Данія вважається однією з найпрогресивніших країн у питаннях гендерної рівності. Жінки тут мають рівні можливості в політиці, освіті, працевлаштуванні, а батьки спільно ділять декретну відпустку. Попри це, лише 17 % населення називають себе феміністами. Про історію жіночого руху в Данії: від вікінгів і першого жіночого товариства до сучасного руху #MeToo.
Що означає рівність: коротко про головне
Фемінізм — це суспільний рух і система ідей, спрямованих на досягнення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків у всіх сферах життя. У своїй основі фемінізм — це жіночий рух за справедливість, свободу вибору та подолання дискримінації, який виник як відповідь на історичну нерівність.
Фемінізм не заперечує права інших, а навпаки — бореться за те, щоб жінки мали такий самий доступ до освіти, праці, політики, безпеки й самореалізації, як і чоловіки. У різних країнах і культурах феміністичний рух має свої форми, але спільна мета — рівність, повага й визнання гідності кожної людини.
Гендерна рівність означає, що права, обов’язки та можливості людей не залежать від того, чи народилися вони чоловіками чи жінками.
Рівність прав — це юридичний і моральний принцип, який гарантує, що жодна людина не повинна зазнавати обмежень лише через свою стать або гендерну приналежність. Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах.
Фемінізм — не як гасло, а як стиль життя
У Данії ідеї рівності між жінками й чоловіками давно стали нормою. Вони проявляються не лише в законах та суспільних правилах, а й у повсякденному житті. Наприклад:
- Чоловіки й жінки отримують приблизно однакову зарплату (гендерний розрив в оплаті праці — близько 12,7 %);
- Більшість батьків ділять між собою декретну відпустку: середня її тривалість для чоловіків — понад 60 днів , У Данії після народження дитини кожен з батьків має право на 24 тижні відпустки з виплатами, з яких 9 тижнів є обовʼязковими для кожного окремо і не підлягають передачі. Таким чином, обидва батьки, мати й батько або співмати — мають мінімум по 2 місяці, які вони повинні провести з дитиною, не відвідуючи роботу.
Детальну інформацію щодо відпустки по догляду за дитиною можна знайти на Nordic Co-operation або borger.dk - Жінки мають рівний доступ до освіти та дедалі частіше працюють у сферах, де раніше переважали чоловіки — не лише в ІТ чи науці, а й у професіях, що вимагають фізичної витривалості: за кермом громадського транспорту, на складах, у сфері логістики, будівництві, технічному обслуговуванні, аварійно-рятувальних службах, а також у промисловості й сільському господарстві.
- Понад 40 % депутатів парламенту — жінки, як і чимало міністерок та керівниць у державному секторі.
- У школах, книжках і на телебаченні поступово зникають стереотипи про “жіночі” чи “чоловічі” ролі — дітям з раннього віку показують, що всі мають рівні можливості.
Усе це працює завдяки тому, що рівність інтегрована в освіту, систему охорони здоров’я, трудове законодавство та сімейну політику.
Проте є цікавий парадокс. Згідно з опитуванням, опублікованим у The Guardian, лише 17 % данців називають себе феміністами, хоча в повсякденному житті країна демонструє високий рівень гендерної рівності. У Швеції, наприклад, феміністами себе вважають 46 % опитаних.
Історичне підґрунтя: як змінювалась роль жінки
Права жінок у Данії почали формуватися задовго до тренду. Ще за часів вікінгів жінки могли володіти землею, керувати господарством і навіть брати участь у походах. Археологічні знахідки свідчать, що вони мали більше можливостей, ніж у багатьох інших європейських суспільствах того часу.
Однак рух за рівні права почався у XIX столітті. У 1871 році в Данії було створено першу жіночу організацію — Данське жіноче товариство (Dansk Kvindesamfund). Основною метою діяльності товариства було розширення прав жінок. Зокрема, доступу до освіти, працевлаштування та активної участі в суспільному житті. Уже в 1915 році жінки в Данії отримали право голосу, а в 1920-х роках почали обіймати посади в політиці й освіті.
Фото: Wikipedia
Цікаво, що саме в Копенгагені у 1910 році відбулася міжнародна жіноча конференція, на якій Клара Цеткін запропонувала ідею Міжнародного жіночого дня. Ідею підтримали понад 100 делегаток із 17 країн. Уже у 1911 році цей день уперше відзначили в Данії, Німеччині, Австро-Угорщині та Швейцарії.
У 1970-х роках у країні з’явився активний феміністичний рух під назвою «червоні панчохи» (Rødstrømpebevægelsen). Учасниці вимагали права на безпечний аборт, рівну оплату праці, кращі умови для поєднання роботи й сім’ї. Відтоді тема рівності стала частиною державної політики.
