Для багатьох українців слово «податкова» звучить тривожно. В Україні пересічні громадяни рідко взаємодіють із податковою системою безпосередньо — цими питаннями зазвичай займаються бухгалтери, а найчастіше головні бухгалтери підприємств. Тому, переїжджаючи до Данії та отримуючи повідомлення про необхідність перевірити власну податкову декларацію, люди нерідко відчувають хвилювання.
Проте данська система є доволі прозорою і , опанувавши загальні підходи, людина може впоратися з веденням своїх справ самостійно.
Особистий податковий кабінет є у кожного
У Данії кожен громадянин має власний електронний податковий кабінет. Тут можна побачити всі доходи, всі сплачені податки та актуальні розрахунки. Це прозора система, в якій людина має повний доступ до своєї фінансової інформації.
Коли новоприбулі українці вперше відкривають податкову декларацію, вона може здатися складною: безліч рядків, категорій доходів, різні життєві ситуації, які враховуються при оподаткуванні. Але варто пам’ятати: не такий вовк страшний, як його малюють.
Авансова декларація (forskudsopgørelse): основа системи
Ключовим елементом є так звана авансова декларація. Саме в ній людина зазначає очікуваний дохід на наступний рік та описує свою фінансову ситуацію.
Це не гадання, а планування. Якщо людина працює в кафе і знає, що заробляє приблизно 20 000 крон на місяць, то може прогнозувати річний дохід. Якщо ж йдеться про підприємництво, нерухомість або доходи з-за кордону — усе це також потрібно врахувати.
Гнучкість і справедливість
Одна з головних переваг данської системи — її гнучкість. Життя змінюється: нова робота, підвищення зарплати, відкриття власної справи, переїзд, купівля житла. Усі ці зміни можна і потрібно відображати в авансовій декларації протягом року.
Її дозволено коригувати стільки разів, скільки потрібно. Це важливо, адже від зазначених даних залежить розмір податків, які утримуються щомісяця.
Якщо дохід виявиться значно більшим, ніж прогнозувалося, наприкінці року може виникнути доплата. Якщо ж було сплачено забагато — держава поверне переплату.
Данська податкова система має чітко виражений соціальний характер. Розмір податків залежить від рівня доходів і життєвої ситуації. Передбачені податкові пільги — наприклад, якщо людина щодня долає значну відстань до роботи, це враховується при розрахунках (податок зменшують).
Підсумки року: перевірка даних
Для фізичних осіб податковий рік у Данії відповідає календарному — з 1 січня по 31 грудня. Після завершення року податкова отримує дані від роботодавців, банків та інших установ і проводить остаточний розрахунок: скільки податків людина фактично мала сплатити і скільки було утримано протягом року.
Далі — просте порівняння.
•Якщо податків було сплачено більше, ніж потрібно — різницю автоматично повертають.
•Якщо ж утримали менше, ніж належить — доведеться доплатити.
І тут важливо зрозуміти: це не штраф і не покарання. Це лише математичний баланс.
Чому виникають переплати або доплати
Усе залежить від того, наскільки точно людина прогнозувала свій дохід в авансовій декларації.
Наприклад, якщо людина планувала заробити 1 мільйон крон, але фактично отримала 500 тисяч DKK і податки були утримані більше, ніж потрібно, то пізніше різницю повернуть автоматично— без додаткових заяв і складних процедур.
А якщо ж платинк податків прогнозував дохід у 100 тисяч DKK, а фактично заробив 300 тисяч, але не внесли зміни до авансової декларації — податків утримали замало. Тоді наприкінці року виникне необхідність доплатити, про що з’явиться відповідне повідомлення в податковому кабінеті в Skat.
Фактично, як кажуть фінансисти, «від перестановки доданків сума не змінюється». Заплатити доведеться саме ту суму, яка відповідає реальному доходу. Різниця лише в тому, чи буде людина сплачувати податок поступово впродовж року, чи одним платежем після перерахунку за підсумками року.
Коли приходять результати
Остаточна річна декларація зазвичай відкривається в середині березня. Саме тоді громадяни отримують повідомлення про можливість перевірити підсумки року, що минув. У квітні ж зазвичай здійснюються повернення переплачених сум або виставляються рахунки на доплату.
