З 1 по 7 грудня 2025 року в Данії випустили нові монети, обговорювали чи можна збивати дрони та пообіцяли можливість відвідувати стоматологів безкоштовно.
– Національний банк випустив нові монети з королем Фредеріком X
– Данський оборонний гігант три десятиліття розширював полігон без дозволів
– Частина Aarhus Airport переходить у розпорядження військових
– Поліція підтвердила: збивати «мирні» дрони в Данії не можна навіть над аеропортом
– В Оденро готуються прийняти більше українців
– Уряд планує надати щорічний безкоштовний візит до стоматолога для дорослих
– Медіа зацікавив TikTok-образ Метті Фредеріксен
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Національний банк випустив нові монети з королем Фредеріком X
Національний банк Данії 2 грудня офіційно ввів у обіг нові монети, на яких уперше зображено короля Фредеріка X. Портрет монарха отримали 10- і 20-кронові монети, тоді як 1-, 2- та 5-крони будуть випущені з його монограмою.
- «З новими монетами ми продовжуємо багатовікову традицію зображення портрета регента на аверсі великих монет», – зазначив головний касир Нацбанку Нільс Кос (дан. Niels Kaas).
Оновлення не торкнеться лише монети в 50 øre, оскільки вона не містить символіки чинного монарха. Водночас монети з портретом королеви Маргрете ІІ і надалі залишаться в обігу. Нові монети поступово замінюватимуть попередні з портретом королеви.
Портрет короля на 10- і 20-кронових монетах виконала художниця Єва Йорт (дан. Eva Hjorth). На звороті зображено щит і корону з королівського герба.
На дрібніших монетах вперше з’явиться новий символ – восьмикутник Амалієнборзької площі, що повторюється чотири рази та символізує чотири палаци королівської резиденції.
Нові данські монети карбуються у Real Casa de la Moneda в Іспанії з дотриманням суворих вимог безпеки. Контроль якості та затвердження здійснює Нацбанк Данії.
Традиційний отвір у монетах збережено, а нова серія повністю відповідає попереднім за розміром, матеріалами та формою.
Данський оборонний гігант три десятиліття розширював полігон без дозволів
У Данії розгорівся скандал навколо однієї з найбільших оборонних компаній країни – Weibel Scientific. Впродовж близько 30 років підприємство тестувало радарні системи на території в комуні Херсхольм, але робило це без необхідних дозволів, повідомляє DR.
Після скарги сусіда у 2023 році муніципалітет визнав випробувальний центр незаконним. Компанія працює в сільській зоні, де потрібно отримувати спеціальний дозвіл на будівництво. Саме таких дозволів Weibel ніколи не мала.
У своєму зверненні до влади компанія наполягає, що діяла без злого наміру:
“Влада знала про це щонайменше з 1995 року.”
Попри вимогу згорнути діяльність, тестування радарів продовжилося, що й стало причиною передачі справи до поліції. Згідно з матеріалом DR, муніципалітет також зафіксував використання двох нових тестових зон, які ще не були погоджені владою.
При цьому компанія наполягає, що не може припинити роботу:
“Без повного доступу до випробувальних майданчиків Weibel, яка є третьою за величиною оборонною компанією Данії, не зможе продовжувати свою діяльність.”
Weibel вже звернулася до Міністерства оборони, сподіваючись, що нове законодавство, яке дозволяє відступати від низки будівельних та екологічних норм в інтересах оборони, узаконить полігон. Компанія підкреслює, що питання має стратегічний характер для Європи:
“Таким чином, дозвіл має вирішальне значення не лише для подальшої роботи Weibel, але й для здатності Данії та Європи підтримувати можливості, в які вносять свій внесок наші радари.“
Рішення Міністерства оборони ще очікується, а муніципалітет продовжив строк для врегулювання ситуації до лютого 2026 року, проте питання двох нових полігонів уже знаходиться у поліції.
Weibel від коментарів у пресі відмовилася.
Частина Aarhus Airport переходить у розпорядження військових
Данська держава викупить злітну смугу, диспетчерську вежу та частину технічної інфраструктури аеропорту Aarhus Airport, аби забезпечити можливість використання летовища військовою авіацією. Угода стала критично важливою для фінансового порятунку цивільного аеропорту, який роками працює зі збитками.
