З 28 січня по 2 лютого 2025 у Данії вибухнув скандал в поліції, уряд скоротив свої “зелені” проєкти, а збірна з гандболу вчетверте стала чемпіоном світу:
— Данський скандал: поліція “ховає” справи
— Данія посилює боротьбу з дискримінацією гренландців: новий план уряду
— Ryanair скасовує всі рейси з Ольборга
— Данія повертається до інклюзії: більше дітей із особливими потребами навчатимуться у загальних школах
— Данія призупиняє проєкт Energiø Bornholm
— Данія виграла чемпіонат світу з гандболу вчетверте поспіль
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
***
Данський скандал: поліція “ховає” справи
У Данії вибухнув гучний скандал, пов’язаний із роботою правоохоронних органів. Міністр юстиції Петер Хуммельгорд (дан. Peter Hummelgaard) викликав на зустріч головного комісара поліції та генерального прокурора після того, як кілька поліцейських розповіли данському медіа DR про практику “відмивання” справ, навмисне зменшення матеріалу справ або їхні повне закриття.
Зі слів поліцейських, це означає, що в деяких випадках поліцейські навмисно не реєструють справи в системі, не збирають відеодокази та не проводять допити свідків та підозрюваних. Таким чином, розслідування або припиняється на ранньому етапі, або взагалі не розпочинається.
Журналісти DR поговорили з вісьмома поліцейськими – нинішніми та колишніми, які працювали в різних регіонах Данії. Вони зазначають, що керівництво вказувало їм уникати збору доказів і свідчень, щоб швидше закривати справи через надмірне навантаження.
Один з офіцерів розповів, що йому було доручено закривати певні справи без ретельного розслідування. Це також стосувалось серйозних злочинів, таких як насильство та зґвалтувань. “Мені сказали, що я не маю брати технічних доказів, я не маю спілкуватися з іншими відділами поліції або брати показання свідків, а самі справи мають бути закритими,” – зазначає офіцер, який побажав залишитися анонімним.
Проте він виявив випадок, неправильно класифікований як побутове насильство, хоча підозрюваний використовував знаряддя злочину, що робило інцидент набагато серйознішим. Він вирішив провести розслідування, незважаючи на невдоволення керівництва.
У Міністерстві юстиції заперечують обізнаність про подібні практики, проте глава відомства наголошує, що правоохоронні органи працюють у складних умовах із великим навантаженням. Міністр ініціював зустріч із керівництвом поліції та генпрокурором для оцінки необхідності додаткового контролю за закриттям справ.
Парламентський комітет з питань правосуддя також викликав міністра на слухання з цього приводу. Ситуація викликала значний суспільний резонанс, адже йдеться навіть про справи, пов’язані з насильницькими злочинами, зокрема випадками побиття та зґвалтувань.
Журналісти описали 4 варіанти того, як могли приховуватися реальні розміри злочинності:
Відмова від подання заяви
Поліція вмовляє заявника не подавати заяву і не розпочинати справу. Це відбувається, коли громадянин звертається до поліції, щоб зареєструвати злочин, або коли правоохоронці виїжджають на місце події. У таких випадках інцидент фіксується лише як “подія”, а не як офіційно зареєстрована справа.
Неправильна класифікація справи
Справа реєструється за м’якшою статтею, що полегшує її закриття. Наприклад, випадок тяжкого насильства може бути задокументований як менш серйозне правопорушення.
Несвоєчасне отримання відеозаписів
Поліція “не встигає” вчасно отримати записи з камер відеоспостереження, через що вони безповоротно втрачаються.
Недостатні або відсутні допити
Поліцейські можуть навмисно спрямовувати допити у вигідному для закриття справи напрямку, наприклад, уникати уточнюючих питань або взагалі не допитувати свідків.
