З 2 по 8 лютого 2026 року в Данії розгрібали сніг, зустрічали канадійців у Гренландії та відкрили нову велику лікарню.
– 7 вулиць в Копенгагены будуть названі на честь українських міст
– Метте Фредеріксен пропонує обмежити кількість учнів у молодших класах до 14
– У Данії стартує нова строкова служба тривалістю 11 місяців
– В Гренландії відкрили канадське консульство
– Зимове утримання доріг у Данії подорожчало через мінливу погоду
– У Північній Ютландії почалася найбільша в історії регіону релокація пацієнтів
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
7 вулиць в Копенгагені будуть названі на честь українських міст
Комітет з питань клімату, технологій та довкілля в Копенгагені (дан. Klima- Teknik og Miljøudvalget) постановив, що в районі Остербро в Копенгагені сім вулиць будуть перейменовані на честь українських міст. Хоча офіційної інформації наразі про це немає, факт перейменування підтвердив один з членів комітету в інтерв’ю TV 2 Kosmopol.
Мова йде про район, в якому знаходяться велика кількість посольств, включно з посольством росії та США. Однак вулиці з українськими назвами будуть знаходитися недалеко від станцій поїздів Nordhavn та Svanemøllen, які знаходяться на березі. Саме тому комітет обрав назви п’яти портових міст України.
Вулиці будуть названі Kyivgade, Mariupolgade, Ukrainegade, Sevastapolgade, Khersongade, Mykolajivgade та Odesagade.
Метте Фредеріксен пропонує обмежити кількість учнів у молодших класах до 14
Соціал-демократична партія Данії пропонує запровадити максимальну кількість у 14 учнів у класах з 0-го по 3-й, починаючи з 2028 року. Про це заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) в інтерв’ю газеті Politiken.
Йдеться про створення так званої «lilleskole» в межах державної школи. За словами прем’єр-міністерки, ідея полягає в тому, щоб змінити формат навчання для наймолодших учнів. «Ми пропонуємо створити «lilleskole» (невелику школу), щоб майбутні учні дитячого садка, 1-го, 2-го та 3-го класів мали такий навчальний день, який дуже відрізнятиметься від того, що більшість дітей мають сьогодні», – сказала вона. «Тобто, знаючи наперед, що в майбутньому в класі буде лише 14 дітей».
Пропозицію офіційно представили на пресконференції. За підрахунками Соціал-демократів, зменшення наповнюваності класів коштуватиме близько п’яти мільярдів данських крон на рік. Водночас Метте Фредеріксен не уточнила, з яких джерел планують фінансування, зазначивши, що це буде вирішено пізніше і не за рахунок економічного резерву.
Прем’єр-міністерка заявила, що ініціатива стане одним із головних пунктів програми партії на наступних парламентських виборах, які мають відбутися не пізніше 31 жовтня. За її словами, ідея меншого класного ліміту «в основному була рекомендована батьками» і має на меті зменшити шкільну тривожність і проблеми з добробутом дітей.
Нині максимальна кількість учнів у класах з 0-го по 3-й становить 26, а з 4-го по 9-й – 28. Голова Данської спілки вчителів Гордон Ерсков Мадсен (дан. Gordon Ørskov Madsen) позитивно оцінив ініціативу. «Обмеження розміру класу до 14 учнів буде справді накраще», – заявив він, наголосивши на перевантаженні вчителів у великих класах.
Водночас опозиційні партії звертають увагу на відсутність фінансового обґрунтування. Політичний речник партії Venstre Ян Е. Йоргенсен (дан. Jan E. Jørgensen) сумнівається в озвучених витратах, а представник Moderaterne Мохаммад Рона (дан. Mohammad Rona) заявив, що хотів би побачити чіткий план фінансування.
Ідея «lilleskole» стала частиною ширшої політичної дискусії про умови навчання в данській початковій школі та роль ранніх років освіти в запобіганні проблемам із добробутом дітей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “У Данії стартував експеримент зі шкільним харчуванням на 854 мільйони крон”
У Данії стартує нова строкова служба тривалістю 11 місяців
У Данії розпочалася нова модель строкової військової служби, яка передбачає 11 місяців підготовки замість чотирьох. Про це повідомляє DR з посиланням на Збройні сили Данії та коментарі експертів.
Понад сто нових призовників у понеділок розпочали службу на казармі в Гадерслеві та на авіабазі Каруп. Нова модель складається з п’яти місяців базової підготовки та шести місяців оперативної служби з додатковим навчанням.
Начальник програми строкової служби полковник Кеннет Стрьом (дан. Kenneth Strøm) називає реформу важливим елементом посилення обороноздатності. «Це надзвичайно важливо, враховуючи суть справи: швидко наростити бойову потужність», – каже він і додає, що призовники є ключовими для зростання армії.
Лектор Військової академії Данії Петер Вігго Якобсен (дан. Peter Viggo Jakobsen) також вважає зміни необхідними з огляду на безпекову ситуацію. Він зазначає, що без достатньої кількості особового складу військове оснащення не має вирішального значення. «Ми поспіхом купили оснащення, але без солдатів це не має сенсу», – говорить він.
За його словами, навіть частково підготовлені солдати мають значення у разі кризи. «У разі війни, ти йдеш з тим військом, яке маєш», – зазначає Якобсен, наголошуючи на важливості швидкого навчання якомога більшої кількості людей.
