З 23 лютого по 1 березня 2026 року в Данії почали готуватись до виборів та запропонували законопроєкт щодо українців.
– Данський уряд хоче обмежити кількість українців у Данії
– В Крістіанії побудують нове житло прямо біля Pusher Street
– Метте Фредеріксен оголосила парламентські вибори в Данії на 24 березня
– Вчені досі не знають причину смерті кашалотів
– Міноборони Данії хоче експропріювати «будь-яку» власність у разі війни
– Данські депутати подали заяву до поліції на компанію DanBred
– Дослідження: серед данських пам’ятників жінок в 36 разів менше за чоловіків
– Уряд Данії планує спрямувати 14,9 мільярда крон на захист узбережжя
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Данський уряд хоче обмежити кількість українців у Данії
Згідно заяві Міністерства імміграції та інтеграції, данський уряд має на меті зкоригувати закон, щоб у майбутньому обмежети право переміщеним особам з менш постраждалих від війни районів України отримати дозвіл на проживання в Данії за так званим спеціальним законом. Окрім українців з переліку регіонів, пропозиція уряду також стосуватиметься осіб, на яких поширюються українські правила мобілізації.
За даними Міністерства зайнятості, на лютий 2026 року в Данії проживає приблизно 48 600 переміщених осіб з України за візою SL1/SL2. Майже 17 800 з них працюють.
Як зазначається на сайті міністерства, у другій половині 2025 року спостерігалося збільшення кількості переміщених осіб з України, які подали заявки до Данії. Це сталося, коли Україна послабила правила виїзду для молодих чоловіків. Ця тенденція досягла піку в жовтні 2025 року, коли приблизно 2300 осіб подали заявки на проживання згідно зі спеціальним законом. Відтоді спостерігається зниження. У грудні та січні 2026 року було отримано приблизно 1700 та 1400 заявок відповідно.
Міністр імміграції та інтеграції Расмус Стоклунд (дан. Rasmus Stoklund) пояснює, що таким чином вони хочуть задовольнити потреби українського уряду, який неодноразово закликав не надавати українським чоловікам, призваним до армії, дозвіл на проживання в Європі.
“Але це також для того, щоб полегшити роботу муніципалітетам, які перебувають під сильним тиском у пошуку житла для новоприбулих українців та приймають їх у місцевих громадах”, – прокоментував міністр.
Мер з питань зайнятості, інтеграції та бізнесу в Копенгагені Андреас Кейль (дан. Andreas Keil) також вважає це рішення вірним:
“Це вірний та необхідний крок, який уряд робить зараз, тому що незабаром у нас більше не буде варіантів проживання в Копенгагені”.
Уряд очікує подати законопроєкт щодо коригувань у квітні 2026 року.
Зміни не вплинуть на тих, хто вже отримав дозвіл на проживання згідно зі спеціальним законом.
Згідно заяві на сайті міністерства, пропонуються наступні зміни:
1. Позбавити можливості отримання дозволу на проживання в Данії за спеціальним законом переселених осіб з певних регіонів України, які менш постраждали від бойових дій. Наразі це стосується наступних областей України:
- Вінницька,
- Волинська,
- Житомирська та
- Закарпатська,
- Івано-Франківська,
- Київська (не стосується міста Київ),
- Кіровоградська,
- Львівська,
- Полтавська,
- Рівненська,
- Тернопільська,
- Хмельницька,
- Черкаська,
- Чернівецька
2. Заборонити проживати в Данії за спеціальним законом чоловікам, на яких поширюється дія українських правил мобілізації (наразі це чоловіки віком від 23 до 60 років), за вийнятком тих хто звільнений від військової служби.
3. Заявники-чоловіки віком до 23 років у майбутньому зможуть отримати дозвіл на проживання лише до досягнення 23-річного віку та не зможуть продовжити свій дозвіл на проживання, якщо вони не нададуть документальне підтвердження звільнення від військової служби.
4. Переміщені особи з України, які отримують грошову допомогу, наразі не підпадають під дію трудового обов’язку. Уряд хоче змінити правила таким чином, щоб у майбутньому вони були охоплені трудовим обов’язком нарівні з іншими особами, які отримують грошову допомогу.
