З 22 по 28 грудня 2025 року в Данії відзначали Різдво, занепокоювались щодо нових заяв Дональда Трампа та раділи знахідці старовинного корабля.
– США призупинили будівництво данських вітроенергетичних станцій
– Відношення між Америкою та Данією знову загострюються після призначення спецпосланця США у Гренландії
– Одне з сіл Південної Ютландії привітало в себе одразу 70 українських біженців
– Зимовий туризм у Данії стрімко зростає та оживляє регіони
– У Данії на Різдво зафіксували значно більше крадіжок, за винятком 24 грудня
– У партії Venstre закликають Троелса Лунда Поульсена оголосити про амбіції стати прем’єром Данії
– Біля Копенгагена знайшли найбільший у світі середньовічний торгівельний корабель
– Поліція закликає повідомляти про незаконний запуск феєрверків
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
США призупинили будівництво данських вітроенергетичних станцій
Адміністрація США поставила на паузу п’ять великих проєктів з будівництва офшорних вітрових електростанцій біля східного узбережжя країни. Серед них два проєкти данської Ørsted, один Copenhagen Infrastructure Partners та проєкт із постачанням турбін від Vestas.
Як повідомляє Міністерство внутрішніх справ США, рішення ухвалене з міркувань національної безпеки. Міністр Даг Бергам (англ. Doug Burgum) заявив у соцмережі X, що офшорна вітроенергетика є «дорогою, ненадійною та значною мірою субсидованою державою». У відомстві також зазначили, що загрози виявлені в нещодавніх звітах Пентагону, які є засекреченими.
«Адміністрація Трампа завжди ставитиме на перше місце безпеку американського народу», – наголосили в міністерстві.
Рішення болісно вдарило по компаніях-учасниках. За словами аналітика AL Sydbank Якоба Педерсена (дан. Jacob Pedersen), «Схоже, це може дуже дорого обійтися для Ørsted». Акції Ørsted на біржі в Копенгагені впали на 10%, а Vestas на 3,3%.
Як зазначає данське медіа, це вже не перший випадок призупинення таких проєктів: раніше цього року адміністрація Дональда Трампа також зупиняла будівництво, однак компаніям тоді вдалося відновити роботи через суд. Тепер протистояння навколо офшорної вітроенергетики в США загострюється знову.
Відношення між Америкою та Данією знову загострюються після призначення спецпосланця США у Гренландії
Президент США Дональд Трамп призначив губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спецпосланцем США у Гренландії. Однак, як заявляє данське медіа, Ландрі дуже мало знає про арктичну політику.
Як зазначає DR, будучи нинішнім губернатором Луїзіани та колишнім генеральним прокурором з 2016 по 2024 рік, Ландрі є політиком, який зосереджувався переважно на своєму рідному штаті. Він родом з маленького містечка Сент-Мартінвіль і в молодості працював на плантації цукрової тростини, пізніше поліцейським і самозайнятим. Тож міжнародна політика є новою площиною для Ландрі
Посада спеціального посланця з питань Гренландії була створена у США вперше, що, за словами американських оглядачів, свідчить про зростання інтересу Вашингтона до арктичного регіону.
Джефф Лендрі повністю підтримує позицію Трампа щодо Гренландії. Він наголосив на цьому в дописі на сторінці своєї кампанії X ще в січні:
«Президент Дональд Трамп абсолютно правий! Нам потрібно переконатися, що Гренландія стане частиною Сполучених Штатів. Добре для них, добре для нас! Давайте зробимо це», – йдеться там.
Призначення американського спецпосланця викликало різку реакцію Копенгагена та Нуука. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен і голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен у спільній заяві наголосили, що анексія територій є неприпустимою, а Гренландія належить її народу.
Одне з сіл Південної Ютландії привітало в себе одразу 70 українських біженців
Як повідомляє данське медіа DR, напередодні Різдва, 23 грудня, невелике село Дьоструп (дан. Døstrup) у Південній Ютландії несподівано «виросло» на близько 70 мешканців: у будівлі закритої школи розмістили новоприбулих українських біженців. Місцеві жителі зустріли нових сусідів різдвяними подарунками, ялинкою та навіть запросили Санта-Клауса.
Ініціатором допомоги став керівник притулку AsylSyd, який звернувся до громадської та спортивної організацій села. Після оголошення у місцевій Facebook-групі жителі швидко відгукнулися.
«Це справді багато значить, коли люди мусять швидко переїжджають зі своєї рідної країни до нової країни, нового місця, іншої мови та системи, яких вони не знають, і їх при цьому добре приймають», – зазначив керівник AsylSyd Нільс Бьогсков Фредеріксен (дан. Niels Bøgskov Frederiksen).
Серед новоприбулих переважно невеликі родини та самотні молоді чоловіки віком від 18 до 22 років. Через терміновість розміщення громада допомогла з найнеобхіднішим, пожертвували ялинку, солодкі подарунки та вживані іграшки для дітей, а також організували різдвяну зустріч.
