Наприкінці серпня-початку вересня 2026 року данський уряд та парламент прийняли низку рішень, які стосуються українців. Разом із командою Slovо.DK розбираємося з одним із таких – оголошенням про коригування формули прийому новоприбулих українських біженців в різних комунах Данії. Традиційно запрошуємо читачів самостійно досліджувати першоджерела – і щодо обґрунтування, і щодо нової логіки квот для комун. Загальні положення, контекст, деякі дані пропонуємо в тексті нижче.
За словами уряду, у данських комунах зараз проживають близько 50 000 українців. Частина муніципалітетів повідомляє про труднощі з пошуком житла та розміщенням новоприбулих, тоді як інші заявляють про готовність приймати більше людей. Саме тому уряд хоче зробити систему більш збалансованою.
В цілому уряд очікує, що після прийняття нових рішень за останні два тижні, зокрема, щодо прихистку для військовозобов’язаних, в подальшому кількість нових заявників серед новоприбулих українців до Данії може скоротитися приблизно на 40%.
Як працюватиме нова система квот
Сьогодні розподіл фактично базується на чисельності населення комун.
Нова модель розподілу українців по комунам виглядає наступним чином:
- великі комуни з населенням понад 100 000 жителів продовжать отримувати квоти пропорційно до кількості населення;
- для комун із населенням менше 100 000 осіб застосовуватиметься модель, схожа на загальний розподіл біженців;
- враховуватиметься кількість іммігрантів не західного походження, які вже проживають у комуні;
- розрахунок буде здійснюватися групами по 5 000 осіб замість нинішніх 10 000.
Столичний регіон втрачає частину квот
Саме столичний регіон (Region Hovedstaden) втрачає найбільшу частку майбутнього розподілу.
Для кожної групи з 5 000 новоприбулих українців:
- за нинішньою моделлю регіон отримав би 1 616 осіб;
- за новою моделлю отримуватиме 1 313 осіб.
Тобто попередньо столичний регіон прийматиме на 303 особи менше з кожної хвилі у 5 000 людей.
Комуни із суттєвим скороченням квот
| Комуна | Зараз | Нова квота |
| Rødovre | 37 | 7 |
| Herlev | 27 | 7 |
| Glostrup | 21 | 4 |
| Gladsaxe | 59 | 22 |
| Hvidovre | 45 | 17 |
| Ballerup | 45 | 20 |
| Greve | 45 | 24 |
| Køge | 53 | 47 |
| Ringsted | 30 | 23 |
| Fredericia | 44 | 34 |
| Kolding | 80 | 66 |
| Horsens | 82 | 68 |
П’ять комун отримають нульову квоту на прийом нових українських біженців
Попередній розрахунок передбачає, що нових українців більше не направлятимуть до:
- Albertslund;
- Brøndby;
- Høje-Taastrup;
- Ishøj;
- Vallensbæk.
Важливо: це не означає переселення українців, які вже там проживають. Йдеться лише про майбутній розподіл нових хвиль переселенців.
Центральна Ютландія стає головним отримувачем нових квот
Найбільше збільшення розподілу передбачене саме для Region Midtjylland.
Зараз регіон отримує 1 148 осіб із кожної хвилі у 5 000 людей.
Після зміни формули ця цифра зростає до 1 252 осіб.
Таким чином Центральна Ютландія отримує додатково 104 місця, що є найбільшим приростом серед усіх регіонів країни.
Комуни Центральної Ютландії, які прийматимуть більше українців
| Комуна | Зараз | Нова квота |
| Viborg | 81 | 98 |
| Skanderborg | 55 | 70 |
| Favrskov | 41 | 52 |
| Hedensted | 40 | 52 |
| Syddjurs | 37 | 49 |
| Norddjurs | 30 | 38 |
| Holstebro | 49 | 55 |
| Lemvig | 15 | 21 |
| Odder | 20 | 26 |
| Skive | 37 | 47 |
Без змін залишаються великі міста:
- Aarhus — 314;
- Randers — 83;
- Silkeborg — 85;
- Herning — 75.