Протягом року датчани отримують два основні повідомлення від податкової:
1.У листопаді — із проханням перевірити авансову декларацію на наступний рік.
2.У березні — коли відкривається остаточна декларація за минулий рік.
В обох випадках варто зайти в систему й уважно все переглянути.
Що важливо перевіряти
Данська податкова система значною мірою автоматизована. Вона переносить більшість даних із попереднього року в нову декларацію. Однак це не означає, що перевірка не потрібна.
Особливої уваги потребують:
•очікуваний річний дохід (сума вказується завжди за 12 місяців);
•наявність додаткових доходів;
•податкові пільги;
•відрахування на транспорт (пільга за відстань до роботи).
Саме транспортна пільга часто не переноситься автоматично, і через це може виникнути неочікувана доплата. У багатьох випадках достатньо просто додати відповідний рядок відстань від місця проживання до місця роботи — і сума одразу перераховується.
Велика кількість рядків і полів у декларації часто лякає. Але в більшості випадків платника податків стосуються лише кілька позицій.
Якщо людина має одну роботу й не отримує додаткових доходів, декларація зазвичай потребує мінімального втручання. Складніше стає тоді, коли є підприємницька діяльність, гонорари, нерухомість або іноземні доходи.
Головне правило — не панікувати. Варто спокійно перевірити кожен заповнений рядок (якщо потрібно, то з програмами мовного перекладу) і порівняти його зі своєю реальною ситуацією. Інколи помилки трапляються через автоматичне дублювання інформації — наприклад, коли певний дохід відображено двічі.
У таких випадках проблема вирішується технічно, без драматичних наслідків.
Оптимальна стратегія взаємодії з Skat проста:
1.Не боятися системи.
2.Щороку в листопаді перевіряти авансову декларацію.
3.У березні уважно переглядати річну декларацію.
4.Вчасно вносити зміни у разі змін життєвих обставин.
Податкові пільги: можливості, про які варто знати
Коли мова заходить про податкові пільги, більшість одразу згадує відрахування за проїзд до роботи. Проте данська система пропонує значно більше можливостей — і ними варто користуватися свідомо.
Персональна податкова пільга
Кожна людина має базову персональну податкову пільгу (personfradrag). Її розмір щороку зростає і становить близько 60 000 крон на рік. Це сума доходу, яка фактично не оподатковується. Важливий нюанс: якщо подружжя одружене й один із партнерів не має доходу, його персональна пільга автоматично може бути використана іншим. Тобто родина нічого не втрачає — система враховує спільну фінансову ситуацію.
Пільга на проїзд
Відрахування за дорогу до роботи — одна з найпоширеніших пільг. Але її потрібно перевіряти вручну: вона часто не переноситься автоматично до нової декларації.Саме з цією пільгою пов’язана й одна з найпоширеніших схем податкового шахрайства.
Обережно: «чарівна оптимізація»
У Данії періодично з’являються люди, які обіцяють «оптимізувати» декларацію так, щоб отримати значне повернення податків. Найчастіше вони штучно збільшують транспортні відрахування або інші пільги, не маючи на це реальних підстав.
Спочатку це може виглядати привабливо: система показує 10–15 тисяч крон до повернення. Проте податкова служба має потужні цифрові інструменти контролю. Коли з однієї IP-адреси масово вносяться однотипні зміни із завищенням сум — перевірки не змушують себе чекати. Наслідки можуть бути серйозними: замість очікуваного повернення — доплата податків і штрафи.
Головне правило просте: якщо платнику податків пропонують «легкі гроші» через податкову систему — варто насторожитися. Данська податкова працює за принципом прозорості, а довіра тримається на тому, що окремі кейси перевіряють.
Іпотека — навіть за межами Данії
Ще одна важлива пільга стосується іпотечних відсотків. Якщо людина придбала житло в Данії та сплачує відсотки за кредитом — вони враховуються при оподаткуванні.
Цікавий факт: навіть якщо житло знаходиться за межами Данії (наприклад, в Україні), відсотки за іпотекою також можуть бути враховані за умови коректного декларування. Але такі кейси потребують окремого розгляду.