«В них не так багато з собою, тому гарний прийом для них дуже важливий, і це також створює для них відчуття безпеки», – підкреслив Фредеріксен.
Він також зазначив, що розміщення біженців у період різдвяних та новорічних свят є викликом, адже розгляд справ у цей час сповільнюється. За його словами, у такі періоди потрібні додаткові місця для проживання.
Контракт на використання колишньої школи в Дьострупі діятиме щонайменше до 31 січня наступного року.
Зимовий туризм у Данії стрімко зростає та оживляє регіони
У Данії фіксують різке зростання зимового туризму поза межами великих міст. За останні 10 років кількість туристичних ночівель у січні за межами Копенгагена зросла на 44%, свідчать дані Данського статистичного управління.
Все більше данців обирають відпочинок у холодну пору року. Зростання інтересу підтверджують не тільки статистикою, а і в туристичній галузі.
“Зимовий туризм починає набирати обертів, і ми бачимо, що туризм у Данії розвивався досить позитивно впродовж останніх років”, – зазначає директорка VisitDenmark Катя Моесгор (дан. Katja Moesgaard).
За її словами, подорожі в низький сезон можуть бути ще й вигіднішими:
“Коли ви подорожуєте в ту пору року, коли не так багато людей, ви також можете отримати вигідні пропозиції.”
Активний розвиток зимових пропозицій у регіонах пропонує різні активності від різдвяних ярмарків до wellness-туризму, і весь цей бізнес вже приносить результати.
“Чим більше цілорічного туризму ми зможемо створити, тим більше ми також зможемо створити робочих місць впродовж усього року”, – підкреслює керівник напряму туризму в Данській індустрії Ларс Бертольт Вінтер (дан. Lars Bertolt Winther).
Як зазначають експерти, зимовий туризм допомагає малим громадам зберігати робочі місця, підтримувати місцевий бізнес і наповнювати життя позасезонних регіонів.
У Данії на Різдво зафіксували значно більше крадіжок, за винятком 24 грудня
У Данії в ніч на 24 грудня було зафіксовано менше квартирних крадіжок, ніж у попередні роки, однак уся різдвяна періодика демонструє зростання злочинності. Про це свідчать дані Rigspolitiet.
За офіційною статистикою, 24 грудня по всій країні було заявлено про 44 крадіжки. Це менше, ніж торік, коли на Різдво зафіксували 51 випадок, а також значно менше, ніж у 2023 та 2022 роках – 61 і 67 відповідно.
Водночас поліція зазначає, що загальна кількість крадіжок у передріздвяний період зросла. Облік різдвяних злочинів триває з 12 грудня до 4 січня. Якщо порівнювати дані лише до 24 грудня, тенденція є чітко висхідною.
Так, у 2025 році до Різдва було зареєстровано 729 крадіжок, тоді як у 2024-му – 659, у 2023-му – 588, а у 2022-му – 530. Це означає зростання на 37,6% за три роки.
Поліція також застерігає, що оприлюднені цифри можуть бути неповними, адже частина заяв могла надійти вже після опівночі на перший день Різдва.
У партії Venstre закликають Троелса Лунда Поульсена оголосити про амбіції стати прем’єром Данії
У данській партії Venstre дедалі гучніше лунають заклики до її лідера Троелса Лунда Поульсена (дан. Troels Lund Poulsen) публічно заявити про намір балотуватися на посаду прем’єр-міністра. Представники партійного осередку попереджають: зволікання може коштувати голосів і посилити розкол в «синьому блоці».
«Троельсу Лунду Поульсену просто потрібно вийти та сказати виборцям, що після наступних виборів ми повинні мати народний уряд на чолі з ним», – заявив локальний голова Venstre у Фредерісії Сьорен Шоу (дан. Søren Schou).
За результатами опитування серед місцевих керівників партії, 85 локальних голів повністю або частково підтримують ідею, що Поульсен має оголосити себе кандидатом у прем’єри до виборів. Лише вісім виступають проти.
У Venstre посилаються і на позитивні рейтинги. За останніми опитуваннями Epinion, партія має 11,6% підтримки, і це найкращий результат із парламентських виборів 2022 року.
Сам Троелс Лунд Поульсен, однак, поки не готовий до такого кроку.
«Я не думаю, що Venstre має сили на даний момент дозволити мені оголосити себе кандидатом на посаду прем’єр-міністра», – заявив він, додавши, що партії ще потрібно наростити підтримку.
У партійному середовищі водночас побоюються, що мовчання лідера може відштовхнути виборців до інших правих сил.
Наступні парламентські вибори в Данії мають відбутися не пізніше 31 жовтня наступного року.
