5 травня в Данії відзначають День визволення (дан. Befrielsen) від нацистської окупації під час Другої світової війни. Тут немає феєрверків, сцени, гучної музики чи святкового стола. Але це одна з тих дат, яка є важливою для кожної родини в Данії, адже це день повернення свободи та звільнення від нацистської окупації.
Коротко про окупацію: як Данія пережила війну
Німецькі війська увійшли в Данію 9 квітня 1940 року. Рішення не чинити опір було свідомим — щоб уникнути жертв серед цивільного населення. Саме тому перші роки окупації часто описують як відносно м’які.
Данія зберігала певну автономію: уряд продовжував працювати, король залишався на троні, а повсякденне життя зовні могло виглядати майже звичним. Працювала економіка, відкритими залишалися магазини, люди ходили на роботу. Але це було лише відчуття нормальності — війна була присутня в житті країни.
З 1943 року ситуація змінилася. Тиск з боку Німеччини посилився, уряд подав у відставку, почалися арешти та репресії. Саме в цей період активніше проявив себе рух опору — з підпільною діяльністю, саботажем і поширенням нелегальної преси.
Окремо в історії Данії згадують події осені 1943 року. Тоді більшість данських євреїв вдалося врятувати, переправивши їх до Швеції. Це стало можливим завдяки небайдужості громадян: хтось допомагав євреям переховуватися, хтось потайки перевозив. Є епізод в історії Данії, коли данці допомагали євреям човниками морем переправитися в Швецію, щоб врятуватися від нацистів.
Як Данія дізналася про свободу
Увечері 4 травня 1945 року данці почули новину, на яку чекали роками. Її передали по радіо BBC: німецькі війська з Данії капітулюють.
Для багатьох це був момент, який запам’ятався на все життя. Люди відкривали вікна, знімали чорні штори, які використовувалися під час світломаскування, і запалювали свічки. Після років темряви світло знову стало видимим — і дуже швидко стало символом свободи.
Вже наступного дня, 5 травня 1945 року, німецькі війська офіційно склали зброю. Данія була звільнена, а до країни увійшли британські сили. Саме ця дата і залишилася в історії як день визволення.
Особливий випадок
Варто знати, що 5 травня 1945 року означало визволення не для всієї Данії одночасно.
Острів Борнхольм опинився в іншій ситуації. Німецький гарнізон там відмовився капітулювати перед радянськими військами, які наближалися зі сходу. Як і в інших частинах Європи наприкінці війни, німецьке командування намагалося здатися саме британським або американським військам, а не радянським — зокрема через страх полону, помсти та значно жорсткіших умов утримання.
У відповідь 7 і 8 травня 1945 року радянська авіація здійснила бомбардування міст Ренне (Rønne) і Нексе (Nexø). Частина забудови була зруйнована, але цивільне населення заздалегідь попередили, тому жертв було відносно небагато.
Після цього радянські війська висадилися на острові, і Борнхольм перейшов під їхній військовий контроль.
На відміну від решти Данії, для острова війна фактично завершилася пізніше. Радянська присутність тривала майже рік — до 5 квітня 1946 року. Протягом цього часу на Борнхольмі зберігалися данські адміністративні структури, але ключові військові рішення контролювалися радянською стороною.
У повсякденному житті це означало відносно спокійний, хоча й напружений період: після бомбардувань відбудовували міста, місцеві жителі співіснували з військовими, а ситуація поступово стабілізувалася. Після виведення радянських військ острів повністю повернувся під контроль Данії.
Як цей день відзначають сьогодні
Головна традиція, пов’язана з 5 травня, збереглася до сьогодні — і вона дуже проста.
Увечері 4 травня данці ставлять свічки на підвіконня. Це можна побачити по всій країні — у квартирах, будинках, навіть у маленьких містах. Для багатьох данців — це звичка з дитинства. Сенс у всіх один: згадати той вечір 1945 року, коли після років темряви світло знову стало видимим.
Сам день 5 травня проходить спокійно. Тут немає великих святкувань чи масових подій. Офіційні особи беруть участь в урочистих подіях, відбуваються покладання квітів, у медіа з’являються програми та матеріали про події війни.
У школах і родинах у цей час часто говорять про історію — неформально, через розмови. Для багатьох це привід пояснити дітям, чому у вікні напередодні горить свічка і що стоїть за цією простою традицією.
Важливо й те, що 5 травня в Данії не є офіційним вихідним днем. Це ще раз підкреслює характер цієї дати: вона більше про пам’ять, ніж про святкування.
Чому ця дата важлива
5 травня для Данії — це більше, ніж просто дата завершення окупації. З роками цей день став частиною того, як країна осмислює свою історію.
Це і нагадування про цінність свободи, і пам’ять про непрості рішення, які доводилося приймати під час війни. Про компроміси на початку окупації і про опір, який згодом став важливою частиною цієї історії.
Водночас це історія про солідарність — про те, як у складний час люди допомагали одне одному, часто ризикуючи власною безпекою.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Конфірмація у Данії: свято, де підлітки стають “дорослими”… і трохи багатшими” – матеріал Анни Нездолій
“Що таке Uge Seks та деякі факти про секс-освіту в Данії” – матеріал Анни Іваненко
“Здоров’я жінок у Данії: підхід до фізичного та ментального здоров’я” – матеріал Дарини Левченко
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
