З 9 по 15 лютого 2026 року в Данії переживали щодо ще одного кашалота, фальшиві гроші та раділи, що Данія знови визнана найменш корумпованою країною.
– Уряд Гренландії пропонує скасувати уроки данської мови для молодших класів
– Данські військові вважають анонсоване підвищення зарплат у Збройних силах недостатнім
– Відмінений “store bededag” може повернутися
– Данія визнана знову найменш корумпованою країною
– Криза у відносинах із США загострила суперечку про незалежність Гренландії
– У кашалота, що викинувся на берег, вкрали щелепу
– Шахраї використали фальшиві 20-кронові монети та заволоділи понад 25 тисячами крон
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Уряд Гренландії пропонує скасувати уроки данської мови для молодших класів
Уряд Гренландії, Naalakkersuisut, пропонує прибрати данську мову зі шкільної програми для учнів 0–3 класів у межах реформи народної школи.
Згідно з пропозицією, у молодших класах діти зосередяться на гренландській мові. Данську та англійську планують вводити з 4 класу. У пояснювальній записці уряд зазначає, що «міжнародні дослідження показують, що сильна компетентність у володінні рідною мовою сприяє вивченню іноземних мов».
Зараз данська є обов’язковою в усіх десяти класах народної школи. У гімназіях і професійних закладах значна частина викладачів є данцями, а більшість навчальних матеріалів – данською. Університет Гренландії Ilisimatusarfik пропонує 12 бакалаврських і п’ять магістерських програм. Близько 30% молоді продовжують навчання за кордоном, переважно в Данії.
Директор об’єднання Grønlands Erhverv Крістіан Кельдсен (гренл. Christian Keldsen) вважає, що відмова від данської у молодших класах може вплинути на подальшу освіту.
«В нашій системі освіти все що відбувається після 10 класу, потребує знання данської мови. Це стосується і середньої школи, і професійної освіти. Якщо вступати до університету тут чи в Данії, для цього також потрібні знання данської мови», – каже він. За його словами, для таких змін потрібен довгостроковий план: «Якщо ми збираємося повністю відмовитися від данської мови в молодших класах, нам потрібен план від колиски до могили, а його в нас поки що немає».
Дослідницька група Інституту навчання при Ilisimatusarfik також долучилася до дискусії. У коментарі DR науковці зазначили: «Міжнародні дослідження також показують, що мовний розвиток дітей посилюється, якщо вони спілкуються кількома мовами».
Законопроєкт також передбачає скорочення кількості навчальних годин для молодших класів із 700 до 560 на рік. Уряд пояснює, що учні мають забагато предметів, а зменшення навантаження дозволить підвищити якість навчання та «зміцнювати благополуччя, стійкість та особистісний і всебічний розвиток учнів».
За даними Grønlands Statistik, у 2024 році 43,6% населення віком 16–74 років мали освіту вище за рівень загальноосвітної (народної) школи. Для майже 55% жителів школа є найвищим здобутим рівнем освіти. Законопроєкт перебував на громадському обговоренні. Міністерка у справах дітей, молоді та освіти Ніві Ольсен (гренл. Nivi Olsen) не надала коментаря DR до моменту публікації матеріалу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
“У Данії стартував експеримент зі шкільним харчуванням на 854 мільйони крон”
“До шкіл повертають паперові підручники: уряд інвестує мільйони у “ренесанс книги””
“Застосунок AULA: як працює цифровий місток між родиною та дитячими інституціями в Данії”
Данські військові вважають анонсоване підвищення зарплат у Збройних силах недостатнім
Військовослужбовці Данії в середньому отримають додаткове підвищення зарплати на 18 000 крон на рік упродовж наступних трьох років. Про це йдеться в новій трирічній колективній угоді для приблизно 200 000 держслужбовців, повідомляє DR.
На підвищення зарплат у Збройних силах додатково виділили 275 мільйонів крон. Міністр фінансів Ніколай Ваммен (дан. Nicolai Wammen) заявив, що кошти не розподілятимуть рівномірно між усіма, а спрямують у підрозділи з найбільшими проблемами утримання та набору персоналу.
Старший капрал першого класу Аллан Ретофт (дан. Allan Retoft), який служить у полку зв’язку в казармах Рює у Фредерісії, вважає підвищення недостатнім. За його словами, з нинішньою базовою зарплатою у 24 000 крон плюс надбавки банк готовий надати йому кредит на житло лише в розмірі 600 000 крон: «У банку мене оцінили та зважили, чи збираюся я купувати будинок, і вердикт був, що з моєю поточною базовою зарплатою, я можу отримати кредит максимум на 600 000 крон».
Ретофт служить у війську майже 19 років. Він зазначає, що зарплати вистачає на базові витрати, однак її замало для довгострокових планів, зокрема придбання житла та забезпечення родини. За його словами, підвищення на 4 500 крон щомісяця суттєво покращило б його фінансову ситуацію.