Північна Ютландія також прийматиме більше
Region Nordjylland збільшує свою квоту з 492 до 584 осіб.
Найбільше зростання передбачене для:
| Комуна | Зараз | Нова квота |
| Hjørring | 52 | 64 |
| Frederikshavn | 48 | 61 |
| Thisted | 35 | 44 |
| Jammerbugt | 32 | 44 |
| Mariagerfjord | 34 | 43 |
| Rebild | 26 | 37 |
| Morsø | 16 | 22 |
Частина навантаження переходить на Зеландію
Регіон Sjælland отримає 747 місць замість нинішніх 712.
Найбільше збільшення прогнозується для:
| Комуна | Зараз | Нова квота |
| Guldborgsund | 49 | 58 |
| Vordingborg | 37 | 47 |
| Kalundborg | 40 | 47 |
| Odsherred | 27 | 34 |
| Sorø | 26 | 33 |
| Lejre | 25 | 32 |
| Roskilde | 77 | 81 |
Південна Данія також прийматиме більше
Квота регіону Syddanmark збільшується з 1 032 до 1 104 осіб.
Найбільше зростання отримають:
| Комуна | Зараз | Нова квота |
| Faaborg-Midtfyn | 43 | 58 |
| Svendborg | 50 | 59 |
| Varde | 41 | 54 |
| Assens | 33 | 46 |
| Middelfart | 34 | 43 |
| Aabenraa | 48 | 52 |
| Tønder | 30 | 37 |
Великі міста залишаються майже без змін
Для найбільших муніципалітетів країни уряд вирішив зберегти нинішній принцип розподілу.
Серед них:
- København — 557 осіб;
- Frederiksberg — 88;
- Odense — 177;
- Aarhus — 314;
- Aalborg — 188;
- Esbjerg — 95;
- Vejle — 102.
Що буде далі
Опублікована таблиця є попереднім розрахунком Міністерства імміграції та інтеграції. Перед остаточним введенням нової системи Імміграційна служба Данії має провести фінальний перерахунок квот, врахувати кількість українців, яких комуни вже прийняли, а також можливі добровільні заявки муніципалітетів на прийом більшої кількості людей. Тому окремі цифри можуть бути скориговані.
Важливою є фраза про можливість укладання домовленостей безпосередньо між комунами, що може залишати простір для окремого пласту рішень.
Чому Данія змінює розподіл українців між муніципалітетами
Оголошена урядом зміна моделі стала відповіддю на принципово різну ситуацію в данських комунах. Частина муніципалітетів столичного регіону заявляє, що майже вичерпала можливості розміщення новоприбулих. Водночас кілька комун Ютландії відкрито просять направляти до них більше українців, оскільки мають житло, потребують працівників і зацікавлені у нових мешканцях.
Шість із десяти комун мають серйозні труднощі з житлом
У лютому 2026 року видання Momentum, яке належить асоціації KL, оприлюднило результати опитування, на яке відповіли 84% данських муніципалітетів. Шість із десяти повідомили, що їм важко або дуже важко знайти достатню кількість житла для українців. Лише 7% майже не відчували такого тиску. Понад половина комун зазначила, що частіше, ніж роком раніше, змушена використовувати альтернативні форми розміщення. Серед таких рішень називали:
- закриті будинки для літніх людей;
- колишні школи та дитячі заклади;
- молодіжні й соціальні квартири;
- офісні та комерційні приміщення;
- павільйони і контейнерні містечка;
- готелі, хостели та кемпінгові будиночки.
Докладніше результати опитування викладені в матеріалі Momentum про житлові проблеми муніципалітетів та в огляді HK Kommunal.
«Ми тонемо в цій проблемі»: ситуація в Родовре
Однією з найгучніших стала заява мера Брітт Єнсен із муніципалітету Rødovre. За її словами, комуні терміново бракувало житла приблизно для 200 українців:
«Ми тонемо в цій проблемі».
