Увечері 22 вересня над аеропортом Копенгагена було зафіксовано кілька великих дронів. Інцидент змусив поліцію оперативно закрити повітряний простір: з 20:30 до 00:20 усі рейси з та до аеропорту були скасовані. Наступного ранку копенгагенська поліція заявила, що дрони не становили прямої загрози території Данії, однак за ними стоїть «професійний гравець», який має ресурси, час і бажання продемонструвати свої можливості.
За попередніми даними, йшлося про два-три великі дрони, які подолали значну відстань із кількох напрямків; одна з гіпотез полягає в тому, що вони могли злетіти з корабля.
Під час пресконференції поліція не виключила ймовірності російського сліду, хоча остаточних висновків поки що немає. Старший інспектор Єнс Єсперсен (дан. Jens Jespersen) пояснив, чому дрони не були збиті: у щільно забудованому районі, де у повітрі перебували літаки з повними паливними баками, застосування зброї могло створити ще більшу небезпеку.
Проблема виявилася ширшою, ніж лише Копенгаген. Тієї ж ночі невідомі дрони помітили над аеропортом Гардермуен (норв. Oslo Lufthavn, Gardermoen) у норвезькій столиці Осло, що також призвело до закриття повітряного простору.
Данське медіа EkstraBladet повідомило, що його кореспонденти за допомогою гелікоптера виявили в цей день російське судно в нейтральних водах, але дуже близько від данських островів Лолланд та Лангеланд, яке стояло вимкнувши свою систему ідентифікації як раз під час підозрілого з’явлення великих дронів над Данією.
Данське ЗМІ звернуло свою увагу на це судно, оскільки воно є частиною російського тіньового флоту.
Великий десантний корабель “Александр Шабалин” стояв невидимим для радарів і, за інформацією данських журналістів, вже декілька днів не проявляв жодної діяльності.
За два дні, 24-25 вересня, вже в Північній Ютландії були знову зафіксовані польоти невідомих дронів, через що тимчасово закрили повітряний простір для цивільної авіації.
Дрони були зафіксовані вперше о 21:44 в аеропорту Ольборга, а востаннє о 00:54. Згодом їх бачили біля аеропортів Есб’єрга (дан. Esbjerg Lufthavn), Сьоннерборга (дан. Sønderborg Lufthavn) та Скрюдструпа (дан. Flyvestation Skrydstrup). Подальший маршрут дронів наразі невідомий, і жоден з них не був збитий.
Особливе занепокоєння викликало те, що поруч з аеропортом Ольборг (дан. Aalborg Lufthavn) розташована авіабаза, де базуються транспортні літаки C-130 Hercules, CL-604 Challenger і підрозділ Єгерського корпусу. Авіабаза Скрюдструп, де також помічали дрони, є зоною технічного обслуговування винищувачів F-16.
Через інциденти тимчасово обмежували вильоти й посадки в Ольборзі і та Біллунні (дан. Billund Lufthavn). Деякі рейси були скасовані.
У Копенгагені наступного вечора дронів уже не спостерігали, і розклад польотів залишився без змін.
Данський уряд розцінив ці події як серйозну атаку на критичну інфраструктуру країни, а прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) заявила, що не виключає можливу причетність Росії.
“Гібридні атаки торкнулися не лише Данії. Вони мають на меті заплутати нас і зробити невпевненими. Одного разу це можуть бути дрони. Іншого – кібератаки, дезінформація, вплив на вибори. Метою є дестабілізація нашого суспільства та підрив довіри до влади. І все це підкреслює, що загроза безпеці Європи є серйозною – і реальною,” – зазначила прем’єр-міністерка Фредеріксен.
В одному зі своїх вечірніх звернень до громадян Данії, Метте Фредеріксен повідомила, що цього тижня на зустріч до Копенгагену прибудуть глави держав та урядів Європи. Вони обговорюватимуть європейську оборонну та безпекову політику.