Благодійні внески
У Данії діє податкова пільга на благодійні внески. Якщо людина робить пожертви зареєстрованим організаціям, вони повинні звітувати про внески через ваш CPR-номер.
Важливо перевіряти, чи організація – отримувач дійсно передала інформацію до податкової. Якщо внесок не відображається в декларації — варто звернутися до організації та уточнити дані.
Домашні послуги: легально вигідніше
Окрема категорія — відрахування на домашні послуги (прибирання, допомога по господарству тощо).Система створена так, щоб стимулювати легальну працю. Якщо послуга оплачена офіційно і задекларована, замовник може отримати податкову пільгу в межах встановленого ліміту.
Це означає, що працювати «в тіні» не вигідно ні замовнику, ні виконавцю. Данська модель побудована на взаємній прозорості: доходи декларуються — податкова враховує це коректно.
Ремонт і «зелені» рішення
Періодично держава запроваджує пільги на ремонтні роботи або енергоефективні рішення — наприклад, встановлення сонячних панелей. Такі програми можуть змінюватися щороку, тому перед початком ремонтів варто перевірити, чи підпадає конкретна робота під податкове відрахування.
Кілька джерел доходу: що з цим робити?
Часте запитання: а якщо в людини кілька роботодавців? Або зарплата плюс якийсь додатковий підробіток? Як це правильно декларувати?
Почнемо з бази. У Данії існує два типи доходу:
• A-indkomst (A-дохід)
• B-indkomst (B-дохід)
І дуже важливо: тип доходу — це не те саме, що тип податкової картки (skattekort). Це різні речі.
A-indkomst (A-дохід): коли податок утримують за вас
A-indkomst — це:
• заробітна плата
• соціальні виплати
• стипендія (SU)
• лікарняні
• допомога від комуни
Тобто це дохід, з якого податок утримується автоматично.
Людина отримуєте lønseddel (розрахунковий лист).
Роботодавець або комуна:
1. нараховує зарплату (або соціальні виплати для біженців),
2. утримує податок,
3. перераховує вам «чисту» суму,
4. а податок автоматично надсилає в систему SKAT.
Наприклад:
• Зарплата: 20 000 крон
• Податок: 7 000 крон
• На рахунок: 13 000 крон Отримувачу нічого додатково робити не потрібно.
Важливо: оподаткування A-indkomst і B-indkomst відбувається за тими самими ставками. Різниця не в сумі податку — а в тому, хто його перераховує.
B-indkomst (B-дохід): коли податок платить людина
B-indkomst — це дохід, з якого податок не утримується автоматично.
Людині просто переказують всю суму.
Приклади:
• зробили комусь вебсайт;
• виконали разовий проєкт;
• прибрали в знайомих;
• продали виріб ручної роботи;
• отримали гонорар.
Компанія або приватна особа може просто переказати фахівцю 10 000 крон — без зарплатного листа, без трудового договору, без відрахувань.
І ось тут ключове: податок з цієї суми отримувач повинен сплатити самостійно.
Міф про «маленькі підробітки»
Є популярний міф: якщо це хобі або невелика сума — податки платити не треба. Водночас, законодавством передбачено, що навіть якщо йдеться про:
• 100 крон за вигул собаки,
• 500 крон за прибирання,
• 2 000 крон за разову послугу —це все одно є дохід, і він підлягає оподаткуванню. Податок сплачується незалежно від суми.
Поріг 50 000 крон: що він насправді означає?
Ще одна плутанина — ліміт у 50 000 крон на рік. Багато хто думає:
«Поки не перевищу 50 000 — нічого платити не треба». Це не зовсім так.Пояснення таке:
• Податок (B-indkomst) сплачується завжди.
• Але якщо дохід від такої діяльності перевищуєте 50 000 крон обороту на рік — фахівець повинен зареєструвати підприємницьку діяльність та зареєструватися платником ПДВ (moms).
Тобто 50 000 — це поріг для реєстрації бізнесу і ПДВ, а не для звільнення від податків.
Як B-indkomst впливає на зарплату?
І ось тут виникає найбільший страх. Людина починає додаткову діяльність.
