З 24 лютого по 2 березня 2025 року в Данії дискутували щодо заборони школьникам користуватися гаджетами в школах, щодо майбутнього данських сіл та щодо обмеження алкоголю в Гренландії. Екоактивісти бойкотували Maersk, королівська родина провела бал для діячів культури, обрали виконавця на Євробачення-2025, і поки фабрики по м’ясовиробництву закриваються, нові фабрики по виробництву снарядів готові відкритися.
— Уряд рекомендує заборонити мобільні телефони в навчальних закладах
— Активісти з Гретою Турнберг провели масштабну акцію під штаб-квартирою Maersk
— Супермаркети маркуватимуть європейські товари
— Гренландські політики відмовляються від власних ініціатив щодо обмеження алкоголю
— Данська влада під вогнем критики через новий закон: #ЧиЯЩеДанець?
— Експансія Китаю скасовується: Danish Crown згортає діяльність у Китаї після мільярдних втрат
— Данська компанія в Єллінгу вироблятиме патрони та снаряди
— Данським селам не вистачає грошей; занедбані будівлі відлякують бізнеси
— Данія обрала виконавця на Євробачення-2025
— Король Данії влаштував бал для діячів культури
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
***
Уряд рекомендує заборонити мобільні телефони в навчальних закладах
Данський уряд підтримав рекомендацію Комісії Добробуту (дан. Trivselskommissionen) про заборону мобільних телефонів, розумних годинників та особистих планшетів у школах та позашкільних установах. Проте данські школи не в захваті від цієї ініціативи та вважають, що вона покладає на них надмірні обов’язки.
Заступник голови Асоціації керівників шкіл Крістіан Діссінг Олесен (дан. Kristian Dissing Olesen) висловив занепокоєння тим, що школи змушені будуть виконувати роль органів контролю.
“Ми не підтримуємо ідею того, що школи стануть наглядачами за дотриманням заборони. Це питання потрібно розглядати ширше, залучаючи батьків і громадськість”, – заявив Олесен.
Згідно з даними уряду, близько 80% шкіл вже запровадили власні правила щодо використання мобільних пристроїв. Міністр культури Якоб Енгель-Шмідт (дан. Jakob Engel-Schmidt) наголосив, що цього недостатньо, оскільки сотні навчальних закладів досі не зайняли жодної позиції щодо гаджетів в закладах.
“Мобільні телефони заважають дітям зосереджуватися та спілкуватися одне з одним. Ми повинні створити умови для їхньої соціалізації”, – зазначив міністр.
Учні ж вважають, що такі зміни повинні відбуватися шляхом діалогу, а не заборон. Голова організації “Данські школярі” Кароліна Хелена Хермансен (дан. Caroline Helena Hermansen) зазначила, що школярі мають навчитися самостійно контролювати використання смартфонів, а не просто позбавлятися їх.
Уряд продовжує наполягати на необхідності загальнонаціонального обмеження, водночас школи прагнуть зберегти автономію в ухваленні таких рішень.
***
Активісти з Гретою Турнберг провели масштабну акцію під штаб-квартирою Maersk
В понеділок 24 лютого біля штаб-квартири Maersk у Копенгагені зібралися демонстранти разом з Гретою Турнберг та заблокували вхід до будівлі. Декілька десятків активістів навіть залізли на дах. Згідно пресрелізу ShippingWatch, близько 200 людей протестували проти перевезення військової техніки до Ізраїлю за допомогою компанії Maersk.
На місці була присутня поліція.
За словами активістів, транспортуючи військову техніку до Ізраїлю, Maersk підтримує те, що в пресрелізі описується як “ізраїльський геноцид”.
На початку лютого Danwatch виявив, що 14 різних контейнеровозів, що належать Maersk, перевозили тисячі тонн військового обладнання до Ізраїлю 43 рази з жовтня 2023 року по вересень 2024 року.
У письмовій відповіді ShippingWatch Maersk написав наступне:
«Перевезення вантажу від імені уряду США не містить зброї чи боєприпасів. Ці поставки пов’язані з політикою США в рамках Програми співпраці США та Ізраїлю в галузі безпеки. Вантаж пройшов перевірку, є законним і відповідає чинному законодавству».
За словами представника поліції Копенгагена, у червні минулого року поліція Копенгагена заарештувала та висунула звинувачення 14 особам у зв’язку з пропалестинською демонстрацією біля штаб-квартири Maersk на Еспланаден у Копенгагені.