Вона пояснила, що муніципалітет вимушений купувати будинки, орендувати комерційну нерухомість та встановлювати житлові павільйони на парковках:
«Ми купуємо будинки, орендуємо комерційну нерухомість і встановлюємо павільйони. Парковки забудовуються павільйонами, і наразі ми просто не можемо зробити більше. Я насправді не знаю, що робити. Ми ризикуємо тим, що далі нам доведеться почати використовувати шкільні подвір’я та спортивні об’єкти, встановлюючи там багатоповерхові павільйони».
Мер наголосила, що питання стосується не лише фізичної наявності місць, а й якості інтеграції:
«Ми дуже хочемо забезпечити належну та гідну інтеграцію як для людей, які приїжджають через війну і нещастя, так і для тих, хто вже тут живе. Але якщо це продовжиться, ми не матимемо реального шансу досягти успіху».
За попередньою новою таблицею квота Rødovre для групи з 5 000 осіб зменшується із 37 до 7. Водночас це поки що попередній розрахунок, а не остаточна індивідуальна квота комуни.
Чому західні комуни столичного регіону отримують нульові квоти
Після оголошення нової моделі мер Høje-Taastrup Міхаель Ціглер привітав рішення уряду. Він наголосив, що українці залишаються бажаними мешканцями, але комуна вже має значне інтеграційне навантаження:
«У нас добрі відносини з українцями, яких ми прийняли, і вони тут дуже бажані. Але це не змінює того, що ми вже маємо власні виклики через велику частку іммігрантів у муніципалітеті, через що перебуваємо під надто сильним тиском, щоб успішно виконувати завдання приймаючої комуни».
Названі п’ять муніципалітетів із попередньою нульовою квотою: Albertslund, Brøndby, Høje-Taastrup, Ishøj та Vallensbæk. Нульова квота не означає виселення українців, які вже там мешкають. Вона означає, що за попередньою моделлю цим комунам не планують призначати нових людей у межах наступної розрахункової групи.
Чому деякі комуни хочуть отримати більше квот для прийому українців
Протилежну позицію зайняли мери п’яти наступних комун: Lemvig, Skive, Vesthimmerland, Brønderslev і Frederikshavn. Вони критикували намір уряду загалом скоротити прийом українців і заявили, що готові прийняти більше.
Аналіз публічних заяв відводить до гіпотези, що мотивація цих комун складається щонайменше з трьох складових.
1. Брак працівників
У цих муніципалітетах українців сприймають не лише як людей, яким надається захист, а і як важливе джерело робочої сили для місцевих підприємств.
Мер Lemvig Єнс Ленберг (Jens Lønberg) в пресі відзначив:
«Надсилайте ще. У нас є будинки і місце для них. Попри мовні труднощі, українці добре проявили себе, працюючи на різних видах підприємств».
За повідомленням DR, безробіття в Lemvig наразі становить 1,2%, а місцевий бізнес відчуває постійний брак працівників. Мер пояснив:
«Нам бракує робочої сили, і вони [українці – ред.] ідеально вписуються в наш ринок праці».
У Skive українці працюють, зокрема, на промисловості, у сільському господарстві, на прибиранні та у сфері послуг. Данський політик Педер Крістіан Кіркегор (Peder Christian Kirkegaard) наприкінці серпня 2026 зазначив публічно:
«У деяких сферах було б важко знайти працівників, якби українці не прийшли і не взялися за цю роботу».
Він також називав українців стабільними й амбітними працівниками, яких цінують місцеві компанії.
2. Наявність житла
На відміну від столиці, окремі західно- і північноютландські комуни заявляють, що мають житло та фізичний простір для нових мешканців.
Мер Lemvig говорив, що українці поступово інтегруються настільки, що починають купувати житло в комуні. Мер Ringkøbing-Skjern Лоне Андерсен (Lone Andersen) також повідомляла, що комуна має можливість розміщувати більше українців, частково завдяки сформованим мережам, через які люди знаходять житло та роботу.