Вказує B-indkomst в forskudsopgørelse (авансова декларація), як інший дохід. Що робить система? Вона:
бере основну зарплату (A-indkomst),
додає B-indkomst,
рахує загальний річний дохід,
перераховує загальну суму податку.
Раніше податкова могла надсилати окремі платіжки на сплату податку з B-indkomst.
Зараз система працює простіше. Щоб не надсилати додаткові рахунки, податкова може просто:
• змінити розрахунок податкової картки,
• збільшити утримання податку із зарплати.
І ось тут люди заходять у свій профіль і бачать:
«У мене зникла податкова пільга!»
Насправді — ні.
Персональна податкова пільга (personfradrag) нікуди не зникає.
Її просто тимчасово враховують інакше в розрахунку, щоб утримати більше податку з зарплати замість того, щоб надсилати вам окремий рахунок.
Гроші не «забирають».
Систему просто налаштовують так, щоб ви не накопичували борг.
Чому не варто боятися B-indkomst
Є страх: «Я почну щось продавати — і податкова забере все». Але система працює пропорційно. Вона не «з’їдає» весь додатковий дохід. Вона додає його до вашого загального доходу і оподатковує за загальними правилами. Hovedkort і Bikort — це НЕ те саме, що A-indkomst і B-indkomst
Спочатку варто чітко розділити поняття.
• A-indkomst (A-дохід) і B-indkomst (B-дохід) — це типи доходу.
• Hovedkort (основна податкова картка) і Bikort (додаткова податкова картка) — це спосіб розрахунку податку із зарплати.
І важливо: hovedkort та bikort стосуються лише A-indkomst, тобто заробітної плати з lønseddel (розрахунковим листом).
Що таке Hovedkort (основна картка)
Hovedkort — це картка, на якій застосовується ваш
personfradrag (персональна податкова пільга).
Наприклад, якщо місячна пільга — 5 000 крон, то саме на роботі з hovedkort:
• із зарплати спочатку віднімають ці 5 000,
• і лише потім рахують податок.
Тобто пільга використовується один раз.
Що таке Bikort (додаткова картка)
Bikort — це картка без застосування персональної пільги.
Там:
• податок утримується з усієї суми,
• без віднімання personfradrag.
І тут виникає головний страх:На bikort забирають більше податків. Ні. Забирають не більше — просто без застосування пільги. А пільга все одно врахується один раз у загальному річному перерахунку. Це є критично важливо при кількох роботах. Уявімо ситуацію. У людини три роботи. Місячна податкова пільга — 5 000 крон.
Якщо на всіх трьох роботах фахівець використаєте hovedkort:
• на першій роботі застосують 5 000,
• на другій — ще 5 000,
• на третій — ще 5 000.
У підсумку система використала не 5 000, а 15 000 пільги.
Тобто 10 000 крон доходу залишилися неоподаткованими. І що відбувається наприкінці року? Людина отримає повідомлення про доплату. Це не «помилка Данії». Це математика.
Як правильно зробити
Якщо у людини кілька роботодавців:
На основному місці роботи (де найбільший дохід) — hovedkort.
На всіх інших — bikort.
І тоді:
• пільга використовується лише один раз,
• податки протягом року утримуються коректно,
• в річному перерахунку менше шансів отримати великий мінус.
Ще один міф: «немає сенсу брати другу роботу»
Часто можна почути: «На другій роботі забирають більше податків, не вигідно працювати». Насправді податки наприкінці року:
• зберуть,
• перемішають усі доходи,
• порахують загальну суму,
• звірять, скільки вже сплачено.
Система дивиться річний дохід, а не «яка робота перша, яка друга». Bikort не означає «вищий податок». Він означає лише «без застосування пільги тут».Пільга не зникає. Її просто не можна використати тричі одночасно.
Якщо вже виникла необхідність доплатити податки
Припустимо платник податку не знав про hovedkort і bikort.
І вийшла доплата — наприклад, 20 000 крон.
Не треба:
• панікувати,
• бігти позичати гроші,
• звинувачувати систему.
Данська податкова:
• може автоматично перенести суму на наступний рік,
• або розбити її на кілька платежів,
• або запропонувати графік виплат.