Прояв у політиці та культурі
Жінки в Данії широко представлені у вищих ешелонах політики. Посаду прем’єр-міністерки Данії з 2019 року обіймає Метте Фредеріксен. Вона стала другою жінкою на цій посаді та наймолодшою в історії країни. Проте гендерна рівність у політичному представництві не означає, що стереотипи повністю зникли. Уявлення про традиційні жіночі ролі досі помітні в обговореннях у медіа та публічному просторі.
Показовим моментом став 2020 рік, коли телеведуча Софі Лінде публічно розповіла про домагання на роботі. Це стало поштовхом до розвитку руху #MeToo в Данії. Понад 1 600 жінок із медіаіндустрії підписали відкритого листа, вимагаючи безпечних умов праці. Це запустило хвилю публічних визнань і зміни в ставленні до сексуального насильства. Більше про те, як у Данії реагують на насильство, читайте у спеціальному матеріалі Домашнє насильство в Данії: закони, захист і куди звертатися .
Жінки в «нежіночих» професіях: данський підхід
У Данії формально не існує поділу на «жіночі» та «чоловічі» професії — законодавство забороняє дискримінацію за ознакою статі у сфері праці. Наприклад, близько 22 % водіїв автобусів — це жінки (IRU, 2023), що є значно вище за середньоєвропейський рівень. У країні це не сприймається як щось виняткове. Попри це, в окремих галузях досі існує так звана горизонтальна сегрегація, тобто сфери, де одна стать представлена значно більше за іншу. Наприклад, у важкій промисловості, будівництві або технічному обслуговуванні частка жінок нижча, хоча доступ до цих професій не обмежений. Відповідно до інших джерел, жінки становлять приблизно 10% працівників у промисловості.
Данська модель підтримує залучення жінок до будь-яких видів зайнятості через політику рівного доступу, державні рекомендації та позитивну репрезентацію. Професійна орієнтація в школах і система освіти не підкріплюють гендерних стереотипів, натомість учнів і учениць заохочують обирати фах згідно з інтересами, а не відповідно до гендерних ролей. Такий підхід формує культуру, де жінка-водійка автобуса, інженерка чи будівельниця не викликає здивування, а вважається нормою. Гендерна рівність у виборі професії не окрема ініціатива, а частина загального принципу «рівні можливості для всіх».
Корисні ресурси та організації про гендерну рівність у Данії
https://kvinderaadet.dk/ – найбільша коаліція жіночих і гендерноорієнтованих організацій у Данії, яка об’єднує понад 45 членських організацій. Вона виступає як ключовий представницький голос жінок у співпраці з урядом Данії, Європейським Союзом та міжнародними структурами.
https://www.danskkvindesamfund.dk/ – найстаріша жіноча організація країни (заснована у 1871), яка виступає за інклюзивний фемінізм, рівність і підтримку ЛГБТК+ прав. Видає журнал Kvinden & Samfundet з 1885 року.
https://kvinfo.dk/ – незалежний інформаційно-дослідний центр, який займається питаннями гендерної рівності, прав жінок та соціальної інтеграції. Організація веде біографічну енциклопедію відомих жінок Данії, підтримує менторські програми для мігранток і збирає ресурси з гендерних досліджень.
https://everydaysexism.com/ – проєкт про повсякденну нерівність. Міжнародна ініціатива, створена для того, щоб збирати й документувати випадки сексизму, з якими люди стикаються щодня — у публічному просторі, на роботі, в освіті чи вдома. Платформа дає змогу публічно висловитися та підвищує обізнаність про гендерну дискримінацію.
Рівність як щоденна практика
Досвід Данії показує: гендерна рівність — це про стабільну роботу на всіх рівнях суспільства. Вона втілюється у політиці, законах, освіті, публічній культурі й щоденних рішеннях: від вибору професії до розподілу обов’язків вдома. І хоча не всі називають це фемінізмом, у дії це саме він: прагнення до справедливості, визнання цінності кожної людини та свободи бути собою. Це не ідеальна система — але це приклад того, як рівність може стати частиною повсякденного життя, якщо її підтримують не лише активістки, а й держава, роботодавці, школи, медіа й родини. І, можливо, саме в цьому, головна сила фемінізму по-данськи.
Стаття є частиною спільної ініціативи «Women for Ukraine» та редакції Slovo.dk
Дарина Левченко / Daryna Levchenko
Інші статті, які можуть вас зацікавити:
Домашнє насильство в Данії: закони, захист і куди звертатися – матеріал Дарини Левченко
Магістерська освіта в Данії: історія та бачення журналістки Сельжан Зейналли – матеріал Алли Шоріни
Копенгаген: афіша подій на вересень – матеріал Анни Куделі
Велосипедна культура Данії: нація на двох колесах– матеріал Тетяни Кобченко
Куди поїхати в Данії з дітьми: ідеї для сімейного відпочинку – матеріал Марини Хоменко