5. Буде запроваджено перехідний режим поступового впровадження трудового обов’язку, завдяки якому муніципалітети матимуть час до 1 жовтня 2026 року, щоб запровадити трудовий обов’язок для нової групи. За оцінками, якщо законопроект буде прийнято, трудовим обов’язком буде охоплено близько 12 000 осіб з України.
6. Законопроект також включатиме зміни у сфері Міністерства дітей та освіти. Пропонується скасувати спеціальні правила для переміщених осіб з України, які зараз дозволяють їм отримувати освіту англійською або українською мовами, а також дистанційно навчатися в Україні.
Остаточний зміст норм буде визначений після внесення та розгляду законопроєкту у Фолькетингу.
Як зазначається на офіційній сторінці Радниці Омбудсмена України, з питань, пов’язаних із застосуванням українського законодавства щодо мобілізації, доцільно звертатися до Посольства України в Королівстві Данія.
В Крістіанії побудують нове житло прямо біля Pusher Street
У районі Christiania в Копенгагені планують звести 10 000 квадратних метрів нового житла (alment boligbyggeri). Про це пише Berlingske, інформацію підтвердила речниця спільноти Метте Праг (дан. Mette Prag).
Рішення ухвалили на спільних зборах мешканців у понеділок 23 лютого увечері. План передбачає будівництво житла в районі Pusher Street та появу сотень нових мешканців.
За словами Метте Праг, для Christiania це великий крок, оскільки спільнота традиційно розвивалася за власними правилами, а тепер має поєднати свій підхід із довгостроковим плануванням у співпраці з владою.
Метте Праг наголосила, що нове житло має бути організоване як частина місцевої спільноти (bofællesskab). «Нові мешканці повинні хотіти бути частиною Кристианії та долучитися до її способу життя», – зазначила вона.
Після рішення зборів муніципалітет Копенгагена разом із мешканцями та фондом Fristaden Christiania розпочне розробку локального плану території. Очікується, що на підготовку документації місту знадобиться до трьох років. Після цього будівництво нового житла відбуватиметься через тендер відповідно до чинних правил.
Проєкт є частиною трансформації Pusher Street, яку розпочали 6 квітня 2024 року. Тоді мешканці Christiania вперше одностайно підтримали закриття вулиці через проблеми з бандитською злочинністю.
Метте Фредеріксен оголосила парламентські вибори в Данії на 24 березня
У Данії відбудуться парламентські вибори у вівторок, 24 березня. Про це оголосила прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) з трибуни Фолькетингу.
Оголошення виборів відбулося одразу після того, як парламент ухвалив рішення про виплату так званого продовольчого чека. Йдеться про одноразову безподаткову виплату від 1 000 до 5 000 данських крон для понад двох мільйонів жителів країни.
Під час виступу Метте Фредеріксен представила передвиборчі пропозиції Соціал-демократичної партії. Вона повідомила, що партія готує нову пенсійну ініціативу, а також запропонувала запровадити податок на великі статки.
«Податок на багатство має зменшити нерівність та створити кращий баланс у нашій країні», – заявила вона.
За словами прем’єрки, податок стосуватиметься менш ніж одного відсотка населення та має принести близько шести мільярдів крон. Кошти планують спрямувати, зокрема, на фінансування державної школи та запровадження обмеження у 14 учнів у молодших класах.
Соціал-демократи також пропонують скасувати податок на нерухомість для житла вартістю менш ніж один мільйон крон.
Під час виступу Метте Фредеріксен подякувала Ларсу Льокке Расмуссену та Троельсу Лунду Поуельсону за співпрацю в чинному уряді. Водночас вона заявила, що не планує зберігати чинну коаліцію та залишає відкритими різні варіанти формування нового уряду.
Вчені досі не знають причину смерті кашалотів
Минулого тижня шість кашалотів викинулися на берег у Фаньо та на півострові Скаллінген, про смерть яких пізніше було підтверджено.
Наразі проведено розтин чотирьох із шести викинутих на берег китів. Про це повідомило Ritzau з посиланням на пресреліз Данського агентства з охорони навколишнього середовища.
За даними агентства, розтин не встановив причини смерті. У китів, що викинулися на берег, не було знайдено рибальських сіток чи інших сторонніх предметів. Також незрозуміло що стало причиною того, що кити опинились на мелині.