Суми понад певний поріг часто ділять на кілька частин (наприклад, весна-літо наступного року).
І якщо ситуація складна — з податковою можна зв’язатися та домовитися про розстрочку.
Важливо розуміти, що hovedkort і bikort — це лише технічний механізм розрахунку протягом року. Від перестановки доданків загальна сума податку за рік не змінюється. Фінальний розрахунок завжди один — річний.
Працюєш як ФОП в Україні, але живеш у Данії — що тоді?
Це дуже поширена ситуація серед тих, хто приїхав 2–3 роки тому.
Людина:
• або працює на українську компанію,
• або має ФОП в Україні,
• або надає послуги українським клієнтам онлайн,
• але фізично проживає в Данії.
І головне питання: чи потрібно платити податки в Данії? Ключ до відповіді — поняття податкового резидентства (skattemæssigt hjemsted). Податкове резидентство: де ти живеш — там і податки.
У більшості країн світу діє простий принцип: Якщо людина проживає в країні більше 6 місяців на рік — вона стає її податковим резидентом.
Якщо людина отримала данське резидентство (наприклад, за спеціальним дозволом на проживання SL1),
вона автоматично отримала і податкове резидентство Данії.
І це означає людина користується:
• системою охорони здоров’я,
• соціальним захистом,
• інфраструктурою,
• освітою,
і разом із цим —
виникає необхідність сплачувати податки на загальних підставах.
Якщо це зарплата з України
Якщо людина отримуєте заробітну плату в Україні, усе відносно просто. У декларації є розділ міжнародних доходів (udenlandsk indkomst). Людина повинна вказати суму зарплати, отриманої в Україні та скільки податку було сплачено в Україні. Навіщо це потрібно?
Тому що між Україною та Данією діє угода про уникнення подвійного оподаткування. Її принцип простий: податок, сплачений в Україні,
може бути зарахований при розрахунку податку в Данії. Але важливо розуміти: дохід усе одно оподатковується за датськими правилами.
Просто вже сплачений український податок віднімається від датського зобов’язання.
А якщо це ФОП в Україні?
Ось тут починається складніше. Наприклад, психолог працює з українськими клієнтами через українську платформу. Вона зареєстрована як ФОП в Україні. Заробила 70 000 крон на рік. Сплатила в Україні 4–5% єдиного податку. І виникає питання: «Я працюю на українську платформу. Це ж українська діяльність?» Ні. Для датської системи ключове питання звучить так: “Де ви фізично надаєте послуги?”.
Якщо ви:
• сидите за комп’ютером у Данії,
• консультуєте онлайн з території Данії,
то з точки зору Данії ви здійснюєте підприємницьку діяльність у Данії.
Навіть якщо:
• клієнти українські,
• гроші надходять на український рахунок,
• використовується українська платформа,
• податки платяться в Україні.
Місце перебування надавача послуги — вирішальне.
Чому податки ФОП в Україні не «переносяться» автоматично
Угода про уникнення подвійного оподаткування працює добре із зарплатою. Але з підприємницькою діяльністю все складніше. Якщо людина веде активну діяльність фізично з Данії, датська податкова розглядає це як діяльність, що підлягає реєстрації в Данії. І тоді виникає обов’язок:
• зареєструвати підприємство в Данії,
• якщо оборот перевищує 50 000 крон — зареєструвати ПДВ (moms),
• сплачувати податок за датськими правилами.
І ось тут для багатьох стає сюрпризом: Податки, сплачені в Україні як ФОП,
не завжди можуть бути повністю зараховані в Данії. Бо це не просто «зарплата»,
а підприємницький дохід, отриманий фізично на території Данії.
Важливе розмежування
Є дві різні ситуації:
1. Бізнес реально працює в Україні
Наприклад:
• у людини є салон краси в Києві,
• є працівники,
• діяльність відбувається в Україні,
• отримуються дивіденди або прибуток.
Тоді це підприємницький дохід з-за кордону,
і він декларується як міжнародний дохід.
2. Людина працює самостійно з Данії
Якщо фахівець:
• IT-спеціаліст,
• дизайнер,
• консультант,
• психолог,
• маркетолог,
і працює з ноутбуком у Данії —
то для податкової це діяльність у Данії.
