З 16 по 22 лютого 2026 року в Данії переживали за шістьох кашалотів, за недоставлену пошту та через підозрілий контейнеровоз.
– Dao має проблеми з доставкою листів. Частину пошти знайшли у полі
– У Каттегаті затримали підозрілий контейнеровоз
– Вартість боєприпасного заводу в Елінгу перевищила мільярд крон
– Біля Фаньо на мілину викинулися 6 кашалотів, яких не можуть врятувати
– Комуни Данії заявляють про критичну нестачу житла для українських біженців
– Трамп заявив, що відправить госпітальне судно до Гренландії
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Dao має проблеми з доставкою листів. Частину пошти знайшли у полі
Мешканка Енслеву на північ від Раннерса знайшла стос листів служби Dao у снігу. Про це повідомляє DR з посиланням на матеріал Randers Amtsavis.
У понеділок вранці Лісе Брьондум (дан. Lise Brøndum) гуляла поблизу Енслеву та побачила листи на полі біля дороги. Вона зібрала їх, оскільки серед відправлень були документи з персональними даними.
«Мушу сказати, я була трохи збентежена. Там були листи до лікарень та банків, тому я подумала, що маю їх доставити», – каже жінка.
Лісе Брендум передала листи своєму сусіду, який відніс їх до пакшопу Dao.
У Dao повідомили DR, що відповідального розповсюджувача відсторонено та заявлено до поліції.
«Коли в понеділок з’ясувалися обставини справи, особу вигнали та повідомили до поліції», – каже менеджер з комунікацій Dao Стін Брайнер.
Того ж дня керівництво Dao мало зустрітися з Trafikstyrelsen, яка здійснює нагляд за поштовим ринком. У відомстві заявили, що компанія інформувала про труднощі з обробкою листів, більший обсяг ручної роботи та затримки з вилученням кореспонденції.
За даними DR, у січні Dao отримала 15 тисяч звернень щодо затримок доставки. Finans Danmark повідомила про проблеми з доставкою банківських карток. У Ældre Sagen заявили, що частина членів не отримала пошту. Раніше Region Syddanmark подав скаргу через залишені у публічних місцях мішки з листами, що могло призвести до втрати медичних зразків і порушення захисту персональних даних.
Dao перебрала на себе розподіл листів у Данії від PostNord на початку року. Міністр транспорту Томас Даніельсен (дан. Thomas Danielsen) заявив, що не має підстав для загальної критики компанії та зазначив, що вона виконує сервісні показники майже на 100%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Муніципалітети не зможуть вчасно доставити паперові рахунки за житло: чим це загрожує українцям”
У Каттегаті затримали підозрілий контейнеровоз
Данська морська адміністрація повідомила данське медіа про затримання контейнеровоза в акваторії Каттегату. Судно перебуває під іранським прапором, однак до того йшло під прапором Коморських Островів.
За даними TV2, йдеться про 226-метровий контейнеровоз Nora, який впродовж останніх 25 днів стояв у Каттегаті. Згідно з сервісом MarineTraffic, судно перебуває поблизу затоки Обек біля Ольбека.
У Морській адміністрації пояснили, що судно було неправильно зареєстроване. Спочатку воно вказувало прапор Коморських Островів, однак ця держава повідомила, що судно не внесене до її реєстру. Після чого судно змінило прапор на іранський.
«Судно вказало, що йде під прапором Коморських Островів. Коморські Острови повідомили Морську адміністрацію Данії, що судно не зареєстроване в їхньому реєстрі», – повідомляє адміністрація.
Останнім портом заходу Nora, за даними VesselFinder, був Санкт-Петербург у росії. Судно перебувало там 16 січня.
У відомстві також зазначили, що судно припинило рух і перервало свій транзит. Воно залишатиметься затриманим, поки держава прапора не підтвердить реєстрацію та повну сертифікацію.
Данські органи планують провести інспекцію Nora, щойно погодні умови дозволять зробити це безпечно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Розвідка Данії вважає Балтійське море найбільш ймовірним місцем для подальшої агресії росії”
Біля Фаньо на мілину викинулися 6 кашалотів, яких не можуть врятувати
Данське агентство з охорони довкілля повідомило, що кашалотів, які викинулися на мілину біля острова Фаньо, неможливо ані врятувати, ані приспати у спосіб, який був би етично та безпеково прийнятним. Про це відомство заявило в коментарі агентству Ritzau.