Кашалотів побачили 20 лютого, і на той час принаймні один з них ще був живим, однако через два дні всі вони були мертві.
Очікується, що остаточні результати розтину будуть оприлюднені пізніше, пише Ritzau.
Міноборони Данії хоче експропріювати «будь-яку» власність у разі війни
Як заявлено медіа TV2, на випадок війни у Данії, Міністерство оборони Данії вже зараз може взяти на себе приватне майно за повну компенсацію. Але в майбутньому Міністерство оборони Данії також хоче мати можливість експропріювати компанії та державну власність. Це передбачено законопроєктом міністра оборони Троельса Лунда Поулсена (дан. Troels Lund Poulsen), за словами Ritzau.
Міністр подав законопроєкт, який дозволить Міністерству оборони Данії експропріювати «будь-що», а не лише приватну власність.
Наприклад, згадується, що школи, спортивні та складські зали, порти та аеропорти можуть бути необхідними Міністерству оборони Данії, якщо виникне потреба «перемістити великі концентрації особового складу та обладнання до стратегічно важливих районів країни».
Однак, як зазначає данське медіа, поки що незрозуміло, якими саме мають бути умови для того, щоб Міністерство оборони Данії зможе взяти на себе майно. Міністерство визначає це поняття як «обставини, за яких свобода дій та безпека держави перебувають під загрозою без фактичної війни».
Данські депутати подали заяву до поліції на компанію DanBred
Депутати парламенту Данії від партії Enhedslisten Сьорен Егге Расмуссен (дан. Søren Egge Rasmussen) і Педер Хвелплунд (дан. Peder Hvelplund) подали заяву до поліції проти племінної компанії DanBred та галузевої організації Landbrug & Fødevarer. Про це повідомляє данський мовник DR.
Підставою стала висока смертність поросят у Данії. За даними дослідницької організації Seges Innovation, щодня в країні гине близько 25 000 поросят. Це майже 22% від загальної кількості народжених тварин. Щороку в Данії народжується майже 40 мільйонів свиней, і понад 9 мільйонів із них помирають до забою.
Депутати вважають, що причиною є цілеспрямована селекція на більші приплоди. У середньому свиноматка народжує понад 20 поросят, але має лише 14 сосків. За їхніми словами, це призводить до високої смертності серед новонароджених і свиноматок.
«Були зусилля з розведення, які я б описав як екстремальне, з метою отримання все більших і більших послідів свиней, що, в свою чергу, призвело до значно вищого рівня смертності серед племінних тварин та серед поросят», – заявив Сьорен Егге Расмуссен.
У DanBred відкидають звинувачення. Директор компанії Торбен Аарріс (дан. Torben Aarris) у письмовій відповіді заявив: «Робота DanBred полягає в тому, щоб надавати генетичний матеріал на найвищому міжнародному рівні. Саме для цього DanBred і був створений».
Організація Landbrug & Fødevarer від коментарів відмовилася та переадресувала запит до DanBred, у якій є мажоритарним власником.
Міністр продовольства та сільського господарства Якоб Єнсен (дан. Jacob Jensen) від партії Venstre не є фігурантом заяви, але згадується в ній. У письмовій відповіді він зазначив: «Я жодним чином не братиму участі в прагненні червоних привернути на себе увагу у виборчий рік». Також він повідомив, що не може коментувати справу, яка перебуває на розгляді поліції.
Смертність серед свиноматок зросла з 12,8% у 2011 році до 16,4% у 2024 році. У 2024 році в середньому народжувалося 20,3 поросяти на один приплід. У 2011 році партія Enhedslisten вже подавала аналогічну заяву проти Landbrug & Fødevarer. Тоді поліція не відкрила справу.
Дослідження: серед данських пам’ятників жінок в 36 разів менше за чоловіків
У Данії лише 43 із 1538 пам’ятників зображують жінок, які мали історичне значення. Водночас у публічному просторі встановлено 120 статуй оголених або напівоголених жінок. Про це йдеться в новому дослідженні організації Museum of Art in Public Spaces (MAPS), повідомляє DR.
Дослідження показало, що чоловіків у пам’ятниках переважно зображують одягненими та у зв’язку з їхньою історичною роллю. Жінки ж частіше постають у вигляді оголених або напівоголених фігур.