***
Данія посилює боротьбу з дискримінацією гренландців: новий план уряду
Як зазначають данські видання із посиланням на заяви політиків, будь-які ознаки дискримінації щодо гренландців мають бути ліквідовані. Для цього виділено додаткові 35 мільйонів данських крон на період до 2028 року та представлено 12 конкретних ініціатив, спрямованих на боротьбу з упередженнями та забезпечення рівних можливостей для гренландців, які мешкають у Данії.
12 ініціатив:
– Створення державного органу, відповідального за координацію політики рівноправності
– Можливість отримання гренландського паспорта
– Зміцнення співпраці зі школами щодо навчання гренландських учнів
– Запровадження обов’язкових курсів про Єдність Данського Королівства (дан. rigsfællesskabet)
– Партнерство щодо благополуччя гренландських студентів
– Створення Гренландського фонду, спрямованого на проєкти громадянського суспільства тощо.
– Посилення можливостей надання усного перекладу для гренландців у Данії
– Створення кращих можливостей для перекладачів брати участь у курсах
– Дослідження рівня дискримінації, з якою стикаються гренландці
– Можливість отримати допомогу гренландською мовою тим, хто зазнає расової дискримінації
– Продовження об’єднання для активізації зусиль із працевлаштування безробітних гренландців у Данії
– Збільшення підтримки Гренландських будинків
***
Ryanair скасовує всі рейси з Ольборга
В п’ятницю 31 січня Ryanair заявила на своєму сайті, що компанія закриває свою базу в Біллунді та водночас з кінця березня 2025 припиняє всі свої маршрути до та з Ольборга.
Таке рішення Ryanair прийняла після введення Данією нового аеропортового збору, який додає до 50 крон до вартості квитка на всі рейси з Данії.
«Але у нас немає іншого вибору після того, як уряд Данії прийняв недалекоглядне рішення ввести з січня цього року шкідливий аеропортовий збір», — йдеться в прес релізі.
Компанія пояснила, що їй не вдалося укласти нову конкурентоспроможну угоду з аеропортом Біллунд, тому довелось закрити базу в цьому місті, а співробітникам запропонували роботу в інших підрозділах організації. Ryanair планує перенести обладнання в інші аеропорти, де немає спеціального податку на авіаперельоти, зокрема, до Швеції, Угорщини та Італії.
Ryanair стверджує, що аеропортовий податок є причиною того, що Данія, крім двох літаків, якими оперувала компанія, втрачає 1,7 мільйона квитків на перельоти, 32 маршрути, а також інвестиції та робочі місця.
***
Данія повертається до інклюзії: більше дітей із особливими потребами навчатимуться у загальних школах
Останнім часом у Данії спостерігається зростання кількості школярів, які щоденно відвідують спеціалізовані навчальні заклади. Це створює значний фінансовий тиск на бюджети муніципалітетів, оскільки спеціальні освітні програми коштують дорого.
У зв’язку з цим деякі муніципалітети, зокрема Оддер, Гельсінгер та Рандерс (дан. Odder, Helsingør, Randers), впроваджують політику ширшої інклюзії. Відтепер усі діти, незалежно від діагнозів, труднощів чи інвалідності, повинні розпочинати навчання в загальноосвітніх школах (дан. folkeskolen), за винятком випадків, коли спеціальна освіта є критично необхідною.
Як зазначають журналісти DR, в муніципалітеті Рандерс переконані, що інклюзія – це найкращий шлях для розвитку дітей. Для цього місцева влада планує збільшити кількість педагогів у класах, розширити можливості професійного розвитку вчителів та створити сприятливі умови для колективного навчання дітей.
Водночас Рандерс планує скоротити витрати на спеціалізовану освіту на 18,5 мільйонів крон, що супроводжується додатковими інвестиціями у початкову освіту.
Підтримка інклюзії стала загальною тенденцією у Данії. Наразі близько 7% школярів у Данії отримують спеціальну освіту, на що витрачається 27% загального бюджету шкільної освіти. Уряд вважає, що більшість цих дітей можуть успішно навчатися у загальних школах, якщо створити відповідні умови.