У п’ятницю 20 лютого чотири кашалоти викинулися на узбережжі Фаньо та півострова Скалінген поблизу Есб’єрга. На наступний день у суботу з’явилися повідомлення ще про двох тварин. На той момент серед тварин були як живі, так і мертві.
«Якщо доведеться евтаназувати китів, це вимагатиме втручання в життєво важливі органи, і це завдасть їм набагато більше болю та страждань, ніж якби просто дозволити їм повільно помирати», – каже китознавець Карл Кінзе (дан. Carl Kinze).
За словами дослідника, коли кити опиняються на мілині, їхня загибель є «майже неминучою». Ідеально було б, яки на момент, коли тварини лише починають викидатися на берег, поряд би опинились фахівці, однак така ситуація трапляється рідко.
Карл Кінзе пояснює, що кити гинуть через сильний стрес. Через викид гормонів внутрішні органи можуть поступово руйнуватися. Цей процес, за його словами, майже неможливо зупинити, особливо з огляду на розміри тварин.
У суботу служба реагування на випадки з морськими ссавцями виїхала на місце. Фахівці намагалися забезпечити спокій для живих тварин.
Однак, вже в неділю стало відомо, що всі шість китів померли. Трьох з них буде впродовж тижня вилучено з берега, оскільки вони знаходяться поблизу туристичних зон. Одного з них використають для дослідницьких цілей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “У кашалота, що викинувся на берег, вкрали щелепу”
Вартість боєприпасного заводу в Елінгу перевищила мільярд крон
Будівництво національного заводу з виробництва боєприпасів в Елінгу на півночі Данії знову подорожчало. Про це повідомляє DR з посиланням на дані Міністерства оборони.
У 2023 році уряд заявляв, що відновить виробництво пороху й набоїв на колишньому підприємстві «Krudten». Тоді міністр оборони Троельс Лунд Поульсен (дан. Troels Lund Poulsen) оцінював реконструкцію у 70–200 мільйонів крон і обіцяв запуск впродовж двох років.
Улітку 2024 року кошторис зріс до 883 мільйонів крон через гірший стан будівель, ніж очікувалося. Тепер Міністерство оборони повідомило про додаткові витрати майже на 480 мільйонів крон. Загальна сума перевищила один мільярд.
«Додаткові витрати на будівництво будівель для національного виробництва боєприпасів визначені приблизно в 480 мільйонів данських крон. Додаткові витрати можна віднести головним чином до коригування площі будівлі через ризик перенесення детонації, додаткового стрільбища, адаптації інфраструктури тощо», – йдеться у прес-релізі
За словами журналіста Ніколая Рютґора (дан. Nikolaj Rytgaard) з Jyllands-Posten, початково планувалося використати наявні будівлі, однак фактично йдеться про зведення нового комплексу. Серед додаткових робіт серед іншого є збільшення відстані між об’єктами через ризик вибуху, будівництво ще одного стрільбища, нових доріг та огорожі, а також можливе відчуження сусідніх ділянок.
Міністр оборони заявив, що додаткові витрати покриють із резерву, передбаченого на проєкт.
Завод у Елінгу збудували у 1954 році. Держава виробляла там боєприпаси до 2008 року. У 2023 році об’єкт знову викупили для відновлення національного виробництва боєприпасів для Данії та Європи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Уряд отримує нові повноваження для швидкого будівництва військових об’єктів”
Комуни Данії заявляють про критичну нестачу житла для українських біженців
Комуни Данії повідомляють про серйозні труднощі з розміщенням українських біженців. Про це йдеться в новому опитуванні асоціації муніципалітетів KL, дані якого наводить TV2.
За результатами опитування, у якому взяли участь 82 комуни, 59% з них мають значні проблеми з пошуком житла для українців, які продовжують прибувати. Лише 7% заявили, що не відчувають труднощів.
У грудні 2025 року 3364 українські біженці отримали житло в данських комунах. Загалом наприкінці року в комунах проживали понад 44 000 українців. Це приблизно на 10 000 більше, ніж роком раніше.
Голова комітету з питань ринку праці та обслуговування громадян KL Стеен Крістіансен (дан. Steen Christiansen) заявив, що ситуація є серйозною. «Ми бачимо, що багато муніципалітетів повідомляють про проблеми з пошуком житла для українських біженців. Поки що вони справляються, але від муніципалітетів надходять дуже чіткі сигнали про те, що вони досягли критичної точки», – прокоментував Крістіансен .
