серйозно, хіба що це стане проблемою пізніше».
Мольтке нагадує, що вона систематично атакує країни, які підтримують Україну:
«NoName057(16) – це проросійське угрупування, яка називає себе активістами та систематично атакує країни, що підтримують Україну. Самі вони описують свою діяльність як форму кібервійни».
За словами Генріка Мольтке, діяльність NoName057(16) узгоджується з інтересами Кремля:
«Немає публічних доказів прямого контролю, але <…> я також вважаю, що між ними є тісний зв’язок, оскільки їхні атаки повністю узгоджені з інтересами російської держави.»
Служби кібербезпеки Данії продовжують працювати над відновленням роботи ресурсів та протидією новим атакам.
Update: В понеділок 17 листопада вранці онлайн портал данського медіа Copenhagen Post також зазнав атаки від NoName057(16). Як зазначило медіа, напередодні про можливу атаку їх попередила данська розвідка.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Освітня програма для українців на о. Борнхольм” – матеріал Анни Нездолій
“Копенгаген: афіша подій на листопад” – матеріал Анни Куделі
“Гелловін у гостях у хюге або скандинавська адаптація американського хорору” – матеріал Анни Нездолій
“Різдвяна допомога в Данії: куди та коли звертатись” – матеріал Катерини Пеклін
“Орхус: анонс подій на листопад” – матеріал Маріни Хоменко