Згідно з угодою, усі держслужбовці отримають гарантоване зростання зарплати щонайменше на 6,37% за три роки. Документ також передбачає додаткові дні для догляду за хворою дитиною, можливість обміну частини зарплати на відпустку або пенсійні внески та заходи з профілактики стресу.
Аллан Ретофт заявив, що його подальша служба залежатиме від реального рівня підвищення. «Якщо це не вразить нас в армії, тоді мені доведеться подумати, чи варто мені взагалі продовжувати це робити».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
“Данія може ввести в дію першу систему ППО вже до кінця року”
Відмінений “store bededag” може повернутися
Соціал-демократична партія Данії відкрила можливість відновлення вихідного у Великий молитовний день (store bededag). Про це заявив міністр фінансів Ніколай Ваммен (дан. Nicolai Wammen), повідомляє DR.
Питання щодо відновлення національноо вихідного дня у Великий молитовний день (дан. store bededag) знову з’явилося в порядку денному після того, як Соціал-демократична партія Данії (дан. SF) оголосила вимогу відновити вихідний у разі, якщо вони стануть частиною нового уряду після наступних виборів.
Раніше та сама партія на чолі з прем’єр-міністеркою Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) підтримали скасування вихідного, хоча це рішення викликало суспільну критику та протести. Партія тривалий час наполягала, що скасування було необхідним для економіки.
Раніше міністр Ніколай Ваммен наголошував, що скасування вихідного забезпечує три мільярди крон щороку та додатково 8 500 працівників на ринку праці. Тепер він прокоментував, що він відкритий до обговорення відміни цього рішення.
Інші партії урядової коаліції реагують стримано. Міністерка економіки від Venstre Стефані Лосе (дан. Stephanie Lose) заявила, що країні потрібні кошти для оборони та додаткова робоча сила. Водночас вона зазначила, що партія не займає ультимативної позиції. Представники Moderaterne також не виключають повернення вихідного, але вказують на інші пріоритети економічної політики.
Великий молитовний день скасували у 2023 році як частину економічного пакета уряду SVM. Рішення стало одним із найбільш дискусійних кроків коаліції та може знову стати темою під час наступних парламентських виборів.
Данія визнана знову найменш корумпованою країною
За даними Corruption Perceptions Index (CPI) 2025 від Transparency International, Данія знову посіла перше місце серед 182 країн з індексом 89 балів, що свідчить про найнижчий рівень сприйнятої корупції у публічному секторі, йдеться у звіті організації.
Згідно з даними, Данія очолює рейтинг у 2025 році з результатом 89 балів на шкалі від 0 до 100, де вищі значення означають нижчий рівень корупції. Підряд після неї йдуть Фінляндія (88) та Сінгапур (84).
Індекс базується на опитуваннях експертів, інвесторів і аналітиків щодо сприйняття корупції в публічному секторі в їхніх країнах. За оцінками Transparency International, світовий середній показник становить 42 бали, і більшість країн мають показники нижче 50, зокрема Україна з показником у 36 балів.
Серед найнижчих у рейтингу знаходяться країни з серйозними суспільно-політичними проблемами. Найнижчі бали отримали Сомалі та Південний Судан (по 9 балів кожна), а також Венесуела з показником у 10.
Індекс публікується щорічно і порівнює країни за рівнем сприйнятої корупції у публічному секторі. Він широко використовується дослідниками і політиками як орієнтир для аналізу якості державного управління.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Журналісти виявили 1,9 тис. тонн поставок данської фарби Flügger до росії”
Криза у відносинах із США загострила суперечку про незалежність Гренландії
У Гренландії загострилася політична дискусія щодо незалежності на тлі тиску з боку США. Про це повідомляє данський мовник DR.
Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен (гренл. Jens-Frederik Nielsen) 13 січня заявив поруч із прем’єр-міністеркою Данії Менне Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen): «Якщо нам доведеться вибирати між США та Данією тут і зараз, ми оберемо Данію».
Міністр фінансів і колишній голова уряду Муте Боуруп Егеде (гренл. Múte Bourup Egede) з партії Inuit Ataqatigiit також закликав відкласти дискусію про незалежність. За його словами, головне зараз це зберегти країну та забезпечити право на самовизначення. «Зараз, я думаю, нам потрібно використати нашу єдність, щоб зберегти Гренландію, яку ми знаємо сьогодні», – сказав він.
Однак, опозиційна партія Naleraq виступає проти паузи в обговоренні. Її представник Куно Фенкер (гренл. Kuno Fencker) заявив: «Я не погоджуюся з тим, що ми повинні схилятися перед Данією, бо відчуваємо загрозу з боку США». Він також додав, що незалежна держава могла б стати відповіддю на кризу у відносинах зі США.
Раніше Фенкер відвідував Білий Дім у Вашингтоні та зустрічався з американськими політиками і прихильниками президента Дональда Трампа. Через це він зазнав критики з боку інших гренландських політиків. Депутатка данського парламенту Аая Чемніц (гренл. Aaja Chemnitz) звинуватила його та Naleraq у державній зраді. Фенкер відповів: «Я відчуваю себе стигматизованим, ніби хочу продати країну США чи щось інше таке ж дивне».