В Асоціації муніципалітетів (KL) визнають, що повернення більшої кількості дітей до загальноосвітніх шкіл – це амбітне завдання. Проте нове фінансування поки що не передбачається, і муніципалітети мають самостійно знайти кошти для реалізації цієї ініціативи.
Ця реформа викликає побоювання серед батьків дітей із особливими потребами, які хвилюються, що інклюзія стане способом скорочення витрат, а не створенням кращих умов для всіх учнів. Влада ж наполягає на необхідності діалогу між школами, батьками та політиками для розробки ефективної системи підтримки.
***
Данія призупиняє проєкт Energiø Bornholm
Данський уряд ухвалив рішення тимчасово призупинити будівництво масштабного проєкту Energiø Bornholm, який мав стати ключовим в розвитку відновлюваної енергетики країни. За словами міністра клімату, енергетики та комунального господарства Ларса Оґорда (дан. Lars Aagaard), причиною такого рішення стали майбутні вибори в Німеччині [дострокові парламентські вибори в Німеччині, які пройдуть 23 лютого 2025 – ред.]. Це зумовлено тим, що значна частина виробленої електроенергії мала експортуватися саме до Німеччини.
Проєкт Energiø Bornholm передбачав створення великої офшорної вітрової електростанції за 15 кілометрів на південь від острова Борнхольм. Вона мала забезпечити не менше ніж 3 гігавати електроенергії – це дорівнює річному споживанню понад 3 мільйонів данських домогосподарств. Європейський Союз виділив на підтримку ініціативи 645 мільйонів євро (понад 4,8 мільярда данських крон), а загальна сума державного фінансування мала сягнути 31,5 мільярда крон.
Паралельно з паузою у будівництві Energiø Bornholm уряд Данії ухвалив рішення відмовитися від проведення поточних тендерів на будівництво офшорних вітропарків у територіальних водах країни. Попередні етапи тендерів завершилися безрезультатно: жоден інвестор не висловив готовності брати участь у проєктах.
Ларс Оґорд наголосив, що уряд не має наміру продовжувати очікування нових пропозицій. Натомість уряд планує запустити нову програму тендерів на дві-три офшорні вітрові електростанції у першій половині 2026 року. Очікується, що цього разу держава запропонує фінансову підтримку для заохочення інвесторів, проте точні обсяги дотацій ще не визначені.
Крім змін у сфері вітрової енергетики, уряд також переглянув плани будівництва водневої інфраструктури. Мова йде про проєкт трубопроводу від Лілле Торупа (дан. Lille Torup) до німецького кордону через кілька міст Ютландії. Втім, через фінансові й технічні труднощі уряд вирішив скоротити маршрут. Нова версія передбачає трубопровід від Фленсбурга до Есб’єрга через Ваєн (дан. Flensborg, Esbjerg, Vejen).
Хоча уряд тимчасово заморожує деякі ключові ініціативи у сфері зеленої енергетики, загальна стратегія країни щодо переходу на відновлювані джерела залишається незмінною. Остаточні рішення щодо умов тендерів та підтримки інфраструктурних проєктів будуть ухвалені урядом у найближчі місяці, а офіційні пропозиції для інвесторів планують оприлюднити до літа 2026 року.
***
Данія виграла чемпіонат світу з гандболу вчетверте поспіль
Збірна Данії з гандболу знову стала чемпіоном світу, здолавши Хорватію з рахунком 32:26. Це вже четверта поспіль перемога данців на світовій першості, що є рекордом.
Хоча перша половина гри була напруженою, після перерви Данія змогла відірватися у рахунку. Ключовим моментом стала серія вилучень у хорватів за п’ять хвилин до кінця матчу, що остаточно вирішило долю гри.
Головним героєм матчу став Матіас Гідсель (дан. Mathias Gidsel), який забив 10 м’ячів. Данія вкотре підтвердила свій лідерський статус у світовому гандболі.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, TV2, regeringen.dk та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Також читайте про Премію Роберта 2025.
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