За словами Кеннета Стрьома, шість місяців оперативної служби дозволять призовникам виконувати завдання, які раніше були доступні лише контрактним військовим. Йдеться, зокрема, про роботу з артилерійськими системами та дронами.
Поточний набір є пілотним. Повноцінний запуск нової строкової служби запланований на серпень. У Збройних силах пояснюють, що ранній старт потрібен для збору практичного досвіду та коригування програми.
Рішення про посилення строкової служби в Данії ухвалили на політичному рівні у 2023 році. Реформа є частиною ширшого курсу на нарощування оборонного потенціалу країни на тлі змін у міжнародній безпековій ситуації.
В Гренландії відкрили канадське консульство
У столиці Гренландії Нуук 6 лютого відкрили канадське консульство. У церемонії взяла участь генерал-губернаторка Канади Мері Саймон (англ. Mary Simon), повідомляє DR.
До Нууку прибули дипломати, політики та міжнародні медіа. Разом із Мері Саймон у місто приїхала канадська делегація чисельністю близько 80 осіб. Відкриття консульства назвали довгоочікуваним кроком у розвитку відносин між Канадою та Гренландією.
Напередодні Мері Саймон зустрічалася в Копенгагені з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) і королем Фредеріком. Мері Саймон у 2021 році стала першою представницею корінних народів, призначеною на посаду генерал-губернатора Канади. У 1970-х роках вона також брала участь у переговорах щодо першої сучасної угоди про земельні права корінних народів у Канаді.
Відкриття консульства в Нуку пов’язують із багаторічними закликами до більш формалізованої співпраці між арктичними країнами та корінними народами. У Канаді та Гренландії проживають інуїти, яких поєднують спільні організації та родинні зв’язки по обидва боки кордонів.
Зимове утримання доріг у Данії подорожчало через мінливу погоду
Зима в Данії знову виявилася тривалою та холодною, що призвело до значних витрат на утримання доріг у проїзному стані. Про це повідомляє данське медіа DR Nordjylland.
За словами фахового координатора муніципалітету Обенро Петерa Кіркегора (дан. Peter Kirkegaard), цієї зими було багато викликів через сніг та активне використання солі. «Ця зима обійшлася нам дорого, в нас було багато дзвінків, велика кількість снігу та велика кількість солі, якою треба було посипати», – сказав він.
Через це в муніципалітеті побоюються, що бюджет на прибирання снігу та посипання доріг може не витримати, якщо зимова погода триватиме довше. Петер Кіркегор зазначив, що сподівається на завершення зими найближчим часом.
Окрім фінансових витрат, мінливі температури спричинили появу тисяч вибоїн на дорогах. Представник зимової служби в Сондерборзі Гольгер Дуус (дан. Holger Duus) пояснив, що часті коливання температури навколо нуля негативно впливають на асфальтове покриття.
У муніципалітеті Обенро ситуація схожа. Петер Кіркегор припустив, що стан доріг може погіршитися впродовж наступного місяця через чергування морозу і відлиги.
Данські муніципалітети щороку витрачають значні кошти на зимове утримання доріг, а нестабільна погода ускладнює планування бюджетів і ремонтні роботи.
У Північній Ютландії почалася найбільша в історії регіону релокація пацієнтів
У Північній Ютландії розпочалося заселення пацієнтів у нову лікарню в Ольборзі. Нова лікарня має назву Hospitalsbyen. Будівництво тривало понад десять років.
«Ми збираємося здійснити найбільше переселення в історії регіону Північна Ютландія», – сказав директор Університетської лікарні Ольборга Ларс Даль Педерсен (дан. Lars Dahl Pedersen).
За його словами, пацієнтів перевозять із частотою приблизно одного кожні три хвилини. У перший день до нового комплексу переїжджають 84 госпіталізовані пацієнти з Університетської лікарні Ольборга. Для цього задіяли 20 машин швидкої допомоги, які курсують між старою лікарнею в районі Syd і новим комплексом. Відстань між локаціями становить близько 10 кілометрів.
У переїзді беруть участь близько 500 співробітників. Серед пацієнтів знаходяться хворі з відділень кардіо- та легеневої хірургії, нейрохірургії, судинної хірургії, отоларингології та кардіології.
Організацію релокації доручили канадській компанії Health Care Relocations. Вона відповідала за планування та логістику. «Зазвичай я кажу людям, що переїзд – це не найвеселіша річ у світі», – зазначив старший проєктний менеджер компанії Джо Гартнетт (англ. Joe Hartnett).
Регіон Північна Ютландія відвів три дні на перевезення госпіталізованих пацієнтів. Наприкінці березня планують наступний етап переїзду, а останніх лежачих пацієнтів мають перевести до Hospitalsbyen у травні.
Будівництво нової лікарні в Ольборзі неодноразово затримувалося та перевищило початковий бюджет. Проєкт є частиною оновлення системи охорони здоров’я регіону.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В лікарнях тестують новий метод діагностики дитячого апное сну, щоб уникнути зайвих операцій”
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Лист бажань у Данії: простий ритуал глибокої турботи” – матеріал Анни Нездолій
“Данія виставила на Оскар російськомовний фільм: чому так та про що фільм” – матеріал Анни Іваненко
“Орхус: афіша подій на лютий” – матеріал Марини Хоменко
“Копенгаген: анонс подій на лютий” – матеріал Анни Куделі
“Чи варто змінювати ім’я, щоб знайти роботу в Данії – рекомендації від експертки Кей Мелліш” – матеріал Kay Xander Mellish