Голова наглядової ради летовища Ларс Діге Кнудсен (дан. Lars Dige Knudsen) визнає, що ситуація була критичною:
«Ми були на межі банкрутства. Якби ми не уклали угоду, нам було б важко продовжувати діяльність навіть до першого кварталу 2026 року», – сказав він, наголосивши: «Тож для виживання аеропорту вкрай важливо, що у нас відбулась ця угода.»
Цивільні та комерційні рейси продовжать роботу без змін. За словами Кнудсена, військовий компонент зніме фінансовий тиск і дозволить «розвивати цивільну частину аеропорту» та зберегти робочі місця.
Мер Орхуса Андерс Віннерсковьолд також підтримав рішення, утім визнав, що проблеми досі не зникли: «Довгострокова мета зробити аеропорт сталим все ще актуальна.» Він підтвердив, що на порядку денному залишається пошук приватного інвестора.
З 2018 року збитки аеропорту перевищили 400 млн крон. У 2022-му муніципалітети вже виділяли 200 млн крон підтримки, а також надали позику на таку ж суму. Власниками Aarhus Airport є Орхус, Сюд’юрс та Норд’юрс, і всі троє муніципалітетів, за повідомленням DR, вітають нову угоду з державою.
Поліція підтвердила: збивати «мирні» дрони в Данії не можна навіть над аеропортом
Після закриття повітряного простору над аеропортом Копенгаген 22 вересня через підозру на незаконні дрони стало відомо, що правоохоронці юридично не мали права їх збивати. Про це заявив експерт з міжнародного права та нацбезпеки Копенгагенського університету Марк Шак (дан.Marc Schack).
Він наголосив, що «Строго кажучи, вам доведеться стояти і чекати, поки дрон сам полетить» при умові, якщо апарат не становить загрози. За його словами, знищення технічно можливе, але не дозволене, коли відсутня небезпека для людей чи інфраструктури: «Якщо ми говоримо про ситуацію, про яку розповідає влада, а саме, що реальної небезпеки для людей на місці не було, і ми навіть не знаємо, хто діяв, тоді збити дрон буде поза законом.»
Попри те що дрони спричинили повне припинення руху в повітрі, поліція й військові мали діяти виключно в межах закону. Юридичні обмеження раніше не озвучувалися публічно, зазначає Шак.
Міністерство юстиції підтвердило позицію, зауваживши, що поліція може застосовувати зброю проти дронів лише у випадку реальної та негайної загрози. Новий законопроєкт, який пропонує використання перехоплення сигналів або сіток, не змінює правило: «Якщо немає небезпеки, то все одно доведеться залишити все як є. Навіть за умов нового законопроєкту.»
Влада раніше заявляла на брифінгах, що технічно могла збити дрони, однак не робила цього «з міркувань безпеки». Тепер же офіційно підтверджено: закон цього не дозволяв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Данія створює підрозділ дронів, надихнувшись досвідом України”
В Оденро готуються прийняти більше українців
Село Болдерслев у муніципалітеті Оденро знову готується прийняти нових мешканців. Місцева влада повідомляє, що, оскільки інші об’єкти розміщення у комуні вже заповнені, під тимчасове житло будуть задіяні квартири в будівлі колишнього будинку для літніх людей. Саме там планують розмістити кілька десятків українських біженців відразу після Різдва.
За словами керівника відділу центру зайнятості Крістіана Йоргенсена, у грудні потік новоприбулих помітно зріс:
«Люди приїжджають майже щодня. За останній місяць ми прийняли 40 українців, тоді як у жовтні лише 12».
У Данії фіксують нову хвилю переселень із зони війни. За даними Служби імміграції, станом на кінець листопада цього року 12 959 громадян України подали заяви на отримання дозволу на проживання за спеціальним законом для українців, що майже на 2 тисячі більше, ніж за весь минулий рік.
Влада пов’язує зростання кількості заяв із новими правилами виїзду та посиленням бойових дій в Україні.
Попри збільшення навантаження, у Болдерслеві новим сусідам раді. Місцеві жителі не заперечують проти того, що приміщення знову використовують для прийому біженців:
«Краще, щоб будинок був заселений, а не стояв порожнім», – каже мешканець села Ганс Петер Єнсен.
«Їм треба допомогти, ситуація в них зовсім не проста», – додає Лоне Крістенсен.