Біля Копенгагена знайшли найбільший у світі середньовічний торгівельний корабель
Поблизу Копенгагена морські археологи виявили унікальне судно XV століття, яке виявилося найбільшою коггою з усіх, коли-небудь знайдених. Корабель пролежав на дні протоки Ересунн близько 600 років на глибині 13 метрів.
Йдеться про судно під назвою Svælget 2, яке археологи з Музею кораблів вікінгів підняли та дослідили після багаторічних підводних робіт. За результатами вимірювань, корабель мав 28 метрів у довжину, 9 метрів у ширину та міг перевозити близько 300 тонн вантажу, що у декілька разів більше, ніж інші відомі когги.
«Дивовижно, це найбільший корабель з будь-коли знайдених, він пропливав через данські води. Це як «Emma Mærsk» того часу», – зазначила історична кореспондентка DR Сесіліє Нільсен (дан. Cecilie Nielsen), порівнявши знахідку з одним із найбільших сучасних контейнеровозів.
Корабель датують приблизно 1410 роком, періодом правління королеви Маргрете I. Його збудували в Нідерландах, використовуючи також деревину з території сучасної Польщі. Судно призначалося для далеких торгівельних рейсів від Західної Європи до міст Балтійського моря.
За словами морського археолога Отто Улдума (дан. Otto Uldum), виняткова збереженість пояснюється тим, що корабель затонув на глибокій воді й ліг на бік:
«Найкрутіше в цьому те, що цей корабель затонув на великій глибині… Ось чому він неймовірно добре зберігся».
Археологи здійснили 289 занурень і знайшли не лише корпус, а й предмети з повсякденного життя екіпажу: взуття, гребінь, кухонне начиння та навіть кам’яну камбузну піч.
Найімовірнішою причиною загибелі судна вважають зміщення вантажу під час негоди.
«Це таке собі “shit happens”, яке може трапитись в непогоду», – пояснює Отто Улдум.
Наразі уламки корабля проходять тривалу консервацію в Національному музеї Данії, а 28 грудня в музеї кораблів вікінгів у Роскілле відкривається спеціальна виставка, присвячена знахідці.
Дослідники наголошують: Svælget 2 є яскравим свідченням того, що Данія вже в середньовіччі була частиною глобальних торгівельних шляхів.
Поліція закликає повідомляти про незаконний запуск феєрверків
Данська поліція фіксує зростання кількості випадків незаконного запуску феєрверків напередодні Нового року та закликає громадян звертатися до правоохоронців у разі порушень або відчуття небезпеки.
За словами поліцейського асистента Національної поліції Данії Крістіана Бертельсена (дан. Christian Berthelsen), скарги надходять з усієї країни.
«Я думаю, що всі поліцейські райони отримали повідомлення про феєрверки», – заявив він у коментарі DR Nyheder.
Зокрема, на Фюні поліція була змушена кілька разів втручатися через передчасні феєрверки. Лише в Одense та околицях це призвело до 18 обвинувачень. У районі Tietgenbyen правоохоронці зафіксували масове порушення:
«У суботу ввечері було багато поліції в Тітгенбюні в Оденсе після кількох повідомлень про феєрверки», – повідомила поліція. У результаті було складено 13 протоколів і вилучено кілька кілограмів піротехніки.
Згідно з чинним законодавством, приватним особам дозволено запускати феєрверки лише 31 грудня та 1 січня. В усі інші дні це заборонено і карається штрафом у 2.500 крон. Правила було посилено минулого року, щоб зменшити стрес і небезпеку для ветеранів війни, біженців та домашніх тварин.
Попри це, у різних регіонах уже сталися небезпечні інциденти. У Раннерсі поліцейського обстріляли феєрверками під час служби: троє чоловіків віком 18, 22 і 23 роки отримали обвинувачення. А в Ґіллелайє на півночі Зеландії двоє людей зазнали опіків після запуску феєрверків 14-річним підлітком.
«За словами начальника поліції, стрілянина сталася «дуже серйозним чином», – зазначив черговий офіцер, додавши, що інцидент підпадає під кримінальну статтю про створення загрози життю, хоча хлопець і не може бути притягнутий до відповідальності через вік.
Поліція наголошує, що якщо люди стають свідками незаконного запуску піротехніки, варто негайно звертатися до правоохоронців.
«Якщо ви стали свідком запуску феєрверків і відчуваєте небезпеку та занепокоєння через це, зверніться до поліції», – закликав Крістіан Бертельсен, порадивши при цьому надавати якомога точніші прикмети порушників.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Зимовий ритуал — сауна: як це виглядає в Данії” – матеріал Вікторії Максимова та Марини Бондаренко
“Орхус: афіша подій на січень” – матеріал Марини Хоменко
“Копенгаген: анонс подій на січень” – матеріал Анни Куделі
“Флескестай: обовʼязково до данського Різдва або мистецтво хрусткої скоринки” – матеріал Каріни Прокопюк.
“Українці в Данії – 2025: аналіз дослідження Danmarks Statistik” – матеріал Ірини Бернштейн