Міністр культури Данії Якоб Енгель-Шмідт (дан. Jakob Engel-Schmidt) назвав таку диспропорцію проблемною. «Це посилає абсолютно неправильний сигнал. Коли маленька дівчинка чи молода жінка пересувається Данією та бачить наші статуї у громадських місцях, у неї може легко скластися враження, що цінність жінок полягає, перш за все, у їхніх тілах», – заявив він у пресрелізі міністерства.
За словами доцентки історії мистецтва Копенгагенського університету Амалії Сковмьоллер (дан. Amalie Skovmøller), історично замовниками й авторами пам’ятників були чоловіки, тому в публічному просторі домінують саме чоловічі образи. Вона зазначає, що жінки почали брати участь у таких рішеннях лише у XX столітті. Дослідниця вважає, що відсутність жіночих постатей пов’язана зі структурними причинами та тим, що на це раніше не звертали увагу.
Згідно з дослідженням, у 75 муніципалітетах Данії немає жодного пам’ятника жінці з історичним значенням. Міністр заявив, що найближчим часом планують встановити більше таких монументів.
Дослідження ініціювали після опитування газети Jyllands-Posten у 2023 році, яке виявило нестачу пам’ятників і бюстів жінок. Також на платформі borgerbidrag.dk збирали пропозиції щодо історичних постатей, яким бракує представлення в міському просторі. Експертна рада має визначити кандидаток для майбутніх пам’ятників.
Серед уже встановлених монументів є статуї письменниці Карен Бліксен, освітянки Наталі Зале та сценаристки Лізе Ньоргор. У 2024 році в Копенгагені також встановили бронзовий монумент графині Даннер.
Дослідники зазначають, що збільшення кількості жіночих пам’ятників може змінити репрезентацію в публічному просторі, однак наголошують на потребі ширшого представництва в процесі ухвалення рішень.
Уряд Данії планує спрямувати 14,9 мільярда крон на захист узбережжя
Уряд Данії планує виділити 14,9 мільярда данських крон на заходи з берегозахисту у 2029–2040 роках. Про це повідомляє DR з посиланням на агентство Ritzau.
Кошти передбачені в межах нового плану адаптації до змін клімату. Гроші спрямують на будівництво дамб, протипаводкових стін та інших захисних споруд у районах із «суттєвим ризиком затоплення» по всій країні.
Міністр довкілля Магнус Гойніке (дан. Magnus Heunicke) заявив на пресконференції: «За допомогою цього плану ми захищаємо ваші будинки, ваш бізнес, активи, що розташовані вздовж узбережжя Данії». За його словами, держава має взяти на себе більшу відповідальність у підготовці до штормів і паводків.
Фінансування ініціативи поки що не деталізували. Очікується, що джерела коштів визначать у межах економічного плану уряду до 2035 року, який мають представити найближчим часом.
Міністр у справах міст і сільських територій Мортен Далін (дан. Morten Dahlin) повідомив, що 85% витрат на будівництво покриватиме держава, а 15% муніципалітети. За словами міністра з питань клімату, енергетики та постачання Ларса Огорда (дан. Lars Aagaard), для окремих муніципалітетів, зокрема Кертемінне, можливі винятки з більшою часткою державного фінансування.
Уряд планує розпочати переговори з партіями парламенту для укладення політичної угоди.
У 2023 році уряд уже презентував перший план кліматичної адаптації, у межах якого передбачили 1,3 мільярда крон на захист узбереж, міст, житла та інфраструктури. Поштовхом до нових ініціатив стали, зокрема, штормові повені восени 2023 року, які спричинили підтоплення прибережних районів і пошкодження інфраструктури.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Копенгаген: афіша подій на березень 2026” – матеріал Анни Куделі
“Старе місто в Орхусі – музей просто неба” – матеріал Анни Куделі
“Орхус: Афіша подій на березень 2026” – матеріал Марини Хоменко
“Данська Масляна: про Fastelavn і рецепт легендарної булочки – fastelavnsboller” – матеріал Каріни Прокопюк.
“Що таке Uge Seks та деякі факти про секс-освіту в Данії” – матеріал Анни Іваненко
