Поки глобальна технологічна галузь проходить через хвилю реструктуризацій, а великі медіа скорочують свою присутність у Європі, локальні екосистеми продовжують зростати. Старша журналістка видання Tech.eu Кейт Лоуренс розповіла Slovo.dk про те, як малим країнам вдається будувати глобальних техгігантів, з якими викликами сьогодні зіштовхуються технологічні ЗМІ та чому збереження журналістської доброчесності й автентичності стало головним завданням у часи «фейкових» інвесторів і стартапів.
Чи могли б ви трохи розповісти про свою роль і роботу в Tech.eu? Чи суттєво змінилася ваша робота за останні кілька років? Схоже, на тлі глобальних змін у всій галузі відбувається чимало реструктуризацій і переорієнтацій
Я — старша журналістка у Tech.eu. Моїм пріоритетом є інтерв’ю із засновниками, венчурними інвесторами та розбудовниками екосистеми, а також глибокі аналітичні матеріали й огляди галузі. Я щодня беру інтерв’ю у людей. Крім того, я представляю Tech.eu на багатьох заходах по всій Європі. Водночас через великий обсяг оголошень про фінансування, які ми отримуємо щодня — а їхня кількість суттєво зросла після того, як TechCrunch закрив свій європейський офіс і залишив у штаті лише кількох фрілансерів — я також присвячую час написанню анонсів і пов’язаних із ними новин.
З того часу, як я стала журналісткою, технологічні ЗМІ перебувають у постійному русі. На мою думку, найбільшим викликом для технологічних ЗМІ є, по-перше, пошук успішної бізнес-моделі, яка збереже нашу журналістську доброчесність. Ми — журналісти, а не інфлюенсери, але нам усім потрібно заробляти на життя, а по-друге, забезпечення автентичності.
Ми живемо в епоху, де існують фейкові венчурні інвестори, стартапи, піарники та журналісти — чого я й уявити собі не могла десять років тому!
Ви вперше відвідали TechBBQ у Копенгагені? Що вплинуло на ваше рішення взяти участь цього року?
Я вже чотири рази відвідувала TechBBQ і завжди отримувала від цього задоволення, адже це чудова нагода налагодити контакти з місцевою стартап-екосистемою.
Європейські технології: куди рухається ринок?
Які зміни в європейській стартап-екосистемі та загальних ІТ-тенденціях за останні два роки здивували вас найбільше? Якби вам довелося назвати чотири найголовніші, що б це було?
Для стислості я назву дві:
1. Штучний інтелект (ШІ) найближчим часом нікуди не зникне. ШІ став каталізатором інновацій, що розвиваються стрімко й масштабно. У таких секторах, як продажі та управління персоналом, досі існує безліч «обгорткових» рішень на базі ШІ, але ми також спостерігаємо зростання у сферах «вайб-кодування» та фізичного ШІ. Одне, що особливо привертає мою увагу, — це те, як досягнення у сфері ШІ пожвавили та просунули інновації у матеріалознавстві, промислових технологіях, мобільності, робототехніці та апаратному забезпеченні.
2. Ще одна вагома тенденція — зростання європейського суверенітету. Рішення, розроблені європейцями для Європи, стосуються не лише інновацій; вони також втілюють місцеві цінності щодо конфіденційності, суверенітету, міцніших ланцюгів постачання, більшої стійкості та промислового потенціалу. Стартапи та компанії, що розширюють свою діяльність, по всій Європі розробляють альтернативи американським і китайським гігантам — від мікросхем до основної інтернет-інфраструктури, хмарних обчислень, моделей штучного інтелекту та програмного забезпечення.
Я також додам до цього EU-Inc — рух, орієнтований на екосистему, покликаний полегшити підприємствам запуск, функціонування та розвиток у всьому ЄС, стимулюючи їх залишатися в Європі та заохочуючи тих, хто колись шукав можливості деінде, повернутися.
Чим сьогоднішній успішний європейський стартап відрізняється від того, який був би успішним ще у 2021 році?
Я вважаю, що європейські стартапи, які приділяють стільки ж часу вирішенню проблем клієнтів і формуванню їхньої лояльності, вирізняються серед тих, що більше зосереджуються на залученні фінансування від інвесторів на ранніх етапах.
Ви згадували, що діаспори можуть відігравати важливу роль у розвитку технологічних спільнот. Чи могли б ви детальніше розповісти, як, на вашу думку, це працює на практиці?
Думаю, що діаспори відіграють надзвичайно важливу роль у технологічній екосистемі, оскільки засновники переїжджають до інших країн з найрізноманітніших причин — зокрема, через неспровоковане повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Громадяни таких країн, як Білорусь, Україна, Молдова, Італія та Румунія, роблять неймовірну роботу, створюючи можливості за кордоном, зокрема, налагоджуючи корисні знайомства, забезпечуючи доступ до фінансування та потенційних клієнтів.
Скандинавська інноваційна екосистема
Чому країни Північної Європи послідовно створюють технологічні компанії, що досягають успіху на світовому рівні, незважаючи на свої відносно невеликі внутрішні ринки?
Рахую, що країни Північної Європи особливо добре вміють будувати екосистеми, які об’єднують усіх учасників — університети, уряд, інкубатори та акселератори стартапів, а також венчурні фонди.
Вони також мають багату історію у сферах дизайну, наук про життя, енергетики та морської галузі, а також міжнародну ментальність, орієнтовану на масштабування, що формує лідерів у галузях, які визначають розвиток індустрії.
Україна та Європа
Чи бачите ви місце для українських технологічних компаній у Європі? Які можливості для них ви бачите в найближчі роки, окрім інновацій у оборонній та медичній галузях?
Звичайно. Україна завжди виділялася для мене своїм підходом до інновацій та створенням наполегливих стартапів, які досягають більшого з меншими ресурсами й самостійно перетворюються на компанії, що масштабуються та конкурують на глобальному рівні.
Вони також мають багату історію у сферах дизайну, наук про життя, енергетики та морської галузі, а також у міжнародній філософії, орієнтованій на масштабування, що сприяє появі лідерів у галузево-визначальних категоріях.
Я вперше відвідала Україну у 2010-х роках і була вражена стартапами, що розробляють апаратне забезпечення — усі, з якими я брала інтерв’ю, існують і досі в тій чи іншій формі. Гадаю, дехто вважає, що журналісти, які пишуть про технології, зацікавилися Україною лише у 2022 році, але це не відповідає моєму досвіду. Крім того, хоча масштабні інновації в оборонних технологіях є надзвичайно важливими, Україна завжди вирізнялася своїми видатними досягненнями в освітніх, агротехнологічних, медичних та інших галузях.
Наостанок, що було найцікавішим і найбільш надихаючим у вашій роботі як журналіста за 2026 рік?
Чесно кажучи, я думаю, що це просто різноманітність історій і засновників. Зараз спостерігається неймовірний розмах. Від стартапів-«флайвілерів» до університетських спін-офів та засновників віком до 18 років — єдиний виклик полягає в тому, щоб знайти достатньо часу, щоб розповісти про всі їхні історії.
Інтерв’ю підготувала Анна Куделя
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
Що таке A‑kasse і чому її бажано мати в Данії – стаття від Анни Іваненко
Карен Бліксен: життя між Африкою та Данією, або як письменниця зустрілася з Мерилін Монро – матеріал Анни Куделі
Нові анонси подій в Копенгагені, Орхусі та Фюн на наступний місяць редакція розміщує в останні дні місяця напередодні в розділі – АНОНСИ – редактор Анна Куделя
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