***
Супермаркети маркуватимуть європейські товари
Андерс Хаг, CEO в найбільшому ритейлері Данії Salling Group, оголосив в останній день зими на своїй сторінці в LinkedIn, що впродовж березня в магазинах Netto, Føtex та Bilka будуть поступово з’являтися цінники з зірочкою, яка позначатиме товари європейських компаній.
“Ми полегшуємо покупки європейських брендів.
Останнім часом ми отримали низку запитів від клієнтів, які бажають купувати продукти європейських брендів. Для цього впродовж березня ми запровадимо нове маркування на наших електронних цінниках у Bilka, Føtex і Netto, де маленька зірочка показуватиме, чи бренд належить європейській компанії.
У наших магазинах і надалі будуть представлені бренди з усього світу, і клієнтам завжди залишатиметься вибір. Нова етикетка – лише додаткова послуга для покупців, які хочуть купувати товари європейських брендів. Є багато способів скласти список. Ми ставимо зірочку, якщо кінцевим власником торгової марки є європеєць.
Ми сподіваємось, що клієнти з радістю отримають нову інформацію та знову дозволять кожному вільно вибирати з нашого великого вибору продуктів з усього світу.”
Британське видання The Guardian припускає, що ця ініціатива напряму пов’язана із зростанням торговельної напруженості між США та іншими країнами.
***
Гренландські політики відмовляються від власних ініціатив щодо обмеження алкоголю
Гренландська влада отримала експертні рекомендації щодо зменшення шкідливого впливу алкоголю на суспільство, особливо на дітей. Однак політики, які ініціювали ці дослідження, зараз не поспішають їх реалізовувати.
За останні 30 років споживання алкоголю в Гренландії знизилося на 30%, і уряд Гренландії має амбіції і далі знизити цей показник. Міністерка охорони здоров’я Агате Фонтейн (грен. Agathe Fontain) восени 2024 року зібрала близько 70 фахівців, серед яких були експерти ВООЗ і науковці Центру громадського здоров’я Гренландії. Їхньою метою було розробити науково обґрунтовані пропозиції для зменшення негативного впливу алкоголю.
Однією з основних причин занепокоєння стало зростання випадків самогубств серед молоді, що пов’язують із проблемами, викликаними алкоголем. “Майбутня політика щодо алкоголю має рятувати життя”, – заявляла тоді міністерка.
Перед Різдвом 2024 року робоча група представила свої 17 рекомендацій, серед яких:
- Введення державної монополії на продаж алкоголю впродовж наступних 5 років.
- Підвищення вікового порогу для купівлі алкоголю з 18 до 21 року.
- Заборона продажу алкоголю у вихідні.
Як наголошують фахівці, проблема полягає не лише у тому, що люди п’ють алкоголь, а й у розповсюдженому явищі так званого “пияцтва запоями”. В Гренландії нерідко спостерігаються випадки, коли люди споживають великі дози алкоголю за один раз, що, в свою чергу, сприяє зростанню насильства, домашніх конфліктів і сексуальних злочинів.
Дослідження 2018 року показало, що 37% молодих людей, народжених після 1995 року, виросли в сім’ях із проблемами зловживання алкоголем.
Попри серйозність проблеми, політична реакція на рекомендації виявилася доволі стриманою. Голова партії Siumut Ерік Єнсен (грен. Erik Jensen) висловив скептицизм щодо ефективності запропонованих заходів у Гренландії: “Те, що працює в Європі, не обов’язково підходить для нас”. Він також наголосив, що обмеження у сфері продажу алкоголю можуть порушити свободу громадян.
Голова партії Atassut Аккалу С. Джеріміассен (грен. Aqqalu C. Jerimiassen) визнає наявність проблеми алкоголізму, але називає пропозиції експертів “абсурдними”. Деякі політики побоюються, що жорсткі обмеження можуть мати негативний вплив на електоральні рейтинги.
Дані поліції Гренландії підтверджують значний вплив алкоголю на злочинність. У 2023 році було зареєстровано 1 245 випадків насильства, з яких у 55% випадків принаймні один із учасників був у стані алкогольного сп’яніння. Також з 247 зареєстрованих випадків зґвалтувань у 11 із 16 досліджених випадках принаймні один учасник був у нетверезому стані.
Попри серйозність ситуації, уряд Гренландії поки що вагається з ухваленням нових обмежень, залишаючи проблему алкоголізму відкритою та невирішеною.
***
Данська влада під вогнем критики через новий закон: #ЧиЯЩеДанець?