Минулого тижня парламент Гренландії Inatsisartut призупинив законодавчу роботу, щоб уряд міг зосередитися на кризі.
Дискусія про незалежність традиційно є частиною політичного порядку денного Гренландії. Партії Siumut, Inuit Ataqatigiit і Naleraq виникли з рухів за самовизначення. Останні місяці питання активізувалося на тлі заяв Дональда Трампа щодо острова та безпекової ролі США в Арктиці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Боротьба за Гренландію: в США відбулась зустріч представників Данії та США”
У кашалота, що викинувся на берег, вкрали щелепу
В Ютландії за один тиждень виявили двох кашалотів на мілині. Якщо перший кашалот був знайдений недалко від Фредеріксхавна, другий викинувся на мілину біля маяка Blåvandshuk Fyr. На момент, коли до кита добрались спеціалісти, у тварини була вже відсутня щелепа, яку було відпилено.
Кашалот викинувся на берег у п’ятницю у Ваттовому морі більш ніж за кілометр від узбережжя. У вихідні з туші зникла половина щелепи. У вівторок дослідники планували забрати решту, однак на місці виявили, що і друга половини щелепи також зникла.
«Щелепи майже не залишилося. Хтось, мабуть, забрав решту», – сказала Шарлотта Біє Тьостесен (дан. Charlotte Bie Thøstesen), наукова керівниця з природничої історії Музею рибальства та мореплавства в Есб’єрзі.
За її словами, через сильні течії та холодну воду державні органи раніше вважали ризикованим виходити до туші тварини. Водночас інші, невідомі, люди все ж дісталися до неї. У понеділок поліція регіону Південної та Південно-Західної Ютландії розпочала розслідування. Викрадення може порушувати положення Вашингтонської конвенції про захист диких тварин.
Попри втрату щелепи, науковці виміряли тушу. Довжина кашалота становить понад 14 метрів. Це трохи більше, ніж у кита, який викинувся на берег поблизу Фредеріксхавну.
«Нам би дуже хотілося мати щелепу, щоб визначити вік кита та згодом виставити її в Музеї природознавства. Тож ми втратили деякі знання», – сказала Шарлотта Біє Тьостесен.
Кашалоти перебувають під охороною міжнародних угод. Випадки їх викидання на берег у Данії трапляються періодично, однак викрадення частин туші фіксують рідко, як зазначає данське медіа.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “У Данії поїзди скасували через бобра”
Шахраї використали фальшиві 20-кронові монети та заволоділи понад 25 тисячами крон
У регіоні Південна та Південно-Західна Ютландія зафіксували сім випадків використання фальшивих 20-кронових монет від початку року. Про це повідомляє DR з посиланням на поліцію.
За словами комісара поліції Якоба Бенніке (дан. Jakob Bennike) з Syd- og Sønderjyllands Politi, випадки траплялися по всьому округу, від поодиноких монет до більших партій у компаніях.
Один із найбільших інцидентів стався минулого тижня в закладі Bedstes Grill og Sandwich у Падборзі. Шахраї обміняли кілька сотень фальшивих 20-кронових монет і отримали понад 25 тисяч крон. Про це розповіла співвласниця закладу Брітте Ліса Стенструп (дан. Brigitte Lisa Stenstrup).
За словами власників, відвідувачі вкидали монети в гральний автомат, отримували жетони, а потім обмінювали їх на банкноти через автомат для розміну. Після цього каса виявилася порожньою. «Я ніколи не уявляв собі такої крадіжки. Це справді важко. Вони вкрали близько 25 000-30 000 крон», – сказав співвласник Майк Нільсен (дан. Mike Nielsen).
Поліція вилучила близько 600 фальшивих монет, використаних у закладі. За словами Нільсена, вони майже не відрізняються від справжніх: «Вони реально схожі. Можливо, вони трохи менше важать, але виглядають добре. Різниці не помітиш».
За даними Національної поліції Данії, підробки можна розпізнати за меншою вагою, іншим шрифтом і поліруванням. На монетах, які вилучили в регіоні, зазначено рік 2021.
Раніше TV Midtvest повідомляв, що в Гернінгу затримали трьох чоловіків за підозрою у виготовленні та використанні фальшивих монет. Поліція перевіряє, чи пов’язані ці випадки між собою.
Після інциденту в закладі перепрограмували автомати. Тепер вони більше не приймають 20-кронові монети. Надалі планують перейти лише на спеціальні жетони для гри.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Данська Масляна: про Fastelavn і рецепт легендарної булочки – fastelavnsboller” – матеріал Каріни Прокопюк.
“Що таке Uge Seks та деякі факти про секс-освіту в Данії” – матеріал Анни Іваненко
“Здоров’я жінок у Данії: підхід до фізичного та ментального здоров’я” – матеріал Дарини Левченко
“Лист бажань у Данії: простий ритуал глибокої турботи” – матеріал Анни Нездолій
“Данія виставила на Оскар російськомовний фільм: чому так та про що фільм” – матеріал Анни Іваненко