За його словами, комуни використовують різні варіанти тимчасового розміщення: від гуртожитків і павільйонів до монастирів, готелів і хостелів. «Ми справді вичерпали всі можливі рішення, так продовжуватися не може. Потрібно розглянути інші інструменти», – додав він.
Міністр у справах іноземців та інтеграції Расмус Стоклунд (дан. Rasmus Stoklund) заявив, що уряд працює над рішеннями та розглядає способи підтримки комун. «Уряд розглядає, як ми можемо допомогти та полегшити тягар для муніципалітетів. Це складна ситуація», – сказав він TV 2. Конкретних ініціатив поки що не представили.
KL пропонує три кроки:
1. Надати комунам доступ до державних будівель для розміщення біженців
2. Покращити фінансові умови для покриття витрат на тимчасове житло
3. Змінити правила щодо тривалості перебування у тимчасовому розміщенні.
Водночас дві данські комуни повідомили, що радо приймуть українців у себе. Мова йде про Lemvig Kommune та Ringkøbing-Skjern Kommune.
За словами мера комуни Lemvig Kommune Єнса Льонберга (дан. Jens Lønberg), рівень безробіття в комуні становить 1,2%, і місцевий бізнес потребує працівників. «Українці неймовірно добре вписуються в наше суспільство, наш ринок праці та наші школи. Це так, ніби вони мають таку ж душу, як і ми в муніципалітеті Лемвіг. Ми хотіли б, щоб їх було більше, і в нас є місце,» – сказав Льонберг.
Голова представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у країнах Північної Європи Анніка Сандлунд (фін. Annika Sandlund) заявила, що Данія зробила значні зусилля для прийому українців. Вона наголосила, що Україна наразі не є безпечною країною. За її словами, у 2025 році лише чотири дні минули без ракетних обстрілів.
За даними UNHCR, що довше триває війна, то більше українців планують залишатися в країнах, куди вони виїхали. Водночас 77% українців у Данії нині працюють або навчаються.
Трамп заявив, що відправить госпітальне судно до Гренландії
Президент США Дональд Трамп заявив про намір відправити госпітальне судно до Гренландії. Про це він написав в ніч на неділю 22 лютого у своїй соцмережі Truth Social.
У своєму дописі Трамп зазначив:
«Спільно з чудовим губернатором Луїзіани Джеффом Лендрі ми відправимо до Гренландії великий медичний човен, щоб надати допомогу багатьом хворим людям, які не отримують необхідного лікування. Він уже в дорозі».
Джефф Лендрі, який є спеціальним посланцем США у справах Гренландії, поширив допис президента та подякував йому.
Кореспондент DR у США Якоб Крог (дан. Jakob Krogh) заявив, що ситуація залишає багато запитань. «Ми не знаємо, чому Дональд Трамп публікує це саме зараз. Ми не знаємо, що він має на увазі. Ми не знаємо, чи справді госпітальний корабель прямує до Гренландії», – сказав він.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен (дан. Troels Lund Poulsen) заявив, що Данії не відомо про відправлення госпітального судна. «У Гренландії немає потреби в особливих зусиллях у сфері охорони здоров’я. Про це вже зараз піклується уряд Гренландії, і якщо буде потреба, данське королівство допоможе», – сказав він.
Військово-морські сили США мають два госпітальні судна: USNS Mercy та USNS Comfort. За даними сервісів відстеження суден, обидва нещодавно перебували на верфі в місті Мобіл, штат Алабама.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Данська Масляна: про Fastelavn і рецепт легендарної булочки – fastelavnsboller” – матеріал Каріни Прокопюк.
“Що таке Uge Seks та деякі факти про секс-освіту в Данії” – матеріал Анни Іваненко
“Здоров’я жінок у Данії: підхід до фізичного та ментального здоров’я” – матеріал Дарини Левченко
“Лист бажань у Данії: простий ритуал глибокої турботи” – матеріал Анни Нездолій
“Зимовий ритуал — сауна: як це виглядає в Данії” – матеріал Вікторії Максимова та Марини Бондаренко
“В гості до мудрих: зустрічі та історії данських Silvers” – матеріал Анни Куделі
“Чи варто змінювати ім’я, щоб знайти роботу в Данії – рекомендації від експертки Кей Мелліш” – матеріал Kay Xander Mellish
“Данія виставила на Оскар російськомовний фільм: чому так та про що фільм” – матеріал Анни Іваненко