Данський уряд зіткнувся з хвилею обурення через новий закон про обов’язок працювати для іноземців, які отримують соціальну допомогу. Виявилося, що він торкнеться й усиновлених дітей, народжених за межами Данії, що викликало масове невдоволення під гаслом #ЧиЯЩеДанець (дан.#ErJegStadigDansk).
У жовтні 2023 року уряд Данії ухвалив рішення про введення “обов’язку працювати” для осіб, які отримують соціальні виплати і прибули з-за кордону. Закон набуде чинності 1 липня 2025 року, але тепер стало відомо, що він також поширюватиметься на усиновлених дітей, які народилися поза межами Данії.
Згідно з новими правилами, такі люди вважатимуться “іноземними прибулими” замість того, щоб мати ті ж права, що й їхні данські батьки. Це викликало бурхливу реакцію в соцмережах під хештегом #ЧиЯЩеДанець, де усиновлені громадяни Данії діляться своїм обуренням.
Міністерка зайнятості Ане Хальсбо-Йоргенсен (дан. Ane Halsboe-Jørgensen) визнала наявність помилки і заявила, що проблему потрібно вирішити.
“Є багато людей, які відчувають, що вони не належать до Данії. Це ніколи не було моєю метою, і я не хочу, щоб вони мали таке відчуття,” – сказала вона.
Визнання помилки, але відмова вибачитися за ситуацію зі сторони міністерки викликала нову хвилю критики.
***
Експансія Китаю скасовується: Danish Crown згортає діяльність у Китаї після мільярдних втрат
Данський м’ясопереробний гігант Danish Crown оголосив про закриття своєї фабрики в китайському місті Пінху після невдалих спроб закріпитися на ринку. Компанія зазнала близько одного мільярда крон збитків через цю інвестицію.
Фабрика в Пінху відкрилася у 2019 році і мала стати ключовим елементом експансії Danish Crown в Китаї. Однак у 2020 році пандемія COVID-19 порушила ці плани. Компанія уклала п’ятирічну угоду з китайськими підрозділами Alibaba про закупівлю всієї продукції фабрики, але пандемія призвела до скасування цієї угоди. Відтоді підприємство працювало в умовах постійних збитків, і жодні спроби його порятунку не принесли успіху.
За словами фінансового директора Danish Crown Андерса Окера Єнсена (дан. Anders Aakær Jensen), продовження діяльності у Китаї в поточному форматі більше не є доцільним. Компанія вже уклала попередню угоду про продаж фабрики, а остаточне рішення щодо її майбутнього очікується до літа.
***
Данська компанія в Єллінгу вироблятиме патрони та снаряди
На основі конкурсного відбору Міністерство оборони Данії обрало данську компанію Nammo Danmark ApS у місті Єллінг (дан. Jelling) для виробництва боєприпасів.
Конкурс стартував у серпні 2024 року, але переможця оголосили лише 28 лютого 2025. Компанія отримає виробничі потужності на території колишнього заводу “Krudten”, що перейшов у власність держави у квітні 2024 року.
В планах – забезпечення Збройних сил Данії як малокаліберними патронами (5,56 мм і 7,62 мм), так і великокаліберними снарядами (120 мм і 155 мм).
Міністр оборони Трольс Лунд Поульсен (дан. Troels Lund Poulsen) зазначив, що на тлі загроз безпеці в Європі критично важливо якнайшвидше запустити виробництво боєприпасів. Паралельно, ще до старту власного виробництва в Єллінгу, уряд ухвалив рішення про прискорене поповнення запасів артилерійських снарядів від інших постачальників.
Nammo Danmark ApS є частиною міжнародного оборонного концерну Nammo AS, який контролюється урядами Норвегії та Фінляндії. Завдяки своєму досвіду компанія зможе швидко розгорнути виробництво та зміцнити обороноздатність Данії та її союзників.
***
Данським селам не вистачає грошей; занедбані будівлі відлякують бізнеси
Старі та занедбані будівлі стають серйозною проблемою для данських сільських територій. Існують численні ініціативи щодо знесення та відновлення таких споруд, але нестача фінансування гальмує цей процес.
За словами голови Ради сільських територій (дан. Landdistrikternes Fællesråd) Стеффена Дамсгора (дан. Steffen Damsgaard), багато сіл потрапили у “порочне коло”: застарілі будівлі псують вигляд поселень, і через це в таких селах люди не хочуть жити та відкривати бізнеси; і в той же час для того, щоб знести або відбудувати ці будівлі, селам потрібні нові жильці та нові бізнеси.