І неважливо:
• куди приходять гроші,
• чи це Revolut,
• український банк,
• чи інший рахунок.
Податкову цікавить одне: “Де фізично перебуває платник податку під час надання послуги?” А місце фактичного надання послуг визначає,
в якій країні виникає підприємницьке зобов’язання. Не рахунок. Не валюта. Не платформа. А фізична присутність фахівця.
Завершальний блок — про нерухомість за кордоном. І знову все впирається в один ключовий принцип: податкове резидентство.
Маєш квартиру в Україні — чи потрібно декларувати в Данії?
Якщо людина є податковим резидентом Данії, вона декларує свій дохід і активи — так само, як це роблять громадяни цієї країни.
Це означає:
• квартира в Києві,
• будинок у Львові,
• земля в області —
не «зникають» для датської системи лише тому, що вони фізично не в Данії.
Якби датчанин мав нерухомість у Лондоні або Іспанії, він так само декларував би її в Данії. Правила однакові для всіх. Як це працює на практиці? Податок на нерухомість за кордоном розраховується за датськими принципами.
Але:
• людина має відрахувати той податок на нерухомість, який вже сплачено в Україні;
• якщо є іпотека — відсотки (renteudgifter) також враховуються;
• певні витрати можуть давати право на відрахування (fradrag).
Тобто механіка така сама, як для нерухомості в Данії.
Якщо квартира, умовно, коштує 100 000 доларів — це не означає автоматично величезний податок. У багатьох випадках мова йде про помірні суми, особливо якщо враховані всі відрахування і вже сплачений український податок.
Якщо квартиру здають в оренду
Тоді з’являється ще один елемент — орендний дохід. І тут знову принцип той самий:
• дохід декларується,
• податок розраховується за данськими правилами,
• український податок може бути зарахований,
• витрати можна врахувати.
Чи відбувається обмін інформацією?
Багато хто думає, що інформації між країнами «немає». Між країнами поступово розширюється обмін фінансовими даними:
• банківські рахунки,
• рух коштів,
• податкове резидентство,
• у межах Європи — дедалі більше автоматизації.
Банки зобов’язані визначати, де клієнт є податковим резидентом.
Якщо видно, що рахунок активно використовується з території іншої країни, це може стати предметом автоматичного обміну даними.
І з кожним роком система стає більш цифровою та прозорою.
Найпоширеніша практична ситуація
Спочатку людина думає: «Не буду декларувати квартиру, навіщо показувати». Минає кілька років. Людина інтегрувалась, працює, хоче купити житло в Данії. Для цього:
• продається квартира в Україні,
• кошти переводяться на датський рахунок.
І тут виникає питання: Звідки ці кошти?
Якщо нерухомість раніше не була задекларована — починаються складні пояснення. Тому часто правильна стратегія — це прозорість із самого початку. Податкове резидентство означає людина отримує ті ж соціальні блага, що і громадяни, і несе ті ж податкові обов’язки. Нерухомість за кордоном не заборонена.Інвестиції не заборонені.Бізнес не заборонений. Але все це має бути задекларовано.
Автор Марина Бондар / Marina Bondar
Текст є адаптованою версією подкасту Лесі Логвиненко з Мариною Бондар. Версію адаптувала Олена Новицька.
Послухати подкаст можна за посиланням тут
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
Перевірка податкових декларацій – Årsopgørelse в Данії: покрокова інструкція від спеціалістів www.costenco.dk
Українці в Данії – 2025: аналіз дослідження Danmarks Statistik від Ірини Бернштайн
Чи варто змінювати ім’я, щоб знайти роботу в Данії – рекомендації від експертки Кей Мелліш
Сучасна бібліотека в Данії: чому варто зайти? – стаття Анни Волощенко
Самостійність, дискусії та робота в групах: 7 фактів про навчання в данських вишах – текст від Ольги Ковальової
Відмови у продовженні прихистку в Данії – розбір від Ольги Ковальової
Виклики інтеграції українців в Данії: 9 тез без висновків – матеріал Алли Шоріни
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