Скільки часу українці залишатимуться в Болдерслеві, поки невідомо. Комуна має знайти їм постійне житло, однак, за словами Крістіана Йоргенсена, це може затягнутися:
«Ми переселимо їх лише тоді, коли знайдемо житло, яке вони зможуть собі дозволити. А це дедалі складніше».
Уряд планує надати щорічний безкоштовний візит до стоматолога для дорослих
Данський уряд представив нову ініціативу, яка може суттєво змінити доступ до стоматологічного лікування: кожен дорослий громадянин країни отримає можливість пройти один безкоштовний огляд у стоматолога на рік.
Мета пропозиції: зробити тягар витрат на лікування зубів менш відчутним та мотивувати людей частіше проходити профілактичні перевірки, зазначає міністерка охорони здоров’я Софі Льоде (дан. Sophie Løhde).
«Ми хочемо, щоб стоматологічна профілактика стала регулярною і доступною. Маленькі проблеми не повинні перетворюватися на великі», – наголосила вона.
Уряд пропонує створити так званий “тандрахунок”, тобто індивідуальний рахунок для кожного жителя Данії віком від 21 року, на який щороку надходитиме сума, достатня щонайменше для одного стоматологічного огляду.
Розмір суми залежатиме від віку:
- молодь 22–25 років – 600 крон
- дорослі 35–60 років – 450 крон,
- люди старші 80 років – 850 крон.
Кошти можна буде накопичувати впродовж двох років, якщо відвідування лікаря буде рідшим.
Пропозицію ще мають обговорити з іншими партіями. У разі політичної згоди парламенту доведеться ухвалити новий закон, і тільки після цього данці зможуть скористатися правом на безкоштовний огляд.
Медіа зацікавив TikTok-образ Метті Фредеріксен
Попри те, що офіційно прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) не веде акаунт у TikTok, на платформі вже кілька місяців активно діє профіль під назвою mette_insider, який демонструє зовсім інший бік лідерки країни – недержавний, грайливий і навіть «cute». Сумарні перегляди контенту вже перевищили 1,8 мільйона, і саме це привернуло увагу медіа.
Соціал-демократи повідомили, що профіль веде не партія й не штаб прем’єрки, а «працівниця партії за власною ініціативою», і що акаунт є приватним.
Але експерти в цифровій політичній комунікації не вірять у таку самостійність.
«Зазвичай я б сказав, що це дивна відповідь, яка кидає працівника під автобус. Але ми говоримо про передвиборчий автобус, тож тут діють інші правила. В таких обставинах можна трохи збрехати», – оцінює консультант із політичних стратегій Бенджамін Руд Ельберт (дан. Benjamin Rud Elberth).
Цифрова стратегиня Астрід Хауґ (дан. Astrid Haug) говорить прямо:
«Це маячня. Це співробітниця партії, якій платять за те, що вона стежить за Метте Фредеріксен і знімає відео для Instagram. А отже, і для TikTok. Якби співробітниця продавала одяг на Vinted у робочий час, партія, ймовірно, попросила б її не займатися своїми справами. Тож, звісно, це дозволено. Інакше її б звільнили».
Експерти звертають увагу, що образ у TikTok радикально відрізняється від сторінок прем’єрки у Facebook та Instagram. В той час як для медіа вона «жорстка державниця в епоху війни та інфляції», в TikTok вона постає милою та привітною.
«Це величезний контраст з тим образом, який, ймовірно, мають багато виборців про неї. В Instagram та Facebook вона – сувора жінка, яка врятує нас від Путіна. У TikTok вона мила», – каже Хауґ.
Як зазначає DR, після аналізу експертів журналісти знову звернулися до партії по коментар. Соціал-демократи відмовилися додавати щось до вже озвученої заяви.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Копенгаген: анонс подій на грудень” – матеріал Анни Куделі
“Орхус: афіша подій на грудень” – матеріал Марини Хоменко
“Перша неділя Адвенту: коли Данія офіційно вмикає режим “hygge””– матеріал Анни Нездолій
“Більше не “жіноча справа”: про ролі та гендерну рівність в Данії” – матеріал Дарини Левченко
“Премʼєр Метте Фредеріксен: 9 цікавих фактів” – матеріал Алли Шоріної