У цій комуні роками існувала потужна база для мігрантів, зокрема через розвинений аграрний сектор та промисловість, де потрібні працівники. Коли прибули перші біженці з України, вже працюючі тут іноземці та місцеві жителі швидко допомогли новачкам зорієнтуватися, знайти житло і роботу.
Питання державного фінансування ці комуни порушують окремо як умову, щоб прийом не створював непокритих витрат для муніципального бюджету.
3. Збереження населення малих громад
У низці комун розглядають українців як нових мешканців, які підтримують місцеві підприємства, школи й невеликі населені пункти.
Як відзначив в межах загальнонаціональної дискусії колишній мер Lemvig Ерік Флівгольм (Erik Flyvholm):
«Вони працьовиті. Вони допомагають нашим підприємствам і підтримують місцеві громади, де оселяються з дітьми та сім’ями, купують будинки і стають частиною місцевого життя».
Тобто з публічних заяв можна бачити, що менеджмент комун розраховують на поєднання кількох ефектів: заповнення вакансій, заселення доступного житла, нових учнів у школах і підтримку громад, яким потрібні нові жителі. Перші три елементи прямо фігурують у заявах мерів, ширший ефект для демографії є обґрунтованим контекстом їхніх слів про «bosætning», тобто залучення людей на постійне проживання.
Фінансовий аспект
Після зустрічі з мерами Міністер імміграції та інтеграції Данії Мортен Бьодсков заявив, що уряд і комуни мають уточнити, що саме означатиме прийом додаткової кількості українців і як виглядатиме фінансування:
«Ми домовилися розпочати роботу, щоб комуни отримали значно чіткіше уявлення про те, що це означає для них і як виглядає фінансування».
У межах економічної угоди на 2027 рік держава і Kommunernes Landsforening – KL (Асоціація муніципалітетів Данії) також передбачили 1 млрд данських крон на виконання муніципалітетами завдань, пов’язаних із прийомом переміщених українців у 2026 році. Це загальне фінансування роботи комун, а не підтверджена фіксована виплата певній комуні за кожного прийнятого українця.
У цій історії позиція KL важлива, адже організація говорить від імені муніципального сектору. Вона підтримала новий розподіл, але попередила, що зміна формули сама по собі не вирішить проблеми житла й тимчасового розміщення.
Коли нова формула може реально запрацювати
- Udlændingestyrelsen, тобто Імміграційна служба Данії, ще має здійснити остаточний перерахунок.
- Служба повинна врахувати кількість людей, вже направлених до кожної комуни.
- Потрібно ще врахувати добровільні заявки комун, які хочуть прийняти більше людей.
- Після цього нові індивідуальні показники мають бути офіційно повідомлені муніципалітетам.
Враховуючи опертивність того як данські установи можуть діяти після прийняття політичних рішень по суті, то скорегована формула розподілу нових хвиль новоприбулих українців може бути застосована найближчим часом.
Огляд підготовано Алла Шоріна / Alla Shorina
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
Парламент Данії ухвалив закон L16: для частини українців може відкритися новий шлях до робочого дозволу – матеріал Лідії Морозової
Виклики інтеграції українців в Данії: 9 тез без висновків” – матеріал Алли Шоріної
“Чи варто змінювати ім’я, щоб знайти роботу в Данії – рекомендації від експертки Кей Мелліш” – матеріал Kay Xander Mellish
День незалежності України – 2026 в Копенгагені – фоторепортаж Ірини Тихої
Стрічка Мебіуса та екологічні матеріали: як виглядає новий легендарний офіс Dymak HQ в Оденсе – фоторепортаж – фоторепортаж Василя Федоренко
Оденсе: 5 самих популярних туристичних локацій – матеріал Ксенії Сопронюк
Що таке fagforening та що варто знати про профспілки українцям у Данії – матеріал Анни Іваненко
Що таке A‑kasse і чому її бажано мати в Данії – матеріал Анни Іваненко
Нові анонси подій в Копенгагені, Орхусі та Фюн на наступний місяць редакція розміщює в останні дні місяця напередодні в розділі – АНОНСИ
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