Одним із яскравих прикладів є село Хойруп (дан. Højrup), де вже 15 років стоїть занедбаною стара маргаринова фабрика. Вона не лише спотворює місцевий ландшафт, а й становить небезпеку: місцеві жителі побоюються, що вітер може зірвати дахові листи та пошкодити сусідні будинки.
Фінансування знесення таких споруд частково забезпечується через спеціальний державний фонд для оновлення сіл. Експерти рекомендували щорічно виділяти 330 мільйонів крон на ці цілі, але виділені по факту бюджети були значно меншими. Через це місцеві органи влади вимушені відкладати роботи з ремонту або знесення старих будівель.
На сьогодні фінансування сіл так і залишається недостатнім, і проблема занедбаних будівель у селах Данії продовжує загострюватися.
***
Данія обрала виконавця на Євробачення-2025
Першого березня, в суботу, в Гернінгу (дан. Herning) пройшов конкурс пісень Melodi Grand Prix 2025. В конкурсі за право представляти країну на пісенному конкурсі Євробачення-2025 у Базелі, Швейцарія, взяли участь вісім пісень. Переможцем стала пісня “Hallucination” у виконанні Sissal.
(с) Dansk Melodi Grand Prix
З восьми конкурсантів до Суперфіналу пройшли три пісні від Sissal, Tim Schou та Adel the Second. Впродовж тижня та під час шоу глядачі голосували через додаток та SMS, також мало місце голосування журі.
Переможцем стала фарерська співачка Сіссал Йоганна Норберг Нікласен (фар. Sissal Jóhanna Norðberg Niclasen) з піснею, яка, за словами співачки, розповідає про зустріч з людиною, і зв’язок з нею настільки сильний, що це виглядає майже нереальним.
Данія брала участь у пісенному конкурсі Євробачення 52 рази. З моменту свого дебюту в 1957 році Данія тричі вигравала конкурс:
1963: пісня “Dansevise”
2000: пісня “Fly On The Wings Of Love”
2013: пісня “Only Teardrops”
Найгірший результат був у 2002 році, коли пісня з Данії зайняла останнє місце. З моменту запровадження півфіналу Євробачення у 2004 році Данія пройшла кваліфікацію до великого фіналу 12 із 20 разів.
***
Король Данії влаштував бал для діячів культури
В останній день зими, 28 лютого ввечері, данське королівське подружжя приймало діячів культури на урочистому балу в палаці Крістіансборг. Це продовження давньої традиції, яка, у своєму сучасному форматі, існує вже майже 50 років.
Бал для представників мистецтва та культури вперше було проведено у 1976 році королевою Маргрете II та принцом Хенріком. З того часу подія проходить приблизно раз на десятиліття, і цьогорічний захід стане лише шостим в історії. Серед запрошених – актори, письменники, спортсмени, художники та інші відомі особистості. На цьогорічній події були помічені співачка Medina та велогонник Йонас Вінегор (дан. Jonas Vingegaard), який у 2022 виграв Тур де Франс. Єдиним представником уряду був Міністр Культури Якоб Енгель-Шмідт (дан. Jakob Engel-Schmidt).
За словами королівського кореспондента DR Сесілі Нільсен (дан. Cecilie Nielsen), королівська родина завжди активно підтримувала культуру та мистецтво. Королі та королеви Данії історично виступали меценатами та сприяли розвитку національної культурної спадщини.
Новий король Данії Фредерік X також демонструє особливу увагу до культури. У своїй книзі “Королівські слова”, опублікованій після сходження на престол у січні 2024 року, він наголосив на важливості збереження історії, традицій та мистецтва. Він також відзначив вагому роль гастрономії та архітектури, тож серед запрошених гостей цього вечора було чимало архітекторів, дизайнерів та рестораторів.
Огляд підготовлено авторкою Ivanenko Anna за матеріалами Dr.dk, Kanal Frederikshavn, Ekstra Bladet, The Guardian та інших видань.
***
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Про свято Fastelavn, яке пройшло минулого тижня, ви можете прочитати в статті “Данський карнавал із темним минулим і солодким майбутнім – Fastelavn” від Анни Нездолій.
Фоторепортаж демонстрації в Копенгагені до 3 річниці великої війни ви можете знайти за посиланням.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Скарби в сміттєвому баку: що таке dumpster diving в Данії”
“Чи всім українським підліткам потрібна данська гімназія? Розбираємося спільно з Ольгою Ковальовою”
“Обираємо фах: три питання, на які потрібно відповісти самому собі при виборі освіти“
